запалення простати

Симптоми простатиту: що необхідно знати кожному чоловіку.

Застійний простатит: лікування, діагностика і профілактика.

Простатит – запальне захворювання передміхурової залози. У разі виникнення запалення, причиною якого найчастіше є інфекція, порушується функція всієї сечовидільної системи. Гострий простатит, як і хронічне запалення залози, потребує комплексного лікування під наглядом дипломованого спеціаліста. Беручи до уваги статистичні дані, хвороба діагностується у 55% чоловіків після 50 років і 30% – після 35.

Хронічний бактеріальний, гострий (трапляється нечасто) і хронічний небактеріальний простатити – основні різновиди хвороби. Окреме місце у класифікації захворювання займає конгестивний простатит. Причиною запального процесу в передміхуровій залозі найчастіше називають інфекцію, яка потрапляє з сечовидільної системи або з віддалених органів. Вирішальним у виникненні простатиту є застій крові та сперми в залозі.

Як вирішити проблему

Факторі, що сприяють виникненню захворювання:

переохолодження і «офісний» спосіб життя; постійні стреси і низький імунітет; хронічні закрепи; хронічні захворювання; урологічні та венеричні хвороби в минулому; порушення гормонального фону та тривале утримання від статевих стосунків; статеві інфекції.

В кожному окремому випадку лікар індивідуально визначає причини та фактори і з огляду на це вирішує, як лікувати простатит.

Хронічний простатит.

Захворювання поділяється на хронічний бактеріальний і хронічний абактеріальний простатити.

Симптоми запалення доволі різноманітні, однак найчастішими з них є неприємні відчуття з локалізацією в малому тазі, тягнучий біль, порушення сечовипускання та еректильні прояви. В окремих випадках хронічний простатит, лікування якого повинен проводити вузькопрофільний фахівець, може протікати безсимптомно для чоловіка.

Больовий синдром. У хронічній формі захворювання інтенсивність болю може бути різною: від тягнучої до сильної, що виникає найчастіше в нічний період.

Розлади сечовипускання. Дизуричні порушення характерні для початкового періоду простатиту, втім, все завжди суто індивідуально.

Ерекційний синдром. У цьому разі йдеться про нічні неконтрольовані ерекції, проблеми з сім’явипорскуванням, «стертий» оргазм та неприємні відчуття під час статевого акту. З часом ці розлади наростають, особливо при застійному простатиті, лікування якого має деякі нюанси.

Гострий простатит.

Захворювання має три стадії (катаральну, фолікулярну і абсцедуючу) і починається, як правило, з яскраво виражених симптомів. Тяжкість в області малого тазу, порушення сечовипускання, часті позиви до випорожнення, підвищення температури, озноб і слабкість – загальні скарги, характерні для запалення простати. Несвоєчасне звернення до лікаря та самолікування може призвести до хронічного простатиту.

Гостра форма хвороби в деяких випадках потребує стаціонарного лікування. Наші лікарі https://www.dobrobut.com/ допоможуть у вирішенні цього питання. Діагностика, лікування та супровід висококваліфікованих фахівців пропонується за доступними цінами.

Діагностика і як лікувати простатит.

Діагноз ставиться після всебічного обстеження пацієнта та за наявності лабораторних досліджень. При бактеріальному простатиті необхідно мати при собі загальний аналіз крові і сечі, а також бакпосів сечі та секрету простати. Крім того, лікарю слід буде дослідити саму залозу. При небактеріальному простатиті може бути призначено ультразвукове дослідження. Схема лікування у кожному випадку індивідуальна.

Де і як лікувати простатит.

Лікувати урологічні захворювання має вузький спеціаліст – уролог. Лікування простатиту в Києві здійснюється багатьма медзакладами, однак більшість із них мають загальну спеціалізацію. Лікарі нашої клініки допоможуть вам у вирішенні саме урологічних проблем. Будьте впевнені, що лікування простатиту – ціна при цьому доступна більшості населення – буде здійснено на високому рівні.

Як лікувати простатит.

Терапія залежить від виду простатиту. Загальною рекомендацією під час лікування хронічного простатиту бактеріальної етіології буде призначення антибіотиків. При хронічній та абактеріальній формах ефективне лікування забезпечать фізіотерапія, масаж простати і альфа-блокатори. На питання про те, чи можна вилікувати простатит, відповімо: «Так, за умови неухильного дотримання всіх рекомендацій лікаря».

Хронічний простатит: ускладнення.

Нехтування лікуванням може спричинити серйозні проблеми для чоловіка. Хронічний калькульозний простатит, абсцес залози, кіста – ось найбільш поширені наслідки. І це не кажучи про еректильні (імпотенція, зниження статевого потягу, передчасна еякуляція) і психологічні порушення. Запам’ятайте, що запущений простатит – це аденома в майбутньому.

Хронічний простатит: профілактика.

Профілактичні заходи допоможуть вам надовго зберегти «чоловіче» здоров’я. Дотримання режиму, своєчасне лікування інфекції, раціональне харчування, фізична активність та використання засобів контрацепції – все це допоможе запобігти простатиту. Уникайте також переохолодження та перегрівання. У разі появи тривожних симптомів відвідайте уролога. Не варто сподіватися на «авось». Звертайтеся – ми лікуємо простатит. Крім того, фахівці клініки завжди допоможуть у питаннях профілактики та проведуть профогляд. Уролог розповість про особливості застосування фармакологічних препаратів та ефективність фізіотерапії. Якщо ж вас хвилює питання про те, як вилікувати простатит у жінок, наш фахівець допоможе вирішити і його, розповість про нюанси «чоловічого» захворювання та призначить необхідні для постановки правильного діагнозу обстеження.

Засіб, ліки від простатиту.

Товари з 1 до 20 із 70.

Простамакс капсули №30.

Сетегіс 5 мг таблетки №30.

запалення простати

Тамсулід 0.4 мг капсули №30.

Гарбузового насіння олія 100 г.

Флутамід 0,25 г таблетки №84.

Флутафарм 0,25 г таблетки № 50.

Фокусин 0,4 мг капсули №30.

Фокусин 0,4 мг капсули №90.

Тестостерону 5% пропіонат ампули 1 мл №5.

Флосін 0,4 мг таблетки №30.

Афала таблетки №100.

Диферелін порошок 0,1 мг 1 мл ампули №7.

Доксазозин 2 мг таблетки №20.

Урорек капсули 8 мг №30.

Алфірум 10 мг таблетки №30.

Аводарт 0,5 мг капсули №90.

запалення простати

Уромакс капсули №20.

Дуодарт 0,5 мг/0,4 мг капсули №30.

Дуодарт 0,5 мг/0,4 мг капсули №90.

Тамсулостад 4 мг капсули №30.

Товари з 1 до 20 із 70.

Препарати для лікування простатиту.

Таке захворювання як простатит, є найпоширенішим серед чоловіків старше 30 років. Інфекція може потрапляти з сечового міхура, сечовипускального каналу, прямої кишки в тканини передміхурової залози і створює там запальний процес. Інфекція може розвиватися тільки в сприятливій для неї середовищі, до таких факторів можна віднести:

— загальне переохолодження організму.

— малорухливий спосіб життя.

— надмірно активне сексуальне життя і навпаки.

— затяжні хронічні запальні захворювання.

— урологічні або венеричні захворювання.

— стрес, неправильне харчування, недосипання, надмірні фізичні навантаження.

На ранніх стадіях простатит можна вилікувати легко і швидко, варто тільки звернутися до досвідченого лікаря, який призначить вам препарати для лікування простатиту і з’ясує причину його появи.

Як виявляється захворювання і препарати від простатиту.

Якщо у вас присутні такі симптоми як жар, температура, лихоманка, сильні болі в промежині, за лобком, області заднього проходу, біль при акті дефекації і сечовипусканні, то це привід звернутися до лікаря. Але найчастіше простатит протікає безсимптомно, і чоловік не буде відчувати дискомфорт. У хронічній формі симптоми менш виражені, і часто на них навіть не звертають увагу. Одним з найбільш характерних симптомів простатиту є виділення з сечовипускального каналу.

Якщо пустити хворобу на самоплив, то потім можуть бути проблеми з ерекцією і тут вже одні ліки від простатиту не допоможе. Для чоловіків ця проблема кілька лякає, тому більшість з них своєчасно звертається до лікаря, але є і та категорія, які навіть під дулом пістолета не підуть за допомогою.

Які препарати для лікування простатиту підійдуть.

Якщо хвороба запущена і протікає в хронічній формі, то призначають антибіотики широкого спектру дій. Вони діляться на 3 групи:

Тетрацикліни — Окситетрациклін, Міноцін, Доксициклин Пеніциліни — Ампіцилін, оксацилін Фторхінолони — Норфоксацін, Ципрофлоксацин Знеболюючі препарати. Це може бути Диклофенак, Аспірин, Ібупрофен.

Альфа-адреноблокатори. Тамсулозін, засіб, яке полегшить відтік сечі.

Також можна назвати такі препарати для лікування простатиту: Простатилен, Простан, Витапрост, Пепонен.

Здорова простата — рішення знайдено.

запалення простати

Передміхурова залоза (простата) — найважливіший орган в організмі чоловіка. Не випадково її називають також «другим чоловічим серцем».

Здоров’я простати визначає якість сперми, а також повноцінність статевого акту.

Простатит і аденома простати — головні хвороби простати.

Як і будь-який інший орган, робота простати може бути порушена. Однак, якщо в минулі роки запалення простати і інші порушення її роботи виникали після 50 років, то сьогодні простатит значно помолодшав.

Венеричні хвороби, куріння, переохолодження, нерегулярний секс — ці та інші причини призводять до таких поширених хвороб передміхурової залози, як простатит і аденома простати.

Простатит — запалення простати, викликане поразкою її залозистої тканини мікробами, вірусами, іншими патологічними мікроорганізмами. В результаті запалення, робота цього важливого органу порушується, чоловік відчуває різкі сильні болі, особливо при сечовипусканні. Про статеве життя, при цій хворобі, мова взагалі не йде.

Особливо підступна ця хвороба, якщо вона розвивається поволі, роками ніяк не проявляючи себе.

Інша серйозна хвороба, що вражає простату — це аденома або доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Її підступність в тому, що збільшення органу відбувається в усіх напрямках, через що збільшена в розмірах простата здавлює сечовипускальний канал, що унеможливлює нормальний відтік сечі з сечового міхура. Причиною аденоми простати зазвичай є нестача тестостерону. Не останню роль у розвитку цього захворювання відіграє погана екологічна обстановка, затяжний стрес, надмірне споживання алкоголю, а також недостатнє надходження вітамінів і мікроелементів, необхідних для її повноцінної роботи.

І простатит і аденома простати, як правило, призводять до погіршення якості сперми, а в запущених випадках — до безпліддя та імпотенції.

Ось чому так важливо, для здоров’я «другого чоловічого серця», не відкладати візит до уролога або андролога.

Сітопростат — просте рішення для простати.

Приступаючи до лікування зазначених захворювань, лікарі зазвичай вирішують комплекс проблем. Основний же акцент робиться на усунення причини хвороби.

Якщо раніше, для лікування комплексу симптомів, потрібно було безліч ліків, то сучасні препарати XXI століття відрізняє можливість вирішувати відразу кілька проблем.

СІТОПРОСТАТ® — сучасний комбінований препарат для лікування передміхурової залози, створений на основі натуральних компонентів — фітостеролів рослинного походження. Також до складу препарату входять найважливіші для роботи простати мікроелементи, такі як селен і цинк.

Фітостероли, що використовуються у виробництві СІТОПРОСТАТ, містять 80% ß-сітостерол — найактивнішою його фракції. ß-сітостерол покращує стан простати, якщо пацієнта турбують:

— зміни простати, пов’язані з віком.

ß-сітостерол корисний не тільки для простати — він перешкоджає всмоктуванню «поганого» холестерину (ß-ліпопротеїдів) з кишечника в кров, сприяючи тим самим нормалізації обміну жирів і ліпідів, а також зниження ризику виникнення захворювань серцево-судинної системи.

ß-сітостерол є активним інгредієнтом рослинних масел, що забезпечує вироблення простагландинів, активність тестостерону в простаті.

Натуральні фітостероли легко руйнуються при переробці їжі, тому для достатнього надходження їх в організм бажано приймати окремо. В одній капсулі СІТОПРОСТАТа міститься 200 мг фітостеролів — більше, ніж у більшості інших засобів цієї групи.

Цинк відіграє в організмі важливу роль — з його участю відбувається правильне формування статевих органів, а також робота простати. Цинк бере участь у придушенні ферменту, який контролює перетворення тестостерону в дигідротестостерон, тим самим підтримуючи його нормальний рівень.

При нестачі цинку в організмі відбувається порушення роботи всієї статевої системи, підвищується сприйнятливість до інфекцій, які викликають хвороби передміхурової залози, безпліддя.

Селен необхідний для утворення в організмі антитіл і, таким чином, зміцнює захисні функції організму, перешкоджаючи проникненню інфекцій і застуди. Також, селен сприяє підтримці і продовженню сексуальної активності.

СІТОПРОСТАТ володіє широким спектром корисної дії і мінімумом побічних ефектів. Ось чому він використовується при різних захворюваннях простати.

СІТОПРОСТАТ слід приймати по 1-2 капсули в день до їжі в першій половині дня, запиваючи водою. Рекомендований курс вживання — 2 місяці.

Курс можна повторювати кілька разів на рік.

Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.

Не набридаємо! Тільки найважливіше — підписуйся на наш Telegram-канал.

Читайте всі новини по темі «Поради лікарів» на сайті «OBOZREVATEL».

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

І Н С Т Р У К Ц І Я.

для медичного застосування лікарського засобу.

діючі речовини: 1 таблетка містить: Populus D1 25,0 мг; Sabal D6 37,2 мг; Conium D6 37,2 мг; Kalium іodatum D12 37,2 мг; Ferrum picrinicum D12 37,2 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, магнію стеарат.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі плоскі таблетки від білого до ледь жовтуватого кольору з можливими вкрапленнями, з розподільною рискою.

Фармакотерапевтична група.

Фармакологічні властивості.

Препарат проявляє комплексну лікувальну дію на сечостатеву систему.

У хворих на доброякісну гіперплазію (аденому) передміхурової залози відновлює фізіологічний баланс статевих гормонів, гальмує ріст передміхурової залози і покращує роботу сечового міхура, відновлює нормальне сечовипускання (зменшує затримку та підсилює струмінь сечі, полегшує процес спорожнення сечового міхура, знижує частоту сечовипускань, у тому числі в нічний час).

Препарат проявляє протизапальну та протинабрякову дії, покращує кровообіг і зменшує застійні явища в органах малого таза, таким чином усуває одну з основних причин розвитку та загострення простатиту, забезпечує ефективну профілактику запальних ускладнень у хворих на аденому.

У хворих на простатит препарат зменшує розлади сечовипускання, різі та біль при сечовипусканні, при статевому акті. Покращує склад секрету простати, що необхідно для реалізації чоловіком репродуктивної функції. Відновлює кавернозний кровотік, покращує статеву функцію хворих на простатит та доброякісну гіперплазію передміхурової залози, зменшує ризик розвитку безплідності та імпотенції.

Клінічні характеристики.

У комплексному лікуванні гострих і хронічних захворювань передміхурової залози (доброякісна гіперплазія передміхурової залози, простатит), захворювань сечового міхура (атонія сечового міхура, цистит) у чоловіків і жінок, порушень сечовипускання різного походження, у тому числі в післяопераційному періоді.

Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.Захворювання щитоподібної залози (гіпертиреоз). Підвищена чутливість до саліцилатів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Клінічно значуща взаємодія препарату Гентос® з іншими лікарськими засобами не встановлена. Препарат можна комбінувати з будь-якими лікарськими засобами та методами лікування, окрім мазей, які вміщують камфору, оскільки вони можуть впливати на дію препарату.

При застосуванні зубних паст і крапель, що мають інтенсивний запах, обумовлений наявністю ментолу і евкаліпту, препарат слід приймати за півгодини до або півгодини після їх застосування.

Лікарська форма таблетки містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції замість таблеток Гентос® потрібно застосовувати препарат у формі крапель.

Якщо симптоми захворювання зберігаються більше 7 днів від початку лікування, або з’являються нові симптоми при тривалому лікуванні, необхідно проконсультуватися з лікарем.

Оскільки Гентос® містить рослинні природні компоненти, при зберіганні може спостерігатися незначна зміна смаку та кольору таблетки, що не призводить до зниження ефективності препарату.

Застосування у період вагітності або годування груддю . Інформація щодо будь-якого ризику для плода та дитини від застосування препарату у період вагітності або годування груддю до цього часу не зареєстрована. Рекомедується з обережністю застосовувати препарат у період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Препарат не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та швидкість реакції під час роботи з механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі та діти віком від 12 років: по 1 таблетці 2 рази на добу.

запалення простати

Для досягнення максимального ефекту препарат Гентос® слід приймати за 30 хв до або через 1 годину після їди, таблетку рекомендується тримати у роті до повного розсмоктування.

Для прискорення одужання на початку лікування, а також у випадках, що потребують швидкого усунення симптомів (наприклад, при циститі), у перші 2 доби лікування рекомендований прийом препарату 4 рази на добу, після чого приймати 2 рази на добу.

Тривалість лікування визначає лікар залежно від характеру захворювання.

Зазвичай курс лікування становить:

— при гострому простатиті, гострому циститі — 2 тижні;

— при доброякісній гіперплазії (аденомі) передміхурової залози, хронічному простатиті, хронічному циститі, атонії сечового міхура, хронічних порушеннях сечовипускання різного походження — до 3 місяців.

Діти. Через відсутність достатніх даних дітям віком до 12 років не рекомендовано застосовувати препарат.

Передозування. Випадки передозування не виявлені.

Побічні реакції. У виняткових випадках у осіб з гіперчутливістю на будь-який компонент препарату можливі алергічні реакції.

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання. Зберігатив оригінальній картонній упаковці при температурі не вище 30 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 20 таблеток у блістері; по 1 або 2, або 3 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Виробник. Ріхард Біттнер АГ.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Оссіахерштрассе 7, А-9560 Фельдкірхен, Австрія.

Лікування простатиту.

Простатит (запалення передміхурової залози) — патологічний стан, який доставляє чоловікові масу неприємних, болючих відчуттів, викликає порушення сечовипускання та проблеми в сексуальному житті, а на їхньому тлі — стрес і навіть неврологічні розлади. Запалення простати може стати причиною безпліддя та розвитку онкозахворювань. Пройти ефективне лікування простатиту в м. Київ можна в клініці МЕДІКОМ на Оболоні та Печерську. Тут компетентні фахівці допоможуть вам повернутися до повноцінного життя, призначивши адекватно підібране лікування простатиту, спираючись на якісні своєчасно проведені діагностичні дослідження.

Причини простатиту:

переохолодження; аутоімунні процеси; гормональний дисбаланс; сидячий / неактивний спосіб життя; невиконання правил особистої гігієни; нерегулярне й безладне інтимне життя; мікроорганізми (бактерії, хламідії, уреаплазми, мікоплазми, віруси та ін.).

Консультація.

Чоловіки рідко звертають увагу на перші слабко виражені прояви простатиту. І дарма. Адже, це захворювання може призвести до серйозних наслідків, аж до безпліддя та розвитку злоякісних новоутворень. Виявити ранні ознаки простатиту допоможе консультація уролога й вчасно проведена діагностика простатиту.

Симптоми простатиту.

Симптоми гострого й хронічного бактеріального простатиту відрізняються. Крім того, фахівці окремо виділяють небактеріальні різновиди запалення простати — синдром хронічного тазового болю (СХТБ), калькульозний і конгестивний простатити.

Симптоми гострого простатиту:

лихоманка; посилене потовиділення; зниження потенції; хвороблива дефекація; порушення сечовипускання; біль в області попереково-крижового відділу; сильні болі в промежині та області прямої кишки; загальне нездужання, що супроводжується суглобовими й м’язовими болями.

Клінічна картина хронічного простатиту та СХТБ:

сечовипускання супроводжується болем і палінням; прискорені позиви до сечовипускання в нічний час доби; підвищена тривожність, психоемоційна нестабільність; виражений характер больових відчуттів в статевих органах і промежині; сексуальні дисфункції (зниження потенції, порушення ерекції, прискорене сім’явиверження й ослаблення оргазму).

Калькульозний простатит, симптоми й лікування якого відрізняються від вищеперелічених видів, найчастіше, зустрічається у літніх чоловіків, які вже мають хронічні процеси. Характерна особливість захворювання — наявність в передміхуровій залозі та вивідних протоках каменів, що викликають запалення навколишніх тканин.

Діагностика.

Діагностика простатиту проводиться на консультації уролога по клінічній картині (скаргах пацієнта), результатах огляду, даних лабораторних та інструментальних досліджень. Клініка МЕДІКОМ володіє всією необхідною діагностичною апаратурою для встановлення діагнозу.

Діагностика простатиту включає наступні методи:

Урофлоуметрия. Біопсія простати. УЗД передміхурової залози. Лабораторне дослідження секрету простати. Пальцеве ректальне обстеження простати. Комп’ютерна томографія простати та органів малого тазу.

Лікування простати призначають виходячи з отриманих даних.

Методи лікування простатиту:

1. Масаж простати.

2. Оперативне втручання.

3. Симптоматичне медикаментозне лікування простатиту.

4. Антибактеріальна терапія.

4.Фізіотерапевтичні процедури.

Лікування простатиту залежить від форми його перебігу, занедбаності та наявності супутніх ускладнень. Хронічна форма запалення передміхурової залози вимагає тривалого комплексного лікування. Тому, фахівці клініки МЕДІКОМ радять не допускати перехід захворювання в хронічну форму, а застосовувати терапію, призначену за підсумками діагностичних досліджень, своєчасно, якою б інтенсивною й тривалою вона не була.

Профілактика простатиту.

Для того, щоб уникнути розвитку простатиту, досить дотримуватися наступних простих правил:

намагатися уникати стресів; дотримуватися раціонального харчування; підвищувати загальний імунітет організму; дотримуватися правил особистої гігієни; регулярно приділяти час фізичній активності; своєчасно лікувати інфекційні захворювання; вести регулярне, впорядковане сексуальне життя.

Вторинна профілактика простатиту має на увазі попередження загострень і рецидивів хронічного захворювання й включає: масаж простати, прийом вітамінних комплексів. Дієта при простатиті виключає вживання міцної кави, чаю, гострих і солоних страв, газованих напоїв, обмеження мучного і солодкого, бобових.

Висококваліфіковане лікування простатиту м. Київ ви можете пройти в багатопрофільному медичному центрі МЕДІКОМ. Зателефонуйте на номер колл-центру клініки, й наш оператор запише вас на прийом до лікаря-уролога та проконсультує вас в таких питаннях як: скільки коштує масаж простати в Києві, яка в лікування простатиту ціна тощо.

Секс і простатит. Це повинен знати кожен.

Чоловіків прийнято вважати сильною статтю. Проте будь-який, самий сильний і мужній чоловік раптом стає беззахисним і вкрай збентеженим, зіткнувшись з проблемами в інтимній сфер.

Чоловіків прийнято вважати сильною статтю, передає Ukr.Media. Проте будь-який, самий сильний і мужній чоловік раптом стає беззахисним і вкрай збентеженим, зіткнувшись з проблемами в інтимній сфері. Спробуємо розібратися, як пов’язані секс і простатит і чому 90% чоловіків працездатного віку мають відхилення від норми у цій настільки важливій для повноцінного життя функції.

Група російських вчених під керівництвом головного уролога Росії професора Дмитра Пушкаря вирішила з’ясувати, як йдуть справи з сексом у чоловіків. Виявилося, що 90% респондентів у віці старше 25 років періодично стикаються з порушеннями ерекції. У половини з них проблеми з потенцією виникають у віці до 45 років, а третина чоловіків ближче до п’ятдесяти за своєю ініціативою повністю припиняють статеве життя. До 57 років зовсім відмовляється від сексу вже 80% чоловічої статі. На жаль, як показало опитування, самі представники сильної половини людства в більшості своїй зовсім не вважають зафіксовану симптоматику тривожною.

Куди йде секс?

Рівень сексуальності чоловіка реалізується в потенції, яка має свої параметри:

— Сила статевого потягу: сильне – слабке.

— Тривалість і якість ерекції: довга, стійка — коротка, слабка.

запалення простати

— Тривалість перерв між статевими актами.

За даними урологів, одна з найбільш частих причин виникнення еректильної дисфункції (порушення потенції) – запалення передміхурової залози, або простатит. Це досить поширене захворювання чоловічої статевої сфери, з яким, за статистикою, стикаються 8 з 10 чоловіків старше 25 років.

«Антисексуальні» прояви простатиту, що змушують чоловіків ухилятися від спілкування з протилежною статтю, дуже різноманітні: погіршення ерекції або часті нічні ерекції, прискорене сім’явивергання (пов’язано з зменшенням порога збудження оргастического центру нервової системи) і так званий стертий оргазм (притуплення гостроти відчуттів), біль під час і після сексу. Практично будь-яке зниження потенції з якісним її порушенням може бути ознакою хвороби яка розвивається.

Від «НЕ ХОЧУ» до «НЕ МОЖУ»

Додатково на ситуацію накладаються ще й психологічні проблеми: до 70% хворих хронічним простатитом страждають різними невротичними розладами. Найчастіше молода (або не дуже молода) людина втрачає впевненість і намагається ще більше уникати інтимної близькості, замикається в собі і не йде на контакт. Поведінка чоловіка яка змінилася стає причиною сварок в сім’ї, так як друга половинка починає підозрювати втрату потягу до себе або зраду. Виникають недомовки, настає льодовиковий період у відносинах із сексуальним партнером. За статистикою, близько половини пар, які зіткнулися з хронічною формою цього захворювання, в результаті, розлучаються.

Дискомфортний сам по собі простатит надзвичайно небезпечний ще і тими наслідками, які здатний спровокувати при відсутності належного лікування. Хвороба може роками протікати без симптомів і заявити про себе в самий невідповідний момент. Але навіть при наявності хворобливих відчуттів багато представників сильної статі соромляться говорити про цю проблему, сподіваючись на позитивний результат лікування. Така нерозумна поведінка з плином часу призводить до тяжких наслідків. Результатом запущеного чоловічого простатиту є імпотенція, безпліддя, а в подальшому, можливо, і рак простати.

Як повернути радість сексу?

Важливо знати про те, як проявляється простатит, як від нього вберегтися. Але не менш важливо знати й інше – він лікується. Для того, щоб не зіткнутися з непоправним, при перших симптомах захворювання варто відвідати уролога. Сьогодні відомо безліч практик лікування простатиту – від медикаментозних до хірургічних. Один з найефективніших способів – пептидний препарат «Простатилен», виготовлений з тканин передміхурової залози молодих бичків з додаванням гліцину і мікроелементів цинку.

Втім, кращої профілактики простатиту, ніж регулярний секс з постійним партнером поки не придумали. При постійному статевому житті (правда, з обов’язковим сім’явипорскуванням) відбувається природний масаж простати. Це допомагає уникнути застою простатичного соку і знижує ризик розмноження бактерій в протоках передміхурової залози, тому шанси розвитку захворювання зводяться до мінімуму.

Запалення простати.

Немає відеоматеріалів для виділеного уривка.

На жаль, не вдалося відтворити відеофайл.

Захворювання простати. Як їм зарадити.

«Коли мені було 54, я почав дуже часто ходити до туалету. Іноді відчував потребу у сечовипусканні кожні 30 хвилин. Це спонукало мене проконсультуватися з лікарем, і я довідався, що мені потрібно видалити простату». Подібні історії можна часто почути в урологічних відділеннях по цілому світі. Що повинні робити чоловіки, аби не допустити до захворювання передміхурової залози? Коли їм слід звертатися до медиків?

ПРОСТАТА — це залоза, яка формою нагадує волоський горіх. Розміщена вона під сечовим міхурем і охоплює початковий відділ сечовипускного каналу. (Дивіться малюнок ділянки чоловічого таза). У здорового дорослого чоловіка маса простати 20 грамів, максимальний сагітальний розмір 4 сантиметри, вертикальний — 3 і горизонтальний — 2. Залоза продукує секрет, з якого приблизно на 30 відсотків складається сперма. Цей секрет містить лимонну кислоту, кальцій та різні ферменти і, правдоподібно, поліпшує рухливість сперматозоїдів та їхню фертильність. Крім того, в ньому є цинк, який, на думку вчених, захищає статеві шляхи від інфекцій.

Як розпізнати захворювання простати.

Чимало симптомів, які спостерігаються у тазовій ділянці чоловічого організму, пов’язані із запаленням або пухлинами передміхурової залози. Простатит — запалення простати — може викликати гарячку, дискомфорт під час сечовипускання та біль у крижах і сечовому міхурі. Коли залоза дуже розпухла, це іноді призводить до повної затримки сечовипускання. Простатит, викликаний інфекцією, називають інфекційним. Він буває гострим і хронічним. Зазвичай його викликає інфекція, що потрапила через сечовий тракт. Однак у більшості випадків причини запалення не встановлено й тому хворобу називають неінфекційним простатитом.

Захворювання передміхурової залози часто призводить до почастішання сечовипускання, потреби спорожнити сечовий міхур уночі, зменшення пружності струменя сечі та відчуття неповного звільнення сечового міхура. Ці симптоми зазвичай свідчать про доброякісну гіперплазію простати (ДГП), яку ще називають аденомою (або доброякісною пухлиною) передміхурової залози. Захворювання поширене серед чоловіків, котрим за 40. Чим старша вікова група, тим більша частка хворих на ДГП: 25 відсотків 55-річних чоловіків і 50 відсотків 75-річних.

Існують також злоякісні пухлини передміхурової залози. Переважно рак простати виявляють під час профілактичних оглядів, навіть якщо немає жодних ознак захворювання. На пізніших стадіях спостерігається затримка сечі та збільшення сечового міхура. Коли рак поширюється на інші органи, з’являється біль у спині, неврологічні симптоми та опух ніг, спричинений поганою роботою лімфатичної системи. За останній рік лише в Сполучених Штатах Америки повідомили про близько 300 000 нових випадків раку простати і 41 000 смертей, викликаних ним. За передбаченнями науковців, від раку простати страждатиме 30 відсотків чоловіків віком 60—69 років та 67 відсотків віком 80—89 років.

Хто належить до групи ризику?

Дослідження виявляє, що після 50 років у чоловіків різко зростає ризик захворіти на рак простати. У США він трапляється серед темношкірих удвічі частіше, ніж серед світлошкірих. Рівень захворюваності на рак передміхурової залози різниться: він високий у Північній Америці та європейських країнах, середній у Південній Америці й низький в Азії. А це свідчить, що на розвиток пухлини може впливати навколишнє середовище та харчування. Якщо хтось переїжджає до країни з вищим рівнем захворюваності, ризик появи у нього раку може зрости.

Вищий ризик раку передміхурової залози мають ті чоловіки, в родині яких хтось хворий на цю недугу. «Коли у чоловіка батько або брат страждає від раку простати, його ризик збільшується вдвоє»,— пояснює Американське товариство боротьби з раком. Крім того, до факторів ризику належать вік, раса, національність, історія хвороби членів сім’ї, харчування та брак фізичної активності. Небезпека зростає, коли їсти багато жирів й вести малорухливий спосіб життя.

Як запобігти захворюванням простати.

Хоча науковці досі точно не знають, що викликає рак простати, на їхню думку, багато залежить від гормональних та спадкових чинників. На щастя, два фактори ризику — нераціональне харчування та брак фізичної активності — можна контролювати. Американське товариство боротьби з раком радить «обмежити вживання продуктів з високим вмістом жирів тваринного походження й віддати перевагу рослинній їжі». Товариство рекомендує споживати «п’ять або й більше разів на день фрукти й овочі», а також хліб, каші, макаронні вироби, рис і бобові. Корисні теж помідори, грейпфрути та кавуни, оскільки вони багаті на лікопіни — антиоксиданти, які запобігають пошкодженню ДНК і можуть допомогти знизити ризик раку простати. А ще деякі фахівці звертають увагу на позитивну дію у боротьбі з хворобою певних лікарських рослин та мінералів.

За словами Американського товариства боротьби з раком та Американської урологічної асоціації, величезну роль у відверненні біди й збереженні життя відіграють профілактичні урологічні обстеження. Чим швидше виявлено рак, тим більше шансів, що його вдасться вилікувати. Американське товариство боротьби з раком заохочує чоловіків після 50— або навіть після 45 років, якщо вони належать до групи підвищеного ризику,— проходити такий медогляд кожного року*.

До діагностичного комплексу повинне входити дослідження простатичного специфічного антигену (ПСА) в сироватці крові. Цей антиген є білком, який виробляють клітини передміхурової залози. При захворюванні простати рівень його підвищується. «Якщо дослідження ПСА виявляє відхилення, запитайте лікаря, наскільки високий у вас ризик раку і які ще тести треба зробити»,— радить Американське товариство боротьби з раком. Також слід пройти ректальне пальцьове дослідження. Через пряму кишку лікар може виявити будь-які анормальні місця передміхурової залози, оскільки вона розміщена перед прямою кишкою. (Дивіться малюнок ділянки чоловічого таза на сторінці 20). Ультразвукове дослідження (УЗД) передміхурової залози корисно проводити тоді, «коли ПСА та ректальне дослідження виявили якісь відхилення» і лікар мусить вирішити, чи є потреба в біопсії простати. УЗД триває коло 20 хвилин.

За допомогою щорічних урологічних оглядів можна, окрім раку простати, виявити ДГП на початковій стадії, а це дозволить застосувати більш м’які форми лікування. (Дивіться інформацію в рамці «Методи лікування ДГП»). Також слід зазначити, що морально чиста поведінка захищає чоловіка від венеричних хвороб, які можуть викликати простатит.

Передміхурова залоза, безперечно, є цінним органом, про який потрібно піклуватися. Чоловік, згаданий на початку цієї статті, повністю одужав після операції. На його думку, «всі чоловіки повинні щороку проходити профілактичний медогляд», навіть якщо не спостерігають у себе жодних симптомів.

[Примітка]

Якщо ви належите до цієї групи, вам буде корисно розглянути інформацію в рамці «Симптоми доброякісної гіперплазії простати (ДГП)».

[Рамка на сторінці 21]

Симптоми доброякісної гіперплазії простати (ДГП)

Відповідаючи на запитання, обведіть відповідні цифри.

запалення простати

Відповіді на запитання з 1 по 6:

1 — рідше ніж у кожному п’ятому випадку.

2 — менше як у половині випадків.

3 — майже в половині випадків.

4 — більше як у половині випадків.

5 — майже завжди.

1. Наскільки часто протягом останнього місяця у вас виникало відчуття неповного звільнення сечового міхура після завершення сечовипускання? 0 1 2 3 4 5.

2. Наскільки часто протягом останнього місяця відчували потребу спорожнити міхур раніше як за дві години після останнього сечовипускання? 0 1 2 3 4 5.

3. Наскільки часто протягом останнього місяця у вас було переривчасте сечовипускання? 0 1 2 3 4 5.

4. Наскільки часто протягом останнього місяця вам було важко стримати сечовипускання? 0 1 2 3 4 5.

5. Наскільки часто протягом останнього місяця у вас була слабка пружність струменя сечі? 0 1 2 3 4 5.

6. Наскільки часто протягом останнього місяця вам треба було докладати зусиль, щоб розпочати сечовипускання? 0 1 2 3 4 5.

7. Скільки разів у середньому вам доводилось протягом останнього місяця переривати нічний сон через потребу сечовипускання? (Обведіть відповідну цифру). 0 1 2 3 4 5.

Сума обведених цифр — ваш показник симптомів ДГП.

Незначний: 0—7; середній: 8—19; небезпечний: 20—35.

[Відомості про джерело]

За матеріалами Американської урологічної асоціації.

[Рамка на сторінці 22]

Методи лікування ДГП.

▪ МЕДИКАМЕНТИ Існує багато ліків, які застосовуються індивідуально, залежно від симптомів кожного пацієнта. Приписати їх може лише ваш лікар.

▪ СПОСТЕРЕЖЛИВЕ ВИЧІКУВАННЯ Хворий лише періодично проходить урологічне обстеження, але не вживає ліків.

▪ ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ:

а) Під час трансуретральної резекції (ТУР) простати хірург вводить через сечівник інструмент (резектроскоп) з петлею, по якій пропускають струм, і зрізує смужки патологічної тканини та замикає кровоносні судини. Зовнішнього розтину не потрібно. Процедура триває коло 90 хвилин. Трансуретральне втручання менш травматичний метод лікування, ніж відкрита операція.

б) Трансуретральне розтинання простати нагадує ТУР. Але під час цієї процедури сечівник розширюють за рахунок кількох невеличких надрізів, зроблених на шийці сечового міхура та самій передміхуровій залозі.

в) До відкритої операції вдаються тоді, коли через значне збільшення простати не можна застосувати трансуретральні процедури. Відкрита операція вимагає зовнішнього розтину.

г) Під час лазерної операції патологічну тканину простати випарюють за допомогою лазерів.

Остаточне рішення щодо того, який метод вибрати і чи лікуватися взагалі, залишається за пацієнтом. Згідно з нещодавнім повідомленням у газеті «Нью-Йорк таймс», деякі фахівці не впевнені, чи варто навіть проводити урологічні обстеження чоловіків, особливо похилого віку, оскільки рак простати «може розвиватися дуже повільно і, ймовірно, не завдасть великої шкоди здоров’ю, а лікування часто веде до серйозних ускладнень».

[Рамка на сторінці 22]

запалення простати

Запитання, які можна поставити лікарю перед операцією.

1. Яку операцію ви мені порадите?

2. Чому мені потрібне оперативне втручання?

3. Чи є якісь альтернативні методи лікування?

4. Які позитивні наслідки оперативного втручання?

5. Який ризик несе операція? (Наприклад, кровотечу чи імпотенцію).

6. Що станеться, коли не робити операції?

7. У кого ще можна проконсультуватися?

8. Чи маєте досвід проведення таких операцій без переливання крові?

9. Де робитиметься операція? Чи в цій лікарні медсестри та лікарі поважають право пацієнта щодо переливання крові?

10. Який вид анестезії буде потрібен? Чи анестезіологи уже проводили наркоз для операцій без застосування крові?

11. Скільки часу триватиме одужання?

12. Скільки операція коштуватиме?

[Схема на сторінці 20]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Схема ділянки чоловічого таза.

[Ілюстрація на сторінці 23]

запалення простати

Раціональне харчування та помірковані заняття фізичними вправами можуть допомогти знизити ризик раку простати.

Наш міфоруйнувач: небезпечні вигадки про простатит.

Наш міфоруйнувач: небезпечні вигадки про простатит.

Мабуть, про жодне інше захворювання не існує стільки хибних уявлень, як про простатит – запалення передміхурової залози.

Попри те, що кожен третій чоловік в Україні страждає від хронічного простатиту, до фахівців звертаються одиниці, оскільки в гострій формі хвороба протікає нечасто, а мужчини, як відомо, до лікарів ходити бояться. Так народжуються міфи. Get Test знову нещадно руйнує хибні стереотипи.

«З цим треба жити», – кажуть хроніки. Це велика помилка. Вилікувати простатит непросто, але можна, щоправда, з ймовірністю 50% він повернеться. Але це вже інше питання. Головне – визначити причину запалення простати, від неї залежить успіх лікування. Найважча форма – герпетичний простатит, викликаний вірусом герпесу. Його лікують противірусними препаратами, а оскільки герпес майже невиліковний, то й викликаний ним простатит буде давати рецидиви.

Це дурниця, саме вилікується.

Чого тільки люди не вигадують, відтягуючи візит до лікаря, мовляв, поболить і перестане. Але це справа дійсно серйозна – хронічний простатит може призвести до безпліддя. Його слід лікувати у будь-якому випадку, адже хвороба знижує якість життя – на це поскаржилися 77% чоловіків, які страждають від хронічного простатиту.

Головна причина хвороби – переохолодження.

Це сталий міф часів СРСР. Зараз лікарі знають точно: в 95% випадків простатит – інфекційно-запальне захворювання. Його причиною стають інфекції, що передаються статевим шляхом. Холод, алкоголь, гостра їжа грають важливу роль, але все ж другорядну. Є небактеріальні простатити, в яких винні ці чинники.

Простатит веде до імпотенції.

В радянські часи простатит вважали невиліковною хворобою, яка рано чи пізно призводить до імпотенції. Так-от, простатит не має жодного стосунку до ерекції або потенції. Принаймні ніяких достовірних даних, що вказують на зв’язок простатиту з імпотенцією, немає.

Молоді чоловіки на простатит не хворіють.

На простатит хворіють у будь-якому віці. Інша справа, що серед зрілих чоловіків таких випадків набагато більше. Згідно зі статистикою, у віковій категорії 30-45 років простатит турбує кожного третього, після 50 – кожного другого. І 75% чоловіків старші 75 років знайомі з аденомою простати. Це без урахування неофіційної статистики, дані якої в півтора раза вищі.

Немає ефективної профілактики.

Уберегтися від простатиту можна: потрібно лише регулярно відвідувати уролога й уникати провокуючих чинників. Таких, наприклад, як урогенітальні інфекції або сечокам’яна хвороба, алкоголь, куріння, стреси, зайва вага, малорухливий спосіб життя і переохолодження. Вони знижують імунітет, порушують крово- і лімфообіг в органах малого таза і створюють всі умови для розвитку запалення в простаті. Отже, ті, хто піклується про передміхурову залозу, повинні вести активний спосіб життя, регулярно мати статеві контакти, дотримуватися дієти. Не завадить також обмежити себе в м’ясі та додати до раціону більше овочів і фруктів.

Простатит лікують виключно антибіотиками.

У 1968 році так вирішила Асоціація американських урологів. З того часу хворобу, в основному, так і лікують. Однак деякі лікарі вважають, що майже 80% хворих можна «поставити на ноги» без пігулок. На їхню думку, інфекція пов’язана з імунодефіцитним станом організму, а це означає, що потрібно підвищувати імунітет хворого, а не пригнічувати його антибіотиками. Йдеться про небактеріальний простатит. При гострій і хронічній формі без антибіотиків, звичайно, не обійтися .

Щоб друге серце не давало збій. 5 важливих запитань про простатит.

Запалення простати становить 10% усіх випадків урологічних хвороб у світі, кажуть лікарі.

Простату називають другим серцем чоловіка. Найчастіше проблеми з передміхуровою залозою виникають у чоловіків після 30 років. У пізнішому віці багатьох турбує аденома — доброякісне розростання передміхурової залози.

Як уберегти здоров’я простати? Розпитуємо Василя Черепанина, андролога-сексопатолога.

— Поясніть для початку, що таке простатит?

— Це запалення передміхурової залози. І з такою хворобою бодай раз у житті стикається майже кожен чоловік.

Певною мірою цьому сприяє анатомічне розташування передміхурової залози. Вона дуже чутливо реагує на переохолодження, інфекції, нерегулярне статеве життя, травми в дiлянцi статевих органiв — навiть, на перший погляд, незначнi.

— Які симптоми свідчать про те, що в чоловіка — простатит?

— При гострому простатиті розвивається набряк простати, з’являється різкий біль. Якщо ж запалення перебігає мляво, хронічно, то інфекція може не даватися взнаки роками. Чоловік відчуває лише певний дискомфорт: при сечовипусканні, статевому акті, можливий біль у спині. Усе це — сигнал про те, що треба звернутися до лікаря.

— Чи правда, що негараздів з простатою важко уникнути чоловікові після 40 — 45 років?

— Так, віковий фактор важливий. Після 40 років організм чоловіка поступово зменшує продукування статевого гормона тестостерону. Власне гормональна перебудова спричиняє зміни — збільшення (доброякісну гіперплазію) передміхурової залози. Тому чоловікам, яким за 40 — 45 років, раз на рік потрібно пройти огляд в уролога і здати аналіз крові на ПСА (PSA) — простат-специфічний антиген. Це тест, який вимірює рівень білка, що виробляють клітини передміхурової залози. Він може допомогти виявити рак простати на ранніх стадіях.

— Чим загрожує непролікований простатит?

— Проблемами із сечовипусканням, хворобами інших органів, рецидивами циститу, появою проблем з ерекцією, адже нерви, відповідальні за еректильну функцію, проходять через передміхурову залозу.

— Як запобігти захворюванню простати?

— Цьому допомагають, зокрема, фізична активність (ходьба, плавання, зарядка), контрастний душ, що поліпшує мікроциркуляцію крові, регулярне статеве життя. Важливо вчасно лікувати інфекції сечостатевої сфери, а також карiєс, запалення ясен (стрептококи з ротової порожнини можуть з кров’ю потрапити до простати).

Ще фактори ризику — надмірна вага, малорухливий спосіб життя, робота, пов’язана із постійним сидінням і впливом вібрації (так буває у водіїв). Тоді в ділянці таза порушується циркуляція крові, наслідком чого є її застій, а ця обставина спричиняє збільшення простати.

5 речей, які заважають чоловікам позбутись проблем зі здоров’ям.

запалення простати

Простатит традиційно вважається захворюванням старшого віку, але воно поступово молодшає. Це інфекційно- алергічне захворювання, що викликає запалення простати.

Імпотенція може бути як самостійним захворюванням, так і ускладнекнням простатиту. На відміну від гострого простатиту, з сильними болями та різким підвищенням температури, симптоми хронічного простатиту нерідко мало виражені. Буває так, що чоловік відчуває невеликий дискомфорт, в деяких випадках хвороба може взагалі не проявлятись, але при тому є досить сильне запалення в простаті. В таких випадках особливо важливо пройти ретельну діагностику та встановити правильний діагноз.

Якщо простатит не лікувати, запальний процес поширюється на суміжні органи та може привести циститу, орхіту, епідиміту та до сексуальної дисфункції, хронічного тазового болю та безплідності.

Сьогодні медицина зробила значний поступ — існують сучасні препарати для лікування та діагностики простатиту, тому хворобу можна без проблем вилікувати упродовж приблизно двох місяців.

Що ж заважає чоловікам позбутись цієї проблеми? Ось 5 найпоширеніших факторів:

1. Обстеження.

Обстеження – базова інформація про стан здоров’я чоловіка. Без обстеження неможливо поставити правильний діагноз і призначити необхідне лікування. Профілактичні обстеження мають робитися регулярно (раз на 1-2 роки). Так робиться за кордоном –до лікаря приходять не з запущеним станом, а на початкових стадіях. Виявити хворобу тоді можна на початку і лікувати її значно легше. Профілактично обстежуватись важливо не залежно від віку – починаючи з дитинства і до глибокої старості.

2. Неправильна діагностика.

Особливо важливо пройти якісне обстеження у випадку з хронічним простатитом. Іноді лікарі не можуть точно визначити діагноз, і призначають антибіотики широкого спектру. До того ж, неправильна діагностика може призвести до того, що хворобу буде некоректно полікована, через деякий час вона повернеться, але інфекція вже стане резистентною до певних антибіотиків, і лікувати захворювання буде значно складніше.

3. Психологічний дискомфорт.

Чоловіки часто соромляться піти до лікаря, адже це дуже інтимна тема. Також чоловіки помилково вважають, що обстеження або лікування може бути болючим. Звичайно, є певний дискомфорт, але краще пройти обстеження за 10хв, ніж дозволити хворобі прогресувати та поширитись на інші органи.

4. Самолікування.

В нашому суспільстві самолікування – дуже розповсюджене явище. Часто до лікарів звертаються люди з ускладненнями після таких спроб. Зазвичай їм або «хтось підказав», або «в аптеці порадили», без знання діагнозу та обстеження. Або ж вдаються до так званих «народних методів» — різних трав, настоянок та ін..

5. Неправильний спосіб життя.

На чоловіче здоров’я впливають різні фактори: малорухливий спосіб життя, ритм сексуального життя, постійне переохолодження, алкоголь.

Тому є й певні «професійні» групи ризику: наприклад, за словами лікаря – уролога медичного центру «Оксфорд Медікал» Володимира Дробіняка, до нього часто звертаються програмісти та далекобійники через сидячу роботу, люди, які працюють на холоді, або ті, хто часто змінює статевих партнерів.

Темп сексуального життя теж дуже важливий. Надмірна кількість статевих контактів призводить до виснаження простати, тоді як при дуже нерегулярних контактах у простаті створюється застій. Фізіологічна для чоловіка частота статевих контактів – приблизно раз на 3 дні.

Лікар також радить всім чоловікам після 40 обов’язково здавати ПСА – простатит-сецифічний антиген, що допоможе попередити онкологію, яка зараз дуже поширена.

Тож здоров’я починається з обстеження – це необхідно, швидко і безболісно, але це обов’язковий крок на шляху до швидкого одужання. А головне – обстеження анонімне.

Пройти обстеження можна у львівському медичному центрі Оксфорд Медікал за адресою вул. Чорновола 45а.

А тільки з 14 до 20 лютого включно консультація лікаря та обстеження у лікаря-уролога коштує 190 грн. http://lviv.oxford-med.com.ua/services/urology/

Телефон для запису– (032) -245-00-00 або ж 050-245-00-00. ®

Захворювання простати може спровокувати навіть звичайна застуда.

Лікарі називають простату чоловіка другим серцем, і мають рацію. Цей важливий орган чоловічого організму впливає на продовження роду, зберігає бадьорий настрій, змушує блищати очі, писати музику, робити наукові відкриття. Одне слово, без передміхурової залози практично неможливе повноцінне життя чоловіка. Саме вона є головним диригентом складного чоловічого організму. На жаль, цей орган схильний до хвороб, найпоширеніша із яких — простатит, тобто запалення передміхурової залози.

Секс – ліки, секс – згуба.

— Причини простатиту можна поділити на дві великі групи: він виникає внаслідок застійних явищ в органах малого тазу та через бактеріальну інфекцію, каже заслужений лікар України, кандидат наук, завідувач урологічного відділення Чернівецької обласної клінічної лікарні Анатолій Левицький. – Застій крові може спричинити малорухомий спосіб життя, тривале сидяче положення (далекобійники, велосипедисти, програмісти тощо), розлад роботи кишківника, а відтак закрепи, цілковита відсутність сексу або рідкі статеві контакти. З іншого боку, безладне статеве життя може стати причиною бактеріальної інфекції, що також спричиняє простатит. Його здатні спровокувати вогнища інфекції в організмі (скажімо, тонзиліт, уражені карієсом зуби), він може бути наслідком перенесеного грипу тощо. Щоб захворіти, достатньо навіть банально промерзнути, посидівши на холодному камені.

Щоб запобігти захворюванню, кожному чоловікові середнього й старшого віку потрібно раз на рік консультуватися з уроголом.

Відтак думка про те, що простатит – це хвороба тих, кому за 40-к – хибна. Ним можна захворіти навіть у 16-ть, однак через «багаж» перенесених захворювань у людей середнього віку ризик захворювання все-таки більший.

Занедбаний простатит може перерости у рак.

Зазвичай простатит починається раптово. Хворі скаржаться на дещо розлади сечовипускання, сексуальні розлади з порушенням ерекції, прискорене сім’явиверження, тягнучі відчуття внизу живота, гострий або тупий біль у ділянці промежини, куприка, заднього проходу. Сечовиділення, особливо вночі, стають частими і переривчастими. Проте нерідко чоловіка взагалі майже нічого не турбує, і тільки інколи виникає певний дискомфорт. Та слід зауважити: якщо з’являється хоча б один чи два із цих симптомів, то є ймовірність простатиту.

Будь ласка, зверніть увагу !

Тривожні симптоми:

* почастішання переривчастого сечоспускання, особливо вночі;

* біль у промежині, в надлобковій ділянці, біль, що віддає в анус, у ногу, поперек;

* погіршання сексуального життя, відсутність ерекції;

Хронічна форма виникає через 3-6 місяців: щодовше пацієнт не звертається до лікаря, то більші зміни відбуваються у структурі передміхурової залози. З цієї причини хронічний простатит може переродитися в онкологічне захворювання, застерігає А. Левицький. Тому у жодному разі не можна нехтувати першими симптомами хвороби і тим більше – займатися самолікуванням. Сьогодні зусібіч рекламують медикаментозні засоби лікування простатиту, проте правильне лікування в змозі підібрати тільки фахівець. Адже попередньо необхідно визначити причину захворювання, а це можливо лише за результатами лабораторного обстеження.

Щоб запобігти захворюванню, кожному чоловікові середнього й старшого віку потрібно раз на рік консультуватися з уроголом, у разі ж перенесеного простатиту це слід робити обов’язково.

Ходіння, зелень з городу і контрастний душ убережуть від простатиту.

Для профілактики хвороби важливого органа чоловічого організму. А. Левицький радить дотримуватися кількох простих правил.

— Регулярно займайтеся фізичними вправами. Але не зловживайте велосипедним спортом, оскільки це збільшує тиск на простату. Найкраще — більше ходіть пішки. При сидячій роботі необхідно кожну годину-півтори робити розминку: хоча б походіть хвилин 15-ть.

— Уникайте загального переохолодження організму, не сидіть на холодному чи на холоді.

— Не зловживайте постійним носінням обтягуючих і тугих плавок. Краще зробіть вибір на користь вільних трусів. Це набагато гігієнічніше і не перешкоджає нормальному кровотоку у простаті.

— Забудьте про тютюн і алкоголь. Куріння негативно впливає на венозне кровопостачання, а алкоголь подразнює протоки простати.

Народна медицина проти простатиту.

Корінь петрушки подрібнити на порошок. Взяти 4 ч. л. цього порошку і залити склянкою окропу, кип’ятити 15 хвилин, остудити, процідити. Пити по 1 ст. л. 4-6 разів на день. Петрушка знімає запальний процес і нормалізує статеві функції.

2-3 ст. л. сирого очищеного гарбузового насіння (необхідно, щоб воно було із зеленою оболонкою) з’їдати щодня вранці й ввечері.

Для приготування лікувальної суміші 0,5 кг очищеного, у зеленій плівці насіння пропустити через м’ясорубку, змішати зі склянкою рідкого меду. Скачайте з суміші кульки, розміром з лісовий горіх, покладіть у банку і зберігайте у прохолодному місці. Вранці натщесерце за 30 хвилин до їжі розсмокчіть по одній кульці. Зазвичай для лікування вистачає одного курсу.

— Дбайте про регулярне спорожнення кишечника, не провокуйте закрепів. Збільшіть кількість рідини, яку п’єте за день до двох літрів, а споживання кофеїну (кава, міцний чай) зведіть до мінімуму.

— Для поліпшення кровообігу у ділянці передміхурової залози можна використовувати контрастні сидячі ванни. Три хвилини в гарячій воді, а потім хвилину в холодній (загалом протягом 15 хвилин на день). Згодиться і контрастний душ.

— Намагайтеся вести регулярне статеве життя без надмірностей, але й без великих пауз, оскільки те й інше однаково шкідливо для організму в цілому, а, в першу чергу, негативно позначається на стані простати.

— Зменшіть рівень холестерину в крові, скоротивши до мінімуму споживання тваринних жирів. Це не означає цілком відмовитися від м’яса — просто віддавайте перевагу його нежирним сортам.

— Вживайте в їжу багато зелені. Особливу увагу приділіть петрушці, хріну, пастернаку, селері.

— Їжте цибулю і часник в будь-якому вигляді. Користь від них чимала: поліпшення роботи судинної системи, стимулювання кровопостачання, антипаразитарна дія. Крім цього, цибуля підвищує потенцію.

— Споживайте продукти, що містять цинк. В основному, це морепродукти і гарбузове насіння. Цинк — ключовий мікроелемент для простати. Кожен день з’їдайте не менше 30 штук гарбузового насіння.

— Введіть у раціон різні горіхи і насіння, свіжі фрукти та овочі, свіжі соки (березовий, томатний, гарбузовий), горох, боби і нешліфований рис.

Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter.

ТОП-7 чоловічих захворювань.

запалення простати

Знати і розуміти ці хвороби бажано вже в молоді роки, це дасть можливість не тільки вчасно розпізнати, але і максимально попередити їх.

Еректильна дисфункція (імпотенція)

Еректильною дисфункцією або імпотенцією називають нездатність чоловіка досягти ерекції або підтримувати її для здійснення статевого акту. Діагноз ставиться при стабільному порушення ерекції, що триває не менше 3 місяців.

Важка імпотенція рідко зустрічається у молодих людей, але перші тривожні симптоми можуть проявлятися рано. За американськими даними, на 1000 чоловіків припадає 26 нових випадків на рік (MMAS study). Серед чоловіків 30-80 років поширеність еректильної дисфункції зростала з 2,3% до 53,4% зі збільшенням віку і приєднанням супутніх патологій. Точної відповіді, у скільки років розвивається ця патологія, не існує, але фахівці відзначають, що хвороба молодшає.

Виділяють психогенную імпотенцію і органічну (до неї відносять всі види, пов’язані з ураженням органів). На частку психологічної імпотенції припадає близько 40% випадків, органічної – 29%, змішаної – 25%. У 6% випадків визначити причину не вдається.

Основні симптоми імпотенції вказуються в її визначенні: складності з досягненням і підтримкою ерекції. Цьому часто супроводжують зниження статевого потягу, порушення еякуляції та оргазму.

Паралельно з ознаками еректильної дисфункції часто виявляються симптоми захворювань, які пов’язані з нею. У зрілому і літньому віці їй часто супроводжують прискорене сечовипускання, утруднене сечовипускання, відчуття неповного випорожнення сечового міхура. Основним захворюванням, що викликає ці симптоми, є аденома простати.

До факторів ризику еректильної дисфункції відносять вік, депресію, надмірну масу тіла, куріння, вживання наркотиків, алкоголізм, авітамінози, метаболічний синдром, порушення в ліпідному спектрі крові, вплив зовнішніх факторів (радіації, електромагнітного випромінювання).

Для профілактики підходить та ж дієта, що і для попередження хвороб серця. Вона повинна включати досить овочів і фруктів, рибу, олію, цільні зерна. Рекомендується обмежувати прийом жирної, смаженої і переробленої їжі.

Збільшення фізичної активності знижує ймовірність еректильної дисфункції у чоловіків середнього віку на 70%.

Простатитом називають запалення передміхурової залози або простати, це одне з найпоширеніших «чоловічих» захворювань. Простатити бувають дуже різними, вони можуть виникати через інфекцію і без неї, при недостатній статевої активності і при надмірній. Простатитом хворіють чоловіки всіх вікових груп, його поширеність продовжує зростати.

Симптоми хронічного простатиту відчувають близько 10% чоловіків, але тільки близько 60% з них звертаються за медичною допомогою (Nickel JC et al, 2001). У той же час, наслідки хвороби, включаючи ризик чоловічого безпліддя, дуже серйозні.

Хвороба починається гостро, виникає біль в промежині, підвищується температура тіла. Позиви до сечовипускання часті (не менше 5-7 за ніч), сечовипускання стає болючим, утрудненим. Сеча виходить перериваються порціями, почуття задоволення від сечовипускання відсутня. В останніх порцій сечі може виявлятися кров. Біль посилюється при дефекації. Це важке захворювання, яке потребує термінової допомоги.

Це мимовільна ерекція, не пов’язана із сексуальним збудженням, яка триває понад 4-6 годин. Ерекція такої тривалості неминуче супроводжується хворобливістю, зміною забарвлення шкіри статевого органу. Вона вимагає негайної медичної допомоги.

Пріапізм може розвинутися в будь-якому віці, однак частіше – у дітей 5-10 років і у чоловіків 20-50 років. Це досить рідкісний стан, пацієнти з такою проблемою складають всього 0,2% від кожного, хто звернувся до лікаря з приводу сексуальних порушень.

Безпосередньою причиною пріапізму є порушення кровотоку в кавернозних (печеристих) тілах статевого члена. В одних випадках відбувається значне посилення припливу артеріальної крові, що приводить до переповнення кавернозних тіл (частіше це буває при травмах статевого члена) – неішемічний пріапізм. В інших випадках виникає погіршення венозного відтоку з застоєм крові і зміною її властивостей – ішемічний пріапізм.

Аденома простати.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГЖП) або аденома простати – поширене серед чоловіків зрілого та похилого віку захворювання. Воно характеризується низкою симптомів, пов’язаних із порушенням сечовипускання.

При хворобі в передміхуровій залозі розростаються сполучна тканина і епітелій, що призводить до її збільшення. Через залозу проходить верхня ділянка уретри, тому її зростання може блокувати нормальний потік сечі. Як наслідок розвивається затримки сечі, з часом можуть вражатися сечовий міхур і нирки.

Не всі дорослі чоловіки хворіють з однаковою частотою: найбільш часто симптоми хвороби з’являються в 60 років, у віці до 30 років її прояви не зустрічаються навіть на гістологічному рівні. Доброякісне збільшення залози зустрічається приблизно у 90% чоловіків у віці старше 80 років.

Прояви захворювання переважно пов’язані з розладами сечовипускання: порушується проходження сечі і погіршується здатність сечового міхура до її накопичення і утримування.

Це варикозне розширення вен яєчка. Найчастіше варикоцеле виникає зліва через особливості ходу лівої яєчкової вени. Це досить поширена патологія чоловічої статевої системи серед всіх вікових груп, але найбільш часто зустрічається у підлітків в період їх інтенсивного росту (14-15 років) і є однією з найбільш частих причин чоловічого безпліддя.

Дагностується у 10-15% всіх чоловіків. Причому, якщо взяти всіх чоловіків з безпліддям, то варикоцеле виявляється у 40% з них. Більш того, якщо окремо виділити групу чоловіків з так званим вторинним безпліддям (тобто тих чоловіків, від яких раніше жінки вагітніли, але які на даний час не можуть стати батьками), то виявиться, що варикоцеле має місце у 80% таких чоловіків.

Серед факторів, що сприяють розвитку захворювання, слід згадати тривалі інтенсивні фізичні навантаження, захворювання, при яких підвищується внутрішньочеревний тиск, і тромбоз або здавлення ниркових вен. Наприклад, раптова поява варикоцеле в літньому віці зустрічається при раку нирки.

Як правило, хворі скаржаться на біль в одному або обох яєчках, мошонці або пахової області на стороні ураження, збільшення або опущення мошонки, частіше зліва. Болі посилюються при фізичному навантаженні, ходьбі і під час статевого акту.

Існують консервативні і оперативні методи лікування варикоцеле, але найбільш ефективним вважається хірургічне лікування. На сьогоднішній день запропоновано понад 120 видів оперативних втручань.

Андропауза (чоловічий клімакс)

Зміни в організмі, під час яких відбувається поступовий перехід від статевої зрілості до згасання статевої функції, обумовлені зниженням рівня основного чоловічого гормону тестостерону.

Клімактеричний період, протягом якого відбувається вікова фізіологічна перебудова організму – це закономірний етап у житті кожної людини, як чоловіки, так і жінки. Різниця лише в тому, що у чоловіків клімакс зазвичай протікає м’якше і починається дещо пізніше, ніж у жінок, тобто в 50-60 років.

З віком в організмі чоловіка відбуваються природні зміни в одному з найважливіших відділів головного мозку – гіпоталамусі, що регулює діяльність головної ендокринної залози – гіпофіза. В результаті порушується вироблення гіпофізом гормонів, стимулюючих діяльність чоловічих статевих залоз – яєчок. Одночасно спостерігаються вікові зміни і в самих яєчках: їх тканина поступово частково замінюється сполучною і жировою. Все це, разом узяте, призводить до зниження вироблення яєчками тестостерону.

Тестостерон в чоловічому організмі регулює діяльність яєчок, придатків яєчок, сім’яних пухирців, передміхурової залози і багатьох органів поза статевої системи. Він стимулює утворення сперми, а також визначає лібідо, статеве збудження і інтенсивність оргазму.

Важливе значення в розвитку чоловічого клімаксу мають супутні літньому віку захворювання – гіпертонічна хвороба, атеросклероз, цукровий діабет.

Нестача андрогенів (чоловічих статевих гормонів) в чоловічому організмі, пов’язана з його природним старінням зазвичай розвивається після 50 років, однак перші прояви можуть наступити набагато раніше – в 40-45 років.

Гастрит (як наслідок нервового напруження і нерегулярного харчування)

Взаємозв’язок між стресом і гастритом відомий вже давно. Стреси і емоційне напруження призводять до порушення кровопостачання слизової оболонки шлунку. Крім того, розвитку гастриту і навіть виразки сприяють нерегулярне і неправильне харчування, відсутність повноцінних прийомів їжі вдень і вечірні переїдання. Не меншу небезпеку становлять куріння і вживання алкоголю.

Чоловіки-керівники в більшій мірі схильні до розвитку гастриту (і згодом — виразки) на тлі постійного нервового напруження. Стресові ситуації приводять до активного викиду в кров адреналіну, що стимулює продукування гістаміну, який, в свою чергу, сприяє виробленню соляної кислоти, яка роз’їдає слизову шлунку. Жіночий організм в таких ситуаціях захищений гормоном естрогеном.

Чоловіча дієта від раку і простатиту.

Запалення простати у 30-60% чоловіків.

Група англійських учених зібрала воєдино результати декількох десятків досліджень і випустила збірку кулінарних рецептів для здоров`я передміхурової залози.

Передміхурова залоза, або простата, відіграє украй важливу роль у функціонуванні сечостатевої системи чоловіка. Вона виділяє рідину, що становить основу сперми, бере участь в секреції декількох гормонів і іннервується (тобто, буквально, відчуває) під час статевих актів. Крім того, простата розташована впритул до сечовивідного каналу, тобто будь-яка її деформація або збільшення може привести до проблем з сечовипусканням.

Недивно, що чоловіки так бояться проблем з цим органом. Тим часом запаленнями простати в різних формах страждають від 30 до 60% чоловіків після 25 років, а захворюваність раком простати становить близько 3%.

Чи можна захиститися від цих хвороб? Група англійських учених упевнена, що кращий спосіб профілактики — правильне харчування. Вони простудіювали декілька десятків наукових праць своїх колег, приплюсували власні висновки і склали справжню куховарську книгу для здорової передміхурової залози, пише Daily Mail. Призначено видання як для тих, хто здоровий, але хоче підстрахуватися, так і для чоловіків з проблемами в статевій сфері.

Наприклад, пару років назад дослідники виявили, що лук і часник можуть понизити ризик захворювання раком простати аж на 50%; так само корисні цвітна, брюссельська капуста і брокколи. Учені радять споживати ці продукти як мінімум три рази в тиждень, а часник взагалі додавати куди тільки можна.

Тільки ось готувати протиракові овочі треба правильно, інакше можна убити всі корисні елементи. Так, капусту краще подавати сирою або злегка пропареною, а воду після готовки не зливати, а додавати в соус або підливку. Помідори, які також зарекомендували себе як хороший засіб від раку, можна споживати свіжими, а можна і у вигляді томатного соку або пасти. Згідно одному з досліджень, споживання томатного соусу протягом 5 тижнів знижує ризик захворювання раком простати на 20%.

Інші продукти для профілактики простатитов і раку простати включають жирну рибу, квасолю, горох, чечевицю і малину.

А ось шкідлива їжа — це молочне у великих кількостях, пісочна випічка, смажена їжа і червоне м`ясо. Їх споживання краще обмежити, тим більше що для інших систем організму вони теж шкідливі. Червоне м`ясо вважається одним з провокаторів високого холестерину і раку кишечника, тваринні жири з молока шкодять роботі серця, ну а любов до випічки загрожує ожирінням.

Масаж простати.

Простатит – підступне чоловіче захворювання, що зустрічається у кожного другого чоловіка. Мало того, що запалення передміхурової залози заважає вести повноцінне сексуальне життя, так ще й може загрожувати безпліддям.

Масаж простати – це пальцьова дія на передміхурову залозу для стимуляції кровопостачання й відтоку секрету. Його використовують для лікування простатиту, діагностики секрету простати та збільшення сексуального потягу.

Показання для масажу передміхурової залози.

Масаж простати виконується по призначенню уролога в таких ситуаціях:

безпліддя; різні форми простатиту; біль в поперековій і тазовій ділянці; імпотенція; профілактика застійних явищ в залозі.

Також масаж ефективний в комплексній терапії для поліпшення дії антибіотиків при простатиті. Оскільки під час стимулювання простати виділяється секрет, то цей метод використовують ще й у діагностичних цілях.

Протипоказання.

Існує ряд випадків, коли масаж простати протипоказаний:

гострий простатит; аденома простати; геморой і тріщини анального каналу; проктит і парапроктит; підозра на рак; туберкульоз простати; кіста передміхурової залози; інфекційні хвороби з підвищенням температури тіла.

Так як список протипоказань досить великий, то перш ніж виконувати масаж, потрібна консультація лікаря-уролога.

Підготовка до процедури.

Перед процедурою масажу передміхурової залози треба очистити пряму кишку від калових мас за допомогою очисної клізми. Пацієнтові рекомендується провести гігієнічні процедури, а також випити 2 – 3 склянки води за годину до маніпуляцій. Цей масаж проводиться при повному сечовому міхурі, тому до процедури не можна мочитися.

Як проводиться масаж простати.

Щоб масаж передміхурової залози приніс бажаний ефект, його треба довірити лікареві урологічного профілю. Ніякий самомасаж або апарат не замінить професіонала!

Пацієнт стає в колінно-ліктьову позу або лягає на бік на кушетці. Лікар одягає одноразові рукавички, змащує вказівний палець вазеліном і вводить його до анального отвору.

Сама залоза розташовується на відстані 4 – 5 см від краю, тому легко промацується при наповненому сечовому міхурі. На перших двох сеансах фахівець проводить погладжування простати від периферії до центру. На подальших процедурах вже додаються натискання та розтирання. В результаті з простати виділяється секрет.

Під час процедури у пацієнта можуть виникнути бажання до сечовипускання. Тривалість масажу займає 1 – 2 хвилини, тому після нього пацієнт звільняє сечовий міхур. Повний курс лікування складає 10 – 14 сеансів.

Лікувальна процедура в профілактичних цілях покращує відтік крові, м’язовий тонус і поновлює сексуальні функції у чоловіків. Масаж простати у медичному центрі Медікавер, проведений досвідченим фахівцем, не приносить ніякого дискомфорту, ні в фізичному, ні в психологічному сенсі. Тому не соромтеся та не бійтеся цієї процедури, адже вона має гарний лікувальний ефект!

Це повинен знати кожен чоловік: чим небезпечне запалення кишечника.

Чоловіки, які страждають від запалення кишечнику, в п’ять разів частіше хворіють на рак простати.

До такого страшного висновку прийшли дослідники з Північно-західного університету Медичної школи імені Фейнберга після двадцятирічного дослідження, повідомляє Medical Xpress .

Запальні хвороби кишечника є розповсюдженим хронічним захворюванням, яке включає в себе хвороба Крона та виразковий коліт.

Суд виніс вирок Зайцевій і Дронову: не бачити волі до старості.

Лобода в екстремальному міні затьмарила наречену на весіллі сестри, нове фото підірвало мережу.

Перерахунок пенсій у серпні: українцям розповіли, до чого готуватися.

Ані Лорак застукали на відпочинку разом з колишнім чоловіком: ніжні обійми і поцілунки.

Якщо у чоловіків із запальною хворобою кишечника спостерігається підвищений рівень простатичних специфічних антигенів (ПСА), це може бути ознакою раку простати.

Автор дослідження Шиладжит Кунду (Shilajit Kundu) і його колеги протягом исследнования спостерігали, що у чоловіків із запаленням кишечника є підвищений рівень ПСА.

«Багато лікарів вважають, що ПСА у пацієнтів підвищується тільки тому, що у них запальне захворювання, — скептично заявляє професор Кунду.

В рамках розпочатого обширного дослідження медичні експерти обстежили 1033 чоловіків, які страждають від запальної хвороби кишечника. В якості контрольної групи були використані дані 9306 людина, ніколи не хворіли розладом.

Тепер вчені з Північно-західного університету Медичної школи імені Фейнберга працюють над розумінням механізму, що приводить до онкології простати в результаті запалення кишечника.

ЦІКАВИНКИ ЗВІДУСІЛЬ.

ЗАХВОРЮВАННЯ ПРОСТАТИ. ЯК ЇМ ЗАРАДИТИ.

запалення простати

«Коли мені було 54, я почав дуже часто ходити до туалету. Іноді відчував потребу у сечовипусканні кожні 30 хвилин. Це спонукало мене проконсультуватися з лікарем, і я довідався, що мені потрібно видалити простату». Подібні історії можна часто почути в урологічних відділеннях по цілому світі. Що повинні робити чоловіки, аби не допустити до захворювання передміхурової залози? Коли їм слід звертатися до медиків?

ПРОСТАТА — це залоза, яка формою нагадує волоський горіх. Розміщена вона під сечовим міхурем і охоплює початковий відділ сечовипускного каналу. (Дивіться малюнок ділянки чоловічого таза). У здорового дорослого чоловіка маса простати 20 грамів, максимальний сагітальний розмір 4 сантиметри, вертикальний — 3 і горизонтальний — 2. Залоза продукує секрет, з якого приблизно на 30 відсотків складається сперма. Цей секрет містить лимонну кислоту, кальцій та різні ферменти і, правдоподібно, поліпшує рухливість сперматозоїдів та їхню фертильність. Крім того, в ньому є цинк, який, на думку вчених, захищає статеві шляхи від інфекцій.

Як розпізнати захворювання простати.

Чимало симптомів, які спостерігаються у тазовій ділянці чоловічого організму, пов’язані із запаленням або пухлинами передміхурової залози. Простатит — запалення простати — може викликати гарячку, дискомфорт під час сечовипускання та біль у крижах і сечовому міхурі. Коли залоза дуже розпухла, це іноді призводить до повної затримки сечовипускання. Простатит, викликаний інфекцією, називають інфекційним. Він буває гострим і хронічним. Зазвичай його викликає інфекція, що потрапила через сечовий тракт. Однак у більшості випадків причини запалення не встановлено й тому хворобу називають неінфекційним простатитом.

Захворювання передміхурової залози часто призводить до почастішання сечовипускання, потреби спорожнити сечовий міхур уночі, зменшення пружності струменя сечі та відчуття неповного звільнення сечового міхура. Ці симптоми зазвичай свідчать про доброякісну гіперплазію простати (ДГП), яку ще називають аденомою (або доброякісною пухлиною) передміхурової залози. Захворювання поширене серед чоловіків, котрим за 40. Чим старша вікова група, тим більша частка хворих на ДГП: 25 відсотків 55-річних чоловіків і 50 відсотків 75-річних.

Існують також злоякісні пухлини передміхурової залози. Переважно рак простати виявляють під час профілактичних оглядів, навіть якщо немає жодних ознак захворювання. На пізніших стадіях спостерігається затримка сечі та збільшення сечового міхура. Коли рак поширюється на інші органи, з’являється біль у спині, неврологічні симптоми та опух ніг, спричинений поганою роботою лімфатичної системи. За останній рік лише в Сполучених Штатах Америки повідомили про близько 300 000 нових випадків раку простати і 41 000 смертей, викликаних ним. За передбаченнями науковців, від раку простати страждатиме 30 відсотків чоловіків віком 60—69 років та 67 відсотків віком 80—89 років.

Хто належить до групи ризику?

Дослідження виявляє, що після 50 років у чоловіків різко зростає ризик захворіти на рак простати. У США він трапляється серед темношкірих удвічі частіше, ніж серед світлошкірих. Рівень захворюваності на рак передміхурової залози різниться: він високий у Північній Америці та європейських країнах, середній у Південній Америці й низький в Азії. А це свідчить, що на розвиток пухлини може впливати навколишнє середовище та харчування. Якщо хтось переїжджає до країни з вищим рівнем захворюваності, ризик появи у нього раку може зрости.

Вищий ризик раку передміхурової залози мають ті чоловіки, в родині яких хтось хворий на цю недугу. «Коли у чоловіка батько або брат страждає від раку простати, його ризик збільшується вдвоє»,— пояснює Американське товариство боротьби з раком. Крім того, до факторів ризику належать вік, раса, національність, історія хвороби членів сім’ї, харчування та брак фізичної активності. Небезпека зростає, коли їсти багато жирів й вести малорухливий спосіб життя.

Як запобігти захворюванням простати.

Хоча науковці досі точно не знають, що викликає рак простати, на їхню думку, багато залежить від гормональних та спадкових чинників. На щастя, два фактори ризику — нераціональне харчування та брак фізичної активності — можна контролювати. Американське товариство боротьби з раком радить «обмежити вживання продуктів з високим вмістом жирів тваринного походження й віддати перевагу рослинній їжі». Товариство рекомендує споживати «п’ять або й більше разів на день фрукти й овочі», а також хліб, каші, макаронні вироби, рис і бобові. Корисні теж помідори, грейпфрути та кавуни, оскільки вони багаті на лікопіни — антиоксиданти, які запобігають пошкодженню ДНК і можуть допомогти знизити ризик раку простати. А ще деякі фахівці звертають увагу на позитивну дію у боротьбі з хворобою певних лікарських рослин та мінералів.

За словами Американського товариства боротьби з раком та Американської урологічної асоціації, величезну роль у відверненні біди й збереженні життя відіграють профілактичні урологічні обстеження. Чим швидше виявлено рак, тим більше шансів, що його вдасться вилікувати. Американське товариство боротьби з раком заохочує чоловіків після 50— або навіть після 45 років, якщо вони належать до групи підвищеного ризику,— проходити такий медогляд кожного року.

До діагностичного комплексу повинне входити дослідження простатичного специфічного антигену (ПСА) в сироватці крові. Цей антиген є білком, який виробляють клітини передміхурової залози. При захворюванні простати рівень його підвищується. «Якщо дослідження ПСА виявляє відхилення, запитайте лікаря, наскільки високий у вас ризик раку і які ще тести треба зробити»,— радить Американське товариство боротьби з раком. Також слід пройти ректальне пальцьове дослідження. Через пряму кишку лікар може виявити будь-які анормальні місця передміхурової залози, оскільки вона розміщена перед прямою кишкою. (Дивіться малюнок ділянки чоловічого таза на сторінці 20). Ультразвукове дослідження (УЗД) передміхурової залози корисно проводити тоді, «коли ПСА та ректальне дослідження виявили якісь відхилення» і лікар мусить вирішити, чи є потреба в біопсії простати. УЗД триває коло 20 хвилин.

За допомогою щорічних урологічних оглядів можна, окрім раку простати, виявити ДГП на початковій стадії, а це дозволить застосувати більш м’які форми лікування. (Дивіться інформацію в рамці «Методи лікування ДГП»). Також слід зазначити, що морально чиста поведінка захищає чоловіка від венеричних хвороб, які можуть викликати простатит.

Передміхурова залоза, безперечно, є цінним органом, про який потрібно піклуватися. Чоловік, згаданий на початку цієї статті, повністю одужав після операції. На його думку, «всі чоловіки повинні щороку проходити профілактичний медогляд», навіть якщо не спостерігають у себе жодних симптомів.

Симптоми доброякісної гіперплазії простати (ДГП)

Відповідаючи на запитання, обведіть відповідні цифри.

Відповіді на запитання з 1 по 6:

1 — рідше ніж у кожному п’ятому випадку.

2 — менше як у половині випадків.

3 — майже в половині випадків.

4 — більше як у половині випадків.

5 — майже завжди.

1. Наскільки часто протягом останнього місяця у вас виникало відчуття неповного звільнення сечового міхура після завершення сечовипускання? 0 1 2 3 4 5.

2. Наскільки часто протягом останнього місяця відчували потребу спорожнити міхур раніше як за дві години після останнього сечовипускання? 0 1 2 3 4 5.

3. Наскільки часто протягом останнього місяця у вас було переривчасте сечовипускання? 0 1 2 3 4 5.

4. Наскільки часто протягом останнього місяця вам було важко стримати сечовипускання? 0 1 2 3 4 5.

5. Наскільки часто протягом останнього місяця у вас була слабка пружність струменя сечі? 0 1 2 3 4 5.

6. Наскільки часто протягом останнього місяця вам треба було докладати зусиль, щоб розпочати сечовипускання? 0 1 2 3 4 5.

7. Скільки разів у середньому вам доводилось протягом останнього місяця переривати нічний сон через потребу сечовипускання? (Обведіть відповідну цифру). 0 1 2 3 4 5.

Сума обведених цифр — ваш показник симптомів ДГП.

Незначний: 0—7; середній: 8—19; небезпечний: 20—35.

Лікування простатиту.

запалення простати

Що таке простатит?

Простатитом називається запальний процес в передміхуровій залозі. На сьогоднішній день, простатит — одне з найбільш відомих урологічних захворювань. Найбільш часто захворювання наздоганяє чоловіків сексуально активного віку.

Лікарі — урологи клініки «Омега-Київ» проводять діагностику, профілактику і лікування гострих і хронічних проявів простатиту. Вони чудово володіють, як класичними, так і альтернативними методиками лікування, стежать за передовими досягненнями в галузі науки і прагнуть впровадити досвід кращих лікарів на благо і здоров’я своїх пацієнтів.

Причини виникнення простатиту.

Виникнення захворювання пов’язано з проникненням в передміхурову залозу шкідливих вірусів і бактерій, як через сечовипускальний канал, так і по кровоносних судинах. Але розвиток інфекції в простаті може не мати жодних клінічних проявів. Поширення захворювання залежить від ряду факторів, серед яких:

Часті запори. Переохолодження організму. Малорухливий спосіб життя (робота в сидячому положенні — водій, користувач комп’ютера). Надмірна статева активність або тривале утримання, які однаково негативно відображаються на стані простати. Хронічні запалення (карієс, гайморит, тонзиліт, коліт тощо). Урологічні та гінекологічні захворювання, в т. ч. і перенесені (уретрит, гонорея тощо). Пригнічення імунної системи (хронічне недосипання і стреси, психічні і фізичні перевантаження, нерегулярне і неповноцінне харчування тощо).

Кожен з цих факторів сприяє просуванню мікробів у передміхурову залозу, призводять до застійних процесів і погіршення кровообігу в органах малого таза — все це призводить до розмноження шкідливих бактерій і розвитку запалення.

Клінічні прояви простатиту.

Синдроми простатиту можуть дати про себе знати раптово у вигляді гострого запального процесу. Серед скарг відзначають високу температуру тіла до 38 — 39С, лихоманку і жар, гострі болі в паху, промежині, в області заднього проходу, над лобком, а також болісні відчуття під час сечовипускання.

Правда, більшість випадків має вигляд початкової стадії простатиту, і його симптоматика не настільки виражена, а в деяких випадках — взагалі не привертає до себе увагу. Іноді температура тіла може досягати 37°С, але зазвичай не перевищує 36,6°С. Іноді виникають періодичні болі і дискомфорт в промежині, які призводять до неприємних відчуттів в мошонці, крижовій області і прямій кишці. При сечовипусканні і дефекації спостерігаються часті позиви, відчуття повного сечового міхура, хворобливі і мізерні виділення та ін.

Якщо не лікувати простатит.

Розлади в сексуальній сфері (хворобливий або малоприємний оргазм, прискорене сім’явивергання, безпліддя), стійкий больовий синдром і не тільки — все це ускладнення такого захворювання, як простатит, лікування в Києві, в клініці «Омега-Київ» зокрема, зводиться до ліквідації запальних процесів в передміхуровій залозі.

Через деякий час у чоловіка можуть спостерігатися проблеми з ерекцією. Всьому виною — запальні процеси нервових закінчень, які відповідають за еректильну функцію. Хронічне запалення передміхурової залози має вкрай негативне відображення на загальному стані організму чоловіки, робить його нервовим, дратівливим. Найчастіше прояви необгрунтованої агресії і дратівливості настільки яскраво виражені, що лікування хронічного простатиту — завдання, за яку повинен братися не тільки хороший уролог, але і чуйний психолог.

Діагностика простатиту.

Комплексний підхід до обстеження пацієнта — вірний спосіб відшукати причину захворювання і усунути її. Комплексна діагностика включає в себе:

Збір анамнезу. Пальцеве дослідження передміхурової залози. Аналіз сечі. Молекулярно-біологічне дослідження (діагностика венеричних захворювань). Цитологічне дослідження. Транскекретальное ультразвукове дослідження або трансабдомінальне УЗД. Бактеріологічне дослідження з визначенням чутливості до антибіотиків.

В медичному центрі «Омега-Київ» Вам запропонують вищеперелічене комплексне обстеження, як при гострому, так і при хронічному простатиті. Клініка володіє сучасною діагностичною апаратурою, має у своїй базі досконалу лабораторію і штат висококваліфікованих фахівців.

У Києві є чимало клінік, у кожній з яких вам можуть пообіцяти вилікувати простатит в найкоротші терміни. Однак в основі ефективного лікування — комплексний підхід до нього, а також правильно підібрані процедури, препарати, згідно індивідуальним особливостям організму. Лікування може включати в себе:

Фізіотерапевтичні процедури (лазеротерапія, магнітотерапія, ультразвукова терапія, масаж і вібромасаж, теплолікування, електролікування тощо). Медикаментозне лікування за допомогою імунотропних, протизапальних, антибактеріальних і розсмоктуючих препаратів. Дієтотерапії. Лікувальна фізкультура.

Запалення передміхурової залози — одне з найскладніших захворювань, лікування якого представляє для лікарів світу величезну проблему. Але це не означає, що лікар не може надати допомогу хворому і що візит в лікарню не принесе ніякого результату. Звичайно, поки що сучасна медицина не в усіх випадках може виявитися дієвою і повністю вилікувати хворого, але, тим не менш, з її допомогою можна викликати тривалу ремісію, тривалість якої в майбутньому буде залежати від самого хворого. При дотриманні рекомендацій лікаря, шанси на повне одужання вельми великі.

Медичний центр «Омега-Київ» — місце, де лікують простатит в Києві за доступними цінами, з використанням сучасної фізіотерапевтичної апаратури, за допомогою якої вдається досягти найвищих результатів в ході лікування. Лікарі нашого медичного центру практикують пряму електростимуляцію передміхурової залози за допомогою апарату «Інтратон», застосовують методи електрофорезу, ректального ультрафонфореза, пневмовибромассажа та магнітолазерної терапії, які допомагають підвищити якість лікування в кілька разів.

Шановні чоловіки! Пам’ятайте, запалення передміхурової залози загрожує в майбутньому утворенням нових гострих захворювань. Тому профілактика простатиту — вірний спосіб уникнути всіх цих проблем. А якщо Ви вже зіткнулися віч-на-віч з простатитом, досягти позитивного результату можна тільки з урахуванням деяких факторів. Ті медикаменти і процедури, які мали успіх у одного пацієнта, не завжди дають позитивний результат у іншого. Тому, не поспішайте займатися самолікуванням, а краще зверніться за кваліфікованою допомогою до фахівців своєї справи.

У медичному центрі «Омега-Київ» Вам допоможуть впоратися з будь-яким захворюванням:

Точне діагностичне дослідження. Швидке і ефективне лікування. Профілактичні заходи.

Ми гарантуємо повну анонімність обстеження і лікування в нашій клініці, а для візиту до нас Вам не знадобляться направлення лікаря або які-небудь інші документи.

Правда і міфи про простатит.

Проблеми, пов’язані з роботою передміхурової залози – найбільш поширені урологічні захворювання у чоловіків. І найчастіше це пов’язано з тим, що сильна стать ігнорує профілактичні візити до лікаря і пов’язують простатит з віковим фактором. Але це далеко не так. Вже дуже багато міфів пов’язано з цією хворобою. Давайте разом з урологом медичного центру «ОН К лінік Полтава» спростуємо їх і докопаємося до правди.

Міф №1. Простатит – не несе в собі ніякої небезпеки, так як це природний процес, який з’являється з віком.

Це не так. Простатит дуже небезпечний, і ігнорувати його не можна. Адже крім больових відчуттів при сечовипусканні, з’являються ослаблена ерекції, передчасна еякуляція, біль при оргазмі. Якщо хворобу не лікувати, чоловік може захворіти запаленням яєчок, а це часто призводить до повної імпотенції та безпліддя.

Міф №2. Простатит виникає через бактерії, тому лікувати його можна антибіотиками без консультації лікаря.

Ні в якому разі! Раніше вважалося, що простатит – це інфекційне захворювання, і пацієнтам дійсно призначали антибіотики. Але зараз ці препарати використовуються при лікуванні гострих форм простатиту. В наш час медики так і не знайшли підтвердження, що запалення передміхурової залози викликається бактеріями. Бактеріальний простатит зустрічається лише в 1 з 10 чоловіків. Так що це велика рідкість. Лікують хворобу, призначаючи ряд препаратів, а також фізіопроцедури і дієту (при простатиті не можна вживати алкоголь, курити, їсти смажене, солоне, кисле).

Міф №3. При простатиті є больові відчуття під час інтимної близькості і при сечовипусканні.

Не завжди. Лише у половини всіх хворих на простатит бувають неприємні відчуття при сечовипусканні, і лише у 5-10% – при статевому акті. Саме тому так важливо бувати на профоглядах у уролога хоча б раз на рік! Адже більшість пацієнтів навіть не підозрюють, що у них простатит. Іноді захворювання протікає абсолютно безсимптомно і виявляється як передчасне сім’явиверження або невеликі проблеми з ерекцією.

Міф №4. Запобігти простатиту неможливо.

Можливо. Оскільки після 35 років у чоловіків починають розростатися клітини передміхурової залози, дуже важливо не підштовхувати її до виникнення патології. Що ж потрібно робити, щоб максимально довго залишатися здоровим? Не курити, не зловживати алкоголем, уникати стресів, стежити за вагою, не допускати відсутності сексуальних відносин, використовувати бар’єрну контрацепцію. Використання презерватива – дуже важливий момент, так як 35% хворих на простатит є носіями хламідій, гарднерели та інших інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Міф №5. Хронічний простатит вилікувати неможливо.

Неправда – простатит піддається лікуванню. Для цього потрібно зателефонувати в медичний центр «ОН Клінік» і записатися на прийом до уролога. Після повного обстеження лікар призначить вам ефективне індивідуальне лікування. І вже через пару днів ви відчуєте себе краще. Телефон клініки.

Однак пам’ятайте: щоб хвороба не почала прогресувати, потрібно вести здоровий спосіб життя: займатися спортом, правильно харчуватися і відмовитися від алкоголю і нікотину, а також вести повноцінне сексуальне життя з однією партнеркою. Будьте здорові!

Простатити – найпоширеніше “чоловіче” захворювання.

Немає чоловіка середнього віку, який би ніколи не мав простатиту. Можливо, він просто не відчував симптомів захворювання.

Для кожного чоловіка важливо почуватися лідером в усіх сферах життя. Часто активне сексуальне життя впливає на успішність, а це можливо, якщо здорова простата. Цей важливий орган ще називають другим серцем чоловіка, і він теж , на жаль, часто хворіє. Найпоширеніше «чоловіче» захворювання – простатит. Хто у групі ризику, і що робити, якщо такий діагноз уже встановлено, розповідає лікар-уролог Андрій ХОДАН.

– Чоловіки рідше звертаються до лікарів, ніж жінки? Це тому що вони менше хворіють?

– Ні, вони не здоровіші. Просто терплять довше, доки наважаться звернутися до лікаря. Приміром, до уролога найчастіше звертаються із хронічним простатитом (запаленням простати). До речі, простата – дуже важливий чоловічий орган. Його головні функції – репродуктивна (підтримання життєздатності сперматозоїдів), статева (забезпечення механізму еякуляції та оргазму) і функція утримування сечі та сечопуску. Простата може страждати від різноманітних захворювань: простатиту (який має багато форм), аденоми або гіперплазії, а також пухлин.

– Із якими скаргами найчастіше чоловіки звертаються до уролога? Що їх турбує?

– Оскільки найчастіше чоловіків до лікаря приводить простатит, то й скарги відповідні: ниючі болі унизу живота чи у промежині, почащений сечопуск з дискомфортом, статеві розлади. При запаленні простати порушується відтік простатичного секрету, який застоюється, і служить поживним середовищем для бактерій, які є причиною запалення. Виходить замкнуте коло: запалення провокує застій, а застій – запалення. Дуже рідко чоловіки звертаються для профілактичного огляду, та і то, ймовірно, до цього є якась прихована причина. Так уже ми, чоловіки, влаштовані.

– Яка частка чоловіків хворіє на простатит?

– Мабуть, немає чоловіка середнього віку, який би ніколи не мав простатиту. Можливо, він не відчував симптомів захворювання, але при огляді чи на УЗД виявляються зміни, які є характерними проявами перенесеного запалення простати, – рубці, ущільнення. Річ у тім, що простата реагує на багато несприятливих факторів, як то застуди, інфекції, нерегулярність статевого життя, брак фізичної активності, шкідливі звички.

Часто простатит провокують специфічні інфекції, які передаються статевим шляхом (хоча й можуть побутовим), наприклад, хламідії, мікоплазми, уреаплазми, трихомонада, вірус герпесу тощо. Але нерідко причиною виникнення простатиту є звичайні бактерії, наприклад, кишкова паличка. Вони починають активно діяти, коли у людини слабшає імунітет. Бувають також неінфекційні простатити, які можуть бути пов’язані, наприклад, із радикулітом. Так, коли у людини остеохондроз, у хребті перетискаються нервові корінці і відбувається збій роботи відповідних органів. У кожному разі, насамперед треба виявити і ліквідувати першопричину.

– Які чоловіки належать до групи ризику мати простатит?

– Це чоловіки, які працюють у холодних умовах (в холодильниках або на вулиці), мають сидячу роботу, ведуть невпорядковане статеве життя, будь-коли мали статеві інфекції (у тому числі вилікувані). До слова, помилково вважати, що на простатит хворіють старші люди: захворювання може виникати навіть у юнаків, але найбільше страждають чоловіки репродуктивного віку, починаючи із 20 років.

– Як відбувається лікування простатиту? Чи тривалий цей процес?

– Простатит лікується переважно медикаментозно. Антибіотики застосовують від кількох днів до кількох тижнів. Це залежить від того, чи виявлено інфекційну причину, і наскільки вона чутлива до препаратів. Для зняття застійного компоненту та стимуляції роботи простати у курс лікування включають кілька сеансів масажу простати, використовують фізіотерапію та природні біостимулятори. Тривалість лікування може становити кілька тижнів чи навіть кілька місяців. Якщо у пацієнта виявлено інфекції, які можуть передаватися статевим шляхом, лікарі рекомендують, щоб лікування одночасно з чоловіком пройшла і жінка. У такому разі лікування дає найкращі результати. Допустимо лікувати партнера навіть у тому випадку, коли у нього не виявлено інфекцій, адже він вважається імовірним носієм. Часто не вдається вилікувати простатит, якщо партнери лікуються неодночасно, в результаті чого відбувається реінфікування.

– Чи можна один раз і назавжди вилікувати простатит?

запалення простати

– Якщо йдеться про хронічний простатит, то це, як правило, діагноз на все життя: він відображає не тільки стан захворювання на сьогоднішній день, а й ті зміни, які відбулися в організмі. Наприклад, у місці, де було запалення, замість здорової тканини утворюється рубець. І цей рубець будуть бачити на УЗД чи при огляді все життя. Головне, щоб не було свіжого активного запалення, щоб орган нормально працював. Якщо при хронічному захворюванні досягнута стійка ремісія, і хвороба не прогресує, можна вважати, що людина здорова. При цьому спеціаліст під час огляду на дотик може виявляти зміни (ущільнення, рубці), характерні для хронічного простатиту. Відтак проводять аналіз. І якщо активного запалення не виявлено і скарг немає, якщо нормальна статева і репродуктивна функція, то можна вважати, що ця людина здорова.

Іноді людина, яку пролікували, може мати сезонні загострення, при перепадах температури повітря. Навіть якщо нічого не турбує, у такий час краще зробити контрольний візит до лікаря, а при найменших проявах захворювання пройти повторний курс лікування. У більшості випадків вдається досягнути стійкої ремісії. Але для цього пацієнту також треба дещо змінити свій спосіб життя: уникати переохолоджень, інфекцій, мати постійного статевого партнера, займатися спортом.

Назвали протизапальні ягоди, які лікують простатит.

Прохолодна весна є найкращою порою для простатиту. Чоловіки переходять на легкий одяг та менше слідкують за тим де сідають. Холодні місця в поєднанні зі зниженням імунітету відразу викликають запалення тканин передміхурової залози, і виникає простатит. Пусковим механізмом також можуть бути інфекції, паління, нерегулярне статеве життя.

Про це розповідає Аліна Міщенко, столичний терапев т.

«У групі ризику — чоловіки, що ведуть безладне статеве життя. Також представники сидячих професій — водії громадського транспорту, далекобійники та програмісти. Зло­вживання гострою їжею також може спровокувати запальні процеси в передміхуровій залозі. Якщо не лікувати, чоловік може стати безплідним. Адже запалення простати впливає на склад секрету передміхурової залози, — розповідає лікар. — Якщо не лікувати, чоловік може стати безплідним. Адже запалення простати впливає на склад секрету передміхурової залози».

При простатиті виникає біль внизу живота і у промежині. Порушується сечовипускання та виникають проблеми з ерекцією.

Що потрібно робити для покращення стану:

Необхідно відмовитися від гострих, солоних, копчених, жирних продуктів.

Шкідлива їжа, що викликає бродіння в кишечнику — наваристі бульйони та газованих напоїв.

Також шкідливі цукор, ковбаса й соління. Ці продукти подразнюють простату і затримують рідину в організмі. Від цього підсилюється набряк і погіршується кровопостачання.

Корисно їсти гарбуз, буряк, моркву, абрикоси, які багаті на антиоксиданти. Вони зменшують запальний процес.

Смородина, обліпиха, журавлина та цитрусові підвищують клітинний імунітет. Ці ягоди мають протизапальну та сечогінну дію.

При простатиті показані препарати, що зменшують запалення і набряк у залозі. Під час терапії потрібні також біологічні добавки. Вони є додатковим комплексом, який допомагає підтримувати чоловіче здоров’я.

Сидяча робота вбиває не тільки спину, а й решту організму. Офісним працівникам не можна різко приступати до фізичних вправ. Після тягання заліза виникає геморой. Особливо це стосується 30-річних. Або людей із запаленням шлунка і дванадцятипалої кишки, жовчнокам’яною хворобою чи хронічним панкреатитом.

Добре діє на перистальтику буряк, гарбуз, яблуко. А гостра, солона, копчена їжа й алкоголь подразнюють стінки шлунково-кишкового тракту.

Запалення простати.

У кожного третього чоловіка у віці після 55 років виявляють доброякісну гіперплазію передміхурової залози, більш відому як аденома простати – доброякісну пухлину, яка, розростаючись, здавлює сечовий канал та ускладнює сечовипускання, а часом і зовсім припиняє його. Існує багато теорій щодо причин розвитку цього захворювання, проте механізм відомий – порушення метаболізму тестостерону у тканині передміхурової залози, що є невідворотнім у чоловіків старшого віку. Разом із подібними хворобами приходить відчуття наближення старості, в чому вкрай важко зізнатись самому собі. Тому чоловіки замість того, щоб вчасно реагувати натомість ігнорують та часто замовчують наявність загрозливої симптоматики: почастішання сечовипускання (особливо вночі), сповільнення струменя сечі, необхідність тужитися під час сечовипускання, неможливість стримувати позив до нього.

У такій ситуації багато залежить від рідних, переважно дружин, а також турботливих дітей та внуків, які повинні переконати батька чи дідуся звернутися до уролога або мають самі привести його до лікаря, тобто попіклуватися про хворого, а не спокійно спостерігати за його стражданнями в похилому віці.

Із роками життя з аденомою простати стає нестерпним та створює дискомфорт як самому пацієнтові, так і його оточенню – близьким людям: сечовипускання стає частішим та утруднюється, можливі ускладнення – розвиток хронічної затримки сечі, циститу, пієлонефриту, поява каменів сечового міхура та найгрізнішого з-поміж них – гострої затримки сечовипускання, коли велика аденома перекриває сечовий канал та робить неможливим випорожнення сечового міхура. Тому, якщо вчасно не діагностувати та не лікувати аденому простати, з часом виникне необхідність встановлення катетера у сечовий міхур (для відводу сечі) або хірургічного втручання – видалення пухлини.

Що важливо знати дбайливим дітям та внукам про аденому простати?

Перше.

Першими симптомами захворювання є:

– часті позиви до сечовипускання та неможливість їх стримувати;

– особливо часті позиви у нічні години;

– необхідність помочитися відразу після позиву;

– в’ялість струменя сечі, необхідність тужитись під час сечовипускання.

У розвитку захворювання є декілька стадій і вищеперелічені симптоми на початкових етапах розвитку недуги малопомітні. На цьому етапі важливим є огляд уролога принаймні раз на рік. Також слід бути особливо уважними навіть до незначних змін у поведінці та здоров’ї ваших батьків таких, наприклад, як часте відвідування туалету під час подорожей, прогулянок, перегляду фільмів або вистав.

Розвиватися та переходити з однієї стадії в іншу аденома може упродовж як одного року, так і декількох, прогресія симптоматики залежить і від стилю життя чоловіка – факторів ризику (куріння, алкоголь, переохолодження тощо), і від наявності супутнього запалення простати (простатиту).

Друг.

На першій та другій стадіях захворювання ефективним є консервативне лікування (прийом курсу ліків), що сприяє розсмоктуванню аденоми та зменшенню її розмірів. Отож, вже через певний час системної терапії можна відчути позитивні зміни, а згодом значно зменшити ризик хірургічного лікування або відвернути загрозу постійної наявності катетера в похилому віці, що спричиняє страждання для хворого та дискомфорт для його оточення.

Третє.

Не можна орієнтуватися на народну медицину, нав’язливу рекламу в засобах масової інформації та поради «вигрівати» – це міфи, в які натхненно вірять наші батьки, проте поки вони п’ють «лікувальний» чай або приймають трав’яні пігулки та ходять на сумнівні процедури, аденома не лише виростає, але й може перетворитися на рак простати, або сягнути розмірів, коли консервативне лікування, на жаль, вже стає неможливим.

Четверте.

Щоб вчасно виявити загрозу аденоми, профілактичні візити до уролога треба здійснювати щорічно уже у віці після 45 років .

П ‘ яте.

запалення простати

Обстеження, які допоможуть виявити захворювання:

– пальцеве (пальпаторне) ректальне дослідження;

Шосте.

У Медичному центрі Святої Параскеви створено Центр консервативного лікування аденоми простати (доброякісної гіперплазії передміхурової залози), де протягом 2 днів пацієнта можуть обстежити висококваліфіковані урологи на наявність згаданого захворювання та призначити (за необхідності) ефективне лікування.

Лікування є комфортним, доступним та зручним. Немає необхідності приймати уколи чи спеціальні процедури – достатньо з’являтися на прийом до лікаря що 3–4 місяці для контролю, що дуже зручно для мешканців інших регіонів.

Старіння невідворотнє, проте можна допомогти організму бути готовим до змін. Якщо ми не хочемо бачити страждання наших батьків, необхідно подбати про них вчасно – взяти відповідальність за їхнє здоров’я у свої руки, пам’ятаючи, що колись у дитинстві вони турбувалися про нас.

Попередній запис за телефонами: (067)295-4-000 або (095)295-4-000.

Фахові статті про здоров’я.

© Copyright 2019. AlL Rights Reserved ТОВ «Медичний Центр Святої Параскеви» Ліцензія МОЗ України АE № 197581 від 18.04.2013 Використовувати інформацію і фото, розміщені на сайті, тільки з письмової згоди адміністрації.

Ні спокою, ні сну.

Своєчасний візит до лікаря — найкраща профілактика чоловічих недуг. (з сайту chudopredki.ru.)

Аденома простати не просто дошкуляє здоров’ю чоловіка — вона здатна перетворити життя на муку. Які причини провокують це поширене чоловіче захворювання, чому його нереально вилікувати докорінно, але можливо приборкати на початковій стадії, і як убезпечити себе від розвитку недуги? Спробуємо з’ясувати основні моменти у фахівців.

Секс тут ні до чого?

— Головний симптом доброякісної гіперплазії передміхурової залози (саме так медичною мовою називають аденому простати) — часті, іноді до десяти разів, позиви до сечовипускання за ніч, — пояснює доктор медичних наук, професор, керівник клініки сексопатології і андрології Інституту урології АМН України Ігор Горпинченко. — Переривчастий, в’ялий, тонкий струмінь сечі, відчуття неповного випорожнення сечового міхура — також промовисто вказують на можливий діагноз. Однак підтвердити чи спростувати його зможе лише фахівець, провівши УЗД простати, дослідивши відхилення в сечовипусканні. Обов’язково слід здати аналіз крові на онкологічний маркер — на жаль, аденома нерідко поєднується з раком простати. Тому чоловікам, старшим 45 років, не раджу ігнорувати таке обстеження.

Коли чоловік помічає в себе всі названі симптоми, а також домішки крові в сечі (вони з’являються не завжди, але найчастіше свідчать про запальні процеси в сечовому міхурі), йому потрібно звернутися до лікаря-уролога чи андролога. Також консультації фахівця не уникнути, якщо є зміни в аналізах сечі, коли вона втратила прозорість, змінила колір, а в аналізах крові є відхилення в показниках еритроцитів і лейкоцитів.

Ніктурія (нічні сечовипускання) завдає багато прикрощів і чоловіку, і його близьким. Після численних нічних прокидань чоловік не може добре відпочити, відтак погано почувається, стає дратівливим, йому важче сконцентруватися на прийнятні важливих рішень. Звісно, це може позначитися на стосунках із родичами, друзями, колегами.

Фахівці пов’язують розвиток аденоми простати з віковими змінами в організмі чоловіка. Як правило, йдеться про гормональні порушення, які дуже часто запускають механізм захворювання. Інша причина недуги — спадковість. Частіше аденома простати виникає в тих чоловіків, чиї батьки чи родичі мали таку ж проблему. До групи ризику належать також ті, хто хворів чи хворіє на запалення передміхурової залози (простатит).

Аденома простати, як і багато інших недуг, оповита міфами. Один із них свідчить, що розвиток недуги пов’язаний із сексуальною активністю, зловживанням алкоголем і тютюнопалінням.

— Сексуальна активність тут мало причетна, — пояснює лікар-уролог вищої категорії Володимир Задорожний. — Спосіб життя, очевидно, може впливати на розвиток захворювання, проте конкретними дослідженнями цей факт не підтверджено. Хоча загальновідомо, що куріння, вживання алкоголю та переохолодження можуть запускати механізм запальних процесів, пухлинних захворювань — як доброякісних, так і злоякісних. Адже і алкоголь, і тютюн за своєю суттю — канцерогенні. І коли їхній вплив на організм постійний, це спричиняє розвиток небезпечних клітин, які здатні перероджуватися у злоякісні.

Малорухливість на розвиток аденоми простати безпосередньо не впливає. Однак заняття спортом, рух поліпшують кровообіг у малому тазу. А це — один із способів попередити аденому.

Від 16 і старші?

Лікарі-урологи наголошують: важливо не плутати аденому з іншими недугами — запаленням передміхурової залози та раком простати.

«Аденома простати, запалення (простатит) та рак простати — це різні захворювання. Але вони можуть одночасно розвиватися в організмі чоловіка. Проте аденома — суто доброякісне утворення, воно не може переродитися у злоякісне», — пояснює пан Задорожний.

Як свідчать сучасні наукові дослідження, і аденома, і рак простати частіше бувають у чоловіків, які хворіли на запалення передміхурової залози.

— Запалення (простатит) може спіткати і 16-річного юнака, і 50-літнього чоловіка, — зауважує Володимир Задорожний. — Захворювання розпізнають за тими ж ознаками, що й аденому простати, але до симптомів долучається ще й біль унизу живота, пахових ділянках, біль часом віддає в яєчка. Запалення простати може спровокувати інфекція (стафілокок, гонорея, мікоплазма, уреплазма, хламідії), різні віруси, гормональні зміни в організмі, нечасті сексуальні контакти, малорухливий спосіб життя, переохолодження, затримування сечовипускання.

Аденома простати може спричинити дуже неприємні ускладнення: запалення нирок і сечового міхура, розвиток сечокам’яної хвороби. Тому лікарі застерігають чоловіків від легковажного ставлення до власного здоров’я.

Більше руху, менше спецій.

Лікування недуги передбачає три методи — медикаментозний, фітотерапію і хірургічне втручання. Вибір залежить від стадії хвороби.

«Першу стадію лікуємо консервативно, але під наглядом лікаря, — пояснює Володимир Павлович. — Пацієнт приймає препарати, які зупиняють ріст пухлини. Однак ліки не можуть перетворити аденому на здорову тканину. Консервативна терапія лише дозволяє попередити перехід хвороби в другу і третю стадії, коли хірургічного втручання уникнути важко».

Але, як стверджують лікарі, можна без проблем до кінця життя жити з першою стадією недуги. Адже в різних чоловіків різні темпи розвитку аденоми. У когось вона розвивається повільно і роками не турбує, бо організм тримає недугу в рамках. Але якщо аденома переходить в наступну стадію, слід розглядати варіанти хірургічного лікування. Їх є кілька, а підібрати найоптимальніший допоможе досвідчений фахівець.

Зазвичай після такої операції хворому рекомендують обмежити фізичні навантаження, на три місяці або й півроку виключити з раціону гострі, солоні страви, спеції. Оптимально — відмовитися від шкідливих звичок, збільшити рухову активність, дотримуватися здорового харчування.

Лікарі застерігають хворих від самолікування. «Терапія без контролю лікаря може вкрай ускладнити розвиток недуги, спровокувати проблеми в роботі нирок та сечового міхура, — каже пан Володимир. — Адже хворий не здатен об’єктивно оцінити свій стан. Великий об’єм залишкової сечі, що виникає внаслідок аденоми простати, розтягує сечовий міхур. Відтак його м’язова система атрофується. І в такому разі, після видалення аденоми, хворий не зможе нормально мочитися. Людина житиме, але довічно ходитиме з трубочкою із сечового міхура, яка забезпечуватиме відтік сечі.

Найкраща профілактика — своєчасний огляд у лікаря.

Серед методів профілактики аденоми простати лікарі насамперед акцентують на здоровому й активному способі життя, кажуть про важливість вчасно попереджувати запальні процеси, відмовитися від надмірного вживання алкоголю та куріння.

На жаль, жодні ліки, навіть дуже ефективні, не можуть «прибрати» аденому — вони лише призупиняють або зменшують симптоми захворювання. Від цієї проблеми нікуди не подінешся, якщо вона вже вас спіткала. Лікар не має змоги втручатися в гормональний фон людини. Практика лікування аденоми за допомогою гормональних препаратів, яка існувала раніше, показала, що така терапія провокує наслідки, серйозніші за саме захворювання.

Тож найкраща профілактика недуги — своєчасний візит до лікаря.

ДОВІДКА «УМ»

Аденома простати — доброякісне пухлиноподібне утворення передміхурової залози — найпоширеніше урологічне захворювання чоловіків. Простата (передміхурова залоза) — внутрішній орган розміром із волоський горіх, розташований під сечовим міхуром, який з усіх боків оточує сечовипускний канал. При розвитку аденоми в простаті утворюється маленький вузлик (або кілька вузликів), що росте і поступово стискає сечовипускний канал. Це провокує вкрай неприємні симптоми. Аденома простати в молодому віці зустрічається рідко. Після 50 років 10% чоловіків мають це захворювання. Після 60 років на недугу страждає більша частина чоловічого населення, а після 90 — фактично кожен чоловік.

Запалення простати: симптоми і лікування.

Запалення простати – це хвороба, яка характерна тільки для представників чоловічої статі і характеризується перебігом запального процесу в передміхуровій залозі. Недуга зустрічається у віці від двадцяти до п’ятдесяти років, проте основну групу ризику становлять чоловіки старше тридцяти років.

Як і для будь-якого іншого запалення, джерелом такого розладу стають хвороботворні бактерії. Тим не менше існує широкий спектр факторів, що збільшують ризик формування такої недуги.

Хвороба має власну специфічну симптоматику, основою якої можна вважати неприємні відчуття під час сечовипускання, больовий синдром в області паху і ослаблення струменя сечі.

Діагноз запалення передміхурової залози уролог ставить після здійснення ряду лабораторно-інструментальних діагностичних заходів, а також спираючись на характерні клінічні прояви. Лікування подібного розладу носить консервативний характер і передбачає прийом лікарських препаратів, проведення фізіотерапевтичних процедур та дотримання щадного раціону.

Головним джерелом появи подібної недуги є інфекції, збудниками яких стають такі мікроорганізми:

уреаплазма; мікоплазма; хламідії; гонокок; кишкова паличка.

запалення простати

Ризик розвитку запального процесу збільшується на тлі наступних причин:

тривалого переохолодження організму; нестачі в житті людини фізичної активності; хронічних запорів; порушення нормального ритму сексуальної активності. Сюди можна віднести надмірно часті статеві акти або, навпаки, тривале утримання від сексу; наявності хронічних захворювань інфекційного характеру; ожиріння; перенесеного раніше травмування статевих органів, які стали причиною порушення місцевого кровообігу; гормонального дисбалансу; нестачі в організмі чоловіка вітамінів та поживних елементів; пристрасті до шкідливих звичок, а саме куріння і розпивання алкогольних напоїв; частої зміни статевих партнерів; незахищеного статевого акту; надмірної фізичної активності, що може призвести до порушення секреції статевих залоз; перерваного сексуального контакту; наявності запальних процесів у прямій кишці; зниження імунної системи; сильного зневоднення організму; спадкових факторів; перенесених раніше урологічних патологій – їх перебіг може спричинити за собою розвиток такого ускладнення, як запалення передміхурової залози або аденома простати.

Вплинути на появу простатиту може як один з вищевказаних факторів, так і декілька.

Класифікація.

Запалення простати у чоловіків може протікати в декількох формах:

гострою – характеризується різким і несподіваним виникненням симптоматики. Така течія також має кілька різновидів і ділиться на катаральний, фолікулярний і паренхіматозний простатит; хронічної – відрізняється меншою інтенсивністю вираженості характерних клінічних проявів, а також чергуванням періодів загострення і ремісії.

Крім цього, існує кілька шляхів, через які патогенні бактерії вражають такий орган, як передміхурова залоза:

висхідний – інфекційний процес поширюється на простату через уретру, чому може сприяти незахищений секс чи недостатня гігієна статевих органів; спадний – патологічні мікроорганізми проникають з інших органів сечостатевої системи; лімфогенний – самий незвичайний шлях проникнення бактерій, при якому вони переносяться за допомогою струму лімфи з інших збуджених внутрішніх органів.

Симптоматика.

Клінічний прояв подібного захворювання буде відрізнятися в залежності від того, в якій формі воно протікає. Таким чином, симптоми запалення простати в гострій формі будуть наступними:

зростання показників температури тіла, що нерідко супроводжується сильним ознобом; поява яскраво виражених больових відчуттів в області паху; печіння і дискомфорт під час сечовипускання; помітне ослаблення струменя сечі; сильні головні болі; загальна слабкість і нездужання; часті і нерідко помилкові позиви до відвідування туалетної кімнати для спорожнення сечового міхура; затримка або підтікання сечі; підвищена дратівливість і емоційний дискомфорт; відчуття неповного випорожнення сечового міхура; порушення сну; виділення гнійної рідини з сечовипускального каналу – це відбувається у випадках приєднання гнійного процесу; почастішання серцевого ритму.

Хронічний запальний процес у передміхуровій залозі досить рідко буває наслідком невилікуваного гострого запалення. Найчастіше причиною є хронічний перебіг іншого запалення в органах сечостатевої системи.

Основні симптоми запалення передміхурової залози у млявій формі:

незначний біль під час сечовипускання; зниження сексуального потягу; втома; іррадіація болю області паху в поперек і промежину; поява в сечі білих пластівців вранці; часті нічні ерекції; стертий оргазм або його повна відсутність; зміна інтенсивності болю під час сексу; зниження тривалості ерекції.

У деяких випадках головною клінічною ознакою того, що запалилася простата, є чоловіче безпліддя.

Діагностика.

Встановлення правильного діагнозу вимагає виконання цілого комплексу діагностичних процедур. Тільки після здійснення всіх лабораторно-інструментальних обстежень клініцист вирішить, ніж лікувати запалення простати.

З цього випливає, що діагностика буде складатися з декількох етапів.

Насамперед, клініцисту необхідно виконати декілька заходів:

здійснити детальне опитування пацієнта, спрямований на виявлення наявності і ступеня інтенсивності прояву ознак запалення простати. Це дасть можливість клініцисту відрізнити гострий перебіг недуги від хронічного; вивчити історію хвороби та анамнез життя пацієнта – це допоможе виявити причини, чому запалюється передміхурова залоза; провести фізикальний огляд, який полягає в ректальної пальпації простати.

Другий етап діагностики – лабораторні дослідження, які передбачають виконання:

мікроскопічного вивчення секрету передміхурової залози – для виявлення функціональних порушень у роботі простати; бактеріального посіву сечі і мазка зі слизового шару простати – для виявлення інфекцій, які можуть передаватися статевим шляхом; загального аналізу сечі – для визначення запальних змін органів сечовиділення; спермограми – для підтвердження або спростування чоловічого безпліддя.

Ректальна пальпація передміхурової залози.

Тактика усунення гострого і хронічного запалення передміхурової залози буде дещо відрізнятися. Так, неускладнений гострий простатит можна лікувати вдома, але у випадках приєднання гнійного процесу потрібно терапія в умовах медичного закладу. Правила нейтралізації захворювання включають в себе:

суворе дотримання постільного режиму; повна відмова від сексуальних стосунків; прийом антибактеріальних засобів; призначення ліків, спрямованих на поліпшення циркуляції крові; застосування протизапальних препаратів при простатиті – вони не тільки знизять прояв запального процесу, а також ліквідують больовий синдром; прийом анальгетиків – при сильних болях під час сечовипускання.

Крім цього, ефективно і швидко борються з симптомами недуги свічки від простатиту.

У випадках формування абсцесу буде потрібно хірургічне втручання, спрямоване на розкриття і дренування гнійника.

Вилікувати хронічний перебіг запального процесу, а точніше, домогтися стійкої ремісії можна за допомогою:

антибактеріальної терапії – курс лікування може варіювати від одного до двох місяців; масажу простати; зміцнення імунної системи; здійснення фізіотерапевтичних процедур шляхом впливу лазерного випромінювання ультразвукових хвиль та електромагнітних коливань; теплих лікарських мікроклізм – при неможливості фізіотерапевтичного лікування; ректальних свічок; прийому заспокійливих засобів або антидепресантів у випадках проблем з потенцією.

Найбільш ефективні свічки від простатиту повинні включати в себе:

витяжку з простати биків; продукти бджільництва; тіотриазолін; лікувальні грязі.

Крім цього, незалежно від форми перебігу недуги, пацієнтам з подібним діагнозом рекомендується змінити свій раціон і повністю відмовитися від:

жирних, гострих та пересолених страв; копченостей; жирів тваринного походження; алкогольних напоїв.

В якості допоміжних засобів від запалення передміхурової залози у чоловіків можуть використовуватися засоби народної медицини, які припускають застосування:

червоного кореня; коріння солодки; кореня алтея.

Подрібнений корінь алтея.

Найбільш часте запитання пацієнтів з подібним діагнозом звучить так – чи можна займатися сексом при запаленні простати? Клініцисти рекомендують утриматися від статевих контактів до повного одужання або досягнення стійкої ремісії.

Період такого лікування запального процесу не повинен перевищувати десяти днів.

Ускладнення.

У випадках ігнорування симптомів запалення простати або при некоректно призначеному лікувальному курсі, існує ймовірність розвитку ускладнень як гострого, так і хронічного запалення.

Для гострої форми простатиту характерні наступні наслідки:

формування абсцесу; бактериемию; мимовільний розрив гнійника. На подібне ускладнення будуть вказувати такі ознаки, як підвищення температури до 40 градусів, виділення мутної сечі з різким і неприємним запахом – при проникненні гнійної рідини в сечовипускальний канал, домішки гною і слизу в калових масах – при розтині абсцесу в пряму кишку.

Для хронічного запального процесу найбільш характерні такі ускладнення:

пієлонефрит; цистит; поширення запального процесу – найчастіше уражаються придатки яєчка або сім’яні пухирці; чоловіче безпліддя.

Профілактика.

Щоб уникнути появи подібного розладу або аденоми простати, представникам чоловічої статі необхідно дотримуватися кількох правил:

повністю відмовитися від згубних пристрастей; вести активний спосіб життя; по можливості обмежитися від впливу стресових ситуацій; уникати переохолодження організму; займатися тільки захищеним сексом; мати постійного статевого партнера; збагатити раціон такими інгредієнтами, як мед і петрушка, часник і горіхи. Такі продукти корисні для передміхурової залози; проводити профілактику венеричних захворювань – для цього необхідно регулярно обстежуватися у лікаря уролога.

Крім цього, дуже важливо при перших ознаках такого захворювання звертатися за кваліфікованою допомогою, тому що тільки клініцист знає, як зняти запалення простати. При самостійних спробах позбутися від недуги існує ймовірність посилення запального процесу.

Що призводить до простатиту?

До виникнення простатиту призводить багато факторів. Основні з яких наведені нижче.

Перший — малорухомий спосіб життя. Працюючи в офісах, чоловіки і жінки сидять більше 6 годин на день! Малорухомий спосіб життя призводить до погіршення циркуляції крові та застійним явищам в простаті, прямій кишці, сім’яних міхурцях, м’язах промежини та малого тазу. Застій крові призводить до зниження захисних властивостей організму, та як наслідок збільшується зростання і розмноження умовно-патогенних мікроорганізмів, що в свою чергу можуть бути причиною розвитку простатиту.

Другий — нерегулярне статеве життя та перерваний статевий акт. Ці чинники призводять до застою секрету передміхурової залози та порушенню кровообігу в простаті, що в комплексі з малорухомим способом життя можуть бути причиною виникнення простатиту.

Третій — це коли чоловік терпить сечовипускання та не йде в туалет одразу. Це призводить до перерозтягнення сечового міхура, спазму м’язів простати, внаслідок чого при сечовипусканні виникає підвищений тиск в простатичному відділі уретри, що призводить до закидання сечі, під тиском до залозок простати, та може викликати запальний процес.

Четвертий — місцеве переохолодження. Коли чоловік сидить на холодній поверхні – це призводить до порушення кровообігу, спазму судин та зниження місцевого імунітету – що дає шанс умовно-патогенним бактеріям викликати запалення простати.

П’ятий – хронічні запальні вогнища в організмі. Наприклад, тонзиліт (ангіна), холецистит, пієлонефрит, бронхіт, карієс. При загостренні цих захворювань, в комбінації з вищенаведеними факторами, бактерії можуть потрапляти в простату та викликати запалення. Тому хронічні захворювання мають бути проліковані.

Шостий – це інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). До них відносяться хламідіоз, гонорея, трихомоніаз, мікоплазмоз та уреаплазмоз та інші. Тому, якщо симптоми простатиту виникли після незахищеного статевого акту, то треба обстежитись на ці інфекції в уролога.

Сьомий — зниження імунної системи. Шкідливі звички, емоційні переживання, неповноцінне харчування, фізична перевтома призводять до послаблення імунітету, і організм людини стає вразливий до інфекційних збудників різного роду, в тому числі і тих, що викликають запалення передміхурової залози.

Восьмий – вживання алкоголю з гострими стравами призводить до венозного набряку та застою у передміхуровій залозі та прямій кишці, що в свою чергу може бути причиною запалення простати.

Ризики простатиту тим вище, чим більше факторів ризику є в чоловіка!

Для зниження ризику простатиту треба зменшити кількість факторів та періодично використовувати супозиторії .

Запалення простати.

Проаналізовано результати лікування 381-го хворого з доброякісною гіперплазією передміхурової залози у поєднанні з раком сечового міхура. Пріоритетом в лікуванні цієї категорії хворих є лікування раку сечового міхура. Аналіз результатів лікування показує, що важкість патологічного процесу, яка зумовлена раком сечового міхура, прямо пропорційна важкості та складності необхідного хірургічного втручання. Не викликає сумнівів доцільність та переваги одномоментних втручань. Удосконалення техніки ендоскопічних операцій, зокрема трансуретральної резекції та її модифікації, дозволило значно покращити результати лікування цієї важкої поєднаної патології.

Проаналізовано результати лікування 381-го хворого з доброякісною гіперплазією передміхурової залози у поєднанні з раком сечового міхура. Пріоритетом в лікуванні цієї категорії хворих є лікування раку сечового міхура. Аналізом результатів лікування показано, що складність патологічного процесу, яка обумовлена раком сечового міхура, прямо пропорційна тяжкості і складності необхідного хірургічного втручання. Не викликає сумнівів доцільність і перевага одномоментних втручань. Удосконалення техніки ендоскопічних операцій, а саме трансуретральной резекції та її модифікації, дозволило значно поліпшити результати лікування цієї складної поєднаної патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.42-5 + Р569.695.6-59.

запалення простати

Рубрика:

Шифр НБУВ: Ж15657 Пошук видання у каталогах НБУВ.

2. Кудрявцев Ю. М. Аналіз післяопераційних ускладнень та стану сексуальної функції у чоловіків після лікування доброякісної гіперплазії простати / Ю. М. Кудрявцев // Вісн. Сум. держ. ун-ту. Сер. Медицина. — 2003. — 55 , № 9. — С. 137-141. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Проаналізовано післяопераційні ускладнення та стан сексуальної функції у чоловіків після лікування доброякісної гіперплазії простати.

Ключ. слова: стан сексуальної функції, чоловіки, доброякісна гіперплазія простати Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.42.

Рубрика:

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ.

3. Щербак О. Сучасні погляди на механізми розвитку ектазії верхніх сечових шляхів при доброякісній гіперплазії передміхурової залози (огляд літератури) / О. Щербак, М. Кравченко, В. Козлов // Ліки України. — 2003. — № 9. — С. 11-14. — Бібліогр.: 48 назв. — укp.

Наведено сучасні погляди на механізми розвитку ектазії верхніх сечових шляхів у хворих із доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Доведено основну роль механічного стиснення вічок сечоводів у розвитку ускладнень з боку верхніх сечових шляхів у разі доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

Ключ. слова: доброякісна гіперплазія передміхурової залози, верхні сечові шляхи, уретерогідронефроз Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.42-3.

Рубрика:

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ.

4. Ухаль М. І. Частота, особливості перебігу та лікування артеріальної гіпертензії у хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози / М. І. Ухаль, В. В. страшний, Г. М. Ухаль, М. В. Шумилін // Лікар. праворуч. — 2003. — № 2. — С. 53-55. — Бібліогр.: 3 назв. — русий.

У 144 чоловіків середнього та похилого віку з доброякісною гіперплазією передміхурової залози було проведено дослідження частоти та особливостей перебігу супутньої артеріальної гіпертензії (АГ). Доведено, що АГ зустрічається у 144% пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Встановлено, що у 84% хворих ірритативні та обструктивні симптоми, пов’язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози, несприятливо впливають на перебіг супутньої артеріальної гіпертензії. Вражаюче зменшення проявів доброякісної гіперплазії передміхурової залози, пов’язаної з іритативними та обструктивними симптомами за допомогою кардури, селективного адреноблокатора, призвело до значного підвищення ефективності лікування супутньої АГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-3 + Р696.620.42-3.

Рубрика:

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ.

5. Дмитрієнко В. Застосування препарату Простаплант форте у лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози / В. Дмитрієнко, О. Строй, Ю. Мицик // Ліки України. — 2005. — № 11. — С. 1-3. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

У дослідженні оцінено ефективність і безпеку фітопрепарату «Простаплант форте» у 77-ми хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ГПЗ). Препарат проявив себе безпечним і ефективним засобом, що впливає як на суб’єктивні симптоми, так і на результати об’єктивних досліджень. Він добре переноситься пацієнтами, що в комбінації з його комплексною фітотерапевтичною дією робить його привабливим вибором в лікуванні доброякісної ГПЗ.

Ключ. слова: доброякісна гіперплазія передміхурової залози, фітотерапія Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.42-525.

Рубрика:

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ.

6. Суслов В. В. система гемостазу і претромботическое стан у хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози / В. В. Суслов, О. А. Тарабрин, В. Н. Мазур, А. А. Суханов, М. О. Костенко // патология. — 2005. — 2 , № 2. — С. 17-19. — Бібліогр.: 5 назв. — русий.

Описано 268 хворих з есенціальною гіпертензією, які перенесли радикальну трансверсальну простатектомію. Вони були розділені на дві групи: 126 хворих без супутніх захворювань і 142 пацієнта з супутньою артеріальною гіпертензією. Стан системи гемостазу контролювався перед операцією. Отримані дані показали, що гіперкоагуляційний стан спостерігався внаслідок підвищення кількості факторів згортання. Відмінності між двома групами були статистично достовірними ( ). Дефектний фібриноліз, можливо, також був наслідком дисбалансу між активатором тканинного плазміногену і його інгібітором. Порушення балансу коагуляції / фібринолізу лежить в основі венозного тромбозу і, так як ці групи пацієнтів мають високий індекс ризику розвитку тромбоемболії, вони потребують ранньої профілактики і корекції.

Ключ. слова: гемостаз, трансверсальная простатектомія Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.42 + Р410.030-52.

Рубрика:

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ.

7. Палій О. І. Трансуретральна мікрохвильова терапія в лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози: трирічний досвід застосування / О. І. Палій, Б. В. Федорчук, О. М. Климів // Медицина трансп. України. — 2006. — № 1. — С. 93-95. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.

Вивчено ефект від лікування хворих на доброякісну гіперплазію простати за допомогою трансуретральной мікрохвильової терапії (ТУМТ) передміхурової залози протягом трьох років. Пацієнтів спостерігали протягом 36-ти місяців з вимірюванням залишкової сечі, швидкості сечовипускання, міжнародного простатичного коефіцієнта. Середній розмір простати 57 . Всі пацієнти після сеансу лікування перебували на постійному катетері в середньому протягом 14-ти днів. Тільки 17,5 % пацієнтів надалі потребували хірургічного лікування. Не було значних ускладнень. Зроблено висновок про те, що ТУМТ є безпечною і обґрунтованою альтернативою оперативного лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози.

Ключ. слова: доброякісна гіперплазія передміхурової залози, термотерапія, мікрохвилі, тривале спостереження Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.42-542.

Рубрика:

запалення простати

Шифр НБУВ: Ж23985 Пошук видання у каталогах НБУВ.

8. Кокалко М. М. Анестезіологічне забезпечення трансуретральних резекцій передміхурової залози : Автореф. дис. канд. мед. наук : 14.01.30 / М. М. Кокалко; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2002. — 20 c. — укp.

Розроблено програму анестезіологічного забезпечення трансуретральних резекцій (ТУР) передміхурової залози (ПЗ), що знижує розвиток ТУР-синдрому, визначено її ефективність. Розглянуто зміни центральної та переферичної гемодинаміки під час ТУРПЗ. Досліджено вплив трансуретральних резекцій передміхурової залози на функціональний стан нирок та систему гемостазу. Доведено, що інтраопераційна інфузія гіпертонічного розчину натрію хлориду знижує небезпеку виникнення ТУР-синдрому. За результатами дослідження доопераційного періоду функціонального стану нирок (за кліренсом натрію) виявлено пацієнтів зі зниженими резервними можливостями волюморегулювальної системи, визначено групу ризику за можливим розвитком ТУР-синдрому. Запропоновано патогенетично обгрунтований спосіб корекції порушень гемодинаміки та водно-електролітного обміну у ході проведення ТУРПЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.42.

Шифр НБУВ: РА317886 Пошук видання у каталогах НБУВ.

9. Ухаль Г. М. Артеріальна гіпертензія у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (особливості клініки, діагностики, лікування) : Автореф. дис. канд. мед. наук : 14.01.11 / Г. М. Ухаль; Дніпропетр. держ. мед. акад. — Д., 2005. — 20 c. — укp.

Розглянуто проблеми підвищення ефективності лікування чоловіків середнього та похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) у поєднанні з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), до та після видалення гіперплазованих тканин простати. Встановлено наявність прямого зв’язку між перебігом АГ і виразністю проявів ДГПЗ. Доведено необхідність використання у хворих на АГ і супровідну ДГПЗ у комплексному лікуванні -адреноблокатора доксазозину. Вперше доведено, що ефективність лікування хворих на АГ з супровідною клінікою гіперактивного сечового міхура після видалення гіперплазованих тканин простати підвищується до 85 % у разі застосування в післяопераційному періоді разом з традиційними антигіпертензивними препаратами -адреноблокатора доксазозину і M-холіноміметика детрузитолу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-3 + Р696.620.42.

Шифр НБУВ: РА335552 Пошук видання у каталогах НБУВ.

10. Чеканов С. Л. Копулятивна функція при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози : Автореф. дис. канд. мед. наук : 14.01.06 / С. Л. Чеканов; Ін-т урології та нефрології АМН України. — К., 2000. — 21 c. — укp.

Розроблено заходи профілактики розвитку сексуальних розладів та андрологічної реабілітації пацієнтів за умов хірургічного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) методами трансретральної резекції (ТУР) одно- та двохетапної черезміхурової простатектомій. Доведено, що оперативні втручання несуть певну загрозу розвитку сексуальних розладів у 18,3 % пацієнтів. Післяопераційні сексуальні розлади мали місце у групах ТУР, черезміхурової одно- та двомоментної простатектомії у 9 %, 18 % та 32 % випадків відповідно, що дозволяє розглядати саме ТУР операцією вибору з позицій збереження копулятивної функції. Сексуальні розлади після хірургічного лікування ДГПЗ можуть мати функціональний та органічний генез. Останній може бути пояснений ушкодженням перипростатичних нервових утворень, що забезпечують релаксуючу дію на статеві артерії та кавернозну тканину. Визначено загальносоматичні та пов’язані з хірургічною агресією фактори ризику розвитку сексуальних розладів у процесі хірургічного лікування ДГПЗ. Запропоновано алгоритм профілактики розвитку даного ускладнення у разі хірургічного лікування ДГПЗ, а також ситему заходів андрологічної реабілітації пацієнтів, з базовим використанням розробленого методу ЛВТ — електроімпульсної терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.42.

Шифр НБУВ: РА308274 Пошук видання у каталогах НБУВ.

11. Аль Аламі Ва’ель Хуссейн Абдельмажид. Ва’ель Хуссейн Абдельмажид Корекція гомеостазу, профілактика та удосконалення комплексної терапії ускладнень черезвезікальної простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози : Автореф. дис. канд. мед. наук / Ва’ель Хуссейн Абдельмажид. Ва’ель Хуссейн Абдельмажид Аль Аламі; Ін-т урології АМН України. — К., 2006. — 19 c. — укp.

Вперше встановлено, що зміни в сітці сечового міхура спостерігаються на ранньому етапі розвитку доброякісної гіперплазії передміхурової залози (1 — 2 роки), які поглиблюються та набувають незворотнього характеру через 5 — 6 років. Доведено, що ступінь вираженості морфологічних змін стінки сечового міхура більшою мірою залежить від розміру ( ), характеру (інтравезикального) росту, тривалості захворювання (не менше 3 — 4-х років), ніж від віку хворого. Встановлено, що порушення гемомікроциркуляції та пов’язані з ними морфологічні зміни є передумовою розвитку стриктур міхурово-уретрального сегменту та тривалих нориць. Вперше в процесі комплексного лікування хворих у післяопераційному періоді патогенетично обгрунтовано доцільність застосування нового вітчизняного антиоксидантного препарату — тіотриазоліну як рено- та гепатопротектора (за загальноприйнятою схемою). Показано позитивний вплив застосування тіотриазоліну на підвищення ефективності дії монуралу як антибактеріального препарату, що сприяє зменшенню кількості інфекційно-запальних ускладнень сечовивідних шляхів і статевих органів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.42.

Шифр НБУВ: РА342303 Пошук видання у каталогах НБУВ.

12. Пушкар О. М. Модифікація одномоментної залонної простатектомії : Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.06 / О. М. Пушкар; Ін-т урології та нефрології АМН України. — К., 2001. — 18 c. — укp.

Розширено показання щодо модифікованої одномоментної залонної простатектомії (ОЗП), що дозволяє виконувати її незалежно від конституції хворого, маси його тіла, глибини операційної рани, розмірів аденоми та напрямку її росту, наявності каменів у сечовому міхурі, уретерогідронефрозу в зв’язку з гіперплазією передміхурової залози, попереднього, в тому числі тривалого, уретрального дренування сечового міхура. Розроблено ряд хірургічних прийомів, що поліпшують техніку ОЗП та полегшують її виконання. Визначено особливості нагляду за хворими, які включають до- та післяопераційну профілактику інфекційних і тромбоемболічних ускладнень, застосування системи дренування та зрошення сечового міхура під час та після операції. Доведено перевагу модифікації ОЗП на підставі зниження ускладнень після операції, строків лікування, що дозволяє пропонувати її для широкого впровадження в урологічну практику.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.42.

запалення простати

Рубрика:

Шифр НБУВ: РА312944 Пошук видання у каталогах НБУВ.

13. Меленевський Д. А. Профілактика та лікування післяопераційної інфравезікальної обструкції у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози : Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.40 / Д. А. Меленевський; Ін-т урології та нефрології АМН України. — К., 2000. — 19 c. — укp.

Розглянуто питання профілактики та лікування післяопераційних стриктур уретри у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози. За результатами досліджень вивчено основні причини утворення стриктур уретри після трансвезикальної простатектомії та трансуретральної електрорезекції у даних хворих. Усуненням даних причин у хворих виявлено зменшення частоти утворення післяопераційних стриктур уретри. У випадку оперативного лікування хворих, у яких утворилась післяопераційна стриктура уретри, найбільш ефективнішим є використання сполучення методів уретротомії та трансуретральної електрорезекції рубцьової тканини.

Рубрика:

Шифр НБУВ: РА309222 Пошук видання у каталогах НБУВ.

14. Кудрявцев Ю. М. Розробка методів збереження сексуальної функції після простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії простати : Автореф. дис. канд. мед. наук : 14.01.06 / Ю. М. Кудрявцев; Ін-т урології АМН України. — К., 2004. — 20 c. — укp.

Розглянуто питання оптимізації хірургічного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози у сексуально активних пацієнтів. В результаті експериментального дослідження на собаках-самцях виявлено позитивний вплив перев’язки нижньої епігастральної артерії на морфофункціональний стан клітин Лейдіга. Запропоновано спосіб позадулонної простатектомії у поєднанні з двобічною перев’язкою нижньої епігастральної артерії, який дозволив зберегти сексуальну активність у 91 % пацієнтів. Доведено корелятивний взаємозв’язок між станом сексуальної функції та вираженістю дизуричного синдрому. Встановлено, що наявність вираженого запалення передміхурової залози погіршує відновлення функціонального стану нижніх сечових шляхів та сексуальної функції. Зазначено, що повне припинення сексуальної активності спостерігалося у 25 % випадків після черезміхурової простатектомії, 15 % — після позадулонної та у 9 % — після позадулонної простатектомії у власній модифікації.

Рубрика:

Шифр НБУВ: РА330893 Пошук видання у каталогах НБУВ.

15. Божко М. М. Шляхи покращення та прогнозування ефективності медикаментозного лікування хворих на неускладнену доброякісну гіперплазію передміхурової залози : Автореф. дис. канд. мед. наук : 14.01.06 / М. М. Божко; Ін-т урології АМН України. — К., 2005. — 18 c. — укp.

Уперше вивчено особливості лікувального патоморфозу тканини гіперплазованої передміхурової залози (ПЗ) після медикаментозного лікування різних варіантів (з використанням омніку, кардури, проскару, омніку у поєднанні з проскаром). З’ясовано інформативні ознаки, кількісно оцінено їх діагностичні коефіцієнти, за якими створено діагностичну таблицю з метою встановлення гістологічної будови гіперплазованої ПЗ, що є підставою для індивідуального підходу до вибору медикаментозного лікування хворих на неускладнену доброякісну гіперплазію (ДГ) ПЗ. Уперше за наявності інфравезикальної обструкції, з урахуванням гістологічної будови гіперплазованої ПЗ, об’єму ПЗ, супутньої соматичної патології й особливості дії медикаментозних препаратів обгрунтовано принцип індивідуального підходу до вибору варіанту лікування хворих на неускладнену ДГПЗ. Базуючись на інформативних клініко-уродинамічних і сонографічних показниках, створено математичні моделі для прогнозу ефективності застосування медикаментозного лікування з використанням омніку, кардури, проскару, омніку у поєднанні з проскаром. Запропоновано концепцію диференційованого підходу до надання спеціалізованої допомоги хворим на ДГПЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.42-52.

Рубрика:

Шифр НБУВ: РА338996 Пошук видання у каталогах НБУВ.

16. Афанасьєв І. Є. Подружня дезаптація при доброякісній гіперплазії передміхурової залози : автореф. дис. . канд. мед. наук: 19.00.04 / І. Є. Афанасьєв; Харк. мед. акад. післядиплом. освіти. — Х., 2010. — 17 c. — укp.

Досліджено сексуальне здоров’я подружньої пари, в якій чоловік хворіє на доброякісну гіперплазію передміхурової залози. Встановлено різні клінічні варіанти подружньої дезадаптації, визначено причини та механізми їх розвитку. Висвітлено значення клінічних, психологічних, соціально-психологічних і біоритмологічних факторів у порушенні подружньої адаптації, розроблено систему його психокорекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.42-5.

Шифр НБУВ: РА369604 Пошук видання у каталогах НБУВ.

запалення простати

17. Владиченко К. А. Ренальна дисфункція при трансуретральній резекції доброякісної гіперплазії простати і шляхи її корекції : автореф. дис. . канд. мед. наук : 14.01.06 / К. А. Владиченко; Ін-т урології АМН України. — К., 2010. — 24 c. — укp.

Наведено результати комплексного обстеження та лікування 150-ти пацієнтів із доброякісною гіперплазією простати (ДГП). Встановлено, що проба з ізотонічним водним навантаженням дозволяє діагностувати ранні порушення функціонального стану нирок у разі ДГП. З’ясовано, що за умов операційного стресу відбувається зниження активності всіх ланок фібринолітичної активності крові. Вперше виявлено, що під час трансуретральної резекції (ТУР) простати спостерігається компенсаторна реакція механізмів антиоксидантного захисту, яка проявляється збільшенням активності глутатіонпероксидази та зниженням вмісту глутатіону відновленого. Впроваджено у клінічну практику застосування глутаргіну для корекції ренальної дисфункції у разі оперативного лікування ДГП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.42-5 + Р569.696.2-5.

Шифр НБУВ: РА376484 Пошук видання у каталогах НБУВ.

18. Leonard S. Marks Ефективність першої дози альфузозина при прийомі один раз на день у чоловіків з доброякісною гіперплазією передміхурової залози / Leonard S. Marks, C. G. Roehrborn, M. Gittelman, D. Kim, J. Forrest, S. Jacobs // Здоров’я чоловіка. — 2013. — № 4. — С. 46-50. — Бібліогр.: 14 назв. — русий.

Мета роботи — оцінити початок дії альфузозина ОД (once daily — для прийому один раз на день) з допомогою урофлоуметрії, що проводиться в ранні терміни після прийому першої дози препарату. Альфузозин ОД є формою уроселективного альфа-1-адреноблокатора пролонгованої дії, застосовуваного при лікуванні симптомів нижніх сечових шляхів, пов’язаних з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Проведено рандомізоване, плацебо-контрольоване двостороннє перехресне дослідження за методом латинського квадрата. Для цього дослідження були відібрані 49 пацієнтів, у яких спостерігалося симптоматичне поліпшення у ході попереднього лікування альфа-блокатором і значне зниження показників сечовипускання при відміні препарату. Висновки: в цілому, результати нашого дослідження свідчать про те, що альфузозин ОД проявляє уродинамически вимірний вплив на инфравезикальную обструкцію, викликану доброякісною гіперплазією передміхурової залози, у чоловіків з симптомами нижніх сечових шляхів через кілька годин після першого введення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2-5 + Р696.620.42-5.

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ.

19. МакНейл С. А. Альфузозин 10 мг 1 раз на день при лікуванні гострої затримки сечі: результати подвійного сліпого, плацебо-контрольованого дослідження / С. А. МакНейл, Т. Б. Харгрив, К. Г. Рерборн / / Здоров’я чоловіка. — 2013. — № 4. — С. 52-57. — Бібліогр.: 21 назв. — русий.

Мета роботи — вивчити вплив прийому 10 мг альфузозина 1 раз в день (1 р/д) на результат лікування без застосування катетера (ЛПК) після першого епізоду гострої затримки сечі (ОЗМ), пов’язаній з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), а також у ході подальшого лікування ДГПЗ у таких пацієнтів. Екстрена катетеризація була проведена 360 пацієнтам, які були сліпо рандомізовані на отримання альфузозина 10 мг 1 р/д або плацебо протягом 3 днів (перша фаза). Всі пацієнти, які успішно пройшли ЛПК, незалежно від типу лікування, були сліпо рандомізовані в групи з альфузозином 10 мг 1 р/д або плацебо, приймали препарати протягом 6 міс (друга фаза). Потреба в хірургії ДГПЗ (первинна кінцева точка) оцінювали через 1, 3 і 6 міс лікування. Висновки: альфузозин 10 мг 1 р/д підвищував ймовірність успішного результату ЛПК у чоловіків з першим епізодом спонтанної ОЗМ. Прийом препарату необхідно продовжувати після закінчення гострої фази, тому що препарат знижував ризик хірургії ДГПЗ протягом 6 міс лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.024-5 + Р569.696.2 + Р696.620.42.

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України.

20. Зайцев В. І. Анатомо-фізіологічні кореляції між залобковим та черезміхуровим видаленням простати з приводу її доброякісної гіперплазії / В. І. Зайцев, Ю. М. Кудрявцев, І. І. Ілюк // Буков. мед. вісн.. — 2003. — 7, № 4. — С. 66-69. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.

Вивчено результати оперативного лікування доброякісної гіперплазії простати (ДГП) за допомогою методу черезміхурової простатектомії (ЧП) ( n = 51) та залобкової простатектомії (ЗП) ( n = 40). Досліджено вплив активності запалення простати на результати хірургічного лікування ДГП. Показано, що в 97 % випадках ДГП супроводжується запальними явищами. Наявність запалення простати погіршує відновлення функціонального стану нижніх сечових шляхів як після ЧП, так і після ЗП. Доведено, що під час виконання відкритої простатектомії (як ЗП, так і ЧП) видаляється простатичний відділ уретри разом із сім’яним горбиком.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.42.

Хронічний абактеріальний, запальний простатит.

Синонім – синдром хронічного запального тазового болю. Захворювання протікає за відсутності будь-яких мікроорганізмів, що можуть визначатись за допомогою стандартних методів мікробіологічного дослідження.

Найбільш імовірними теоріями, що пояснюють виникнення і розвиток захворювання, є:

• Інфекційна теорія. • Теорія хімічного запалення. • Імунна теорія.

Аргументами на користь інфекційної теорії є дослідження, що виявили присутність бактеріальної ДНК в зразках простати (тканині і секреті), які вважались культурально-негативними при використанні традиційних клінічних мікробіологічних тестів.

Також виявляються при абактеріальному хронічному простатиті такі мікроорганізми:

• Уреалитикум. * Микоплазменный людина. • Хламідії трахоматіс. * Трихомонади Вагінальні.

Значно рідше – Neisseria gonorrhoeae, гриби, віруси.

Реалізація хімічного запалення передміхурової залози здійснюється за допомогою інтра- простатичного сечового рефлюксу – одного з основних механізмів розвитку будь-якої форми запалення простати, але, на відміну від бактеріального простатиту, пошкоджуючим фактором є компоненти сечі, зокрема урати, які й запускають комплекс запальних тканинних реакцій. Можливою причиною абактеріального простатиту також може бути імунна реакція в результаті проникнення невідомого антигену або ж аутоімунні процеси.

Як правило, захворювання викликає не один якийсь фактор, а комплекс синергічно діючих факторів.

Клініка простатиту.

Гострий бактеріальний простатит проявляється гострими місцевими і загальними симптомами. Серед них – виражені болі над лоном і в промежині, дизурія, в більшості випадків лихоманка з ознобами, ломота у всьому тілі, слабкість, пітливість. Больовий синдром може проявлятись або підсилюватись тільки при дефекації або відчуттям тиску в прямій кишці, промежині в положенні сидячи. У частини хворих підвищення температури тіла інколи буває єдиним проявом захворювання. Наявність венозного і лімфатичного відтоку сприяє резорбції запального ексудату, що викликає сильні озноби на висоті лихоманки. Особливості клінічних проявів також залежать від анатомо-топографічного розташування запального вогнища в передміхуровій залозі по відношенню до уретри, шийки сечового міхура і прямої кишки. Через виражений набряк простати і порушення сечовипускання зрідка спостерігається його гостра затримка. Загальний стан стає важчим, наростають ознаки інтоксикації. Запізніла діагностика призводить до формування та проривання абсцесу (найчастіше – у сечівник, дуже рідше – у пряму кишку, сечовий міхур чи в ділянку промежини). Проривання в сечівник призводить до утворення порожнини, яка недостатньо дренується. Якщо абсцес проривається в пряму кишку, може сформуватись сечівниково-прямокишкова нориця.

Прояви хронічного бактеріального простатиту різноманітні. Вони можуть варіювати від відсутності симптомів до раптового загострення хвороби. У більшості пацієнтів наявний біль різної інтенсивності в промежині, прямій кишці, який віддає в прутень, калитку, крижі, поперек, стегна. В рідкісних випадках біль набуває характеру періодичних невралгічних нападів. Зазвичай хворі скаржаться на дискомфорт у сечівнику, часте сечовипускання, зрідка з’являються виділення з уретри вдень під впливом аутомасажу залози при ходьбі, фізичному навантаженні або дефекації. Відзначаються парестезії в промежині та прямій кишці (відчуття тиску, важкості, переповнення), причому в деяких хворих ці явища стають сильнішими при тривалому сидінні. Для цього захворювання також характерна рецидивуюча інфекція сечового тракту, зазвичай викликана тими ж мікроорганізмами.

СХТБ – це синдром, діагностика якого грунтується на виявленні сукупності симптомів, що його визначають. Тому діагноз СХТБ (хронічного абактеріального простатиту / простатодинії) базується на клінічних даних, при негативних результатах мікробіологічного обстеження. Клінічно ці пацієнти мають тривалий анамнез (3 місяці і більше) урогенітального і тазового болю, іритативних та обструктивних порушень сечовипускання, можливі деякі симптоми сексуальної дисфункції, нерідко хворі пред’являють скарги на загальні прояви у вигляді слабкості, підвищеної стомлюваності, ломоти у всьому тілі, парестезій.

Діагностика.

Всі діагностичні процедури можна розділити на три групи: обов’язкове обстеження, рекомендоване та вибіркове.

• Анамнез. • Фізикальне обстеження, включаючи пальцеве ректальне дослідження. • Аналіз секрету передміхурової залози.

• Оцінка симптомів або індекс NIH-CPSI. • Топічна діагностика запалення нижніх сечових шляхів за Meares – Stamey. • Урофлоуметрія. • УЗД з визначенням обсягу залишкової сечі та об’єму передміхурової залози. Вибіркове : • Бактеріоскопічне дослідження зішкряба сечівника. • Дослідження еякуляту, в т.ч. культуральне. • Простатичний специфічний антиген (ПСА). • Відео-уродинамічне дослідження. • Трансректальне ультразвукове дослідження (ТРУЗД). • КТ.

До основних скарг відносяться біль (табл. 5.1), дизурія, до необов’язкових або до ускладнень – порушення сексуальної, репродуктивної функцій та психоемоційні зміни.

Таблиця 5.1. Локалізація болю при простатиті або СХТБ.

запалення простати

Запалення простати.

Простатит – суто чоловіче захворювання тканин передміхурової залози переважно запального характеру.

Є найпоширенішим захворюванням серед усіх патологій чоловічої статевої сфери, що супроводжуються запаленням. Хоча б раз в житті з симптомами простатиту стикалися 8 чоловіків з 10. Пік захворюваності припадає на віковий проміжок від 20 до 40 років. Хронічний простатит зустрічається у кожного десятого чоловіка.

Причини виникнення.

Хронічний простатит – поліетіологічне захворювання. Його найголовнішою причиною є інфекція, яка передається переважно під час незахищеного статевого акту, а так само гематогенним (через кров), лімфогенним (через лімфу) шляхом.

Фактори ризику, що сприяють розвитку простатиту.

Переохолодження. Гіподинамія або малорухливий спосіб життя. Ненормальні ритми статевої активності. Тут в зоні ризику і ті, хто веде надмірно активне статеве життя, і ті, хто звик утримуватися від сексу. Часті закрепи. Хронічні захворювання або хронічні інфекційні осередки в організмі Наявність урологічних або венеричних хвороб також підвищує ризик запалення передміхурової залози. Нездоровий спосіб життя, в тому числі неправильне харчування, постійні стреси, поганий сон і інші стани, які пригнічують імунну систему організму.

Симптоми хронічного простатиту.

Це може бути як ниючий біль, так і сильний біль, що може іррадіювати в поперекову область, крижі, промежину або мошонку.

Розлад сечовипускання (дизуричний синдром) — результат збільшення об’єму простати, яка, в підсумку, здавлює сечовід, зменшуючи його просвіт. До них належать відчуття неповного випорожнення сечового міхура, часті позиви на сечовипускання, часті нічні сечовипускання, тонкий струмінь сечі, переривистий сечопуск.

Диспотенція часто виражається в частих нічних ерекціях, стертому оргазмі або погіршенні ерекції. Хворі можуть зовсім відмовитися від статевого життя, якщо еякуляція супроводжується больовими відчуттями. Якщо захворювання запустити, воно може привести до розвитку імпотенції.

Діагностика хронічного простатиту.

Лікар проводить пальцеве ректальне дослідження, під час якого пальпує задню поверхню простати і визначає її розмір, форму, консистенцію, болючість та ін.

Лабораторна діагностика полягає у дослідженні секрету простати, аналізу сечі на предмет інфікування. Критерій діагностики – виявлення в сечі або соці простати 10-15 лейкоцитів і бактерій. Крім того, для дослідження береться зішкріб слизової оболонки уретри методом ПЛР визначається наявність бактерій, які є причиною захворювання.

З інструментальних методів дослідження використовується:

Ультразвуковий метод дослідження, за допомогою якого оцінюється розмір, об’єм передміхурової залози, наявність кист, склеротичних змін, розширення простати та ін. Урофлоуметрія – метод дозволяє визначити простатит за показниками процесу сечовипускання.

Лікування хронічного простатиту.

Лікування простатиту у чоловіків повинно починатися зі зміни способу життя пацієнта. Важливо викорінити шкідливі звички: вживання алкоголю, гіподинамію, хронічне переохолодження та ін. Рекомендується нормалізувати статеве життя, стежити за збалансованістю харчування.

Напрямки лікувальних впливів при медикаментозному лікуванні.

Антибактеріальне лікування (фторхінолони, цефалоспорини ІІ-ІІІ пок). Відновлення порушень кровообігу в малому тазі і мікроциркуляції в передміхуровій залозі. Відновлення трофіки і тонусу міоневрального апарату. Якісна санація ацинусів і відновлення дренування по вивідних протоках. Стабілізація імунної та гормональної систем. Профілактика і лікування можливих ускладнень. Симптоматична терапія.

З фізіотерапевтичних методів ефективний масаж простати, мікрохвильова гіпертермія, електрофорез, грязелікування та ін. Масаж простати — дієвий спосіб, що допомагає видавити в протоки запальний секрет в передміхуровій залозі. Після цього він надходить в уретру і повністю видаляється з організму. Процедура надає комплексну дію на уражений орган, покращуючи кровообіг, зводячи до мінімуму застійні явища і забезпечує краще проникнення антибактеріальних препаратів в тканину ураженого органу.

В Лікувально-діагностичному центрі cвятого Луки проводиться всебічна діагностика та лікування хронічного простатиту. Прийом веде лікар-уролог Кушик Валерій Михайлович.

Простатит або запалення передміхурової залози. Причини та лікування простатиту.

Простатит або запалення передміхурової залози являє собою ураження її тканин хвороботворними мікробами з наступним порушенням функції органу. Основними причинами розвитку простатиту є проникнення в тканини різних патогенних мікроорганізмів.

До інфекційних збудників простатиту відносяться різні віруси, бактерії, гриби. Наявність застою секрету і крові в передміхуровій залозі є чинником до виникнення і розвитку захворювання. До бактеріальних агентів, що викликають простатит, можна віднести кишкову паличку, стрептококи, стафілококи, специфічні організми (хламідії, гонококи). Часто вірусні інфекції, наприклад, грип, викликають ураження тканин залози. Вірус герпесу може стати причиною запалення залози, при цьому ураження поширюється на шкірні покриви, на яких з’являється характерна герпетичний висип.

Простатит, викликаний грибковими мікроорганізмами, може виникнути на тлі тривалого лікування антибактеріальними препаратами. Наявне запалення сечовипускального каналу може спровокувати розвиток простатиту – так відбувається інфікування залози агентами, що викликають захворювання, що передаються під час статевих контактів. Іноді зустрічаються випадки, коли простатит виникає як ускладнення запалення придатків яєчок, яєчок або насінних бульбашок.

Інфікування простати відбувається гематогенним або лімфогенним шляхом – хвороботворні мікроорганізми можуть потрапити в тканину залози з потоком крові або лімфи з запальної ділянки в організмі. Не у всіх випадках наявність того чи іншого захворювання призводить до запалення тканин простати. Для того щоб запалення розвинулося, необхідний ряд факторів: 1. Деякі перенесені хвороби, що передаються статевим шляхом, в результаті яких порушується цілісність слизової оболонки (хламідіоз, гонорея); 2. Уповільнення кровообігу в сечостатевих органах, порушення циркуляції (алкогольна та нікотинова інтоксикація, малорухливий спосіб життя, наявність венозного застою, порушення нервової регуляції); 3. Зниження рівня тестостерону внаслідок гормонального дисбалансу.

Простатит може проявлятися по–різному – все залежить від причини, що викликала захворювання, особливостей перебігу хвороби, загального стану організму, наявності супутніх патологій. Насамперед, хворий чоловік помічає появу хворобливих відчуттів – після фізичної активності, статевого акту, під час сечовипускання відзначаються приступообразні болю. Характер болю може бути пекучим (якщо інфікований секрет потрапляє на слизову уретри під час сечовипускання або статевого акту), скручують (дискомфорт в яєчках), давящим (болі в промежині).

Найбільш явним симптомом, що дозволяє запідозрити розвиток простатиту, є порушення сечовипускання. Виявляється воно у вигляді прискореного сечовипускання, з різкими позивами. Після акту не виникає почуття полегшення, так як присутнє відчуття недостатньо повного спорожнення сечового міхура. Струмінь сечі слабка і переривчаста, присутній симптом «останньої краплі».

Проблеми при здійсненні статевого акту виражаються в передчасної еякуляції, яка відбувається болісно. Відчуття під час оргазму не настільки яскраво виражені. Зараження передміхурової секрету продуктами патологічного окислення провокує загибель активних сперматозоїдів, їх знерухомлення – у чоловіка з’являються фертильні порушення. Эрекція при простатиті знижується, тому чоловіки використовують препараты для підвищення потенциї, левітра, віагра, сіаліс, дапоксетин, дженерики.

Лікування простатиту.

Лікування простатиту визначається формою захворювання, але основними принципами для кожної з програм є застосування антибактеріальних препаратів, створення умов, сприятливих для швидкого одужання. Гострий бактеріальний простатит лікується антибіотиками, які підбирають відповідно до чутливістю збудників та їх типом. Стандартний курс лікування розрахований на двотижневий прийом антибактеріальних препаратів, але в деяких випадках терапія продовжується на один місяць. Хронічне або тривале запалення передміхурової залози вимагає довгого безперервного прийому ліків – до 3 місяців. Якщо хронічний простатит не є членом бактеріями, то використовується інший варіант лікування – масаж простати, прийом препаратів, що розслаблюють м’язи і знімають симптоми утрудненого сечовипускання, вітамінів та протизапальних засобів. Вірусне походження простатиту вимагає прийому антивірусних препаратів (ацикловір при герпетическом ураженні, наприклад).

Запалення передміхурової залози, яке є ускладненням захворювання, що передається статевим шляхом, лікують антибіотиками з відповідним спектром протимікробної дії. Після того, як антибактеріальний курс пройдено, необхідно відновити мікрофлору кишечника за допомогою еубіотиків. Застосування імуномодуляторів при лікуванні простатиту обґрунтовано і необхідно – особливо часто використовуються препарати групи інтерферонів, що забезпечують захист від великого числа інфекційних агентів, а також не мають побічних токсичних ефектів. Симптоматичне лікування простатиту полягає у виконанні розслаблюючих вправ, прийомі біодобавок і трав’яних настоїв, курсів теплових процедур. Дієта при простатиті дозволяє уникнути загострень (заборона на гострі, кислі страви, алкогольні напої).

Рецепти народної медицини використовують в якості супутніх заходів щодо зниження запалення передміхурової залози, полегшення стану та підвищенню імунітету. Екстракт прополісу змішують з маслом какао, готують ректальні свічки і проводять терапію протягом двох–трьох місяців. Цибулинний настій (вода і кашка з ріпчастої цибулі) готують щоранку і п’ють протягом дня, по 50 грам щогодини. Прокип’ячений настій з подрібненого насіння петрушки п’ють 4 рази протягом дня. Мікроклізми з ромашки або медової води полегшують процес сечовипускання, якщо застосовувати даний спосіб щодня до тих пір, поки больові симптоми НЕ ослабнуть.

Лікування та відпочинок в Маріанські Лазні.

Маріанські Лазні — це перш за все курортний — парк, романтичний колонада, прекрасні павільйони, симпатичні кафе і приємні готелі. Місто відоме своїми джерела мінеральної води, курортної атмосферою, яку щороку приїжджає спробувати тисячі гостей. Маріанські Лазні — це місце де зустрічається історія і сучасність, це місце де можна провести відпустку з курортної програмою, де можливо займатися спортом і прогулянками і де можливо відвідувати багату культурну программу.Слава Маріанські Лазні заснована на багатстві природних цілющих джерел. На відміну від карловарских джерел, це холодні води неглибокого залягання.

У самому місті їх 40, в околицях — близько 100. Не всі з них доступні для користування. Жоден інший курорт в світі не має таку багату шкалу лікувальних істочніков.Еті холодні джерела вживаються до питним процедурам — Хрестовий джерело, Джерело Рудольфа, Джерело Кароліни, Лісовий джерело, Джерело Фердинанда.

Маріанський регіон пропонує багато можливостей для спортивного життя. З прекрасною природою ви познайомитеся під час туристичної прогулянки або нордіг Волкінг або велосипедної прогулянки. Зимовий сезон — це перш за все багато можливостей для лижників і гірськолижників. Гірськолижна траса знаходиться в комплексу Cкіapeaл Маріанка пропонує 1600 м в Терену з різними степеньмі труднощі.

Показання для лікування:

Хвороби нирок і сечовивідних доріг:

— еспецифіческе хронічні запалення.

— стану після трансплантації нирок пацієнти, яким необхідний регулярно гемодіаліз, можуть собі дозволити приїхати на курорт і лікуватися, тому що в будинку » Віндсор » є вся необхідна апаратура і пристосування для очищення крові.

— хронічні запалення простати хронічний простатит не безнадійне захворювання, але вимагає тривалого лікування. Пацієнт в Маріанських Лазнях проходит діагностику, урологічні і сонографические дослідження в сучасно обладнаному медичному центрі. На основі стану пацієнта лікар призначить індивідуальну програму лікування, що включає курс процедур: дієві мінеральні і грязьові ванни, ультразвук і парафін, газові конве і масаж простати, строгу дієту і питний курс. Весь комплекс процедур сприяє поліпшенню кровопостачання в малому тазу, еректильній функції і секреторній функції передміхурової залози. І, хоча хронічний простатит неможливо вилікувати повністю, курортне лікування в Маріанських Лазнях надовго і значно покращує стан пацієнта.

Жіночі гінекологічні захворювання:

запалення простати

— безпліддя у партнерів.

— лікування сексуальних розладів.

— запальні захворювання внутрішніх статевих органів.

— порушення розвитку матки.

— первинна і вторинна стерильність.

— клімактеричний синдром. При лікуванні жіночих гінекологічних захворювань використовують багато природних ресурсів: мінеральні ванни і грязі, сухі ванни, газові, вуглекислі укутування і головне — питне лікування. В результаті дії цих природних чинників покращується кровопостачання в малому тазу, руйнуються спайки, прискорюється загоєння післяопераційних рубців…

Дитячі гінекологічні захворювання:

— запальні стани в області тазу.

— профілактика порушень унаслідок операції порожнини живота Лікування дитячих гінекологічних захворювань можливе з 3 -х літнього віку, в дитячій лікарні » Мірамонте «. Кожен маленький пацієнт отримає висококваліфіковане медичне обслуговування і індивідуальний підхід. Пріоритет в лікуванні захворювань сечостатевої сфери, гінекологічних і урологічних захворювань, зокрема хронічного простатиту і розладів в сексуальній сфері, заслужено належить Маріанським Лазням. Разом з відомими методами фізіотерапевтичної дії, розроблені методики з врахуванням кліматичних чинників і водолікування унікальною Маріансько — лазенъской водою.

Захворювання опорно — рухового апарату:

— хворобливі функціональні порушення хребта.

«80% операцій проводимо ендоскопічно без надрізів», — Тарас Мокрій про роботу урологічного відділення ЦРЛ.

Урологічні проблеми мають свою специфіку – про них говорять пошепки і тільки близьким знайомим. Причина всім ясна: ця медична галузь займається лікуванням сечостатевої системи.

В урологічному відділенні Коломийської ЦРЛ працюють три лікарі, в їхньому числі кандидат медичних наук Тарас Мокрій. Ми поспілкувалися саме з ним не тому, що два інших лікарі гірші, а тому що пан Тарас за пару днів відзначатиме своє 60-ліття.

– Докторе, скажіть спершу декілька слів про ваше відділення, кого і чим тут лікують.

– Лікуємо різну патологію сечостатевої системи. Коло пацієнтів широке. Крім Коломийщини, у нас лікуються пацієнти зі Снятинщини, Косівщини, Городенківщини, Надвірної, Ланчина. А ось кількість ліжкомісць зменшилася. Коли я був завідувачем відділення, у нас було 40 ліжок, тепер 25. Справа в тому, що з переходом на проведення ендоскопічних операцій час перебування пацієнтів у лікарні скоротився. Взагалі, більшість урологічних захворювань лікується на рівні поліклініки, тобто амбулаторно. Зараз з’явилося багато ліків і нема потреби довго лежати на лікарняному ліжку. Ми тут лікуємо складні випадки, проводимо операції.

– Чи маєте відповідне обладнання?

– З обладнанням і апаратурою, завдячуючи спонсорам, проблем нема. 80 відсотків операцій проводимо ендоскопічно без надрізів, крім дроблення каменів у нирці. Раніше камені в сечовому міхурі ми дробили ультразвуком, тепер – лазером. За допомогою нової апаратури проводимо ендоскопічну корекцію при грижі сечоводу.

– Чимало чоловіків мають проблему з запаленням простати. Як у вас лікується ця хвороба, чи не виникає загроза раку?

– Переважно запалення простати проводиться на амбулаторному рівні, крім складних випадків. Існує великий перелік ліків. Крім медикаментозного лікування рекомендую відправитися на курорт в Куяльник, що на Одещині. Знаю про позитивні результати. Після такого лікування чоловік 2, 3, 4 роки має з цим спокій – йде ремісія хвороби. Щодо раку простати, то на ранніх стадіях він успішно лікується. У нашій лікарні серед 1.200 – 1.300 хворих на сечовивідну систему приблизно у 120 осіб виявляють рак, це протягом року. Одним з факторів ризику урологічних хвороб є запалення простати, малорухливий спосіб життя, перенесення хвороби, що передається статевим шляхом, та інші. Найвразливіший вік – 40 – 60 років.

– Кажуть, що треба пити багато води, аби нирки були здоровими і не мати проблем з сечовивідною системою?

– Правильно кажуть. Рідини слід пити багато, тоді не відбувається відкладення солей в організмі. Але хочу застерегти любителів пити сиру воду: вона містить солі важких металів. Найкраще ж пити узвар, компоти, мінеральну воду.

– Хто частіше звертається до уролога – чоловіки чи жінки?

– Чоловіки частіше. Найбільше пацієнтів улітку, бо внаслідок випаровування через шкіру менше сечі потрапляє в сечовий міхур.

Хронічний простатит чи повноцінний секс?

Запалення передміхурової залози — простатит — чинить досить негативний вплив на здоров’я чоловіка, адже передміхурова залоза виконує безліч життєво важливих функцій. Статистика щодо простатиту досить неприємна — часто захворювання перебігає приховано, і виявити його досить складно. Однак на простатит страждають близько 40% чоловіків у віці від 25 до 45 років. Деякі вчені схильні вважати, що простатит зустрічається аж у 80% представників сильної статі. Простатит небезпечний ще й тим, що може призвести до безпліддя. Саме тому важливо відвідувати уролога, на прийомі в якого може бути виявлено наявність або відсутність простатиту.

Запалення передміхурової залози — простатит — чинить досить негативний вплив на здоров’я чоловіка, адже передміхурова залоза виконує безліч життєво важливих функцій. Статистика щодо простатиту досить неприємна — часто захворювання перебігає приховано, і виявити його досить складно. Однак на простатит страждають близько 40% чоловіків у віці від 25 до 45 років. Деякі вчені схильні вважати, що простатит зустрічається аж у 80% представників сильної статі. Простатит небезпечний ще й тим, що може призвести до безпліддя. Саме тому важливо відвідувати уролога, на прийомі в якого може бути виявлено наявність або відсутність простатиту. Окрім проблем із сечовипусканням та болями, при хронічному простатиті сексуальний потяг дуже знижується . Чоловікові потрібно чимало сил, щоб збудитися, а потім утримати своє «знаряддя праці» у твердому стані — адже для простатиту характерно ослаблення і млявість ерекції. Казкова мить може настати несподівано — простатит нерідко супроводжується і передчасним виверженням сімені. Щасливчиків, що добралися до фінішу, теж очікує неприємне розчарування — болісний оргазм. З усім цим букетом змучений чоловік потрапляє до фахівця-уролога. Простатит — запальне захворювання передміхурової залози. Жоден чоловік, незалежно від статевої орієнтації й способу життя, не може вважати себе застрахованим від виникнення хронічного простатиту. Думка про те, що ця хвороба стосується лише тих, хто веде безладне статеве життя, — помилкова, хоча ризик захворіти у них дещо вищий. Найважливішим фактором у виникненні простатиту є застій в передміхуровій залозі, причинами якого можуть бути сидячий спосіб життя, неповна еякуляція при «звичному» статевому акті, позбавленому емоційного забарвлення, нерегулярність статевого життя (під регулярністю розуміється ритм, який є звичним саме для цієї людини), статеві надмірності й т.д. Переохолодження завжди було і буде одним з провокуючих чинників запального процесу, особливо тоді, коли в організмі вже є осередки хронічної інфекції. Запальні захворювання сечового міхура, уретри, зниження захисних сил як організму в цілому, так і місцевого імунітету зокрема, призводять до появи запалення в передміхуровій залозі. — Лікування простатиту — справа складна і досить тривала, — каже лікар-уролог медичного центру «Оксфорд Медікал Рівне» Олександр Крупецький. — Це пов’язано з особливостями будови чоловічого організму. Той, хто вже розпочав довгий процес лікування і одужання, буде винагороджений чудовим результатом: позбавиться від неприємних сюрпризів і хворобливих відчуттів, знову матиме добре самопочуття і впевненість у спілкуванні з жінками. — Підхід до лікування в нашому медцентрі «Оксфорд Медікал Рівне» є комплексним, — продовжує лікар. — У цьому — запорука одужання наших пацієнтів. Ми проводимо повноцінне обстеження та призначаємо лікування, що підходить саме вам. А також проводимо ефективні фізіотерапевтичні процедури, урологічний масаж, лікувальну гімнастику, антибактеріальну терапію, імунокоректори і термотерапію. Саме комплекс усіх цих заходів сприятливо впливає на відновлення функцій передміхурової залози. Лікар зазначає, що саме невідкладне звернення до фахівців медичного центру «Оксфорд Медікал Рівне» і бажання поліпшити якість свого життя є запорукою швидкого одужання. Тому не відкладайте дзвінок у Медичний центр «Оксфорд Медікал Рівне» за телефонами (0362) 40-40-50, (067) 840-40-50. Записуйтесь на прийом до уролога, який допоможе вам вирішити проблеми з чоловічим здоров’ям та поверне впевненість у своїх силах! Будьте здорові!

Відділення МЕДИЧНОГО ЦЕНТРУ:

Урологія Гінекологія Проктологія Дерматологія Неврологія Терапія ЛАБОРАТОРНІ АНАЛІЗИ Тел.: (0362) 40-40-50.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ «РІВНЕ ВЕЧІРНЄ»: Тел./ Viber / Telegram : +380673625686.

Простатит і імпотенція — у чому зв’язок?

Що таке простатит?

Передміхурова залоза (простата) – чоловічий залозистий орган, який розміщується нижче сечового міхура, оточуючи уретру.

Простата виконує дуже важливі функції для організму. Вона виділяє речовину, котра становить 75% з усього об’єму еякуляту. Також ця речовина включає в себе безліч біологічно активних речовин і мікроелементів; вона бере участь в метаболізмі тестостерону, перетворюючи його в активні форми.

Простатит – запалення передміхурової залози і найпоширеніше захворювання сечостатевої системи у чоловіків. При простатиті з’являється відчуття тяжкості і тупого болю внизу живота, болюче, часте сечовипускання і помірна інтоксикація. Якщо вчасно не розпочати лікування після виникнення цих симптомів, то запалення може перейти в хронічну форму, а далі може виникнути еректильна дисфункція.

Причини, що призводять до виникнення простатиту:

травми; часті переохолодження; інфекційні захворювання, що можуть передаватися статевим шляхом; малорухливий спосіб життя, який власне призводить до порушення кровопостачання простати.

У чому зв’язок?

Статистика говорить, що 30% чоловіків, які мають хронічний простатит страждають від проблем з передчасною еякуляцією і порушенням ерекції.

Еректильна дисфункція (імпотенція) при простатиті наростає поступово, протягом багатьох років. Спочатку виникає передчасна еякуляція, потім до неї додаються проблеми з ерекцією, а пізніше знижується статева активність.

При простатиті розвивається набряк і значно порушується робота передміхурової залози. В результаті її неповного функціонування відбувається недостатній синтез секрету, що в свою чергу негативно впливає на репродуктивну систему чоловіка.

Функціонування простати і ерекції регулюється складним комплексом гормонів і нервових імпульсів. Тому, при простатиті порушується нейрогуморальна регуляція, яка впливає на ерекцію. Слід також зазначити, що при хронічному простатиті виникають неприємні і болючі відчуття, а це є першопричиною виникнення фригідності і страху до близьких стосунків у чоловіків. Часті болі можуть розвинути зниження самооцінки і невпевненості в собі.

З чого почати лікування?

В першу чергу лікування простатиту та імпотенції починається з діагностики. Для постановки діагнозу проводиться:

пальцеве ректальне дослідження передміхурової залози аналіз крові на ПСА, загальний та біохімічний аналізом крові та сечі, УЗД простати та калитки, спермограма, аналіз мазка з уретри і секрету передміхурової залози.

Після постановки діагнозу приступаємо до лікування. В першу чергу призначається антибактеріальна терапія. Для стабілізації гормонального фону терапія доповнюється засобами, які дозволяють відновити нормальний рівень тестостерону в крові. Для зменшення неприємних симптомів призначаються знеболюючі препарати.

Відновлюючий курс лікування окрім медикаментів включає в себе ряд фізіотерапевтичних процедур та масажу. Масаж простати є одним з класичних і водночас найпоширеніших методів лікування простатиту, адже результат помітний з перших процедур. Чоловіки відчувають помітне зменшення болю та дискомфорту, приплив сил та енергії, покращання ерекції.

Не забувайте, що вчасне звернення до лікаря в 99% випадків запобігає розвитку недуги і виникненню будь-яких ускладнень. Тоді ви будете набагато ближчими до одужання. Варто забути про сором, коли мова йде саме про ваше здоров’я і подальший спосіб життя. Своєчасно надана допомога спеціаліста здатна повернути вам радість і всю повноту сексуальних відносин.

Марцинюк Володимир Васильович.

лікар-уролог «МЦ Оксфорд Медікал»

вул. Василіянок,1.

(050) 3 777 299; (067) 3 777 299.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня.

Що таке простатит і чи можна його позбутися?

Простата, або передміхурова залоза, — це подібна на каштан залоза статевої системи, яку мають тільки чоловіки. Тож, простатит — запалення передміхурової залози — це суто чоловіче захворювання. Деякі форми простатиту часто характеризуються безсимптомним перебігом, але його невтішні наслідки помітить кожний чоловік.

Яку роль виконує простата?

Передміхурова залоза — одна із залоз статевої системи чоловіка. Вона розміщується нижче сечового міхура над прямою кишкою. Основна функція передміхурової залози — продукувати секрет, який становить основний об’єм еякуляту. Ця рідина, вірніше слиз, містить чимало активних елементів, що забезпечують енергією та захищають сперматозоїди, а також відповідає власне за процес сім’явипорскування.

У разі запалення цієї залози розвивається простатит. Одразу зазначимо, що потрібно розрізняти простатит, збільшення простати та рак передміхурової залози — це різні захворювання.

Простатит, до речі, є одним з найпоширеніших захворювань статевої системи у чоловіків. При тому хвороба найчастіше вражає чоловіків саме репродуктивного віку — від 20 до 45 років.

За даними медичного дослідження, запалення передміхурової залози становить майже 10% від усіх урологічних захворювань і 1% від причин первинного звернення до лікаря.

Симптоми простатиту.

Розрізняють чотири види (або категорії) простатиту, кожен з яких має певний набір симптомів і причин.

Гострий бактеріальний простатит. Сечовидільна система складається з нирок, сечового міхура і сечоводу, що їх з’єднує, та сечовипускного каналу, частина якого проходить крізь товщу передміхурової залози. Якщо бактерії звідси проникають у простату, інфекція призводить до розвитку запального процесу. Збудниками запалення можуть бути різні бактерії, переважно стафілококи, менш часто — ентерококи та протей і доволі рідко — синьогнійна паличка.

За гострого бактеріального простатиту хвороба розвивається швидко і має виражені характерні симптоми. Ви раптом можете відчути:

високу температуру (до 39-40°С), що супроводжується ознобом; біль у м’язах і суглобах; біль у низу живота, у основи пеніса, у мошонці та промежині; біль у попереку; позиви до дефекації; порушення сечовипускання: часте сечовипускання, що супроводжується болем (особливо у кінці акту сечовипускання), слабкий потік сечі або гостра затримка сечі.

Гострий бактеріальний простатит — важкий стан. Якщо ви помітите ці симптоми, негайно зверніться за медичною допомогою!

Хронічний бактеріальний простатит — це не виражена гостро бактеріальна інфекція, яка може тривати кілька місяців, і найбільше поширена серед чоловіків літнього віку. Утім, ця хвороба загрожує і юнакам, і чоловікам середнього віку, адже до її розвитку призводять чимало різних факторів, зокрема й перенесені венеричні захворювання чи захворювання, що передаються статевим шляхом.

Однак «заробити» хронічний бактеріальний простатит можна і внаслідок запальних захворювань сечовидільної системи, як-от після гострого бактеріального простатиту, циститу або пієлонефриту, чи будь-якого хронічного запального процесу (навіть через бронхіт!) або будь-які осередки поширення інфекції в організмі (зважайте навіть на карієс!). Серед факторів ризику, що призводять до хронічного простатиту, є й загальні: шкідливі звички та малорухливий спосіб життя, тривала відсутність сексу й часті переохолодження.

Симптоми хронічного бактеріального простатиту часто малопомітні або зникають поза загостренням. Тож тривожними сигналами розвитку хвороби можна вважати:

нагальну потребу до сечовипускання, часто посеред ночі; біль при сечовипусканні; болісні відчуття після еякуляції; біль у низу живота, у попереку та промежині; відчуття «важкості» за мошонкою; кров у спермі; цистит або часті повторні цистити; затримка сечі та труднощі із сечовипусканням.

Хронічний небактеріальний простатит / синдром хронічного тазового болю (CP / CPPS) . Це найпоширеніший тип простатиту. Він має чимало спільних з бактеріальним простатитом симптомів. Різниця тільки в тому, що у посіві сечі чи виділень з простати не виявляють бактерій. Якщо при мікроскопії секрету передміхурової залози, сечі та еякуляті виявляють значну кількість лейкоцитів, то діагностують запальну природу захворювання. Якщо ані інфекції, ані лейкоцитів не виявлено, то діагностують незапальний хронічний тазовий больовий синдром.

Лікарі не знають, що викликає синдром хронічного тазового болю CP / CPPS. Фактори ризику включають стрес, ураження розміщених поруч із простатою нервів і фізичні травми. Захворювання може постати на фоні перенесеної інфекційної хвороби чи запальних захворювань сечостатевої системи. Хронічний небактеріальний простатит також пов’язують із порушеннями функції імунної системи та такими станами, як синдром хронічної втоми і синдром подразненого кишечника.

Основними ознаками хронічного небактеріального простатиту / синдрому хронічного тазового болю (CP / CPPS) є:

біль, що триває понад 3 місяці, принаймні в одній з цих частин тіла чи органі: пенісі, мошонці, промежині, у низу живота та попереку; болісні відчуття під час сечовипускання або еякуляції; неконтрольоване сечовипускання (нездатність утримувати сечу), часті сечовипускання (понад 8 разів на день) і слабкий потік сечі.

Асимптоматичний хронічний простатит . Чоловіки, котрі хворіють на такий тип простатиту, мають запалення передміхурової залози, але не відчувають симптомів. Дізнатися про захворювання можна тільки за результатами спеціального аналізу — коли підвищено специфічний антиген простати (Prostate specific antigen — PSA.). Асимптоматичний простатит може призвести до безпліддя.

Чому потрібно лікуватися від простатиту?

Запалення передміхурової залози може загрожувати чоловікові будь-якого віку. За тривалого перебігу хвороби, коли вона залишається недіагностованою і відповідна терапія не проводиться, чоловік може з часом помітити проблеми з ерекцією — запальний процес може поширитися на нерви, що відповідають за еректильну функцію і проходять через тканини передміхурової залози. Хронічний простатит негативно позначається на загальному стані здоров’я чоловіка: через хронічну інтоксикацію і гормональні порушення дається взнаки швидка стомлюваність, відзначається зниження працездатності, розвивається поганий сон, апатія, головний біль. Унаслідок цілого комплексу проявів хронічного простатиту чоловік почувається незадоволеним у цілому і стає більш дратівливим. Тож уролог має надати своєму пацієнтові ще й певну психологічну допомогу.

Якщо ви хворієте на простатит чи підозрюєте в себе це захворювання, зверніться до уролога, аби знайти способи позбутися симптомів і контролювати біль. На жаль, хронічний простатит нелегко піддається лікуванню. Аби позбутися хвороби, потрібно чітко визначити ті патологічні фактори, що ведуть до розвитку тривалого й хронічного простатиту й усунути їх. У такому разі у більшості випадків можна досягнути безрецедивного стану.

Лікарі б’ють на сполох — простатит молодіє!

запалення простати

Дата публікації: 2018.10.09 | Коментарів: 0.

Як свідчить медична статистика, таке серйозне захворювання, як хронічний простатит, на жаль, зустрічається все частіше. Так, практично у 30% чоловіків, старше 25 років, є ця недуга. І, що найгірше, запалюється передміхурова залоза у представників сильної статі, які перебувають в самому розквіті сил — у віці до 40 років. Останнім часом не є рідкістю, коли простатит діагностується і в 18-20 років.

Звичайно, саме по собі захворювання не смертельне, проте не варто забувати, що воно може істотно ускладнити людині життя. Особливо її особисту сторону.

Основною причиною простатиту є сечостатеві інфекції. Найчастіше заражаються молоді люди, що живуть активним статевим життям і не зупиняються на одній партнерці. Збудник з сечовипускального каналу досить легко проникає в тканини передміхурової залози і неодмінно викликає її запалення. А оскільки статеве життя тепер починають рано, то і простатит “молодіє”. На прийом до уролога зараз досить часто приходять юнаки, у яких крім простатиту ще маса супутніх статевих захворювань, а інтимних відносин у них давно не було.

Так звідки ж хвороба? Все досить прозаїчно — рік або навіть два роки тому у молодої людини був перший сексуальний досвід, який так і не переріс у регулярне статеве життя. При цьому виною захворювання став один-єдиний незахищений статевий контакт і подальше досить довге статеве утримання негативно позначається на стані простати. Ось і виходить, що реального статевого досвіду немає, стабільного сексуального життя теж, а підступна недуга вже підточує здоров’я.

Природно, багато хто боїться венеричних хвороб. Вважається, що інші мікроби нешкідливі. Це омана, адже хронічний простатит можуть викликати кишкова паличка, стафілокок і стрептокок, а також мікоплазми, хламідії, уреаплазми, гарднерели і збудники трихомоніазу. Досить часто вони об’єднуються, і тоді причиною важкого гострого запалення простати стає конгломерат з декількох інфекційних агентів. Цьому значною мірою сприяють такі чинники як нерегулярне статеве життя, систематичне переохолодження, знижений імунітет, проблеми гормональної сфери і наявне в організмі вогнище хронічної інфекції.

Розвиток простатиту у більшості чоловіків відбувається непомітно. Може не бути сильних больових відчуттів і високої температури. Гостра фаза швидко переходить в хронічну, і добре помітні симптоми недуги хворому не дошкуляють. Він може відчувати слабкість, підвищену пітливість, зайву дратівливість і стомлюваність. Ці ознаки властиві багатьом хворобам, тому особливу увагу на них часто не звертають. Але незабаром до первинних симптомів приєднуються характерні ниючі болі в промежині, які можуть віддавати в яєчка, біль після сім’явиверження, часті позиви до сечовипускання і утруднене відходження сечі. Всі ці прояви пов’язані із запальними змінами передміхурової залози. Саме вони можуть істотно ускладнити особисте життя чоловіка.

В першу чергу зниження якості статевого життя у хворих на простатит пояснюється сильним дискомфортом при статевому акті, а також болючими і неприємними відчуттями після нього. Але крім фізіологічної природи, порушення статевого життя при простатиті носить також і біохімічний характер. Так, в результаті значного зниження виробництва тестостерону спеціальними клітинами Лейдіга, знижується сексуальний потяг, рівень задоволення від оргазму, а також зменшується яскравість і забарвлення сексуальних відносин.

На початкових стадіях запалення простати про імпотенцію мова не йде, але при запущеному багаторічному простатиті, який призводить до склеротичних змін в тканинах залози, наступ повної імпотенції дуже ймовірний.

Щоб попередити такі небажані наслідки недуги, варто, перш за все, перевіритися. Діагностика простатиту не викликає особливих труднощів — достатньо простого огляду залози фахівцем. На підставі стану залози (рівня збільшення, наявності ущільнень, склерозування тканин) ставиться діагноз і призначаються додаткові дослідження, серед яких може бути і посів секрету простати на чутливість до антибіотиків.

Хронічний простатит і його вплив на чоловіче здоров’я.

Простата (простатична, передміхурова залоза) – це непарний орган, який є лише у чоловіків, за анатомічною класифікацією відноситься до внутрішніх статевих органів.

Вона розташована під сечовим міхуром і безпосередньо прилягає до його шийки. Через неї проходить початковий (від сечового міхура) відділ сечівника (сечовивідного каналу). За формою та розмірами нагадує каштан. В давнину лікарі називали простату другим серцем чоловіка. І дійсно, цей порівняно невеликий орган має велике значення в організмі, починаючи від своєї важливої ролі в роботі сечостатевої системи і закінчуючи формуванням психологічно-особистісного портрета кожної особи чоловічої статі.

На жаль, простата надзвичайно чутлива до ураження запальними процесами, які без перебільшення, в тій чи іншій мірі присутні майже у кожного індивідуума. Ні в кого не виникає сумнівів щодо інфекційного чинника, який є пусковим механізмом у розвитку цього запального захворювання. Найчастіше, це кишкова паличка, протей, стафілокок, стрептокок, гриби, віруси, збудники інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Якщо взяти до уваги той незаперечний факт, що багато мікроорганізмів здатні під час вагітності проникати через плацентарний бар’єр від матері до майбутньої дитини, то це може дати можливість внести деякі корективи до уявлень про цю недугу. Зокрема про те, що хронічний простатит найпоширеніший серед вікової категорії від 18 до 30 років (найсміливіша статистична версія, є і інші).

Отже, простатит є запаленням передміхурової залози (не плутати з аденомою – доброякісною гіперплазією простати, яка розвивається у більш поважному віці). Він буває гострий та хронічний.

Гострий трапляється набагато рідше. Симптоматика і важкий стан, який бувають при ньому, обов’язково примушують людину звертатись за допомогою, тому не будемо на ньому зупинятись, а поговоримо про хронічну форму цього дуже непростого захворювання.

Підступність хронічного простатиту полягає насамперед у тому, що він, починаючись непомітно, без передуючої гострої стадії, відразу набуває первинно хронічного перебігу. При цьому протягом довгих років може не турбувати людину та не проявляти жодних ознак своєї присутності. Але незважаючи на це, непомітно повзучий процес атрофії відверто «пожирає» надзвичайно важливий для чоловічого здоров’я орган. Нарешті настає той самий момент, коли з’являються перші ознаки хвороби та скарги: відчуття непевного дискомфорту, непостійного тупого болю у ділянці промежини, зовнішніх статевих органів, пахових ділянках, відхідника, почащений невеликими порціями сечопуск, особливо вночі.

Найчастіше це відбувається під дією провокуючого моменту: переохолодження, перевтоми, гострої респіраторної вірусної інфекції, випадкового статевого контакту. Людина схильна пов’язувати початок свого захворювання саме з такими обставинами, навіть не підозрюючи про його давню, нерідко багаторічну історію.

Рано чи пізно та, на жаль, неминуче починають проявлятись ознаки еректильної дисфункції, тобто ті чи інші порушення ерекції. Чоловік стає емоційно вразливим, дратівливим, невпевненим у собі суб’єктом з дедалі більш деформованою психікою. Певна річ, допомогти в таких випадках буває дуже складно, потрібна тривала кропітка і комплексна робота, аби досягти бажаного ефекту.

Отже, хронічний простатит – ваш таємний підступний ворог!

Він з’являється значно раніше, ніж ви його можете відчути.

Що ви для себе оберете: чекати поки хвороба дасть про себе знати чи своєчасно пройдете обстеження та проконсультуєтесь з фахівцем?

Вибір — тільки за вами!

Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я! Запишіться на консультацію до лікаря-уролога, кандидата медичних наук вже зараз за телефоном +38 (068) 055 22 55 або звертайтесь за адресою вул. Леха Качинського (Черняховсього), 4 та будьте здорові щодня!

Статтю підготував лікар-уролог, кандидат медичних наук Васьков Костянтин Сергійович.

Запалення простати.

У людей, вже давно є звичним використання пухлинних маркерів у профілактиці раку. Тому діагностика антигену властивого при простаті чоловіків є зараз рутинною процедурою.

Подібні можливості тепер також доступні у ветеринарії — завдяки недавно розробленому тесту для виявлення CPSE, у простому аналізі крові можна виявити ранню стадію доброякісної гіпертрофії собак.

Проблема гіпертрофії простати торкається понад 80% собак у віці більше 5 років. На початковій стадії доходить лише до гістологічних змін, які не проявляються клінічно. Тому до цього часу виявлення хвороби на даному етапі було можливим лише на основі цитологічного або гістологічного дослідження. Проте біопсія є маніпуляцією з підвищеним ризиком. Застосування тесту CPSE з допомогою сироватки або плазми, заповнює цю прогалину у діагностиці.

Де і коли продукується CPSE.

CPSE продукується в епітеліальних клітинах простати і становить понад на 90% її секрету. Разом зі збільшенням кількості клітин (гіпертрофія) збільшується також їх концентрація в сироватці. Однак якщо процес захворювання викликаний аденокарценомою або запаленням без гіпертрофії простати результат дослідження буде негативний.

Симптоми, які проявляються при доброякісній гіпертрофії передміхурової залози:

· затримка процесу дефекації.

· гематурія або гемоспермія.

· біль у животі невідомого походження.

· знижена рухомість, слабкість задніх кінцівок, кульгавість, «широкий хода»

· лихоманка, анорексія, нездужання.

В чому полягає унікальне діагностичне значення CPSE?

· підтвердження або виключення діагнозу BPH.

· раннє виявлення при стандартному геріатричному дослідженні.

запалення простати

· показання для подальшої діагностики.

· контроль лікування антиандрогенами.

BPH може бути процесом, який спровокує інші захворювання. Тому виявлення на ранніх стадіях є особливо важливим, щоб не допустити до розвитку вторинних захворювань, таких як кісти, запалення передміхурової залози, періанальної фістули.

Чутливість методу, заснованого на тесті ELISA становить 97,1% при специфічності на рівні 92,7%. В інтерпретації результатів тестів враховують симптоми і результати клінічного дослідження (дивіться наступну сторінку).

Матеріал для дослідження: сироватка, плазма (центрифугувати протягом години)

Стабільність: 24 години при кімнатній температурі, 96 ч при 4 ° С.

Завантаж цю статтю у вигляді документу Adobe PDF.

Простатит — запалення передміхурової залози.

Простатит — запалення передміхурової залози, захворювання, що найбільш часто зустрічається у чоловіків. Від 30 до 85% чоловіків старше 25 років страждають на цю хворобу. На щастя, сучасні методи дозволяють ефективно лікувати простатит.Простата або передміхурова залоза, образно звана «другим серцем чоловіка» зовні нагадує приплюснутий мандарин діаметром близько 3-4 см. З одного боку вона виробляє речовини, які сприяють нормальному дозріванню сперми і підтриманню активності сперматозоїдів, з іншого бере участь в обміні тестостерону, забезпечуючи нормальне функціонування механізму ерекції. Гладком’язові волокна капсули простати і сім’яних пухирців, скорочуючись, сприяють викиду насінної рідини в сечовипускальний канал — власне процесу еякуляції (сім’явиверження). В даний час по термінах протікання виділяють гострий і хронічний простатит. За етіологічним (причинним) фактором найбільш простою класифікацією є виділення абактеріального (безбактеріального), специфічного та неспецифічного бактеріального простатитів, а також простатитів вірусної етіології.

Фактори, що сприяють розвитку простатиту.

Зниження захисних сил організму, гормональні порушення, венеричні захворювання, незалеченние вогнища інфекції, з яких мікроби проникають в передміхурову залозу і сприяють розвитку запалення. Ризик виникнення простатиту в результаті зниження імунітету вище у часто хворіючих людей, на тлі нервових перевантажень, хронічного стресу, паління й алкоголю. Всі ці фактори або полегшують інфекції шлях проникнення в передміхурову залозу, або приводять до погіршення кровопостачання органів малого тазу, застійних процесів, що сприяє розмноженню мікроорганізмів і розвитку запального процесу.

Симптоми гострого бактеріального простатиту.

Дискомфорт і біль в області промежини, виражені порушення сечовипускання, наприклад почастішання, зниження потенції і біль під час сім’явиверження, можливе підвищення температури до субфебрильних цифр (37-38), загальне нездужання, пітливість. Характерні позитивні результати дослідження сечі на мікроорганізми і в’яла, збільшена і болюча передміхурова заліза при ректальному обстеженні. Слід зазначити, що у пацієнтів часто є камені в передміхуровій залозі, які можуть містити бактерії і згодом служити причиною повторних інфекцій.

Симптоми хронічного простатиту.

Характеризуються постійної бактеріальною інфекцією і наявністю запальних клітин у секреті передміхурової залози, незважаючи на неодноразові курси тривалої антибактеріальної терапії. Таких хворих протягом тривалого часу нерідко турбує тільки дискомфорт та помірно виражене утруднення сечовипускання. Розібратися в цьому може тільки кваліфікований фахівець — уролог. Слід зазначити, що в «запущеній» формі простатит може призводити до серйозних ускладнень, які створюють безліч проблем не тільки самому чоловікові, але і всій його родині.

Чим небезпечний простатит?

На жаль, при простатиті не тільки знижується лібідо (статевий потяг), але й порушується власне еректильна функція. Найсумніше, що приблизно в 40% випадків хворим може загрожувати та чи інша форма безпліддя, оскільки простата вже не може належним чином і в достатній кількості виробляти якісний секрет для забезпечення рухливості сперматозоїдів. Звідси так важливо діагностувати простатит на самих ранніх етапах розвитку. І від цього справді багато в чому залежить успіх лікування.

Простатит і його лікування.

Це складний, багатофункціональний процес. Після необхідного обстеження лікар підбирає індивідуальну програму, яка включає в себе антибактеріальну терапію, фітотерапію, імунокоректори, фізіотерапію, профілактичні заходи. Абсолютно достовірно, що тільки комплекс цих заходів може ознаменуватися бажаним ефектом. На жаль, не можна дозволити собі знехтувати жодним з описаних методів лікування. У всьому світі чоловіки приділяють своєму здоров’ю не менше уваги, ніж жінки. Кожен чоловік, після 25 років, хоча б раз на рік, в профілактичних цілях, повинен відвідати лікаря-фахівця і пройти необхідне обстеження, а якщо потрібно, то й почати лікування простатиту. При появі будь-яких проблем зі здоров’ям, не відкладайте свій візит до лікаря-фахівця «на потім». Простатит лікується успішно, коли лікування розпочато вчасно.

Профілактика простатиту.

Настійно рекомендуємо пацієнтам, які пройшли курс лікування, виключити вживання алкоголю і тютюну на період 2-6 місяців після лікування, вести рухливий спосіб життя (досить пройти 2-3 км в день пішки, щоб зняти негативний вплив гіподинамії), займатися спортом, частіше перебувати на свіжому повітрі, захистити себе від стресових ситуацій і, головне, вести регулярне статеве життя. Більш того, нормальна статеве жит.

тя корисне для правильного функціонування передміхурової залози. І навпаки: якщо у подружжя інтимний контакт буває то з невеликими інтервалами, то з перервою, триваючим тижні і навіть місяці, це ускладнює перебіг простатиту. Пацієнти, які перенесли простатит, повинні перебувати під наглядом уролога ще в плині двох років. Раз на півроку, навесні і восени, необхідно проходити УЗ-діагностику, щоб уникнути рецидивів і загострення захворювання. Від простатиту не вмирають, але життя він може зіпсувати неабияк. Пам’ятайте, простатит лікується! Лікувати простатит необхідно, адже хвороба може позначитися не тільки на Вас, але і на Ваших подруг, створити серйозні проблеми із зачаттям дитини.

Головний лікар Городоцької ЦРЛ М.І.Дралюк.

Простатит та імпотенція – у чому зв’язок?

Що таке простатит?

запалення простати

Передміхурова залоза (простата) – чоловічий залозистий орган, який розміщується нижче сечового міхура,оточуючи уретру.

Простата виконує дуже важливі функції для організму. Вона виділяє речовину, котра становить 75% з усього об’ємуеякуляту. Також ця речовина включає в себе безліч біологічно активних речовин і мікроелементів; вона бере участь в метаболізмі тестостерону, перетворюючи його в активні форми.

Простатит – запалення передміхурової залози і найпоширеніше захворювання сечостатевої системи у чоловіків. При простатиті з’являється відчуття тяжкості і тупого болю внизу живота, болюче, часте сечовипускання і помірна інтоксикація. Якщо вчасно не розпочати лікуванняпісля виникнення цих симптомів, то запалення може перейти в хронічну форму, а далі може виникнути еректильна дисфункція.

Причини, що призводять до виникнення простатиту:

травми; часті переохолодження; інфекційні захворювання, що можуть передаватися статевим шляхом; малорухливий спосіб життя, який власне призводить до порушення кровопостачання простати.

У чому зв’язок?

Статистика говорить, що 30% чоловіків, які мають хронічний простатит страждають від проблем з передчасною еякуляцією і порушенням ерекції.

Еректильна дисфункція (імпотенція) при простатиті наростає поступово, протягом багатьох років. Спочатку виникає передчасна еякуляція, потім до неї додаються проблеми з ерекцією, а пізніше знижується статева активність.

При простатиті розвивається набряк і значно порушується робота передміхурової залози. В результаті її неповного функціонування відбувається недостатній синтез секрету, що в свою чергу негативно впливає на репродуктивну систему чоловіка.

Функціонування простати і ерекції регулюється складним комплексом гормонів і нервових імпульсів. Тому, при простатиті порушується нейрогуморальна регуляція, яка впливає на ерекцію. Слід також зазначити, що при хронічному простатиті виникають неприємні і болючі відчуття,а це є першопричиною виникнення фригідності і страху до близьких стосунків у чоловіків. Часті болі можуть розвинути зниження самооцінки і невпевненості в собі.

З чого почати лікування?

В першу чергу лікування простатиту та імпотенції починається з діагностики. Для постановки діагнозу проводиться:

пальцеве ректальне дослідження передміхурової залози аналіз крові на ПСА, загальний та біохімічний аналізом крові та сечі, УЗД простати та калитки, спермограма, аналіз мазка з уретри і секрету передміхурової залози.

Після постановки діагнозу приступаємо до лікування. В першу чергу призначається антибактеріальна терапія. Для стабілізації гормонального фону терапія доповнюється засобами, які дозволяють відновити нормальний рівень тестостерону в крові. Для зменшення неприємних симптомів призначаються знеболюючі препарати.

Відновлюючий курс лікування окрім медикаментів включає в себе ряд фізіотерапевтичних процедур та масажу.Масаж простати є одним з класичних і водночас найпоширеніших методів лікування простатиту, адже результат помітний з перших процедур. Чоловіки відчувають помітне зменшення болю та дискомфорту, приплив сил та енергії, покращання ерекції.

Не забувайте, що вчасне звернення до лікаря в 99% випадків запобігає розвитку недуги і виникненню будь-яких ускладнень. Тоді ви будете набагато ближчими до одужання. Варто забути про сором, коли мова йде саме про ваше здоров’я і подальший спосіб життя. Своєчасно надана допомога спеціаліста здатна повернути вам радість і всю повноту сексуальних відносин.

Лікування простатиту.

Простатит, тобто запалення передміхурової залози, відноситься до одних з найбільш поширених чоловічих урологічних захворювань. Найчастіше їм страждають чоловіки у віці, хоча, як показує медична статистика, хвороба поступово молодшає. Виділяють як гострий, так і хронічний простатит. В останньому випадку запалення простати найчастіше проявляється без явних симптоматичних проявів.

Урологи нашої клініки в Києві займаються лікуванням простатиту, використовуючи як медикаментозну терапію, так і інші методи, що дозволяють не тільки знизити симптоми, але і повністю позбутися від непростого захворювання.

Первинна консультація уролога 350 грн. Повторна консуьтація уролога 350 грн. Контрольний огляд уролога під час лікування 200 грн. Первинна консультація андролога-сексолога 450 грн. Повторна консультація андролога-сексолога 380 грн. Контрольний огляд андролога-сексолога під час лікування 200 грн.

Чинники, що викликають простатит, досить різноманітні. Найчастіше хвороба виникає через зневажливого ставлення чоловіка до свого здоров’я та несвоєчасного звернення до фахівців. До основних причин запалення передміхурової залози відноситься наступне:

До інших причин простатиту відносяться стресові ситуації, незбалансоване харчування, порушення правил гігієни.

До загальних проявів хвороби відноситься:

Клінічна картина може відрізнятися і в залежності від виду простатиту. Так, при гострій формі, що виникає переважно через ураження простати бактеріями, симптоми виражені значно сильніше, а загальний стан пацієнта набагато важче. Хронічний простатит може як несподівано загостритися, так і згаснути навіть без лікування, що нерідко заспокоює чоловіка, в тому числі переконуючи відмовитися від відвідування уролога. Кожне наступне загострення, як правило, проходить більш болісно. До того ж підвищується ризик ускладнень, а саме:

Не відкладайте візит до наших профільних фахівців і звертайтеся в «Kyiv Clinic» (Київ Клініка) при перших симптомах хвороби.

Щоб поставити діагноз «простатит» урологам, як правило, досить опитування та огляду пацієнта з проведенням фізикального обстеження. Для уточнення загальної картини і / або виявлення першопричин запалення, уролог може додатково призначити такі діагностичні процедури, як:

В окремих ситуаціях потрібне проведення уродинамического обстеження, цистоскопія і т.д. Обгрунтованість і доцільність тих чи інших методів діагностики простатиту визначає лікар, виходячи із загального стану пацієнта і / або отриманих результатів традиційних досліджень.

Для позбавлення від хвороби використовуються різні терапевтичні методи. На їх вибір впливає тяжкість і вид запалення залози, загальний стан пацієнта, ступінь вираженості неприємних симптомів і т.д. До основних способів лікування простатиту сьогодні відносять наступне:

У нашій клініці перевага віддається першим двом способам лікування запалення передміхурової залози. Ставка робиться на комплексну курсову терапію, яка націлена на усунення і самого захворювання, і еректильної дисфункції, які часто супроводжує простатит. Наші урологи складуть курс медикаментозної терапії, підберуть необхідні фізіопроцедури, призначать сеанси лікувального масажу, що підсилює терапевтичний вплив інших методів.

Простатит: симптоми та профілактика.

Більшість з нас звикли, що потрібно ретельно стежити за здоров’ям свого серця, легенів. Але мало хто з чоловіків пам’ятає про те, що особлива турбота потрібна для їх «другого серця» – передміхурової залози.

Це маленький орган, розміром з волоський горіх. Про те, де він знаходиться і для чого призначається, знає навіть не кожен чоловік. Адже він часто є однією з головних причин проблем зі здоров’ям чоловічої половини людства. Причому біда може спіткати і підлітка, і чоловіка поважного віку.

Як і будь-яку іншу хворобу, запалення простати — найбільш поширене захворювання передміхурової залози — легше попередити, ніж лікувати. Тому вкрай важливо, щоб кожен чоловік знав напам’ять симптоми наближення цієї хвороби, щоб мати можливість вчасно звернутися до уролога.

Передміхурова залоза, або простата — це м’язово-залозистий орган, який є складовою частиною статевої системи чоловіка. Розташована вона в малому тазу, під сечовим міхуром, важить всього лише близько 20-30 грам. Головна функція простати — виробляти рідину, яка входить до складу сперми.

Як зазначає Всесвітня організація охорони здоров’я, кожен третій чоловік з числа жителів країн Європи і США хоча б один раз помічав симптоми запалення передміхурової залози. Кожен п’ятий зрілий чоловік має хронічний простатит.

Аденома передміхурової залози, яка має схожі з простатитом ознаки, виявляється у 10-15% чоловіків, яким за 50 років. Особливо тривожать цифри зростаючої кількості захворювань простати у молодих чоловіків, особливо хронічних форм, а також форм, що призводять до безпліддя.

Придбати запалення простати легко, а ось лікується вона протягом багатьох років.

Урологи і андрологи — лікарі, які займаються лікуванням простатиту, — часто називають цю хворобу «мовчазним захворюванням», так як спочатку вона може не заявляти про своє існування. Коли цю хворобу помічають, то як правило, мова вже йде про ускладнення запалення передміхурової залози.

Кожен пацієнт відрізняється своїм, особливим перебігом хвороби і причинами її виникнення.

Причини захворювання простатитом.

Простатит — це запалення передміхурової залози. Головною причиною захворювання є застій крові в малому тазу. Спровокувати її можуть порушення роботи шлунково-кишкового тракту, які проявляються у формі частих запорів і кишкових розладів. У числі інших причин:

— порушення імунної системи;

— венеричні, інші інфекційні захворювання;

— недостатність кровообігу в пенільних артеріях;

— нерегулярне статеве життя;

— нейроендокринні порушення в організмі.

Характерними симптомами запалення передміхурової залози є порушення роботи сечовивідної системи. Причина — в тому, що при запаленні простата збільшується в розмірі і починає здавлювати сечовипускальний канал. Другою характерною ознакою є розлад сексуальної функції. Проявляється це у формі ослаблення ерекції, слабкої вираженості оргазму. В результаті розвивається імпотенція та безпліддя.

Інші характерні ознаки простатиту:

— відчуття печіння в промежині та уретрі (сечівнику);

запалення простати

— неприємні відчуття в простаті під час випорожнення кишечника (дефекації);

— почастішання і посилення інтенсивності позивів до сечовипускання;

— труднощі і уривчастість сечовипускання;

— виділення з сечовипускального каналу пі спорожнення кишечника;

— в сечі помітні плаваючі «нитки»;

— вночі відзначаються тривалі незрозумілі ерекції;

— прискорення сім’явиверження при статевому акті;

— підвищення загальної стомлюваності;

— депресивний, тривожний стан, психічна пригніченість в очікуванні ускладнень;

Не всі перераховані симптоми відзначаються відразу. Тому не чекайте всього «букета», — як тільки помітили один-два із симптомів, описаних вище — відразу йдіть до уролога-андролога.

У групи ризику входять чоловіки, які ведуть малорухливий спосіб життя. П редставники професій, де доводиться сидіти по 8 і більше годин поспіль. Також підчепити захворювання можуть чоловіки, що перенесли інфекційні захворювання сечостатевої системи. Б езладне та не регулярне статеве життя можуть провокувати дане захворювання.

Профілактика і діагностика простатиту.

Кожен чоловік у віці до 40 років просто зобов’язаний заради збереження свого чоловічого здоров’я щорічно проходити перевірку у уролога. Після 40 — це слід робити раз на півроку.

З плином часу недоліковані або ж запущене запалення передміхурової залози може привести до цілого ряду перерахованих вище ускладнень, які здатні серйозно ускладнити ваше життя.

Головна профілактична міра — це, зрозуміло, банальне ведення здорового способу життя. І оскільки застій крові в органах малого таза є однією з найпоширеніших причин захворювання, необхідно всім силами компенсувати сидячу і малорухливу роботу за допомогою фізичних вправ, активного відпочинку.

Хронічний простатит.

Хронічний простатит – запалення одного з внутрішніх статевих органів чоловіків – простати (передміхурової залози)

Простатитом хворіють понад 40% чоловіків після 30 років. В даний час все частіше зустрічається у осіб молодого і середнього віку. За статистикою, після 45 років понад 90% пацієнтів має хронічний простатит.

Простатит має дві форми:

інфекційну (запалення передміхурової залози, викликане хвороботворними мікробами) застійну (переважно через відсутність регулярного сексу та малорухливий спосіб життя).

Причини інфекційного простатиту.

Хламідії, мікоплазми, уреаплазми, трихомонади, гонококи, гарднерели, віруси та ін. Всього в даний час відомо більше 20 видів збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом. Інфекції викликають запалення простати можуть передаватися статевого партнера.

Тому обстеження обох статевих партнерів ОБОВ’ЯЗКОВО!

Причини застійного простатиту.

Відсутність регулярного сексу Малорухливий спосіб життя Переохолодження чи перегрівання області малого тазу Стримування сечовипускання Шкідливі звички. збої в роботі імунітету: перенесення важкої інфекційної хвороби, гормональні порушення, переохолодження, стрес.

Чи можна вчасно помітити перші ознаки хронічного простатиту? НЕ ЗАВЖДИ! Як правило, захворювання протікає приховано і тривало себе нічим не виявляє.

Які скарги характерні для хронічного простатиту?

Скарги можуть бути відсутні у більшості чоловіків і захворювання у них виявляється випадково при зверненні до лікаря. Можуть бути:

– нездужання, зниження працездатності -дискомфорт в області зовнішніх статевих органів, неприємні відчуття внизу живота, в паху, промежини, яєчках, задньому проході, попереково-крижової області -часте сечовипускання і болючість при сечовипусканні, часткова затримка сечі, ослаблення напору сечі -виділення з сечовипускального каналу, частіше вранці, під час спорожнення кишечника -розлади статевої функції, передчасне сім’явиверження, слабка ерекція, біль при еякуляції, втрата оргазму і т.д.

Якщо чоловік виявив у себе хоча б один з перерахованих симптомів, йому необхідно піти на прийом до лікаря.

Перебіг хронічного простатиту хвилеподібний, періодичні загострення змінюються ремісії, під час яких хвороба ніяк не дає про себе знати, а запальний процес поширюється, приводячи до розвитку циститу, пієлонефриту, везикуліту (запалення насінних пухирців), орхоепідідіміта (запалення яєчок і їх придатків), імпотенції та ін.

Не праві ті, хто нехтує лікуванням простатиту на тій підставі що у них збережена статева активність. Таке легкодумство може привести поступово до дуже плачевних результатів – до імпотенції, безпліддя.

Пам’ятайте! Більшість статевих інфекцій протікають безсимптомно. Виявлення та лікування венеричних захворювань набагато ефективніше на початкових стадіях захворювання: що дає можливість повністю виключити важкі наслідки і ускладнення після перенесених інфекцій.

Діагностика простатиту.

запалення простати

Проводиться ряд обстежень, які включають взяття секрету простати, зіскрібки і мазки на наявність інфекції, посіви на флору і чутливість до антибіотиків.

Лікар зможе оцінити, наскільки збільшена простата шляхом пальцевого ректального дослідження. При цьому дослідженні можна визначити не тільки розмір простати, але і ділянки ущільнення або ж щільність і в’ялість залози.

Обов’язково призначається ультразвукове дослідження простати.

Ви можете проконсультуватися, провести комплексне обстеження і пройти кваліфіковане лікування в нашому кабінеті.

Особливості ультразвукової діагностики захворювань простати та ефективність Простатилену за лікування простатитів у псів.

Бородіна, В. І. & Шияненко, Я. М. (2012). Дослидження захворюваности псив на простатит [дослідження захворюваності собак простатитом]. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, 172 (1), 176-180 (українською мовою).

Хорішко, А. П. (2004). Практичний підхід до діагностики та лікування простатитів у собак [практичний підхід до діагностики та лікування простатиту у собак]. Вісник ветеринарії, 3, 36-41.

Івахів, М. А. & Стефаник, В. Ю. (2011). Хвороби простати у псів: етіологія, Діагностика, лікуваний [захворювання передміхурової залози у собак: етіологія, діагностика, лікування]. Науковий Вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій, 13 (48), 86 – 96 (українською мовою).

Козлов Е. М. (2004). Хвороби передміхурової залози у собак [хвороби передміхурової залози у собак]. Ветеринарна клініка, 1, 14-15.

Кудашева, І. Є. (2004). Простатомегалия як причина возниковения проміжної грижи у кобеля [Prostekmegalia as the cause of crotch hernia in males]. Матеріали 58-ї наукової конференції молодих студентів та студентів. Спбгавм. Санкт-Петербург, 44-45 (in Russian).

Шинкаренко, Е. В. І. Власенко А. С. (2010). Вплив кастрації та введення фінастериду на морфометричні показники простати псів за гіперплазію передміхурової залози [вплив кастрації та введення фінастериду на морфометричні параметри передміхурової залози собак при гіперплазії передміхурової залози]. Науковий вісник ветеринарної медицини: ЗБ. наука. праты’, 6 (79), 146 – 149 (українською мовою).

Тельпухов, В. І. Лапшин, Н.в., & Andreev, I. D. (2002). Діагностика та лікування захворювань передміхурової залози у собак [Діагностика та лікування захворювань передміхурової залози у собак]. X Московський міжнародний ветеринарний конгрес (11-13 квітня 2002): Москва, 79-80.

Запалення простати: причини, симптоми, можливі ускладнення, лікування.

Запалення простати або простатит – це захворювання, при якому вражається передміхурова залоза у чоловіків з віком від тридцяти років.

Викликати простатит можуть самі різні чинники.

Розглянемо більш докладно симптоми запалення простати і методи усунення цієї недуги.

Запалення простати: причини.

Запалення простати можуть викликати такі причини:

1. Порушення кровообігу в малому тазу і статевих органах.

2. Ураження інфекціями простати. Зазвичай таке трапляється в результаті ускладнень від туберкульозу, грипу або ангіни.

4. Попадання венеричних інфекцій при незахищеному статевому акті дуже часто сприяє запаленню простати.

5. Раніше перенесені травми статевих органів, які призвели до порушення кровообігу. Більш того, до цієї категорії також належать професійні чинникі – тряска, збільшення навантаження на таз, які бувають у водіїв.

6. Сильне переохолодження організму.

7. Наявність хронічних хвороб в сечостатевій системі чоловіки.

8. Збої в гормональній системі.

9. Часті стреси і нервові перенапруження.

10. Недолік корисних речовин в раціоні.

11. Зловживання курінням і частий прийом спиртних напоїв.

12. Повна відсутність або нерегулярне статеве життя.

13. Часта зміна статевих партнерів і незахищений секс.

14. Малоактивний спосіб життя.

запалення простати

15. Надмірна фізична перевтома і бурхливе статеве життя, яке призводить до порушення секреції статевих залоз і потенції.

16. Практика перерваних статевих актів.

17. Наявність прогресуючих запальних процесів в прямій кишці сприяє потраплянню мікробів в уретральний канал і розвитку запалення передміхурової залози.

18. Часті запори.

19. Ослаблений імунітет.

20. Раніше перенесені урологічні хвороби (уретрит) з часом можуть дати ускладнення у вигляді простатиту.

21. Хронічні хвороби в організмі (карієс, тонзиліт та ін.) Можуть підвищувати ризик до запалення простати.

Запалення простатиту: симптоми і ознаки.

Простатит може мати гострий або хронічний перебіг. Кожна з цих двох форм має свої ознаки.

Гостра форма захворювання супроводжується наступними проявами:

1. Підвищення температури тіла.

4. Поява яскраво вираженого болю в зоні паху.

5. Біль при сечовипусканні.

7. Слабкість і нездужання.

8. Послаблення струменя сечі.

9. Часті позиви в туалет (іноді помилкові).

10. Затримка сечі.

12. Порушення сну.

13. Підтікання сечі.

запалення простати

14. Відчуття неповного випорожнення сечового міхура після сечовипускання.

15. При гнійному запаленні можливе витікання гною з прямої кишки і сечовипускального каналу. При цьому хворий також може страждати від всіх ознак інтоксикації організму (прискорене серцебиття, слабкість, нудота, висока температура, головний біль).

Хронічна форма простатиту має такі особливості протікання:

1. У такому стані хворий відчуватиме менш виражені симптоми. Зазвичай хвороба протікає монотонно, лише зрідка загострюючись.

2. Іноді можуть спостерігатися постійна втома і зниження сексуального потягу.

3. При хронічному простатиті з сечовипускального каналу в сечі з’являються білі пластівці вранці. Їх може помітити сам хворий.

4. Нервові розлади розвиваються при проблемах з потенцією (погіршення ерекції зазвичай розвивається в занедбаному вигляді простатиту).

5. Хворобливі відчуття можуть зрідка проявлятися в зоні паху і віддавати в поперек.

6. У важкого ступеня запалення у хворого спостерігається часткове мимовільне сечовипускання.

7. При інфекційному простатиті у хворого може розвиватися абсцес тканин і виділення гною з уретри.

Запалення простати: особливості лікування.

Лікування запалення простати підбирається в залежності від форми захворювання, симптоматики та причини патології.

Таким чином, гостра форма простатиту має такі особливості терапії:

1. Хворому потрібно дотримуватися постільного режиму і на період лікування відмовитися від статевих контактів.

2. Антибактеріальні ліки призначаються при ураженні передміхурової залози патогенними бактеріями.

3. Призначення ліків, які спрямовані на поліпшення циркуляції крові (Детралекс, Тренал).

4. Призначення сильнодіючих антибіотиків при інфекційному ураженні передміхурової залози.

5. Використання протизапальних препаратів (Ібупрофен, Пироксикам). Вони зменшать запалення і больовий синдром.

6. Призначення анальгетиків при сильних болях під час сечовипускання (Кетанов).

7. Призначення препаратів групи фторхінолонів (Цефкепім).

8. При формуванні абсцесу простати хворому потрібне оперативне втручання і додатковий курс антибіотиків.

9. Призначення жарознижуючих препаратів і спазмолітиків.

Якщо лікувальна терапія за два тижні не дала позитивного ефекту, то хворому потрібно провести повторне обстеження і переглянути план призначень. Лікуючий лікар повинен скасувати деякі препарати і замінити їх більш ефективними аналогами.

Хронічне лікування простатиту має такі особливості:

1. Тривалий прийом нестероїдних протизапальних ліків.

2. Призначення препаратів для поліпшення мікроциркуляції крові.

3. Використання ліків для зміцнення імунної системи (Витапрост).

4. Призначення препаратів для поліпшення роботи нирок на трав’яній основі.

5. При проблемах з ерекцій показані антидепресанти і заспокійливі.

Крім медикаментозної терапії, хронічний простатит потрібно лікувати за допомогою фізіотерапії. Вона передбачає призначення наступних процедур:

2. Лікувальна гімнастика.

3. Електрофорез ректальний.

4. Лазерна терапія.

Також пацієнтові рекомендується переглянути свій раціон і відмовитися від вживання таких продуктів:

5. Ковбасні вироби.

6. Гострі страви.

9. Тваринні жири.

запалення простати

Основу раціону повинні складати овочі та фрукти, нежирне м’ясо, каші, риба і морепродукти.

Запалення простати: лікування, ускладнення, профілактика.

При відсутності своєчасної лікувальної терапії простатит буде прогресувати, і поширювати запалення на близько розташованих органи. У такому стані у хворого можуть розвиватися наступні ускладнення:

1. Абсцес простати.

2. Безпліддя розвивається через зменшення кількості і якості сперми (на жаль, це неминуче при запущеній формі простатиту).

4. Склероз передміхурової залози.

5. Порушення або повна втрата статевого потягу. Як прямий наслідок цього у чоловіка можуть развитья депресія, невроз і стрес.

6. Порушення сечовипускання.

7. Хронічні болі в паху.

8. Розвиток хронічної ниркової недостатності через порушення роботи сечостатевої системи і сечовипускання.

Щоб знизити ризик розвитку запалення простати, потрібно дотримуватися таких лікарських рекомендацій:

1. Обмежити споживання спиртних напоїв і повністю відмовитися від куріння.

2. Почати займатися спортом. Якщо часу на активний спосіб життя не вистачає, то потрібно хоча б кілька разів на тиждень здійснювати тривалі піші прогулянки.

3. Важливо навчитися огороджувати від себе проблеми і не піддаватися стресу. При необхідності складні життєві ситуації можна вирішувати з рідними або звертатися за допомогою до психолога.

4. Уникати переохолоджень і сильної фізичної перевтоми.

5. Мати одного постійного статевого партнера. При сексуальному контакті з новим партнером секс повинен бути захищений.

6. Корисно для чоловіків приймати контрастний душ вранці. При цьому загартовуватися потрібно поступово, а не відразу занурюватися в крижану воду.

7. Збагатити свій раціон такими продуктами як мед, горіхи, петрушка і часник. Вони дуже корисні для функціонування передміхурової залози.

8. Налагодити своє статеве життя. При цьому, якщо немає статевого партнера, медики рекомендують самостійно позбавлятися від застояного секрету, ніж потім довго лікувати застійний простатит.

9. Не зловживати мастурбацією.

10. При появі перших ознак запалення простати потрібно звертатися до уролога, поки хвороба не перейшла в хронічну форму. Тоді її вилікувати буде набагато складніше.

Запалення простати: причини, симптоми, лікування і наслідки.

Запалення простати – захворювання, при якому відбуваються запальні процеси в передміхуровій залозі. Патологія реєструється у чоловіків 20-55 років, найбільш часто — у віці старше 30 років. Простатит є найпоширенішою урологічної хворобою у світі. Він не тільки супроводжується неприємною симптоматикою, але і може стати причиною розвитку важких, важко піддаються терапії ускладнень.

Причини розвитку і фактори ризику.

Простатит підрозділяється на інфекційний і неінфекційний. В деяких випадках ця хвороба буває викликана застоєм крові в малому тазі, але найчастіше причиною запалення простати є проникнення збудників інфекційних захворювань. Головним джерелом ураження передміхурової залози є: уреаплазма, мікоплазма, хламідія, гонокок, кишкова паличка.

Патогенні збудники проникають в тканини передміхурової залози висхідним шляхом (через уретру при незахищеному статевому акті), низхідним (з інших органів сечостатевої системи: нирок, сечового міхура) або лімфогенним шляхом (по лімфатичній системі з інших органів). Існують фактори ризику, які суттєво збільшують ймовірність розвитку патології.

переохолодження; низька або надмірна фізична активність; запори; довгий статева стриманість або занадто активне статеве життя; часта зміна статевих партнерів; незахищені статеві акти; хронічні захворювання статевих шляхів; зайва вага; травми статевих органів, які потягли за собою порушення кровообігу; ендокринні порушення; гіповітаміноз; запальні ураження прямої кишки; зниження імунітету; спадковість; часті стреси; урологічна патологія в анамнезі.

Регулярність статевого життя значною мірою впливає на здоров’я простати. У ній виробляється секрет, який є одним з основних компонентів сперми. Регулярне його виділення запобігає застійні процеси.

При тривалому утриманні секрет передміхурової залози стає густішим, згодом у ньому накопичуються солі, що створює підвищену небезпеку травмування, ушкоджується слизова оболонці простати, розвивається запалення. Чоловіки, зайняті на певних видах діяльності, в умовах постійної вібрації (наприклад, водії), мають підвищений ризик розвитку хвороб передміхурової залози. Часті стреси та фізичне перевантаження, малоактивний спосіб життя знижують імунні сили і опірність організму, підвищується небезпека розвитку патології, в тому числі простатиту. Наявність одного або декількох факторів не гарантує розвиток хвороби, проте значно підвищує ризик.

Запалення простати відбувається у двох формах: гострої і хронічної. Гостра форма підрозділяється на катаральний, фолікулярний і паренхіматозний простатит. Хронічне запалення передміхурової залози не має яскравих проявів, інтенсивність та вираженість симптомів знижені, періоди загострення і ремісії чергуються. Симптоми запалення простати залежать від того, в якій формі проходить захворювання. Гострий простатит проявляється наступними ознаками:

печіння під час сечовипускання; часті, іноді помилкові позиви до сечовипускання; затримка, підтікання сечі; відчуття неповного випорожнення сечового міхура; виділення гною з уретри; підвищення температури тіла; озноб; емоційна нестабільність; порушення сну; головний біль; тахікардія.

Діагностика.

Діагностика гострої форми запалення простати зазвичай грунтується на характерних скаргах та огляді пацієнта, також проводиться загальний аналіз сечі і крові. В разі необхідності хворого направляють на інструментальні методи діагностики (МРТЮ, КТ, УЗД).

Підготовка до здачі аналізів на простатит.

Процедура проходження аналізів на запалення простати вимагає підготовки. Без дотримання якої результат не може вважатися достовірними. Пацієнт повинен:

утриматися від статевого життя протягом 5 днів перед діагностикою; не відвідувати лазню і сауну; не приймати антибіотики; за 8 годин до здачі аналізу відмовитися від соку, кави, алкоголю; відмовитися від їжі містить барвники, в тому числі природні (овочі і фрукти яскравих кольорів); перед здачею аналізу провести гігієнічні процедури без використання миючих засобів; аналіз збирати в чисту ємність.

Ректальний огляд.

Ректальний огляд є обов’язковим компонентом обстеження під час диспансерного огляду чоловіків старше 40 років. Під час огляду лікар одягає стерильні рукавички, завдає вазелін на палець правої руки. Лівою рукою розсовує сідниці пацієнта і акуратно вводить палець в анальний отвір. Діагностувати простатит дозволяє масаж – погладжування частки передміхурової залози від боків до центру. Під час цієї процедури при необхідності може бути отриманий секрет простати – він видавлюється в уретру. Масаж закінчується ковзанням по междоллевой борозні.

Для отримання секрету оптимальним буде колінно-ліктьова поза або лежачи на правому боці. При необхідності визначення розмірів простати може застосовуватися дослідження двома руками, пацієнт у цей час знаходиться в положенні на спині. Лівою рукою лікар тисне на живіт вище лонного зчленування у напрямку до передміхурової залозі. Введений в задній прохід палець визначає товщину, ширину, форму, структуру і розташування органу.

У нормі передміхурова залоза має округлу форму, складається з 2 однакового розміру часток, розділених добре пощупываемой борозною. Поперечний розмір залози становить 2,7-5 сантиметрів, поздовжній — 2,7-4 сантиметри, вона повинна бути гладкою, пружною, з чіткими контурами.

Лабораторні дослідження.

Ректальне обстеження є інформативним, але в ряді випадків необхідне проведення додаткових аналізів:

аналіз крові показує підвищення рівня лейкоцитів, швидкості осідання еритроцитів, це свідчить про наявність запалення; зішкріб з уретри при підозрі на ІПСШ; аналіз сім’яної рідини визначать присутність лейкоцитів, еритроцитів загиблих сперматозоїдів; бактеріальні посів секрету простати для визначення збудника захворювання та його чутливості до антибактеріальних засобів; аналіз сечі на тяжких стадіях простатиту проводиться за допомогою катетера і дозволяє виявити гній; аналіз секрету простати відображає характер і стадію запалення, проводиться при хронічній формі хвороби.

Інструментальні методи діагностики.

запалення простати

В якості додаткових методів обстеження застосовуються:

ультразвукове дослідження сечового міхура; комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія; трансректальна сонографія і трасректальное УЗД.

Ці методи дослідження дозволяють візуалізувати ураження тканин передміхурової залози.

Для лікування запалення простати використовується безліч різноманітних способів. Традиційна терапія включає використання медикаментозних препаратів, масаж і фізіотерапевтичні процедури. Ці методи є найбільш дієвими і безпечними. Лікування простатиту спрямоване на боротьбу зі збудником захворювання зниження запалення, поліпшення кровопостачання залози, нормалізацію трофіки.

Антибіотики.

Якщо запалення простати викликано розмноженням бактерій, пацієнту призначаються антибактеріальні засоби. Найчастіше перевага віддається препаратам широкого спектру дії, які здатні знищувати кілька видів мікроорганізмів. Курс терапії становить 10-14 днів, дозування і схема прийому визначаються індивідуально.

Використовуються антибіотики наступних груп:

фторхінолони (Ципрофлоксацин); тетрацикліни (Доксициклін); пеніциліни (Оксацилін); цефалоспорини (Цефтріаксон); макроліди (Азитроміцин).

Ципрофлоксацин – антибіотик широкого спектра дії, добре підходить для лікування хронічної форми хвороби. Випускається у вигляді таблеток. Перевага даного препарату – він впливає не тільки на активні патогени, але і на «сплячі» мікроорганізми, тому часто є препаратом вибору при безсимптомному простатиті, а також дозволяє уникнути рецидивування хвороби.

Ципрофлоксацин для лікування запалення простати слід приймати перед їжею, запиваючи великою кількістю води. Препарат всмоктується протягом всього шлунково-кишкового тракту і накопичується в сечостатевій системі. При призначенні дозування враховується тип інфекції, тяжкість стану і стадія хвороби, індивідуальні особливості і стан імунітету. При запаленні простати з вираженими симптомами може бути призначений прийом препарату по 500 мг 2 рази на добу, якщо ж спостерігається клінічна картина млява, антибіотик приймається по 250 мг 2 рази на добу. Тривалість курсу становить не більше 10 днів.

Левофлоксацин – ще один антибіотик з групи ципрофлоксационов, який часто застосовується при лікуванні простатиту. Він може використовуватися як у вигляді таблеток, так і внутрішньовенно при тяжкому перебігу хвороби. Незалежно від способу застосування, курс лікування становить 28 днів. При важкій формі запалення передміхурової залози в перші 7-10 днів проводиться внутрішньовенна терапія, при цьому разова доза залишає до 500 мл на добу. Далі продовжується лікування таблетками по 1 штуці в день.

Доксициклін має бактеріостатичну дію на більшість мікроорганізмів бактеріальної природи. При правильному прийомі вже з перших днів використання засобу пацієнт відчуває полегшення симптоматики:

зниження температури; зменшення запалення; нормалізація сечовипускання; відновлення статевої функції; поліпшення загального стану.

Крім того, Доксициклін відзначають переваги порівняно з іншими тетрациклінами: прояв активності у дозі, що в 10 разів нижче звичайної у інших антибіотиків, немає вираженого ушкодження нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту, діє на внутрішньоклітинні мікроорганізми. Засіб випускається в капсулах по 100 мг. Точну дозу підбирає лікар, однак найбільш часто призначається 1 капсула 2 рази на добу протягом 7 днів. Доксициклін слід приймати після їжі, запиваючи великою кількістю води.

Оксацилін – напівсинтетичний антибіотик з групи пеніцилінів, випускається у формі таблеток і порошку. Добова доза становить 2-4 грами, що відповідає 4-8 таблеток на добу. Слід приймати по 1-2 штуки через кожні 4-6 годин.

Цефтріаксон – високоактивний антибіотик широкого спектру дії. Препарат вводиться внутрішньом’язово або внутрішньовенно, завдяки цьому швидко настає позитивний ефект. Крім того, після попадання в організм, Цефтриаксон виявляє бактерицидну дію ще протягом доби.

Для разового введення призначається 500 мг, 1 г або 2 г препарату. Вміст ампули розводять лідокаїном або новакаином. У разі тяжкого перебігу патології при призначенні дози до 2 г препарат вводиться двічі на добу, по 1 р. Якщо ж рекомендована доза становить 500 мг – 1 г, можливе використання його одноразово. Курс терапії не повинен перерватися, навіть якщо настало повне одужання, так як виведення хвороботворних мікроорганізмів відбувається протягом 1-2 тижнів.

Азитроміцин дозволяє лікувати як гострий, так і хронічний простатит в короткі терміни. Його відрізняють швидке всмоктування в кров, тривалий період дії, він не дозволяється під дією шлункового соку, не має виражених побічних реакцій, підвищує захисні сили організму. Азитроміцин приймається за годину до їжі або через 2 години після неї. Перші 2 дні препарат призначається по 1000 мг у суки, наступні дні – по 500 мг.

Альфа-адреноблокатори.

Ця група препаратів розслабляє спазм гладкої мускулатури уретри та сечового міхура, що сприяє поліпшенню відтоку сечі. Дія альфа-адреноблокаторів спрямоване не на усунення причини простатиту, а на полегшення придушення симптоматики.

Найбільш часто використовуваними препаратами є:

Нестероїдні протизапальні засоби.

НПЗЗ пригнічують активність запальних процесів, усуває больові відчуття і знижують температуру тіла. Найчастіше при простатиті використовуються ректальні супозиторії Диклофенак. Вони застосовуються 1 раз на день по 1 штуці.

Препарат вводиться в задній прохід, перед цим рекомендується випорожнити кишечник природним шляхом або використовувати клізму. Після використання препарату пацієнт повинен протягом 30 хвилин знаходитись у положенні лежачи на спині. Полегшення симптоматики настає вже через годину.

Імуномодулятори.

Будь-яке запальне захворювання протікає на тлі зниження імунних сил. Для досягнення найкращого ефекту терапії важливо приймати імуномодулятори. При простатиті часто використовуються:

Якщо простатит протікає у важкій формі, подібні препарати призначаються як складова частина комплексної терапії, якщо ж імунні сили в хорошому стані, пацієнту достатньо просто скорегувати раціон. Включаючи корисні продукти харчування, людина допомагає організму боротися з інфекцією.

Фізіотерапія і масаж.

Багато фахівців вважають, що без масажу неможливо лікування простатиту. Незважаючи на те, що достовірних даних про ефективність цього методу терапії немає, багато пацієнтів відзначають полегшення симптоматики. Під час масажу відбувається виділення секрету передміхурової залози, підвищується опірність інфекціям, швидше відновлюються пошкоджені тканини і поліпшується кровообіг.

МІКРОХВИЛЬОВА терапія передбачає використання электроволн надвисокої частоти. Під їх впливом зростає локальна температура в зоні впливу. При досягненні 39-40 градусів розширюються судини, поліпшується кровообіг, знижується спазм гладкої мускулатури. В результаті усуваються застійні процеси в передміхуровій залозі і знижуються больові відчуття.

Профілактика.

Простатит – захворювання, яке легше запобігти, ніж лікувати, тому кожному чоловікові важливо знати, які заходи вжити для профілактики. Для того щоб уникнути розвитку запалення передміхурової залози, слід:

забезпечити помірне фізичне навантаження; вести регулярне статеве життя (не менше 2 разів на тиждень); виключити штучне продовження статевого акту і його переривання; виключити безладні статеві зв’язки; рекомендується виключити оральний і анальний види статевого акту, так як вони сприяють інфікуванню; приймати контрастний душ пахової області; виключити переохолодження; уникати стресових ситуацій; регулярно проходити обстеження.

Простатит – захворювання, яке вкрай рідко виліковується самостійно. Навіть повне зникнення симптоматики не свідчить про видужання. Високий ризик переходу хвороби в хронічну форму. Крім болів і порушення сечовипускання, у чоловіків розвивається імпотенція, є ризик безпліддя. Періодично загострюючись, простатит прогресує і уражається весь більший обсяг тканини передміхурової залози. В результаті можуть розвинутися серйозні ускладнення, такі як аденома простати або рак. Профілактика не вимагає багато часу і витрат, але дозволяє істотно знизити ризик хвороби. Якщо все ж ознаки запалення простати з’явилися, не варто затягувати з візитом до лікаря.

Як зберігати здоров’я і попередити хвороби.

Нові технології і розвиток науково-технічного прогресу до основи змінює уклад життя людства. Якщо ще якихось 200 років тому левова частка людей працювала в сфері сільського господарства, то зараз відбувається масова міграція в міста. Минуло ще 100 років і сфера послуг в розвинених країнах світу забезпечує більш високу частку ВВП, ніж виробництво або аграрний сектор. Все це призводить до змін не тільки рівня достатку. З’являються нові звички, поведінкові моделі, змінюється зовнішній вигляд людини і навіть його хвороби.

Хто б міг подумати, що сидячий спосіб життя може стати однією з смертельних загроз. За даними дослідження, опублікованому в спеціалізованому медичному виданні American Journal of Preventive Medicine, майже 4% всіх випадків смерті в світі пов’язані з тривалим сидінням. Причому найбільшій загрозі піддаються люди, які проводять в положенні сидячи більше 3 годин на день. Іншими словами — майже кожен. В середньому доросла людина «сидить» 4,7 години в день. Здавалося б, не так вже й багато. Ось тільки кожні 60 хвилин, проведені, наприклад, за переглядом фільму, скорочує життя на 22 хвилини. А тим, хто весь час сидить під час робочого дня, доведеться змиритися зі зниженням тривалості життя на 2-7 років.

Небезпека сидячого способу життя полягає в тому, що він призводить до виникнення безлічі небезпечних захворювань, які з часом призводять до серйозних проблем зі здоров’ям. У це складно повірити, але звичайний стілець призводить як мінімум до 7 різних недуг. У їх числі — надмірна вага, запалення простати у чоловіків, виникнення остеохондрозу та радикуліту, різні захворювання кишково-шлункового тракту та навіть нестача кисню. На думку медиків, при сидячому способі життя спостерігається неузгодженість і дісфункціонірованія практично всіх систем і органів. Виникає венозний і лімфатичний застій в органах малого таза, часто при збігу деяких інших факторів призводить до порушення чоловічої і жіночої репродуктивних сфер з усіма витікаючими з цього наслідками. При сидячому способі життя підвищується стомлюваність, демотивация і депресія. Висновок, на перший погляд, очевидна. Потрібно менше сидіти і більше рухатися. Але, на жаль, від сидячого способу життя позбутися дуже складно, а часом і неможливо. За статистикою, найбільший ризик зіткнуться із захворюваннями випадає на дітей та людей старшого віку. Яким же чином можна мінімізувати або запобігти появі недуг в цьому випадку?

МЕБЛІ З КОРИСТЮ.

Уникнути можливих проблем зі здоров’ям дозволяють ергономічні крісла. Вони зберігають правильну гарну поставу, підвищують працездатність і запобігають захворюванням хребта. Зараз на ринку представлена величезна кількість компаній, які позиціонують себе як виробники ергономічних меблів або навіть медичних крісел. Але, на жаль, найчастіше це не більше ніж дань моді, спробу привернути до себе увагу і якомога більшу кількість потенційних покупців.

В реальності на ринку представлено не так вже й багато виробників, що спеціалізуються саме на ергономічних меблів. Один з лідерів цього сегменту — KULIK SYSTEM, бренд завоював репутацію надійного виробника в усьому світі. На відміну від багатьох своїх конкурентів KULIK SYSTEM може похвалитися патентами на відповідність вироблених крісел стандартам ергономічності і висновками медичних установ про якість продукції і її вплив на здоров’я людини. Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України провів навіть спеціальне дослідження з метою з’ясувати реабілітаційні та профілактичні властивості крісел KULIK SYSTEM. «Крісла для щоденного використання вдома і в офісі, які часто зустрічаються в продажу, як правило, не використовують функції профілактичного пристрою, а тим більше реабілітаційної дії», — зазначають медики. У той же час, на їхню думку, у крісел KULIK SYSTEM, які використовувалися в дослідженні, були відзначені істотні переваги. «Користуючись цими кріслами, співробітники інституту відзначили відсутність звичного дискомфорту при тривалому сидінні в грудному і поперечному відділенні хребта», — сказано в дослідженні. Крім того, медики зафіксували значно меншу стомлюваність і істотне зниження больових відчуттів в м’язах при тривалому сидінні. «Вважаємо, що крісла з такою формою спинки і сидіння, а також системою різних регулювань, може бути ефективним технічним рішенням для функції правильної, рівної постави». — прийшли до висновку представники Інституту травматології та ортопедії. KULIK SYSTEM також отримала позитивні висновки Інституту урології та медичного центру «Мануал +».

Так в чому ж полягає особливість фірмової ергономіки? Головна концепція крісел KULIK SYSTEM — це запатентована система підтримки, корекції та реабілітації хребта, а також індивідуальність стилю, яка раз і назавжди змінить ваше розуміння комфорту для хребта і уявлення про правильне крісло в цілому! Кожне крісло має 5 продуманих до дрібниць зон контролю функціонування всього організму, кожен сантиметр крісла ідеально виконує поставлене перед ним завдання. Унікальна система підтримки грудного відділу, дозволить Вам дихати на повні груди, що сприятливо вплине на розумовий процес і працездатність, Ви з легкістю впораєтеся навіть з найскладнішими завданнями.

Система підтримки поперекового відділу значно знизить навантаження на хребет, що позитивно вплине на роботу організму і вашу зручність. Відпочинок забезпечує ексклюзивна система зниження навантаження на куприк, вона являє собою поглиблення, яке знижує тиск маси тіла, завдяки чому, Ви не будете відчувати напруги навіть при тривалому сидінні. Контроль правильного положення таза, також спрямований на підвищення зручності та максимальне усунення дискомфорту, ця система стабілізує ваше становище в кріслі і покращує кровообіг в органах малого таза. Унікальна система циркуляція повітря забезпечує вільний доступ повітряних потоків в області органів малого тазу, підтримує комфортну температуру, попереджаючи перегрівання. Ця ще одна важлива особливість анатомічної конструкції крісел KULIK SYSTEM. Надважлива деталь в конструкції крісел.

KULIK SYSTEM — наповнювач, виконаний із суцільнолитого формованого еластомеру. Цей високотехнологічний матеріал застосовується в авіа і автомобілебудуванні. Його головні переваги — надійність, гіпоалергенність. Він «дихає» і легко відновлює форму. Завдяки симбіозу хромованої хрестовини і надійних роликів, забезпечується додатковий комфорт, а також надійність конструкції крісла. Одна з важливих особливостей ергономічних крісел — можливість регулювати положення спинки і висоту сидіння. Крісла KULIK SYSTEM обладнані мультифункційним механізмом MultiSynchro, що дозволяє відрегулювати кожен сантиметр крісла під ваш зріст і вагу.

KULIK SYSTEM — єдиний виробник на ринку ергономічних офісних крісел, який дозволяє своїм клієнтам змоделювати крісло своєї мрії, завдяки унікальному інтерактивному конфігуратору, вибравши потрібну комплектацію, колірну гаму і персоналізувати його вишивкою, кристалами Swarovski або комбінацією декількох колірних рішень. Все більше людей піклуються про своє здоров’я, рідних і близьких людей. KULIK SYSTEM в повній мірі розділяєт ці цінності, надаючи своїм покупцям можливість істотно мінімізувати, а то й зовсім уникнути найбільш поширених захворювань. Розумні ергономічні крісла KULIK SYSTEM.

Головна концепція крісел KULIK SYSTEM — це запатентована система підтримки, корекції та реабілітації хребта.

Лікування аденоми простати в Туреччині.

Лікування в Туреччині.

Аденома простати у чоловіків виникає в результаті збільшення передміхурової залози в обсязі. Захворювання проявляється розростанням тканини залози і появою доброякісних утворень.

Гіперплазія залози пов’язана з гормональними віковими перебудовами. Тому після 40-50 років ризик розвитку хвороби підвищується.

Так як передміхурова залоза знаходиться біля сечовипускального каналу, при її розростанні відбувається його здавлювання. Внаслідок цього виникають різні проблеми з сечовипусканням.

На ранніх етапах захворювання успішно лікується. Запущена аденома, на пізніх стадіях, нерідко викликає різні ускладнення. Тому дуже важливо звертатися до лікаря при перших ознаках хвороби. Багато пацієнтів приїжджають на лікування в клініки Туреччини.

Які методи діагностики аденоми застосовують в клініках Туреччини?

Ефективність лікування багато в чому залежить від якості діагностики. Клініки по лікуванню простати в Туреччині застосовують:

Дослідження секрету уретри і простати — виявляє запалення і ступінь його вираженості; МРТ і КТ — для вивчення м’яких тканин, встановлення ступеня розвитку запалення, виявлення ущільнень і деформацій тканин; Трансректальне УЗД — для отримання об’єктивних даних по всім розмірам органу, в тому числі і за обсягом пухлини; Аналіз на ПСА — виявлення в крові речовини, що виробляється простатою. Високі показники можуть свідчити про несприятливий розвиток захворювання. Аналіз вважається онкомаркером раку; Біопсію — забір тканин для дослідження.

До своєї роботи турецькі лікарі ставляться дуже відповідально. До лікування аденоми в Туреччині приступають тільки після отримання всіх результатів діагностики.

Які методи лікування аденоми простати застосовують в Туреччині?

запалення простати

Багато пацієнтів бояться операції і вважають за краще лікування таблетками і уколами. Однак препарати не завжди приносять хороший результат.

Набагато ефективнішим методом є втручання хірургів. Часи, коли операція виконувалася через промежину відкритим способом, пішли в минуле. Нові методи дозволяють не застосовувати загальний наркоз, виключити ризик розвитку кровотечі та пошкодження навколишніх тканин, значно зменшити період реабілітації.

У клініках з лікування аденоми простати в Туреччині використовують щадні оперативні методи:

ФУВІ — використовується ультразвук високої інтенсивності. Виконується з використанням ендоскопа; Кріодеструкція — вплив холодом з використанням рідкого азоту. Проводиться ендоскопічно; Трансректальная мікрохвильова терапія — вплив мікрохвилями високої частоти. Для виконання процедури застосовується ректоскоп; Трансуретральная вапоризация — нагрівання рідини в тканинах простати за допомогою лазерного випромінювання.

Лікарі в турецьких клініках підбирають конкретний метод, виходячи з даних діагностики та індивідуальних особливостей пацієнта.

Ціни на лікування простати в Туреччині.

Незважаючи на появу нових методик і скорочення післяопераційного періоду, ціна на лікування в клініках Європи або Ізраїлю, як і раніше досить висока. Не випадково багато пацієнтів вибирають Туреччину, і ось основні причини:

Ціна лікування аденоми простати в Туреччині в 2 рази нижче, ніж в інших зарубіжних клініках. При цьому, турецькі клініки мають висококласне обладнання, а кваліфікація лікарів не поступається знанням європейських колег. Також відзначимо професійний підхід і дружню атмосферу медичних урологічних центрів Туреччини.

Рак простати – це не вирок.

4 лютого – всесвітній день боротьби з раком. Рак простати – одне з найбільш розповсюджених злоякісних захворювань серед чоловіків не тільки в Україні, а й в усьому світі.

Про призначення і завдання органа.

Передміхурова залоза, також відома як простата, являє собою орган, розташований трохи нижче сечового міхура. Основне призначення простати – вироблення специфічного секрету, який входить до складу сперми. Секрет передміхурової залози, визначаючи консистенцію еякуляту (зокрема, сприяючи його розрідженню), містить у собі вітаміни, ферменти, імуноглобулін, іони цинку та ін.

Функціонування передміхурової залози здійснюється завдяки контролю з боку гіпофіза, що виділяє естроген, андроген і стероїдні гормони. Розмір передміхурової залози можна порівняти з розміром волоського горіха, проте простата може збільшуватися під впливом різних патологічних станів.

Простата виконує ряд завдань в організмі, основні з яких:

– здійснення ролі клапана, який під час ерекції закриває вихід із сечового міхура, що дозволяє утримувати сечу;

– вироблення секрету передміхурової залози, що є одним із компонентів сперми;

– непрямий вплив на появу ерекції;

– викид сперми при статевому акті.

Про небезпеки.

Одними з найпоширеніших нездужань, пов’язаних із патологічними станами в передміхуровій залозі, вважаються такі:

Простатит, або запалення передміхурової залози є однією із найбільш поширених хвороб чоловічої статевої сфери. При цьому ймовірність виникнення недуги зростає з віком. Вважається, що на запалення передміхурової залози частіше хворіють чоловіки віком від 30 років. Небезпека простатиту будь-якої форми в тому, що близько половини пацієнтів, які ігнорують необхідність лікування, ризикують стати безплідними. Аденома передміхурової залози, також відома як доброякісна гіперплазія простати. Захворювання, при якому розмір передміхурової залози збільшується, внаслідок чого зростання тиску простати на сечовий міхур порушує його функціонування. Як правило, аденома простати спостерігається у пацієнтів, вік яких перевищує 60 років. Основними її симптомами є зростаюча частота сечовипускання, відчуття, що суб’єктивно сприймається як неповне випорожнення сечового міхура. При цьому також може збільшитися тривалість сечовипускання і спостерігатися ослаблення сечового струменя. При важких формах хвороби виникає гостра затримка сечі – стан, при якому самостійне сечовипускання утруднене. Рак передміхурової залози, або злоякісна пухлина простати найчастіше розвивається у чоловіків після 65 років. До групи ризику також потрапляють чоловіки, серед близьких родичів яких траплялися випадки захворювання, а також особи, які приймають препарати з вмістом тестостерону. Основні симптоми раку простати схожі з симптомами аденоми.

Про страшну статистику.

На сьогодні рак передміхурової залози (РПЗ) – одна з найважливіших медичних проблем, що стоїть перед популяцією чоловіків. РПЗ – найбільш поширена пухлина в Європі, з високим показником захворюваності чоловіків, який перевищує показник захворюваності на рак легень та колоректальний рак. Крім того, зараз РПЗ посідає друге місце серед причин смерті від злоякісних новоутворень у чоловіків. РПЗ виявляється частіше у людей похилого віку. У розвинених країнах РПЗ становить близько 15% від усіх пухлинних захворювань у чоловіків.

За даними Національного інституту раку, в Україні щорічно реєструється більше шести тисяч випадків раку передміхурової залози, по нашій області більше 200 випадків цього захворювання. З числа тих, хто захворів уперше, 36-44,2% хворих на рак простати виявляють недугу на третій і четвертій стадіях. На жаль, показник виявлення раку простати при профілактичних оглядах по області залишається низьким та складає 11,7-18,8%. За рік по Івано-Франківській області від раку передміхурової залози помирає 100-120 чоловіків.

Про фактори ризику.

Фактори, що визначають ризик розвитку раку передміхурової залози, невідомі, хоча деякі з них уже визначені. Вчені називають три чинники: літній вік, етнічне походження та спадковість. Якщо в одного з найближчих родичів першої лінії був або є рак передміхурової залози, то ризик захворіти на нього збільшується вдвічі. Якщо рак передміхурової залози був діагностований у двох і більше родичів першої лінії, то такий ризик збільшується в 5-11-кратному розмірі.

Наразі нема переконливих даних для широкого впровадження скринінгових програм населення для раннього виявлення раку передміхурової залози. Однак визначення рівня простат специфічного антигена (PSA) в крові та пальцеве ректальне дослідження повинні проводитися чоловікам віком від 45 років. Для цього раз на рік вони повинні бути оглянуті урологом.

Про діагностику.

До основних методів діагностики раку передміхурової залози належать: пальцеве ректальне дослідження, визначення PSA сироватки крові, трансректальне ультразвукове дослідження та біопсія передміхурової залози.

Всі ці методи діагностики в комплексі дозволяють поставити діагноз раку простати, а також визначити стадію захворювання. При цьому слід пам’ятати, що жоден з цих методів окремо не може ні підтвердити, ні виключити рак простати.

Більшість ракових пухлин передміхурової залози розташовані в периферичній зоні і тому можуть бути виявлені при пальцевому ректальному дослідженні. Тому підозри, що виникли при пальцевому ректальному дослідженні, є абсолютним показанням для біопсії передміхурової залози незалежно від рівня PSA.

Визначення рівня PSA викликало революцію в діагностиці раку передміхурової залози. У практиці це органоспецифічний, а не раковоспецифічний маркер. Тому підвищений рівень цього маркера можливо спостерігати і при доброякісній гіперплазії простати. Однак рівень PSA є незалежним маркером, чим вище його значення, тим більш імовірна наявність раку передміхурової залози.

Трансректальне ультразвукове дослідження передміхурової залози є одним з важливих додаткових методів дослідження, яке дозволяє визначити об’єм передміхурової залози, патологічне кровопостачання, а також підозрілі ділянки, з яких необхідно взяти матеріал на морфологічне дослідження.

Біопсія передміхурової залози дозволяє не тільки встановити природу пухлини, а також визначити стадію захворювання. Це обстеження потребує відповідного інструментарію та навиків лікаря.

На даний час в умовах КЗ «Прикарпатський клінічний онкологічний центр» може бути проведене таке повноцінне обстеження. Крім цього, для визначення поширення процесу всім хворим проводиться обстеження легень, кісток скелета, внутрішніх органів, куди рак передміхурової залози може метастазувати. З цією метою проводиться остеосцинтіграфія, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія.

Про лікування.

Вибір дієвого методу лікування раку простати залежить від багатьох факторів. Визначити його повинен фахівець, спираючись на стадію захворювання, вік пацієнта, результати аналізів, супутні захворювання та інше.

Існує класифікація основних методів лікування раку передміхурової залози:

тактика вичікування – застосовується в тому випадку, якщо пацієнт похилого віку з великою кількістю серйозних супутніх захворювань: стан хворого контролюється на постійній основі, але лікування не проводиться; радикальна простатектомія – лікування раку простати хірургічним шляхом, рекомендується тільки в разі, коли виявлено захворювання на І-ІІ стадії та коли інші методики не можуть допомогти; променева терапія – часто вживаний метод, іноді для закріплення результату інших видів лікування і запобігання можливості повторного розвитку пухлини: при опроміненні руйнується ДНК опромінюваних клітин, тому вони не можуть далі розмножуватися; гормональна терапія – лікування за допомогою гормональних процедур, застосовується в тому випадку, якщо захворювання виявлено на пізніх стадіях; хіміотерапія в комбінації з гормонотерапією, бісфосфонатами.

На жаль, запобігти будь-якому захворюванню, у тому числі злоякісним утворенням, практично неможливо. Нерідко ці недуги є не результатом способу життя, а, наприклад, генетичною схильністю. Будь-які заходи профілактики, в тому числі відмова від шкідливих звичок та шкідливої їжі, ведення правильного і здорового образу життя, навряд чи будуть до кінця ефективними. Тому єдиним методом, який допоможе своєчасно виявити доброякісну або злоякісну пухлину, можна назвати тільки регулярне проведення профілактичних оглядів.

Заслужений лікар України,

головний лікар КЗ ПКОЦ Володимир РОМАНЧУК,

завідувач диспансерного відділу, онкоуролог Ігор ЗАКАЛА,

запалення простати

онкохірург диспансерного відділення Ігор ПРИШЛЯК.

Запалення простати.

Передміхурова залоза розташовується в малому тазі між передньою стінкою прямої кишки і сечовим міхуром. Дослідження передміхурової залози має величезне значення в діагностиці простатиту, аденоми, раку передміхурової залози, порушенні сечовипускання і багатьох інших захворювань.

Високоінформативним компонентом загальної та комплексної оцінки здоров’я чоловіка є ультразвукове дослідження передміхурової залози.

УЗД проводиться для підтвердження або виключення патологій простати, порушень сечовиділення, доброякісної гіперплазії простати (аденома, ДГПЗ) і зниження еректильної дисфункції.

Передміхурова залоза може збільшуватися в розмірах, особливо після 50 років, тому в такому віці необхідно відвідувати лікаря регулярно. В останні роки все частіше виявляють рак передміхурової залози у чоловіків старшого віку, що також вимагає постійного контролю.

Ультразвукове дослідження передміхурової залози призначають при підозрах на її захворювання. Існує два види ультразвукового дослідження передміхурової залози:

♦ абдомінальне УЗД; ♦ ректальне УЗД.

При абдомінальному УЗД простати необхідно наповнити сечовий міхур за 1-2 години до проведення процедури. У такому випадку дослідження проводиться через черевну стінку. Пацієнт під час діагностики лежить на спині.

Ректальне УЗД передбачає введення датчика через пряму кишку, при цьому наповнення сечового міхура не потрібне. Напередодні дослідження рекомендується легка вечеря і прийняття препарату для очищення кишечника (наприклад, «Фортранс»). Під час діагностики пацієнт лежить на лівому боці, підігнувши коліна.

Трансректальне УЗД дає можливість візуалізувати найдрібніші зміни в простаті, оскільки датчик знаходиться в безпосередній близькості від передміхурової залози.

Показання до проведення ультразвукового дослідження передміхурової залози:

♦ запалення простати (пацієнт відчуває болі в нижній частині живота, дискомфорт, ріжучі болі при сечовипусканні, з сечівника можуть бути виділення); ♦ зміни в аналізах крові і сечі; ♦ патологія, яка була визначена шляхом пальцевого ректального дослідження; ♦ виявлення відхилень у спермограмі (аналізі сперми); ♦ клінічні прояви ниркової недостатності; ♦ УЗД простати обов’язково призначають при безплідді.

Найвищий інформативний рівень УЗД може бути досягнутий за допомогою ультразвукового сканера останнього покоління який оснащений високочастотним двомірним датчиком. Такий датчик дозволяє максимально деталізовано розглянути структуру передміхурової залози. У процесі такого УЗД крім простати, оцінюється стан сім’яних пухирців, сечового міхура, прямої кишки, сім’явивідних проток, м’язів тазового дна і т. д.

Чоловіче здоров’я або вусопад.

Movember, або вусопад, — листопадова соціальна акція з обізнаності чоловічого населення щодо захворюваності на різні види раку, зокрема акцентується на ракові простати. Чоловіки на підтримку акції відрощують собі вуса та бороду.

Для вас, любі чоловіки, я підготувала рекомендації з профілактики різних захворювань: ви дізнаєтесь, як відстрочити настання хвороб та вчасно їх виявити. В кінці огляду буде надано список процедур та аналізів, які необхідно здавати, щоб якомога довше залишатися здоровим.

Розпочнемо зі статистики. Ми звертаємося до американських даних, оскільки точні українські дані відсутні. На цих діаграмах зображені основні причини смерті чоловіків залежно від віку.

Ми бачимо, що від раку помирає 12,6 % чоловіків у віці 25-44 роки, а от уже для віку 45-64 роки така небезпека зростає до 30,5%. Більше ніж удвічі.

Цікаво, що після 65 років лідирують уже серцеві хвороби.

Що ж саме відбувається у ці молоді роки від 25 до 44, що дає такий сильний поштовх до розвитку різних видів раку.

Молодий вік — це чудовий час для отримання досвіду, гучних вечірок та посиденьок до ранку, шалених подорожей. Більшість чоловіків цей час присвячують досягненню кар’єрних планів, хтось створює сім’ю. У цей досить великий відрізок життя мало хто думає про профілактику хвороб і те, як почуватиметься у далекі 60 років. Відсутність турботи про своє здоров’я у молодому віці — одна з найвагоміших причин, чому так різко зростає захворюваність на різні види раку.

Дайте відповідь на такі питання:

Коли останій раз ви.

здавали розгорнутий аналіз крові, біохімію.

робили аналіз сечі.

перевіряли рівень тестостерону.

робили тест на хелікобактер.

робили УЗД органів.

Культура профілактики та походу до лікарів, коли нічого не болить, у нашій країні відсутня. Саме через те, що хвороби діагностують тоді, коли вже болить, лікувати може бути пізно або не так ефективно. Рак — це комплексна хвороба, що має дві складові: генетичну та навколишню (харчування, сон, фізичні навантаження, екологія). Вчені сперечаються, що більше впливає на розвиток хвороби — генетика чи зовнішні фактори. Відповідно до даних National Cancer Institute , саме фактори довкілля найбільше впливають на розвиток раку. Чому так відбувається? Рак починається з однієї клітини, яка вирішила ділитися без обмежень. Щоб клітина стала на раковий шлях, у ній має відбутися мінімум 7 мутацій у критичних генах, які відповідають за ділення або смерть клітини.

Ці мутації можуть відбуватися через низку причин :

вплив канцерогенів на клітину,

запалення простати

хронічні запальні процеси,

продукти інших генів можуть регулювати роботу генів, які критичні при ракових хворобах.

Одним із відомих канцерогенів є ультрафіолетове випромінювання, що індукує розриви в ДНК.

Їжа також містить канцерогени, один із них — бензопірен, він міститься в оліях та жирах різних продуктів. Червоне м’ясо також містить речовини, які підвищують ризик розвитку ракукишківника. Цей список можна продовжуватиі, але моя задача — не налякати вас, а навпаки, показати, що наші щоденні звички роблять внесок у наше майбутнє та хвороби.

Prostate Cancer Foundation дає такі 10 порад щодо профілактики раку.

Їжте не більше дозволених калорій і тримайте вагу в межах норми.

Мінімізуйте кількість тваринного жиру, особливо це стосується червоного м’яса.

Контролюйте споживання кальцію, не вживайте його більше ніж 1500 мг на день.

Вживайте більше риби, та омега кислот.

Уникайте куріння, алкоголь — у помірних кількостях.

Вчасно лікуйте серцеві хвороби, контролюйте рівень холестерину у крові.

Не вживайте мультивітамінні комплекси. Надлишок фолієвої кислоти може впливати на ракові процеси в простаті.

Намагайтеся зменшити стрес на робочому місці та вдома.

Вживайте більше термічно оброблених томатів, якісного кетчупу.

Якщо у вашій сімейній історії були випадки захворювань на рак простати, після 40 років вам необхідно щороку здавати аналіз на рівень простат-специфічного антигену PSA та проходити огляд у проктолога.

Рекомендації, наведені вище, не є новими, і більшість людей знає, що всім необхідні здорове харчування та спорт. Але чому більшість чоловіків не дотримуються цих рекомендацій? В Україні кожна 20-та людина має надмірну вагу. Чи знали ви, що 50% раку діагностуються у людей із надмірною вагою? Жир, який міститься в нашому організмі, складається із клітин адипоцитів. Кожен адипоцит може виділяти гормони та різні біологічно активні речовини. Фактично, надлишкова жирова тканина починає функціонувати як окрема ендокринна залоза і впливає на гормон-залежні види раку. Ось чому так важливо тримати свою вагу у нормі.

Серед деяких симптомів, на які ви можете не звернути увагу, можуть бути хронічна втома та млявість. Такий стан можуть помічати чоловіки, у яких показники гормонів тестостерону та хоріончного гонадтропіну — на крайніх нижніх нормах. Також можуть траплятися низьке сексуальне лібідо та погана ерекція, і це може статисьу досить молодих хлопців віком від 25-30 років. Такий стан вимагає консультації андролога, проходження аналізів на гормони та лікування, яке підбирає вам лікар.

Часто хронічні запальні процеси можуть протікати і безсимптомно. Тому важливо раз на рік відвідувати уролога та здавати аналізи на урогенітальні інфекції, адже варто пам’ятати, що хронічні запалення також можуть викликати рак. Підсумуємо ключові поради з профілактики раку простати:

Щорічний огляд у лікаря-уролога.

Аналіз крові на гормони (тестостерон, ХГЧ)

Аналіз на інфекції.

Контроль ваги та харчування.

Після 40 років — тест на PSA.

А тепер поговоримо про серцево-судинні захворювання, які в Україні на першому місці серед причин смерті — від них помирає кожен третій. Відповідно до діаграм, показаних вище, чоловіки віком від 85 років мають один із найбільших ризиків серцевих хвороб.

Підвищення рівня холестерину часто буває у чоловіків віком 30-40 років. До серцевих хвороб має бути і генетична схильність, яку можна перевірити у тесті «Моя турбота». До уваги беруться гени, які відповідають за транспорт холестерину. У деяких людей гени можуть мутувати, і організм із підвищеною швидкістю накопичує у судинах холестерин, який далі перетворюється на бляшки, виникає запалення. Такий стан може призводити до інфарктів та інсультів. У такому випадку інформація про гени стає для чоловіка компасом у напрямку здорового серця. Пройшовши тест, ви знатимете свої сильні та слабкі сторони в генетиці і зможете у молодому віці вжити профілактичних заходів та набути здорові звички.

Топ-10 порад з профілактики серцево-судинних хвороб:

Щоденне фізичне навантаження мінімум 30 хв. Наукові статті доводять, що найкраще на зниження холестерину впливають інтервальні тренування.

Здавайте ліпідограму раз на рік.

запалення простати

Робіть коагулограму, яка покаже густоту крові.

Робіть ЕКГ серця.

Зробіть доплер судин — перевірте венозний та артеріальний потік крові.

Стежте за рівнем С-реактивного білка в крові, що вказує на запалення у судинах.

Вживайте імбир, куркуму, темний виноград (він містить ресверастрол).

Додавайте до раціону рибу — лосось, форель, сібас, хек, оселедець.

Авокадо прикрасить ваш салат і зробить його кориснішим.

Їжте горіхи та рослинні олії.

Ми торкнемося ще такої інтимної теми, як психічне здоров’я чоловіка. Відповідно до даних Всесвітньої організації здоров’я, Україна в червоній зоні за кількістю самогубств.

Відомий вислів «У депресії немає обличчя». Веселий молодий чоловік може мати затяжну депресію про яку його близькі навіть не здогадуються. Ви, певно, знаєте про відомий «клуб 27» — молоді музиканти, які померли у 27 років.

За статистичними даними ООН, Україна на 132-му місці в рейтингу щасливих країн. Відповідно, багато чоловіків живуть у стресі і не звертають увагу на це. У нас не прийнято ходити до психолога, ділитися своїми проблемами — тим більше якщо ти чоловік. Поширена думка, що якщо ти поділишся своїми проблемами то проявиш слабкість. Слабкість — складне поняття, і для кожного чоловіка вона проявляється по-своєму, але говорити про свої проблеми з професіоналом — це нормально. Іноді погляду збоку не вистачає, щоб піднятись над ситуацією і знайти нові шляхи вирішення.

За гендерним співвідношенням чоловіків, які скоюють самогубства, більше, ніж жінок. Можливо, більш емоційні жінки легше знаходять подруг та частіше влаштовують сеанси «психотерапії» із ними. Більшість чоловіків, які страждали на депресії, вважали себе одинокими.

Всесвітня організація здоров’я виділяє ризикові та захисні фактори, які роблять внесок до психічного здоров’я.

Серед основних ризикових факторів — низька освіта, безробіття, погане харчування, війна та стрес. Звісно, до розвитку депресій та ментальних проблем призводить не один фактор, а їх сукупність. А от соціально активні чоловіки з великою кількістю друзів менше страждають на депресії.

Як не покінчити з життям у 27?

Бути соціально активним, заводити нові знайомства. Мати улюблену роботу, хобі. Звертатися за консультацією спеціаліста, коли в цьому є потреба. Знайти собі ментора — кумира, успішних людей, які будуть вас надихати. Друзі та сім’я не дадуть вам почуватись одиноким. Створюйте свої чоловічі спільноти, ходіть із ними в сауну, на футбол, виїжджайте на природу. Вчасно знімайте стрес — цьому добре сприяють йога, фітнес, фізичні навантаження. Подорожуйте.

Любі чоловіки, бережіть себе та піклуйтесь про своє здоров’я заздалегідь! Будьте здорові!

Запалення простати.

Метро «Позняки» вул. Анни Ахматової, 46.

Метро «Палац Спорту» вул. Еспланадна, 20.

УЗД ПРОСТАТИ.

КОЛИ ПОТРIБНА УЗД?

Передміхурова залоза перевіряється через УЗД для того, щоб визначити аномалії простати, дізнатися про наявність чи відсутність розладів сечовиділення, доброякісної гіперплазії, а також у разі наявності еректильної дисфункції або зниження фертильності.

При симптомах запалення простати ультразвукову діагностику призначає лікар.

Симптоми запалення простати — це хворобливі відчуття в самому низу живота, виділення з сечівника, незручності і різь при сечовиділенні.

Чоловікам старше п’ятдесяти років потрібно проходити УЗД простати раз на півроку, щоб уникнути раку простати.

Чому нас обирають?

Ми — молода, сучасна клініка.

Довірчі відносини між лікарем і пацієнтом.

запалення простати

Наша цінова політика приємно Вас здивує.

Професіонали високого рівня.

Для проведення УЗД можуть бути такі показання:

зміни в аналізах сечі чи крові запалення простати аномалія, що була розпізнана завдяки пальцевому ректальному дослідженню відхилення в аналізі сперми клінічні виявлення ниркової недостатності дизуричні явища безпліддя.

Вартість послуг.

Ви можете ознайомитися з цінами на послуги, перейшовши на сторінку цін.

Ультразвукова діагностика простати проводиться двома способами: абдомінальним і трансректальним.

Абдомінальне дослідження проводиться через черевну стінку. Трансректальне УЗД проводиться за допомогою датчика, який вводиться в пряму кишку.

При абдомінальному дослідженні необхідно випити за дві-три години перед ним близько двох літрів води (наповнити сечовий міхур).

При трансректальном дослідженні нічого пити не потрібно. Увечері слід повечеряти легкої та нежирної їжею, а після — прийняти медикаментозний засіб для очищення кишечника (за призначенням лікаря). Також бажано перед УЗД зробити клізму.

Датчик вводиться в пряму кишку. Щоб уникнути інфекцій, на датчик надівається спеціальний презерватив.

Бесіда з урологом: п’ять найбільш частих проблем українців.

Від раку простати страждає сорок відсотків літніх чоловіків.

У прес- студії » Сьогодні Мультимедіа » побував Вадим Козлов , андролог , уролог , к.м.н. , лікар вищої категорії , член Європейської Асоціації урологів .

» Назвіть найчастіші урологічні проблеми , з якими стикаються українці «

— На першому місці — сечокам’яна хвороба. Камені можуть бути в нирках , у сечовому міхурі , рідше зустрічаються у уретрі і сечоводах , іноді їх знаходять навіть у простаті .

На другому — запальні захворювання сечостатевих органів: пієлонефрит , цистит ( їм хворіють переважно дівчата і жінки ) і таке » розкручене » у нашій країні захворювання, як простатит , тобто запалення передміхурової залози , яке буває не тільки через статевих інфекцій — набагато частіше причиною стають бактерії , та ж кишкова паличка , але знають про це мало .

На третьому місці стоять чисто чоловічі хвороби, в першу чергу ті, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ). З одного боку, вони – парафія дерматовенерологів, але люди з медовими захворюваннями, наприклад, умовно патогенної микоплазмой і уреоплазмою, які викликають запалення передміхурової залози і уретри, потрапляють до уролога. Ускладнення, які викликають ЗПСШ (зниження плодючості, порушення ректальної функції), також зобов’язаний контролювати уролог.

На четвертому місці – захворювання, які пов’язані з утрудненням при сечовипусканні. До таких хвороб відносяться простатит, аденома і рак простати. Перше – це запальне захворювання, воно може бути в будь-якому віці. Друге – доброякісна пухлина. Я не зустрічав жодного чоловіка старше 70-ти, яка б не приходив до уролога з цією проблемою. Якщо чоловік старше 50 років встає вночі в туалет один раз, він вважає це нормальним. Коли в 55 років він встає вже два рази за ніч, то теж не тривожиться. А от після 60 вони починають вставати 5-6 разів за ніч, перестають висипатися і тільки тоді приходять до лікаря.

Справитися з аденомою можна двома шляхами: перший – усунути симптоматику ліками і другий – ущільнити передміхурову залозу, в результаті чого просвіт сечового міхура розширюється і сеча відходить. У запущених, вкрай рідкісних випадках, доводиться вдаватися до відкритої операції.

Рак простати – найбільш розповсюджене онкозахворювання у чоловіків. Воно проявляється після 60 років і досягає піку розвитку до 80-85-ти. Він розвивається дуже повільно і не завжди люди вмирають саме від нього. На розтині 80-85-річних чоловіків у 40% виявляється рак – вдумайтеся, яка це величезна цифра ! Всім страждають від раку простати можна ефективно допомогти, якщо діагноз поставлений вчасно, тому не лінуйтеся після 40-45 років перевірятися в уролога хоча б раз на рік. Діагностика проста – огляд лікаря пальцем і онкомаркер дають 99,7% достовірності (біопсія робиться в рідкісних випадках). Лікування, проведене вчасно, найчастіше ефективно. Є варіант операційний, є антігормональние терапія: адже пухлина росте у відповідь на підвищення рівня тестостерону, тому пацієнтам дають препарати, що блокують вироблення цього гормону (цей процес ще називають медикаментозної кастрацією). Цей тип раку підступний тим, що проявляється так само, як і аденома, – чоловік встає вночі в туалет, помочитися важко. Але важливо розуміти, що рак – це не наслідок аденоми, а зовсім інша хвороба. Аденома простати – виключно доброякісна пухлина, яка ніколи не переростає в рак.

І на п’яте місце я б поставив чоловіче безпліддя. Це проблема сьогодні сверхактуальна, тому що показники якості сперми у всьому світі погіршуються. Чому це відбувається, ніхто не знає.

Раніше ВООЗівських норма була від 20 млн сперматозоїдів в 1 мл сперми, але потім фахівці зрозуміли, що просто не можуть знайти чоловіків з таким показником і планку знизили. З минулого року норми знову знизилися – до 15 млн. У результаті ми маємо ситуацію, що зараз в Україні кожна 4-та сімейна пара безплідна. У половині випадків причина в жінці, в половині – в чоловікові. На 60 % проблема вирішується просто – правильна статеве життя і стиль життя плюс пролечіваніе від інфекційних захворювань. У решти випадках допомагає штучне запліднення. У розвинених країнах через пробірку народжується 5 % дітей, при цьому кілька спроб клініки дають безкоштовно. У нас з цим поки туго – операція досить дорога, 32-40 тис. грн, і далеко не всі можуть собі це дозволити. На 50% ця ціна складається з дорогих гормональних препаратів. Так, є держпрограма, але я не знаю жодної родини, яка б народила з її допомогою.

Залишаються тільки приватні клініки.

Родині, яка не може зачати дитину, важливо вчасно звернутися до лікаря. Якщо протягом року – двох вагітність не настає, варто звернутися до репродуктивних технологій. Не чекайте і не тягніть ! Ефективність ЕКЗ – до 50 %, з першого разу вагітність настає у 30% пацієнток.

І я хотів би дати ще таку пораду, який підходить чоловікам, які збираються працювати на шкідливому виробництві, отримувати сеанси хіміотерапії тощо: заморозьте свою сперму. Це дуже непоганий спосіб забезпечити здорове потомство. Коштує процедура до 1000 грн, зберігається заморожене вічно. Після розморожування фахівці відберуть кращі сперматозоїди і спадщина буде міцним і здоровим .

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram.

Розвінчали популярний міф про секс після 50 років.

Рівень статевих гормонів з віком знижується, і статеві стосунки втрачають колишню яскравість. Утім вони потрібні.

Про це заявив Роман Копець , лiкар-андролог, спеціаліст з репродуктивного здоров’я населення, пише Експрес .

Через незадоволеність сексуального збудження і в чоловіка, і в жінки розвиваються застiйні явища. Зокрема, в органах малого тазу, що з часом призводить до розвитку важких ускладнень – запалення простати в чоловіків, яєчників – у жінок, а також розладів у психоемоційній сфері. Жінки й чоловіки стають дратівливими, невпевненими в собі.

Науковці з Оксфорда довели, що показники мозкової активності вищі в тих осіб після 50 років, які мають регулярний секс, – порівняно з тими, хто кохається не частіше ніж раз на місяць. Найгірший результат був у тих, хто відмовився від сексу взагалі. Отже, секс сприяє не лише продукуванню так званих гормонів задоволення й зниженню гормонів стресу, але й активізації роботи мозку, що важливо, адже з віком цей показник знижується.

До того ж під час такого заняття поліпшується кровообіг, органи насичуються киснем, судини зазнають ефекту тренування (навіть при наявності хвороб серця це – корисне навантаження, якщо, звісно, воно не надмірне), захисні сили організму збільшуються. Тому це чи не найприємніший спосіб продовжити молодість і вберегти стосунки», – вважає лікар.

Читайте головні новини Волині та України також на наших сторінках у Facebook та Twitter.

Гіперплазія передміхурової залози.

Гіперплазія передміхурової залози (аденома проста ти) — виникнення доброякісного новоутворення в простаті. Основними симптомами являются ,почащене сечопускання, стоншений струмінь сечі, часті нічні сечопускання. Дана патологія погіршує якість життя пацієнтів, змінює звичний режим, при прогресуванні захворювання можуть виникнути ряд ускладнень.

Звернувшись в клініку «Дамія» наші спеціалісти зможуть проконсультувати Вас, в консервативному або хірургічному лікуванні. Вам потрібно, підібрати медикаментозне лікування, спостерігатись у спеціаліста за станом перебігу захворювання та вирішення подальшої тактики лікування в динаміці.

Цистит — інфекційно- запальне захворювання сечового міхура..

Частіше зустрічається у жінок, що зумовлено більш широким і коротким сечовипускним каналом (уретра). Проявляєтся почащеним, болючим сечовипускання, болями внизу живота, в уретрі, виділення мутної сечі або домішки крові в сечі.

Цистит може виникнути на фоні захворювань, які передаються статевим шляхом, опущення піхви, стрессового нетримання сечі, запальних захворювань нирок, сечовипускного каналу, передміхурової залози, жіночих статевих органів, інородних тіл, новоутворення сечового міхура, травм, медичних маніпуляцій, променевої терапії і т.д.

Лікування цистита консервативне. В залежності від форми захворювання, застосовуються різні групи препаратів і методики лікування. При інфекційному циститі назначают антибактеріальні препарати, після виявленя збудника і його чутливість до антибіотиків. При вторинному циститі необхідне лікування основного захворювання, корекція відтоку сечі, видалення конкрементів, новоутворень, простатектомія, разсічення стриктур и т.д. Достатньо часто пацієнти займаються самолікуванням, що призводить до ускладнення або хронізації процеса. При появі перших симптомів – звертайтесь до лікаря.

Варікоцелє.

Варікоцелє — варикозне розширення вен сім’яного канатика.

При пальпації виявляються потовщені, звиті вени в лівій (іноді в правій також) половині калитки, іноді видні візуально. Також можуть виникати болі в паху, яєчку, але звичайне захворювання безсимптомне і виявляється при обстеженні пацієнта.Саме по собі варикозне розширення вен сім’яного канатика великою проблемою не є, життю пацієнта непогрожує. Проблемою може бути основне ускладнення цього захворювання — чоловіче безпліддя.

Консервативне лікування неефективне!

запалення простати

Суть оперативних методів лікування — перев’язка варикозно-розширених вен, відмінність в доступі і рівні перев’язки судин. У медичному центрі «Дамія» Вам можуть провести операцію з використанням операційного мікроскопа,високоякісного шовного матеріалу. Усі операції малотравматичні, рани ушиваються косметичними швами.

Микрохірургічний спосіб (операція Мармара) доступом в паховій ділянці, після разсічення шкіри, виділяють сімяний канатик, в якому пересікають і перевязують варикозно поширені вени. Мікрохірургія відносится до самих ефективних методів лікування, так як травматизм і рівень рецидиву мінімальні..

Термін госпіталізації 1 день.

Термін непрацездатності до 5дн ів.

Передчасна еякуляція.

Передчасна еякуляція — швидке настання сім’явипорскування, при якому статевий акт триваєменше 2 хвилин. Прискорене.

сім’явипорскування є досить поширеною проблемою серед чоловіків різної вікової категорії і може являтися, як самостійним захворюванням, так і симптомом інших захворювань. Методи консервативного лікування :

— лікування запальних захворювань простати, сімяних міхурців, уретри; — сексуальна, психологічна, поведінкова терапія,саморегуляція і метод відвернення; — застосування презерватива і анестезуючих мазей; — застосування седативних лікарських препаратів,антидепресантів, транквілізаторів і так далі — фізіотерапевтичні методи.

Нетримання сечі.

Стресове нетримання сечі — стан, при якому відбувається мимовільне виділення сечі при навантаженнях. Може виникати при піднятті тяжкості, кашлі, чханні, сміху,ходьбі. Це найбільш поширена форма нетримання сечі ужінок.

Треба відмітити, що цьому захворюванню можуть бути схильні жінки будь-якого віку і як показує практика – ця патологія має тенденцію до омолоджування. За даними досліджень біля 15% жінок молодого віку відмічали епізоди нетримання сечі, у жінок у віці від 45 до 60 років цей показник значно вище і складає близько 50% Причини нетримання сечі можуть бути різними -вагітність, пологи, вікові зміни в організмі жінки, операції на органах малого тазу. Тобто усі ті чинники, при яких в організмі йдуть зміни гормонального фону, тиск в малому тазу, зменшується еластичність м’язів органів.

Інтимність проблеми і відношення до неї, як до звичайних вікових змін призводить до того, що багато пацієнтів взагалі не звертаються за медичною допомогою, хоча лікування цієї патології досить успішно.

У клініці «Дамія » наші фахівці допоможуть вам:

— вибрати оптимальний метод лікування; — навчити вправам, зміцнюючим м’язи тазу, при нетриманні сечі; — призначити медикаментозне лікування; — відкоригують режим. У разі неефективності консервативного лікування може бути призначене оперативне лікування.

Необхідно пам’ятати, що при самолікуванні або ігноруванні симптомів, захворювання може прогресувати,ускладнюватись і носити безповоротний характер.

Консервативне лікування. Призначаються препарати, що розслабляють сечовий міхур, физіопроцедури, коригується питєвий режим, дієта,вага, ведеться щоденник сечовипускань. Важливу роль в лікуванні нетримання сечі грають вправи,спрямовані на зміцнення м’язів тазового дна,промежини. При дотриманні рекомендацій і терпінні можна досягти ефекту в 30-40% випадків.

Оперативне лікування. Операція, спрямована на лікування нетримання сечі призначається у тому випадку, коли консервативні методи лікування вже не працюють і хвороба в запущеному стані. У медичному центрі «Дамія» для оперативного лікування цього захворювання застосовується cлінгова уретропексія(ТVT — o або TOT). Це методика оперативного лікування, при якій під сечовипускальним каналом проводять синтетичну стрічку, яка відновлює нормальне фізіологічне положення уретри і пацієнтка відчуває ефект відразу після операції. Операція малотравматичная,проводиться під місцевою або спиномозговою анестезією, післяопераційний період короткий. Ефект пацієнт відчуває відразу після операції. Терміни знаходження в стаціонарі 1 доба.

Непрацездатність до 3 днів.

Простатит — це запальне захворювання передміхурової залози (простати).

Можна виділити три основні групи синдромів :

больовий — що проявляється різної інтенсивності і характеру болями в надлобковій, паховій області,промежині, прямій кишці, калитці, статевому члені, уретрі і так далі.

дизуричні — часті і хворобливі сечовипускання, часті позиви на сечовипускання, відчуття неповного звільнення сечового міхура, тонкий струмінь сечі, ніктурія і так далі.

порушення статевої функції — зниження лібідо, погіршення ерекції, прискорене сім’явипорскування, хворобливі відчуття в уретрі і прямій кишці при еякуляції, стертий оргазм, і так далі.

Лікування простатиту консервативне. При інфекційному простатиті призначаються антибактеріальні препарати,при застійному простатиті проводять масаж простати,також призначають нестероїдні протизапальні препарати, адреноблокатори, біостимулятори,іммунокоректор, анальгетики, фітопрепарати. Широко застосовують різні методи фізіотерапії.

Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

Водянка оболонок яєчка(гідроцеле) — скупчення рідини між оболонками яєчка. Визначається, як збільшене, безболісне, м’яко-еластичне утворення в мошонці, яке може досягати великих розмірів. Пацієнтів, як правило, турбує косметичний дефект, больових відчуттів зазвичай невиникає. Великі водянки заважають при ходьбі,утрудняють статеве життя, може атрофуватися яєчко.

Основним методом лікування водянки оболонок яєчка є оперативний. Суть методів зводиться до видалення вільної рідини з порожнини мошонки, а також ліквідації можливості рецидиву. При використанні радіоелектрохвильового хірургічного аппарату «СУРГІТРОН» ушкодження тканин мінімальне, больові відчуття після операції не тривалі.

Операція Вінкельманна При цій методиці роблять розтин оболонок, видалення рідини, оболонки зшивають позаду яєчка. За відсутності ускладнень післяопераційний період займає декілька днів, дискомфортні відчуття короткочасні, косметичного деффекта немає. Операцію проводять під внутрішньовенною анестезією.

Терміни госпіталізації 1-2 діб. Терміни непрацездатності 5 днів.

Операція Бергмана Цю операцію проводять при середніх і великих розмірах водянки або рецидивах. Роблять розтин оболонок їх часткове висічення, видалення рідини. Після операції потрібні перев’язки і спостереження за загоєнням післяопераційної рани. Терміни госпіталізації 1-2 діб. Терміни непрацездатності 5-7 днів.

Фімоз.

Фімоз — утруднення або неможливість оголення голівки статевого члена, в наслідок звуження крайньої плоті. При фімозі гігієна голівки статевого члена ускладнена, що призводить до запалення голівки статевого члена,подальшого прогресу захворювання, може з’явитися зрощення крайньої плоті і голівки. У дорослих лікування оперативне.

У клініці «Дамія» наші фахівці проводять операції з використанням радіоелектрохвильового хірургічного аппарату «СУРГІТРОН», високоякісного шовного матеріалу.

Консервативне лікування можливе в дитячому віці. Оскільки крайня плоть у дітей еластична, при поступових спробах оголити голівку відбувається її розтягування це може привести до повноцінного відкриття голівки. При лікуванні так само доцільно використати кортикостероїдні мазі, які підвищують еластичність тканин, зменшують набряк, запалення.

Кругове висічення крайньої плоті(обрізання) В умовах внутрішньовенної або місцевої анестезії відсікають крайню плоть, краї рани ушивають шовним матеріалом, що розсмоктується. Операція малотравматична і дискомфортні відчуття зберігаються близько доби. Загоєння рани відбувається на 7-10 день,статеве життя через 3-4 тижні.

Непрацездатність до 3днів.

Біопсія яєчка.

Біопсія яєчка – метод хірургічної діагностики й лікування чоловічої безплідності.

Сперматозоїди можуть бути відсутніми у спермі (медичний термін цього стану — азооспермія) у двох випадках: 1. коли сперматозоїди не виробляються або не дозрівають належним чином у яєчках; 2. коли сперматозоїди (обструктивна безплідність) з яєчка й придатка не попадають у сперму внаслідок обструкції сім’явиносних шляхів.

Причини обструктивної безплідності – травми, вазектомія, операції з приводу пахових гриж, наявність запальних захворювань придатка яєчка або простати, вади розвитку сім’явиносних проток, ЗПСШ..

Показання до біопсії: 1. азооспермія (відсутність сперматозоїдів у спермі); див. безпліднісь, спермограма; 2. забір сперматозоїдів для проведення допоміжних репродуктивних технологій; 3. підозра на онкологічні захворювання яєчка.

У нашому центрі «Дамія» наші кваліфіковані спеціалісти проводять молоінвазивні хірургічні операції з використанням таких методик біопсії: 1. PESA – перкутанна (через шкіру) аспірація (забір) сперматозоїдів із придатка яєчка; 2. TESA – перкутанна аспірація сперматозоїдів із тканини яєчка; 3. MESE – одержання сперматозоїдів при проведенні відкритої біопсії придатка яєчка з наступною їхньою екстракцією (забором); 4. TESE – одержання сперматозоїдів при проведенні відкритої біопсії яєчка з наступною їхньою екстракцією.

Аспірація (PESA, TESA) проводиться без розрізу. Спеціальною пункційною голкою зі шприцом виймають матеріал, що містить сперматозоїди, з тканини яєчка або придатка яєчка відповідно.

Відкрита біопсія (MESE, TESE) – це невелика операція. Процедура проводиться безболісно, за бажанням пацієнта — під загальною або місцевою анестезією з малотравматичного доступу. Процедура триває 10 – 15 хвилин. Шкіра мошонки зашивається косметичним швом. Біопсія проводиться стаціонарно. В той же день пацієнт може бути відпущений додому. Шви знімати не потрібно, оскільки використовуються нитки, що самі розсмоктуються.

Дана операція виконується в умовах спеціалізованого стаціонару Використовується одноразовий інструмент і видаткові матеріали.

Протягом 10 днів після операції рекомендується обмеження фізичного навантаження, виключення статевих контактів.

Отримані таким чином здорові сперматозоїди заморожуються. Надалі вони використовуються в програмі (ІКСІ – інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда). ІКСІ – це екстракорпоральне запліднення шляхом введення одного сперматозоїда безпосередньо в яйцеклітину.

Міцний чай шкодить чоловічому здоров’ю.

запалення простати

Науковці з Шотландії з’ясували, що чоловіки-любителі міцного чаю ризикують отримати онкологічні захворювання простати. Такі наслідки можливі для тих представників сильної статі, які випивають більше 7 чашок міцного чаю на добу.

Шотландські науковці протягом 10 років досліджували проблему захоплення чоловіками міцним чаєм і з’ясували, що цей напій у необмеженій кількості може призвести до захворювання простати. За результатами досліджень, у якому брали участь 6 тисяч чоловіків, учені зробили певні висновки: добровольці, які випивали більше сімох чашок міцного чаю на день, частіше за інших хворіли на запалення простати. Ті ж, хто вживає цей напій помірно, страждають на простатит на 50 відсотків рідше. Щоправда, у дослідженнях допустимі незначні похибки, оскільки причинами простатиту можуть бути також генетична спадковість та наявність шкідливих звичок.

Більше того, за останніми даними, користь чаю, особливо чорного, визнана науковцями значно перебільшеною, тому фахівці радять обмежуватися трьома чашками на день.

Обмежувати себе у чаї лікарі радять і жінкам: таким чином вони збережуть здоров’я своїх судин і серця, а також нервової системи і уникнуть порушень сну.

Лікування простатиту.

Простатит і його форми.

Простатит — це запальне захворювання передміхурової залози. Група ризику — чоловіки після 35 років. Хвороба дуже поширена і при відсутності своєчасного адекватного лікування може стати причиною розвитку інших, більш серйозних захворювань.

Провокуючі фактори і прояви хвороби.

У випадку з гострою формою простатиту, причиною захворювання завжди є інфекції. Інфекційний тип простатиту зустрічається лише в 5% випадків.

Діагностика.

У медичному центрі Доступний Доктор пацієнт може пройти всі необхідні дослідження для виявлення патології передміхурової залози: — збір анамнезу і пальпація — УЗД — лабораторні аналізи (мазок на ПЦР, дослідження простатичного секрету, аналіз сечі і аналіз крові на гормони, біохімічний аналіз крові)

Прийом пацієнтів із запаленням передміхурової залози ведуть уролог і УЗД-фахівець. Лабораторні аналізи можна отримати в максимально стислі терміни. Після проведення ретельної діагностики та постановки діагнозу, ми розробимо для вас індивідуальний протокол лікування, який буде включати ту терапію, яка необхідна в вашому конкретному випадку.

Стовбун Валентина Володимирівна.

Прийом уролога 340 грн. Прийом провідного спеціаліста, уролога 490 грн. Трансабдомінальне УЗД органів малого тазу у чоловіків (передміхурова залоза, сім’яні пухирці, простатический відділ уретри, сечовий міхур) з використанням методики кольорового допплерівського картування та енергетичного допплера 312 грн. УЗД трансректальне органів малого тазу у чоловіків (передміхурова залоза, насінні бульбашки, простатичний відділ уретри, сечовий міхур) з використанням методики кольорового допплерівського картування та енергетичного допплера 470 грн.

Методи лікування простатиту.

Протокол лікування простатиту може складатися з терапевтичних підходів і хірургічного втручання.

Хірургічне лікування простатиту використовується досить рідко — при запущених випадках хвороби, коли консервативної терапії вже недостатньо: при утворенні гнійника або кісти в залозі. У клініці Доступний Доктор проводять трансуретральную резекцію простати (ТУР). Втручання малотравматичне і проводиться за допомогою спеціального приладу — резектоскопа. Такий підхід дозволяє максимально знизити операційні ризики і зменшує термін реабілітаційного періоду.

Вчені: рак простати може передаватися статевим шляхом.

Це зовнішні посилання і відкриються в новому вікні.

Це зовнішні посилання і відкриються в новому вікні.

Рак простати, можливо, передається через статевий акт шляхом поширеної, але переважно неактивної інфекції. Однак експерти застерігають, що цій гіпотезі вчених ще бракує доказів.

Хоча відомо вже кілька видів раку інфекційного походження, організація Cancer Research UK заявляє, що додавати до цього списку рак простати зарано.

Науковці з Університету Каліфорнії вивчали в лабораторії клітини людської простати.

Вони виявили, що інфекція під назвою трихомоніаз сприяє розвиткові раку.

Щоб підтвердити існування цього зв’язку, потрібно провести нові дослідження, пишуть вчені у своїй статті для журналу PNAS.

Статевим шляхом.

Вважається, що всього у світі трихомоніазом заражено близько 275 млн людей. Це найпоширеніша невірусна інфекція, яка передається шляхом сексу.

Часто вона не викликає жодних симптомів і ніяк не проявляє себе в організмі.

Однак іноді заражені чоловіки відчувають свербіння або подразнення всередині пеніса і пекучий біль після сім’явиверження або сечовипускання. Із геніталій при цьому з’являються білі виділення.

Жінки страждають від свербіння та болю в геніталіях, дискомфорту під час сечовипускання або мають виділення з неприємним рибним запахом.

Згідно з дослідженням, опублікованим у PNAS, ця інфекція робить чоловіків більш вразливими до раку простати, хоча остаточного доказу такого зв’язку не існує.

Професор Патрисія Джонсон та її колеги виявили, що паразит, який викликає трихомоніаз — вагінальна трихомонада — виділяє білок, який спричиняє запалення та сприяє зростанню й розмноженню доброякісних і злоякісних клітин у простаті.

Вчені кажуть, що аби підтвердити ці відкриття, потрібно провести нові дослідження, зокрема й тому, що ми досі не знаємо, що саме спричиняє рак простати.

«Це дослідження вказує на можливий шлях, який паразит вагінальна трихомонада може сприяти швидшому росту і розвитку клітин раку простати», — каже Нікола Сміт із Cancer Research UK.

«Однак дослідження велося лише в лабораторії, а попередні дані з пацієнтами не показували очевидного зв’язку між раком простати та цією поширеною інфекцією, що передається сексуальним шляхом», — додала вона .

Рак простати — найпоширеніша форма раку серед чоловіків у багатьох країнах світу, в тому числі в Україні і Британії.

Більшість випадків хвороби трапляються у чоловіків, яким за 70 років.

Огляд уролога.

Огляд уролога.

Еректильна дисфункція Простатит Аденома простати Порушення еякуляції Безпліддя у чоловіків Передчасне сім’явиверження Пластика вуздечки статевого члена Фімоз, баланопостит Гострокінцеві кондиломи й папіломи в чоловіків Обстеження й діагностика в урології Жіноча урологія Масаж простати.

Основні напрямки діяльності уролога:

лікування еректильної дисфункції у чоловіків будь-якого віку; лікування передчасного сім’явипорскування; діагностика та лікування прихованих статевих інфекцій; лікування порушень при еякуляції; лікування простатиту; лікування аденоми простати (консервативне медикаментозне лікування). лікування циститу, нетримання сечі у жінок (консервативне)

Урологія − це частина клінічної медицини, що вивчає захворювання сечової системи та статевої системи чоловіків. Здоровим людям рекомендований профілактичний огляд уролога не рідше 1 разу на рік, а за наявності проблем сечовидільної системи – 2 рази на рік, в окремих випадках лікар визначає огляд індивідуально.В урологічному кабінеті пацієнти мають можливість отримати спеціалізовану, амбулаторну медичну допомогу. Кваліфікований лікар-уролог надає доступні консультації щодо профілактики, діагностики та лікування захворювань органів сечостатевої системи. При потребі проводяться додаткові обстеження (ультразвукове дослідження, клінічні аналізи)

Чимало симптомів, які спостерігаються у тазовій ділянці чоловічого організму, пов’язані із запаленням або пухлинами передміхурової залози. Простатит — запалення простати — може викликати гарячку, дискомфорт під час сечовипускання та біль у крижах і сечовому міхурі. Коли залоза дуже розпухла, це іноді призводить до повної затримки сечовипускання. Простатит, викликаний інфекцією, називають інфекційним. Він буває гострим і хронічним. Зазвичай його викликає інфекція, що потрапила через сечовий тракт. Однак у більшості випадків причини запалення не встановлено й тому хворобу називають неінфекційним простатитом. Захворювання передміхурової залози часто призводить до почастішання сечовипускання, потреби спорожнити сечовий міхур уночі, зменшення пружності струменя сечі та відчуття неповного звільнення сечового міхура. Ці симптоми зазвичай свідчать про доброякісну гіперплазію простати (ДГП), яку ще називають аденомою (або доброякісною пухлиною) передміхурової залози. Захворювання поширене серед чоловіків, котрим за 40. Чим старша вікова група, тим більша частка хворих на ДГП Існують також злоякісні пухлини передміхурової залози. Переважно рак простати виявляють під час профілактичних оглядів, навіть якщо немає жодних ознак захворювання. На пізніших стадіях спостерігається затримка сечі та збільшення сечового міхура. Коли рак поширюється на інші органи, з’являється біль у спині, неврологічні симптоми та опух ніг, спричинений поганою роботою лімфатичної системи.

Клінічне обстеження пацієнтів із симптомами нижніх сечових шляхів (СНСШ) проводиться з метою діагностики, моніторингу, прогнозування прогресії захворювання, визначення схеми лікування і контролю його результатів. При цьому слід провести диференційну діагностику з урахуванням багатофакторного походження СНСШ у чоловіків. У діагностиці хворих з пі­дозрою на ДГПЗ важливе місце посідають:

симптоматична оцінка з використанням шкали IPSS; фізикальне обстеження; визначення рівня простатспецифічного антигену (ПСА) сироватки крові (при першому візиті до лікаря з метою скринінгу раку передміхурової залози); вимірювання креатиніну сироватки крові; пальцеве ректальне дослідження (необхідно проводити після визначення ПСА); УЗД: діагностика розмірів простати, об’єму залишкової сечі, розширення верхніх сечовивідних шляхів, пухлин нирки та сечового міхура, потовщення стінки, каменів та дивертикулів сечового міхура (методом вибору є трансректальне УЗД); загальний аналіз сечі та крові; бактеріологічне дослідження сечі з антибіотикограмою;

Після 45 років сильна стать дає «слабинку»…

запалення простати

Якщо ви почали відчувати раптові і часті позови до сечовипускання, а сам процес виділення сечі супроводжується болем, це може вказувати на простатит — запалення передміхурової залози. Боліти може також у ділянці таза, паховій ділянці або попереку. У групі ризику — чоловіки, старші 45 років, які хворіють на бактерійні інфекції, ведуть сидячий спосіб життя, зловживають алкоголем та/або… мало займаються сексом.

Канадські вчені із Монреальсько­го університету довели, що регу­лярне статеве життя знижує ри­зик появи простатиту на 28%, а раку простати із агресивним перебігом — на 19%. Науковці пояснюють це тим, що висока частота еякуляцій може змен­шувати концентрацію шкідливих і кан­церогенних речовин у секреті простати. Крім того, відсутність сексу провокує застій у передміхуровій залозі. Однак це правило працює, лише якщо чоловік практикує безпечний секс.

Простата — це невеликий орган, роз­міщений під сечовим міхуром, який за формою нагадує грецький горіх. Пе­редміхурова залоза відповідає за ви­роблення рідини, яка входить до складу сперми. При простаті рівень ПСА (про­стат специфічного антигену, пухлинно­го маркера у крові) може бути підвище­ним, тобто не завжди це вказує на рак простати, але вимагає підвищеної ува­ги до чоловічого здоров’я.

«При запаленні передміхурової зало­зи важливо дотримуватися здорової ді­єти, адже деякі продукти здатні поси­лювати запальні явища. Слід уникати алкоголю, кофеїну, а також гострої їжі (червоного перцю та перцю чилі, мари­надів, солінь, гострих соусів типу саль­са)», — пише у своєму блозі популяри­затора здорового способу життя Тіна Бранч (Tina Branch), у чоловіка якої ліка­рі одночасно діагностували простатит та рак простати.

При запаленні простати медики ре­комендують дотримуватися середзем­номорської дієти. Замість тваринного білка надавайте перевагу рослинному (горіхам, бобам, сочевиці, амаранту, кі­ноа), а також рибі — ці продукти містять мало насичених жирів і холестерину, водночас багато омега-3 жирних кис­лот та цинку. Їжте багато фруктів і ово­чів. Якщо дозволяють фінанси, оби­райте органічні — додаткових хімікатів ослаблений хворобою організм не по­требує. Фрукти та овочі є джерелом фі­тонутрієнтів, таких як антиоксиданти, вітаміни, мінерали, поліфеноли, а також клітковини, які допомагають боротися зі запаленням та інфекціями.

Учені давно довели зв’язок між здоров’ям кишківника і запаленням пе­редміхурової залози. Ось чому здорова дієта при простатиті передбачає спо­живання їжі, яка містить пробіотики, та прийом дієтичних добавок (пробіотиків) високої якості. Пробіотики є корисною мікрофлорою, яка сприяє травленню. Це — бактерії, які у здоровому організмі гармонійно уживаються з іншими мікро­організмами, що представляють здоро­ву мікрофлору кишкового тракту.

Важливо подбати про оптимальну кількість води у раціоні. Так уникнете закрепів. При запаленні передміхурової процес випорожнення кишечнику може бути особливо болісним, тому якщо за­крепу уникнути не вдалося, прийміть проносний засіб.

Запалення простати.

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ /

Багато чоловіків, незалежно від свого віку, на жаль, стикаються з такою проблемою, як простатит. За статистикою це захворювання вражає близько 40% чоловіків працездатного віку. Цьому сприяють малорухливий спосіб життя, широке поширення захворювань, які передаються статевим шляхом, погіршення екологічної ситуації. Ця стаття допоможе вам розібратися у багатьох питаннях, таких як: наскільки небезпечний для чоловіка простатит, до чого може призвести ігнорування хвороби і чи існують ефективні методи його лікування.

Передміхурова залоза — один з основних органів статевого апарату чоловіка. Запалення простати негативно позначається на гормональній, статевій, дітородній, сечовидільній функції чоловічого організму. Найголовнішим симптомом простатиту є розлад сечовипускання, при якому відчуваються болі. Це можуть бути ниючі болі в області паху. При простатиті з сечовипускного каналу з’являються виділення, особливо після фізичного навантаження. Порушення статевої функції: знижується чутливість, прискорюється сім’явиверження. Чоловік стає дратівливим, тривожним, порушується сон і знижується працездатність.

Одним із серйозних ускладнень, що виникають при запущеній формі або неправильному лікуванні простатиту, може стати абсцес (гнійне запалення) передміхурової залози. А при повній відсутності лікування простатит може привести до порушення статевих функцій, прискореної еякуляції, імпотенції, безпліддя.

Найбільш часто в даний час зустрічається бактеріальний хронічний простатит. Як правило, хронічний простатит — це результат повторюваних або недопечений гострих уретритів. Це важке захворювання доставляє безліч незручностей хворому. Лікування хронічного простатиту проходить досить довго. Основною перешкодою в лікуванні хронічного простатиту є застійні явища в простаті, усунути які досить важко і часом неможливо. Лікарські речовини просто не проникають в простату, і не створюється ефективна концентрація в її тканинах.

Висока поширеність захворювань передміхурової залози диктує необхідність профілактичних оглядів, метою, яких є раннє виявлення і своєчасне лікування. Клініка «Оксфорд Медікал» у м. Чернівці , оснащена новітнім діагностичним обладнанням. Лікарі урологи приділяють особливу увагу новітнім прогресивним амбулаторним методикам, які дозволяють запобігти виникненню небезпечних захворювань чоловічої статевої сфери.

Лікування простатиту включає в себе антибактеріальну терапію, фітотерапію, імунокорекцію, фізіотерапію, лікувальну гімнастику, профілактичні заходи, урологічний масаж. Масаж простати застосовується як дієва профілактика простатиту. Існує багато даних, що свідчать про сприятливий вплив масажу простати як методу лікування хронічного простатиту, на відновлення функції передміхурової залози.

Також Ви можете пройти обстеження на рахунок сексуальних розладів, для якого застосовують:

м. Чернівці проспект Незалежності, 121-а тел. (0372) 51-01-02, (050) 988 11 56 та (098) 670-61-37.

Запалення простати.

Апітерапія.

ЧОЛОВІЧЕ ЗДОРОВ’Я : » чому воно починає псуватися після 40 років » і як його зберегти та відновити.

Аденома – це збільшення передміхурової залози. Коли її розміри пере­ростають межі допустимого, це стає причиною інших серйозних і дошкуль­них проблем: порушення ерекції, часті позиви до сечовипускання, болюче й неповне випорожнення сечового міхура тощо.

Чому порушується кровообіг у простаті.

Зазвичай аденома починає турбувати чоловіків після 40 років. Це пов’язано зі змен­шенням вироблення андростеронів (чоловічих статевих гор­монів), які підтримують роботу статевої системи. Унаслідок цього погіршується кровообіг у передміхуровій залозі, в ній накопичуються солі кальцію (кальцинати), вона втрачає еластичність, стає твердою, розростається, заважає звіль­ненню сечового міхура.

Частіше аденома загрожує тим, хто має хронічний проста­тит – недоліковане запалення передміхурової залози, яке виникло внаслідок переохоло­дження, потрапляння хворо­ботворних бактерій.

«Чоловіче» харчування: важливі аспекти.

Негативно впливає на про­стату й неправильне харчу­вання (зловживання білковою, солоною, копченою, солодкою їжею).

Крім того, з віком в організмі людини зменшується кількість цинку. А він дуже потрібний для підтримання нормального функціонування передміхуро­вої залози. І якщо в раціоні чо­ловіка мало страв, які містять цинк, це також сприяє появі аденоми. Тому одним із засобів профілактики та комплексного лікування цього захворювання є вживання гарбузового на­сіння – одного з найбагатших на цинк продукту. Достатньо з’їдати жменю насіння 3–4 рази на тиждень. Дієвість цієї рекомендації народної меди­цини підтвердили й наукові до­слідження.

Науковці помітили, що ве­гетаріанці менше страждають від аденоми простати. Тому після 40 років доцільно значно зменшити вживання м’ясних продуктів: не більше 2–3 разів на тиждень у невеликій кіль­кості. Крім того, вони мають бути вареними, тушкованими чи запеченими. Від смажених, копчених страв, а також ковбас та інших промислових виробів слід зовсім відмовитися. Дуже корисно дотримуватися по­стів, під час яких відбувається не лише духовне, а й фізичне оздоровлення людини.

Крім того, в раціоні має бути багато овочів і фруктів: рослин­на клітковина очищає організм від токсинів, а отже сприятливо впливає на всі системи, зокре­ма й статеву.

Важливо уникати солоних і солодких страв: вони прово­кують набряки й запальні про­цеси.

Рух і масаж – дієві помічники.

Малорухомий спосіб життя також негативно позначається на роботі простати. Тому по­трібно побільше ходити пішки, займатися фізичними вправа­ми, бігати підтюпцем, їздити на велосипеді тощо: все це спри­ятиме поліпшенню кровообігу в залозі, а отже профілактиці та лікуванню аденоми.

Помічним профілактично-лікувальним методом є й масаж залози. Однак його неможли­во зробити самостійно. Адже простата «захована»: вона міститься в проекції прямої кишки на відстані вказівного пальця. Тому й масаж проста­ти роблять через пряму кишку. Зазвичай цю процедуру лікарі-урологи проводять у лікарнях та санаторіях.

У домашніх умовах «непря­мий масаж» можна зробити за допомогою рухів, які імітують їзду верхи на коні. Для цього треба придбати великий спор­тивний м’яч (його ще назива­ють фітнес-м’ячем, продають у спортивних магазинах) і стри­бати на ньому протягом 5–10 хвилин.

Бджолиний підмор підживить і очистить залозу.

Бджолині продукти займа­ють особливе місце в профі­лактиці та лікуванні аденоми простати.

Зокрема, помічна настоян­ка бджолиного підмору. Тільця мертвих бджіл багаті на гепа­рин – речовину, яка поліпшує процеси кровообігу. Якщо в передміхуровій залозі відно­вити кровообіг, тобто процес живлення й очищення, вона почне повертатися до свого нормального стану. Настоянка бджолиного підмору допоможе зробити це, а одночасно поліп­шити кровообіг у мозку, серцево-судинній та інших системах.

Дозування стандартне: 1 крапля на 1 кг маси тіла – профілактична доза; 1–3 кра­плі на 1 кг тіла – лікувальна. Тобто, якщо людина важить 60 кг, їй потрібно вжити 60 кра­пель настоянки на добу з ме­тою профілактики аденоми або 60–90 крапель – для лікування. Цю кількість слід розділити на 2–3 прийоми, розвівши в не­великій кількості води. Курс – 3 місяці: через кожні 20 днів вживання слід робити 10-денну перерву. Можна провести 2 курси на рік.

Приготування настоянки: 10 г якісного підмору здорових бджіл залити 100 мл спирту чи якісного перваку 50–70 о (за та­кого градусу відбувається по­вноцінна екстракція речовин). Поставити в темне місце на 7–12 днів, щодня струшуючи.

А ще помічено, що настоян­ка бджолиного підмору благо­творно діє на всю ендокринну систему, оздоровлюючи її. Науковці припускають, що це зумовлено впливом бджоли­ної отрути, залишки якої також містяться в тільцях мертвих бджіл. Відомо, що бджолина отрута, яка є гормонотропною, стимулює вироблення потріб­них організмові гормонів.

Саме тому настоянка підмо­ру корисна й жінкам.

Бджолина отрута стимулює вироблення гормонів.

Звісно, апітоксинотерапія, або лікування бджолиною отрутою за допомогою ужалень, є одним із найефектив­ніших методів лікування простати, й аденоми зокрема. Ця речовина стимулює роботу надниркових залоз, які виді­ляють гормони, потрібні для роботи гіпофіза – керівника всіх внутрішніх систем. Так від­бувається регуляція роботи всього організму, й сечостате­вої системи зокрема.

Під час лікування простати бджіл підсаджують на три го­ловні точки – поперек (проек­цію надниркових залоз), про­межину (між анусом і коренем статевого органа) та проекцію сечового міхура. Зазвичай достатньо 10–15 сеансів, щоб людина відчула позитивний ефект.

Трутневий гомогенат і бджолині обніжки омолоджують чоловіків.

Дуже корисним для чоловіків (і жінок) є трутневий гомогенат, екстракт личинок трутнів. Трут­невий гомогенат багатий на гормони – й чоловічі, й жіночі. А також стовбурові клітини, які є основою для утворення нових здорових клітин, відновлення тканин ушкоджених органів. Завдяки цим властивостям трутневий гомогенат – дієвий засіб для відновлення репро­дуктивного здоров’я, потенції, статевого потягу в чоловіків і жінок.

Зазвичай трутневий гомоге­нат консервують за допомогою меду (1:1). Таку суміш вжива­ють між їдою по 1 чайній ложці на день з метою профілакти­ки або по 1 чайній ложці тричі на день з лікувальною метою. В 1 чайній ложці міститься 3 г меду й 2 г трутневого гомоге­нату (добова доза). Курс вжи­вання – 1 місяць.

Не варто забувати й про бджолині обніжки (квітковий пилок). Адже квітковий пилок є рослинними сперматозоїдами й має багато надзвичайно ко­рисних для чоловіків речовин, стимулює процес утворення чоловічих статевих гормонів.

Бджолині обніжки вжива­ють по 1 чайній ложці 3 рази на день. На курс потрібно 0,5 кг обніжок. Радять проводити оздоровчі курси на рік.

До речі, заготовляючи бджо­лині обніжки, їх краще не су­шити, а заморожувати, тоді квітковий пилок зберігає свою структуру.

Ректальні свічки – пряме потрапляння в ціль.

Як уже йшлося, передміху­рова залоза розміщена поряд із прямою кишкою (задня стін­ка залози лежить на передній стінці кишки). Тому всі речови­ни, які вводять у пряму кишку, безпосередньо потрапляють у передміхурову залозу. Тож рек­тальні свічки належать до най­дієвіших засобів відновлення чоловічого здоров’я.

Важливо дотримуватися правильної техніки введення свічки в задній прохід. Прово­дячи процедуру, треба лягти на бік, зігнути ноги в колінах, ввести свічку в пряму кишку на глибину вказівного пальця. Після цього полежати 15 хви­лин із піднятими ногами. Свічки вводити після випорожнення кишківника чи після мікроклізми 1 чи 2 рази на добу – зранку й увечері.

Для оздоровлення перед­міхурової залози така форма введення лікувальних речовин є ефективнішою за прийом препаратів у вигляді пігулок. Бо відразу безпосередньо по­трапляє в передміхурову за­лозу, минаючи процеси трав­лення в шлунку й печінці, під час яких руйнується структура деяких речовин.

Дуже добре зарекомендува­ли себе свічки, до яких входять композиції із бджолиних про­дуктів та лікарських рослин.

Зокрема, цікавою є комбі­нація прополісу з гарбузовою олією. Прополіс – це унікаль­ний антибактеріальний, проти­запальний, болетамувальний засіб. А гарбузова олія – поста­чальник вкрай потрібного чо­ловікам цинку, а також вітамінів А та Е, які мають протипухлинні властивості, сприяють віднов­ленню ушкоджених клітин.

Ефективними є ректальні свічки, виготовлені на основі рослин, які мають протипух­линні, розсмоктувальні, анти­бактеріальні, протизапальні властивості: омели, лопуха, чи­стотілу, чаги, ромашки. Україн­ські вчені створили унікальний препарат – свічки, які у своєму складі поєднують усі перелічені рослини, тому діють комплек­сно та прицільно.

Олексій ПАЩЕНКО, лікар, віце-президент Всеукраїнської спілки апітерапевтів.

Журнал «Пасіка», № 3, 2018 р.

© КП «Редакція журнала «Дім, сад, город», 1980 — 2019 р. Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів у ЗМІ та мережі інтернет можливе лише з письмового дозволу редакції.

Пальцеве дослідження простати.

запалення простати

«Око уролога знаходиться на кінчику його пальця»

Пальпація передміхурової залози.

Пальпація (промацування) — який з`явився на початку медицини і досі актуальний метод обстеження сечостатевих органів, використовуваний урологами при огляді пацієнта. Пальцеве ректальне дослідження передміхурової залози проводиться через задній прохід. Це дещо неприємна, але дуже інформативна і незамінна процедура.

З необхідністю ректального огляду простати, рано чи пізно, стикається більшість чоловіків.

Відповідно до сучасних уявлень, пальцеве ректальне дослідження простати необхідно щорічно проводити кожному чоловікові старше 40 років, а також всім чоловікам при наявності у них проблем із сечовипусканням, ерекцією і інших симптомах, характерних для урологічних захворювань.

Пальцеве обстеження передміхурової залози — один з найбільш інформативних методів для діагностики запальних захворювань простати (простатит, абсцес простати), пухлинних процесів (аденома простати, рак простати) та іншої патології. Цей метод відомий ще з часів Гіппократа. Передміхурову залозу можна досліджувати через задній прохід. Процедура проводиться в коліно-ліктьовий позиції. Процедура дещо неприємна, оскільки при натисканні на певні зони простати у пацієнта з’являється сильне бажання помочитися. Дана маніпуляція надзвичайно ефективна і корисна при простатитах, особливо застійного характеру. Масаж ліквідує застійні явища в малому тазу і покращує кровообіг простати. Процедура обов’язково входить в курс лікування простатиту. За довгу історію розвитку урології, з’являлися різні прилади для проведення масажу простати, проте, не один з них не прижився і урологи, все одно, поверталися до пальцевого масажу простати. Під час масажу уролог отримує матеріал для одного з найважливіших аналізів в урології та андрології — секрет простати (сік простати). Не варто відкладати проведення цієї маніпуляції або лякатися тимчасової болю, подібна процедура допоможе Вашому лікарю-урологу не тільки з’ясувати причину запалення простати і ступінь захворювання, але і зніме гостроту запального процесу.

Процедура обстеження простати.

Передміхурова залоза знаходиться між прямою кишкою і сечовим міхуром. Ректальне обстеження проводиться в коліно-ліктьовому положенні на кушетці. Крім того, можливе проведення пальпації в положенні лежачи на боці або стоячи, нахилившись. Не потрібно боятися чи соромитися. Лікар пояснить вам послідовність своїх дій. Для полегшення дослідження ми застосовуємо спеціальний гель, яким змащується задній прохід. Спочатку проводиться огляд області анального отвору, при якому можна виявити такі захворювання як геморой, анальну тріщину, загострені кондиломи, і ін. Далі палець вводиться в пряму кишку і досягає простати. Напруга під час обстеження цілком природно, ми рекомендуємо Вам не перешкоджати і максимально розслабитися. Тоді ви відчуєте менше дискомфорту. Щоб допомогти розслабити сфінктер, лікар попросить трохи напружитися або покашляти.

Лікар обстежує стінки прямої кишки і пальпірує передміхурову залозу, щоб оцінити її розмір, тонус і наявність ущільнень. У цей момент ви можете відчути позив до сечовипускання. Після обстеження деякі пацієнти можуть відчувати жар, нудоту, слабкість або запаморочення. Це нормальне явище.

Процедура дослідження простати займає 5 -10 секунд.

Після ректального обстеження лікар огляне кал, що залишився на рукавичці, на наявність крові, що може бути ознакою геморою, поліпів або раку кишечника.

У нормі пальцеве обстеження простати може заподіяти дискомфорт, але не гострий біль. Підвищена чутливість до дотиків може свідчити про простатит (запаленні передміхурової залози), камені простати.

Попередьте лікаря якщо у вас геморой або анальна тріщина Під час обстеження дихайте рівно, не затримуючи дихання Постарайтеся максимально розслабитися. Скажіть лікарю, якщо вам боляче.

Під час пальцевого ректального обстеження передміхурової залози можливе проведення масажу і взяття секрету простати (соку простати) — дуже інформативний аналіз для оцінки стану простати.

Після цього, якщо потрібно, проводиться трансректальне УЗД простати.

Рекомендуємо Вам відвідати лікаря уролога клініки «МедЦентрСервіс»

Найкращі ліки від простатиту у чоловіків: список і рекомендації.

Вибрати якесь одне найкращі ліки від простатиту , яке б зняло хвороба у всіх чоловіків вкрай складно. Ліки від простатиту розрізняються за ціною і ефективності лікування. Розглянемо найбільш дієві з ліків від простатиту і визначимо основні моменти, на які необхідно звернути увагу при їх виборі.

У медичній практиці відзначається тенденція до «омолодження» хронічних інфекцій сечостатевої сфери у чоловіків: якщо у другій половині ХХ століття простатит зустрічався переважно у пацієнтів старше 55-60 років, то сьогодні це захворювання нерідко діагностують чоловікам молодше сорока. Виною тому порушення імунітету, хронічні захворювання, статеві інфекції, довгий статева стриманість та ін. На щастя, фармакологія пропонує чимало ефективних препаратів для лікування цього захворювання. Як сьогодні проводиться лікування простатиту у чоловіків: ліки, загальні заходи та альтернативні засоби – розберемо найбільш ефективні.

Що потрібно знати про простатиті.

Простатит – це запальне захворювання передміхурової залози – невеликого органу чоловічої репродуктивної системи, розташованого нижче сечовипускального каналу. Виробляється органом секрет бере участь у складанні еякуляту і насиченні його поживними речовинами. Запалення простати небезпечно не тільки своїми симптомами – інтоксикацією, болями внизу живота, утрудненим сечовипусканням, але і грізним ускладненням – гострою затримкою сечі, що вимагає термінового оперативного втручання.

Класифікація препаратів для лікування простатиту.

Всі ліки, які використовуються для лікування простатиту у чоловіків, можна розділити на три великі групи:

Антибіотики антибіотики для боротьби з основною причиною захворювання – інфекцією; Патогенетичні засоби – пригнічують запалення простати і зменшують застійні явища в органі; Симптоматичні ліки – борються з неприємними проявами захворювання.

Ефективним прийом таблеток буде тільки при комплексному лікуванні захворювання, так як препарати для лікування простатиту у чоловіків повинні не тільки боротися з симптомами захворювання, але і усувати його симптоми.

Антибіотики в лікуванні простатиту.

Використання антибіотиків – основа лікування бактеріального запалення передміхурової залози. Які препарати використовуються для лікування простатиту?

При гострому запаленні передміхурової залози, що супроводжується вираженими симптомами інтоксикації, затримкою сечовипускання і різким болем, антибіотики переважно вводити внутрішньовенно. При хронічному простатиті використовуються таблетки. Курс лікування становить в середньому 10-14 днів при гострій формі захворювання і 7-10 днів при хронічній.

Патогенетична та симптоматична терапія.

Одним із класичних проявів простатиту є спазм гладкої мускулатури малого тазу та порушення відтоку сечі. Набрякла і запалена передміхурова залоза має ще більший тиск на сечівник, і хворий відчуває великі труднощі в спорожненні сечового міхура. Боротися з цим можна за допомогою сучасних медикаментозних засобів.

Протизапальні засоби.

Протизапальні препарати при простатиті призначаються для усунення набряку, гіперемії і хворобливих відчуттів. Вони поділяються на дві великі групи: нестероїдні та стероїдні.

Нестероїдні протизапальні препарати ( НПЗЗ)

Зазвичай в стандартному алгоритмі лікування пацієнтів з простатитом застосовуються нестероїдні протизапальні засоби. Вони володіють високою ефективністю і мінімумом побічних ефектів.

Гормональні (стероїдні) кошти.

При неефективності лікування НПЗЗ лікарі змушені вдатися до лікування гормональними протизапальними засобами. Для зняття гострого запалення використовується:

Зверніть увагу! Стероїдні ліки від простатиту володіють вираженою здатністю пригнічувати імунітет, тому не призначаються при ВІЛ та інших імунодефіцитах.

Місцеві протизапальні препарати.

Найбільш ефективні протизапальні і знеболюючі засоби при простатиті у формі ректальних свічок.

Фітотерапія у лікуванні простатиту.

запалення простати

Протизапальною активністю при простатиті мають настої і відвари з лікарських рослин:

Ефективних результатів у лікуванні гострого та хронічного простатиту у чоловіків можна досягти тільки при одночасному прийомі препаратів для етіотропного, патогенетичного та симптоматичне лікування. Не варто забувати і про немедикаментозні способи лікування захворювання: повноцінне харчування, фізичної активності, фізіотерапевтичних процедурах і масажі простати. Комплексний підхід дозволить назавжди забути про біль, дискомфорт і утрудненим сечовипусканні.

Як відрізнити простатит від аденоми простати.

Простата – один з головних чоловічих органів від якого залежить повноцінне сексуальне життя і можливість зачати дітей.

Уролог лікар Станіслав Сосновський назвав основні симптоми простатиту та аденоми простати.

Простатит – що це?

Це запалення передміхурової залози. Це захворювання турбує практично половину чоловічого населення і часто загострюється з приходом холоду. Простатит може протікати в гострій і хронічній формі.

Чим відрізняється аденома простати від простатиту.

1. Простатит характерний для чоловіків будь-якого віку і буває навіть в підлітковому періоді.

Аденома ж спостерігається у віковій групи 40+.

2. Для простатиту характерний больовий синдром , особливо, якщо це гостра стадія.

У аденоми больовий синдром розвивається уповільнено, більше характерні проблеми з сечовипусканням.

Аденома простати – що це?

Це захворювання, яке супроводжується збільшенням об’єму передміхурової залози і може перешкоджати нормальному сечовипусканню. Аденома простати також називається доброякісною гіперплазією передміхурової залози.

3. Простатит пов’язаний із запальним процесом , наприклад, зі статевими інфекціями, він протікає з ознобом.

Аденома ж не має ознак запалення.

4. При простатиті на УЗД видно запалення, при аденомі – збільшення передміхурової залози в обсязі.

Це два абсолютно різних захворювання, але попри це, вони однаково впливають на зниження потенції і дисфункцію сечовипускання.

Як визначають простатит та аденому простати.

Для встановлення діагнозу “простатит” використовують : пальпацію, УЗД або ТРУЗД (трансректальне ультразвукове дослідження), посів секрету простати, мікроскопію секрету простати, аналіз сечі, аналіз крові.

Для аденоми простати : пальпація, УЗД або ТРУЗД, комп’ютерну томографію, МРТ, здача аналізу на ПСА (простатичний специфічний антиген), урофлоуметрія, дослідження сечового міхура.

Взагалі, кожен чоловік після 45 років повинен щорічно перевіряти себе на наявність аденоми простати.

Що стосується простатиту, то не потрібно застосовувати знеболювальні і інші ліки, краще пройти лікування у фахівця.

«Не завжди чоловіки зізнаються у тому, що їм щось болить», – лікар-уролог Андрій Ходан.

Професійне свято медичних працівників у сфері урології відзначають щорічно 2 жовтня . У День уролога пропонуємо прочитати інтерв’ю з фахівцем Андрієм Ходаном , який розповів, що шкодить чоловічому здоров’ю і як його зміцнити. Матеріал опубліковано на сайті «Сім’я і Дім» .

– Чоловіки не завжди наважуються звернутися до лікарів. Інколи зробити це їх спонукають дружини. На що дружинам варто звернути увагу?

– Не завжди чоловіки зізнаються у тому, що їм щось болить. Але якщо є скарги на ниючі болі внизу живота, промежині, пахових ділянках, на це треба звернути увагу. Частіше жінки помічають, коли знижується статева функція чоловіка, а у старшому віці (хоча іноді буває і в молодому) виникає почащений сечопуск, особливо вночі (один із симптомів аденоми та простатиту). Хронічний нелікований простатит впливає на психічний стан людини, вона часто стає нервовою, неврівноваженою, пригніченою. Часто жінки скеровують чоловіків до уролога за рекомендацією гінеколога, адже є певні жіночі захворювання, при яких рекомендують обстежити чоловіка.

– Підкажіть, чи є такі чоловічі захворювання, які протікають безсимптомно?

– Так, одним із таких захворювань і є простатит. Тривалий час (інколи навіть упродовж кількох років) чоловік про нього може не здогадуватися. Тому ті чоловіки, які звертаються до лікаря задля профілактики, роблять правильно. Але проходити профілактичні огляди в уролога краще не тоді, коли заманеться, а планово – починаючи з 30 років один раз на рік (за умови, якщо нічого не турбує) або два-чотири рази на рік (якщо є якесь захворювання). Ректальне обстеження виконують з метою огляду простати і прямої кишки для діагностування простатиту, гіперплазії, раку простати, геморою, тріщин, поліпів пухлин прямої кишки і т. д. Регулярно проходити такий огляд украй важливо, адже дуже часто люди не помічають своїх проблем, не звертають на них увагу.

– До яких наслідків може призвести нелікований або недолікований простатит?

– Запалення у простаті людина може навіть не відчувати. Попри це, здорова тканина у простаті поступово замінюватиметься рубцевою, тобто з часом втрачатимуться основні функції простати. Як правило, насамперед страждає репродуктивна функція, погіршується якість сперми. У більш запущених випадках погіршується потенція. У старшому віці виникають проблеми із сечопуском.

У чоловіків віком близько 50 років простата починає фізіологічно збільшуватися. Якщо це значне збільшення, яке перешкоджає сечопуску, – це є симптомом захворювання, аденоми або гіперплазії простати. До простатиту це захворювання не має прямого стосунку, але недоліковані раніше запалення простати погіршують перебіг аденоми. Нелікований чи недолікований простатит при навіть незначному збільшенні простати у старшому віці сприятиме затримуванню сечі.

– Як впливає раціон на чоловіче здоров’я? Яких продуктів варто уникати, а яких, навпаки, побільше їсти?

– Із різних причин ми потерпаємо від дефіциту певних корисних речовин. Наприклад, наш ґрунт містить мало цинку (цей елемент дуже важливий, зокрема, для здоров’я чоловічої репродуктивної системи), відповідно, рослини, які на ньому ростуть, також містять мало цинку. Тому у нашому регіоні є потреба час від часу поповнювати запаси цинку в організмі. Дефіцит цинку можна компенсувати продуктами (наприклад, горіхами або гарбузовим насінням, краще – привезеними із регіону, де ґрунт багатий на цинк) або препаратами. Щодо обмежень: якщо у чоловіка був простатит, його загострення може спровокувати гостра їжа чи надлишок алкоголю.

– Які найбільші вороги чоловічого здоров’я?

– Сама людина – найбільший ворог свого здоров’я. Йдеться про незахищене статеве життя (і, як наслідок, статеві інфекції, які часто провокують простатит), зловживання алкоголем. Кілька слів про куріння. Усі вважають, що куріння шкодить легеням. Це так. Але насамперед куріння шкодить судинам, призводить до атеросклерозу, до звуження судин. Оскільки ті судини, які забезпечують ерекцію, досить дрібні, у курця вони пошкоджуються раніше від інших. В активних курців до 40 років з’являються проблеми з ерекцією. Шкідливим фактором також вважається нерегулярне статеве життя: є така теорія, що всі хвороби – від нереалізованих бажань. Тому побажаю нашим читачам, щоб їхні бажання завжди співпадали з їхніми можливостями і навпаки! Так звана «норма» – у кожного своя, головне – гармонія.

Для зміцнення чоловічого здоров’я важливо відмовитися від шкідливих звичок, мати регулярне статеве життя (бажано з однією партнеркою), раціонально харчуватися, вживати у достатній кількості вітаміни та мікроелементи, звертати увагу на своє здоров’я, займатися спортом, прислухатися до організму, регулярно проходити профілактичні огляди і мати спокій у душі.

Проходити профілактичні огляди в уролога краще не тоді, коли заманеться, а планово – починаючи з 30 років один раз на рік.

Запалення простати.

Простатит — це запалення передміхурової залози, яка називається простатою. Залоза простати є другорядною частиною чоловічих репродуктивних органів. Вона розташована під сечовим міхуром, навколо його шийки. Справа в тому, що уретра проходить через простату, тобто простата розташована навколо сечовивідної трубки. Якраз внаслідок цього при збільшенні простати здавлюється сечовивідний канал, що заважає проходу сечі.

У чоловіків старше 35 років простата часто збільшується. Це типове явище. Велика частина захворювань у чоловіків старше 50 років є лише наслідком порушення роботи сечостатевої системи, тобто в результаті запалення залози простати. Треба пам’ятати, що чим більша простата, тим більше сечі буде блокуватися, тим самим організм все сильніше буде отруюватися цією сечею.

Причини простатиту розрізняють наступні:

Основною причиною простатиту є порушення циркуляції крові, що призводить до збільшення простати. Причиною порушення циркуляції крові є сидячий спосіб життя, а також велика вага.

Ще однією причиною виникнення простатиту буває потрапляння інфекції. Часто інфекція може потрапити в результаті гонореї або уретриту, рідше — в результаті ускладнень ангіни, грипу, туберкульозу.

Запалення простати бактеріального характеру починається при попаданні інфекційних контрагентів в передміхурову залозу через кров, лімфу, під час незахищеного статевого акту, іншими словами через біологічні рідини організму. Різні мікроорганізми, присутні постійно на шкірних покривах людини, або навіть в органах черевної порожнини, наприклад кишечнику, при певних умовах можуть спровокувати розвиток захворювання.

Травми органів і м’яких тканин малого таза, порушення їх кровообігу часто є причиною простатиту. Як правило, найбільше це стосується водіїв, чия робота пов’язана з професійними шкідливостями — постійні вібрації, тряска, збільшене навантаження на м’язи промежини.

Так само розвитку захворювання сприяють часті переохолодження і низька фізична активність, наявність хронічних захворювань сечостатевої сфери або збій гормонального балансу, затримка сечовипускання і не регулярне статеве життя.

При бурхливій ​​статевій активності у чоловіків швидко настає нервове і фізичне виснаження, порушується робота гормональної системи, секреції статевих залоз, що призводять до поступового зниження потенції. Не кращим чином позначаються на здоров’ї чоловіків і перервані статеві акти.

Малорухливий спосіб життя позначається на роботі ендокринної, нервової та серцево-судинної систем. Відзначається погіршення кровопостачання органів малого тазу з застійними явищами, кисневе голодування тканин простати — все це привзводить до зростання і розмноження патогенних мікроорганізмів, що в свою чергу може служити причиною розвитку простатиту. Всі ці фактори не є першопричиною формування запального процесу, але служать вхідними воротами для проникнення інфекції в простату.

Наявність запалення в прямій кишці або сечівнику нерідко стає причиною вторинного інфікування передміхурової залози — по висхідному типу, якщо мікроби піднімаються вгору від зовнішнього уретрального каналу, або по низхідному, коли мікроби потрапляють в простату з інфікованої сечі.

Фактором для розвитку простатиту є і запори, які мають хронічний характер. Постійні порушення стільця здатні привести до виникнення запалення в простаті.

Не останню роль у розвитку цього захворювання відіграє імунна система. Через шкідливі звички, емоційні переживання, неповноцінне харчування, фізичні перевтоми, імунітет слабшає, і організм людини стає вразливий до інфекційних збудників різного роду, в тому числі і викликають запалення передміхурової залози.

Серед причин простатиту виділяють урологічні інфекції і деякі перенесені венерологічні захворювання, наприклад гонорея або уретрит. Навіть такі хронічні захворювання в організмі як бронхіт, тонзиліт, не лікування каріозних зубів, можуть бути причиною цього захворювання.

Лікування гострого бактеріального простатиту.

Лікування гострого бактеріального простатиту безпосередньо залежить від того, наскільки виражені симптоми хвороби. Іноді стан пацієнта буває вкрай важким, що часто відбувається при інтоксикації організму.

Маніфестує хвороба гостро, різко підвищується температура тіла, з’являється озноб, болі в області малого тазу, в попереку, промежині. Можливо приєднання нудоти і блювоти, порушення процесу спорожнення сечового міхура з різями, почуттям печіння і ін. Подібний стан небезпечний своїми ускладненнями. Можливо приєднання бактеріальної інфекції, розвиток абсцесу передміхурової залози, септицемії і септикопіємії. Найчастіше ускладнення виникають на фоні вже наявних хронічних хвороб, наприклад, при наявності цукрового діабету.

Існує загальна тактика лікування для ведення хворих з гострим простатитом:

Дотримання постільного режиму.

Призначення антибактеріальних лікарських засобів.

Заборона на проведення масажу простати навіть з метою отримання секрету простати. Заборона обумовлена високим ризиком розвитку сепсису.

Призначення препаратів, спрямованих на нормалізацію мікроциркуляції крові, на підвищення її текучості і в’язкості.

Пероральний прийом НПЗЗ. Їх призначають для зменшення хворобливих відчуттів.

Крім зменшення болю ці лікарські засоби в деякій мірі усувають запалення. У своїй практиці урологи і андрологи широко використовують ректальні свічки для надання знеболюючого дії, для зменшення запалення. У них входять ті ж компоненти, що і в таблетовані препарати, але завдяки місцевому введенню, ефект посилюється. Можна застосовувати свічки від простатиту з прополісом , також є спеціальні апарати і приладдя, детальніше можна дізнатися тут https://med-mm.com/medicinckaya-mebel.

Якщо пацієнт страждає від сильної інтоксикації організму, показано введення реологічних розчинів, а також дезінтоксикаційний засобів і електролітів.

Оперативне втручання необхідно в тому випадку, якщо повністю відсутня можливість самостійного випорожнення сечового міхура, або сформувався абсцес простати.

Лікування хронічного простатиту Терапія хронічного простатиту безпосередньо залежить від того, в якій стадії знаходиться захворювання. Якщо хвороба загострюється, то лікування аналогічно лікуванню при гострому бактеріальному простатиті.

Коли захворювання знаходиться в стадії ремісії, чоловік буде відчувати такі симптоми:

Незначні болі виникають рідко, але регулярно;

запалення простати

Відчуття тяжкості в районі простати, попереково-крижової зони, в області статевих органів;

У деяких випадках приєднуються дизуричні розлади: почастішання позивів до сечовипускання, різі під час випорожнення сечового міхура та ін .;

Можливо погіршення психоемоційного самопочуття, депресивні настрої на тлі чого трапляються сексуальні невдачі.

У питанні терапії хронічного запалення є ряд протиріч. Вчені до цих пір не прийшли до єдиної думки щодо того, чи слід призначати антибіотики, або робити цього немає необхідності. Ті фахівці, які наполягають на прийомі антибактеріальних препаратів, вважають, що бактеріальна флора в секрет, взятий для аналізу, могла просто не потрапити.

Інша, причому більша частина вчених вказує на те, що антибіотик приймати потрібно лише в тому випадку, якщо бактеріальна флора була виділена. Бактеріальний простатит з відсутністю симптомів антибактеріальними засобами не лікується.

Вони пропонують наступну тактику ведення пацієнтів:

Курсовий прийом НПЗЗ.

Призначення препаратів, спрямованих на нормалізацію відтоку лімфи і на поліпшення мікроциркуляції крові в органі.

Препарати-імуномодулятори. Зняти набряк з тканин простати, усунути лейкоцитарний стрибок, зменшити ризик формування тромбів, нормалізувати мікроциркуляцію крові допомагають також і препарати на трав’яній основі.

Для усунення проблем з ерекцією показаний прийом антидепресантів і заспокійливих засобів.

Зміцнити тазові м’язи, нормалізувати кровообіг допомагають регулярні фізичні навантаження. Найкраще якщо це буде спеціально складений комплекс лікувальної фізкультури. Хороший ефект роблять фізіотерапевтичні процедури — ректальний електрофорез, трансректальна мікрохвильова гіпертермія, УВЧ, магнітно-лазерна терапія тощо. Дуже ефективно ці процедури допомагають позбутися синдрому тазового болю.

Простатит – суто чоловіче захворювання тканин передміхурової залози переважно запального характеру.

Автор: Борис Марія.

31 Січ, 2017 11:25.

Є найпоширенішим захворюванням серед усіх патологій чоловічої статевої сфери, що супроводжуються запаленням. Хоча б раз в житті з симптомами простатиту стикалися 8 чоловіків з 10. Пік захворюваності припадає на віковий проміжок від 20 до 40 років. Хронічний простатит зустрічається у кожного десятого чоловіка.

Причини виникнення:

Хронічний простатит – поліетіологічне захворювання. Його найголовнішою причиною є інфекція, яка передається переважно під час незахищеного статевого акту, а так само гематогенним (через кров), лімфогенним (через лімфу) шляхом.

Фактори ризику, що сприяють розвитку простатиту:

Переохолодження. Гіподинамія або малорухливий спосіб життя. Ненормальні ритми статевої активності. Тут в зоні ризику і ті, хто веде надмірно активне статеве життя, і ті, хто звик утримуватися від сексу. Часті закрепи. Хронічні захворювання або хронічні інфекційні осередки в організмі Наявність урологічних або венеричних хвороб також підвищує ризик запалення передміхурової залози. Нездоровий спосіб життя, в тому числі неправильне харчування, постійні стреси, поганий сон і інші стани, які пригнічують імунну систему організму.

Симптоми хронічного простатиту:

Це може бути як ниючий біль, так і сильний біль, що може іррадіювати в поперекову область, крижі, промежину або мошонку.

Розлад сечовипускання (дизуричний синдром) – результат збільшення об’єму простати, яка, в підсумку, здавлює сечовід, зменшуючи його просвіт. До них належать відчуття неповного випорожнення сечового міхура, часті позиви на сечовипускання, часті нічні сечовипускання, тонкий струмінь сечі, переривистий сечопуск.

Диспотенція часто виражається в частих нічних ерекціях, стертому оргазмі або погіршенні ерекції. Хворі можуть зовсім відмовитися від статевого життя, якщо еякуляція супроводжується больовими відчуттями. Якщо захворювання запустити, воно може привести до розвитку імпотенції.

Діагностика хронічного простатиту:

Лікар проводить пальцеве ректальне дослідження, під час якого пальпує задню поверхню простати і визначає її розмір, форму, консистенцію, болючість та ін.

Лабораторна діагностика полягає у дослідженні секрету простати, аналізу сечі на предмет інфікування. Критерій діагностики – виявлення в сечі або соці простати 10-15 лейкоцитів і бактерій. Крім того, для дослідження береться зішкріб слизової оболонки уретри методом ПЛР визначається наявність бактерій, які є причиною захворювання.

З інструментальних методів дослідження використовується:

– Ультразвуковий метод дослідження, за допомогою якого оцінюється розмір, об’єм передміхурової залози, наявність кист, склеротичних змін, розширення простати та ін.

– Урофлоуметрія – метод дозволяє визначити простатит за показниками процесу сечовипускання.

Лікування хронічного простатиту:

Лікування простатиту у чоловіків повинно починатися зі зміни способу життя пацієнта. Важливо викорінити шкідливі звички: вживання алкоголю, гіподинамію, хронічне переохолодження та ін. Рекомендується нормалізувати статеве життя, стежити за збалансованістю харчування.

Напрямки лікувальних впливів при медикаментозному лікуванні.

Антибактеріальне лікування (фторхінолони, цефалоспорини ІІ-ІІІ пок). Відновлення порушень кровообігу в малому тазі і мікроциркуляції в передміхуровій залозі. Відновлення трофіки і тонусу міоневрального апарату. Якісна санація ацинусів і відновлення дренування по вивідних протоках. Стабілізація імунної та гормональної систем. Профілактика і лікування можливих ускладнень. Симптоматична терапія.

З фізіотерапевтичних методів ефективний масаж простати, мікрохвильова гіпертермія, електрофорез, грязелікування та ін.

Масаж простати – дієвий спосіб, що допомагає видавити в протоки запальний секрет в передміхуровій залозі. Після цього він надходить в уретру і повністю видаляється з організму. Процедура надає комплексну дію на уражений орган, покращуючи кровообіг, зводячи до мінімуму застійні явища і забезпечує краще проникнення антибактеріальних препаратів в тканину ураженого органу.

В Лікувально-діагностичному центрі cвятого Луки проводиться всебічна діагностика та лікування хронічного простатиту. Прийом веде лікар-уролог Кушик Валерій Михайлович.

Приєднуйтеся до каналу “Галки” у Telegram — найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні!

Просто — про простатит. Як лікуватися від недуги?

Аденома простати — це доброякісна пухлина, викликана гіперплазією (розростання клітин) простати. На її тлі в 70-80% випадків виникає простатит.

До уролога — бігом!

Простату недаремно називають другим серцем чоловіка, адже від роботи цього органу залежить якщо не все, то дуже багато чого в житті сильної статі.

Аденомою передміхурової залози і, як наслідок, простатитом сьогодні страждає як мінімум кожен третій чоловік старше 35 років. Після 50 років кількість хворих сягає половини. А у чоловіків поважного віку ці показники наближаються чи не до 100%. На жаль, з недавніх пір захворювання зустрічається навіть у молоді.

Делікатна проблема. Правда про аденому і простатит, яку треба знати!

Пацієнти із запаленням простати скаржаться на болі та труднощі при сечовипусканні й здійсненні статевого акту, на порушення ерекції та передчасне сім’явиверження, а також на поганий сон, пов’язаний з необхідністю частого відвідування туалету. Крім того, при аденомі в сечовому міхурі застоюється сеча, що загрожує утворенням каменів, циститом, пієлонефритом.

Наслідки простатиту тим гірші, чим довше відкладати звернення до лікаря і лікування. Причому краще відвідувати уролога регулярно — хоча б раз на рік. Адже іноді простатит протікає безсимптомно або має хвилеподібний перебіг — симптоми то посилюються (через охолодження, прийом алкоголю, стреси), то проходять самі собою. Завдання лікаря — домогтися стійкої і тривалої ремісії, тобто контролю над простатитом.

Про поєднання непоєднуваного.

запалення простати

Препаратів для лікування простатиту сьогодні безліч і найрізноманітніших форм: ректальні свічки, ін’єкції, розчини для клізм і інстиляцій, різні таблетки. Розібратися в цьому розмаїтті здатний лише фахівець, але, на жаль, бич сьогоднішнього дня — самолікування. Багато пацієнтів з удаваної скромності уникають відвідування уролога і вважають за краще лікуватися тим, що порадили друзі, знайомі або відвідувачі тематичних форумів в Інтернеті.

Чоловіча проблема. Як перемогти простатит?

Небезпека самолікування не тільки в його неефективності, що сприяє розвитку запущених форм простатиту. Неменший ризик являє собою поліпрагмазія (необгрунтоване призначення одночасно 5 і більше препаратів). За даними ВООЗ, більше половини хворих приймають ліки, не звертаючись до лікаря і не знаючи про їх сумісність. Особливо високий ризик поліпрагмазії у літніх людей з кількома супутніми захворюваннями, для лікування яких вони змушені постійно приймати ряд препаратів. Велика кількість медикаментів підвищує ризик виникнення найрізноманітніших небажаних ефектів.

Лікувати простатит необхідно правильно. Адже в іншому випадку він буде прогресувати і загрожувати серйозними ускладненнями, в числі яких, наприклад, рак і безпліддя. Причому починати боротьбу з недугою варто якомога раніше, щоб не доводити ситуацію до стадії сильної, практично нестерпного болю.

Лікування проблеми такого роду обов’язково має бути комплексним. Так, необхідно вести активний спосіб життя, займатися спортом, налагодити режим дня, дотримуватися принципів особистої гігієни і правильного харчування.

м. Тернопіль, вул. С. Качали,5.

ПРАЦЮЄМО БЕЗ ВИХІДНИХ .

Онлайн запис на прийом на сайті ⤵

Слідкуйте за нами в Інстаграм ⤵

ПЕРЕВІРТЕ “ЧОЛОВІЧЕ СЕРЦЕ”

Зрілий вік для багатьох чоловіків- не лише період скорення соціальних і економічних “вершин” але й перші серйозні проблеми зі здоров’ям . Захворювання простати , “другого чоловічого серця” , ( хронічний простатит, аденома простати) є “візитною карткою” чоловіка зілого віку, розлади сечовипускання-найбільш частий прояв цих хворіб.

Аденома простати є по суті доброякісною пухлиною передміхурової залози. Раніше вважалося, що аденома-це доля літніх чоловіків, але останні дані свідчать, що на клітинному рівні ознаки аденоми вияявляютьсяу 8 % чоловіків молодше 30 років. У середньому біля половини чоловіків 60 років страждають аденомою простати. При цьому з кожним прожитим роком імовірність розвитку аденоми збільшується.

Хронічний простатит – це запалення простати. Кожний третій чоловік страждає даним захворюванням. Вік, малорухомий спосіб життя є головними факторами ризику аденоми й хронічного простатиту. Таким чином. Нерідко аденома простати і хронічний простатит- це та “парочка”, що робить життя чоловіків неповноцінним. Тривалий перебіг аденоми простати і хронічного простатиту може призводити до таких станів, як порушення сексуальної функції, безпліддя, гостра затримка сечі.

Наявність розладів сечовипускання – це практично100% гарантія урологічних проблем у чоловіка. Але найстрашніше, що розлади сечовипускання можуть бути проявом не тільки аденоми простати і хронічного простатиту, але й важких неврологічних, онкологічних захворювань, які створюють загрозу для життя. Адже рак простати або сечового міхура проявляється в першу чергу розладами сечовипускання.

Саме тому рання діагностика розладів сечовипускання вкрай важлива для кожного чоловіка.

Памятайте, що навіть негативні результати тесту на розлади сечовипускання не гарантують відсутність урологічних проблем. У буд-якому разі кожному чоловікові старше 40 років необхідно хоча б один раз на рік консультуватися з урологом.

Про причини запалення простати, симптоми і способи лікування.

Зміст 1 Яким буває простатит і чому він виникає 2 Діагностика і терапія 3 Народні засоби: лікуємось вдома 4 Як захистити себе від хвороби 5 По секрету.

Простата – це унікальний орган чоловічого організму, від якого багато в чому залежить репродуктивна функція і здоров’ї чоловіків. Тим не менш, вона дуже вразлива і чутлива до дії несприятливих факторів і збоїв всередині організму. Один з найпоширеніших недуг, з якими чоловіки звертаються до уролога, – запалення простати (простатит). Причини появи запалення, симптоми, лікування, в тому числі народними засобами, і профілактика серйозного захворювання ? про це в нашій статті.

Яким буває простатит і чому він виникає.

Запалення передміхурової залози може бути гострим і хронічним. Залежно від перебігу запалення виділяють:

гострий простатит (раптово виникає гострий процес); хронічний бактеріальний (може розвиватися на тлі хронічної інфекції в сечових шляхах, симптоми турбують понад 3 міс.); хронічний небактерійний: запальний (бактерії не виявляються, є запалення) і невоспалительный (є симптоми, але немає ні бактерій, ні ознак запалення); безсимптомний запальний.

Ці стани відрізняються з точки зору симптомів, поширеності, причини виникнення, стратегій лікування і можливих наслідків. Більш докладно про кожну з них у таблиці.

Вид простатиту Як часто зустрічається Причини Симптоми Лікування Примітки.

Гострий 5-10 % Бактеріальна інфекція — гострий біль в області паху;

— ознаки утрудненого сечовипускання;

Антибіотиками (парентерально), знеболюючими, протизапальними засобами та ін. Стан, що потребує негайної госпіталізації та лікування в стаціонарі.

Хронічний бактеріальний 8-35% Рецидивуюча бактеріальна інфекція Симптоми такі ж, як при гострому простатиті, але менш виражені Антибіотиками, знеболюючими протизапальними засобами та ін. Вимагає обов’язкового лікування, під наглядом лікаря.

Хронічний небактерійний (синдром хронічного тазового болю) 80-90% всіх випадків Порушення кровообігу, застій секрету, збій в роботі імунної системи та ін. — біль в області тазу;

— ознаки утрудненого сечовипускання;

— біль від сексуальної близькості. Адьфа-адреноблокатори, інгібітори-5-альфа-редуктази, протизапальні, знеболюючі імуномодулюючі засоби, рослинні препарати та ін. Вимагає обов’язкового лікування, під наглядом лікаря.

Безсимптомний 32% серед чоловіків старшого віку Частіше бактеріальна інфекція Клінічно не проявляється, супроводжується підвищенням рівня ПСА при тривалому перебігу Антибіотики, протизапальні та ін. Спостереження, терапія (тривалість залежить від зміни рівня ПСА)

Описані вище симптоми запалення простати складно назвати характерними, проте поява болю в області тазу, порушене сечовипускання і проблеми з потенцією – це однозначний привід звернутися до уролога.

Простатит зазвичай тривалий час протікає ніяк себе не проявляючи. що в підсумку може призвести до розвитку серйозних ускладнень.

Далі хотілося б докладніше поговорити про лікування запалення простати.

Діагностика і терапія.

Згідно з даними національних інститутів охорони здоров’я США хронічний простатит – це основна причина звернення до уролога чоловіків середнього віку. Більше 25 % всіх випадків скарг з приводу захворювань сечостатевої системи у чоловіків – запалення передміхурової залози. Тому питання своєчасного виявлення та лікування цього захворювання, без перебільшення, питання безпеки чоловічого здоров’я.

Звичайно, поставити діагноз і визначити форму запалення у чоловіків можна тільки після проведення повної діагностики. Як правило, уролог призначає наступні дослідження:

Аналіз сечі, секрету простати для виявлення ознак інфекції. УЗД простати (найбільш інформативний варіант трансректального УЗД). Ректальне пальцеве дослідження простати, визначення рівня ПСА в крові, ТРУЗД для виключення онкологічних захворювань у чоловіків. Загальний і біохімічний аналіз крові. Дослідження гормонального фону, показників роботи імунної системи чоловіків.

Тільки після того, як будуть встановлені точні причини запалення, вибирається стратегія ? як лікувати. Це може бути:

Лікування антибіотиками у разі бактеріального запалення простати (основа всієї терапії!) Призначення альфа-адреноблокаторів, інгібіторів 5-альфа-редуктази (сприяє усуненню болю і порушеного сечовипускання у чоловіків). Лікування протизапальними, знеболюючими препаратами, міорелаксантами (щоб зняти симптоми). Иммунокоррегирующая терапія, якщо встановлені причини небактеріального простатиту (збій імунної системи). Масаж простати (якщо немає протипоказань). Хірургічне видалення інфікованих ділянок (у важких випадках).

Незважаючи на всю серйозність, захворювання успішно лікується, якщо вчасно звернутися до лікаря. Не варто кожен раз відкладати відвідування «на потім», адже запалення простати небезпечно для чоловіків своїми наслідками: безпліддя, імпотенції.

Народні засоби: лікуємось вдома.

Лікування простати самостійно неприпустимо при гострому запаленні, коли потрібна швидка медична допомога. Але у випадку хронічної форми лікування народними засобами в домашніх умовах буває досить ефективно в якості допоміжної терапії.

Для того, щоб лікувати запалення передміхурової залози в домашніх умовах, можна скористатися народними рецептами, вдатися до фітотерапії, фізкультури, физиопроцедурам.

Народні методи лікування простатиту не є альтернативними, але можуть бути використані як допоміжні.

Тепер про кожен із способів детальніше:

Корисні рецепти. Лікування простати народними засобами можливе з допомогою рецептів на основі меду і гарбузового насіння, ріпчастої цибулі і його лушпиння. Ось деякі з них:

— Змішати подрібнені насіння гарбуза (100 г) з медом у пропорції 1:2 і поставити в холодильник. Приймати по одній чайній ложці вранці і ввечері (краще розсмоктувати).

— Бджолиний мед (100 г) і протертий цибуля (300 г) залити білим вином (0,6 л). Наполягати 7 днів. Пити перед їжею по 1 столовій ложці.

2. Фітотерапія. Лікувальними властивостями, безумовно, володіють відвари кореня солодки, кори осики, насіння петрушки. Усі вони широко використовуються в якості основних або допоміжних компонентів для лікування народними засобами. Рослинна сировина краще купувати в аптеці, це більш якісний і перевірений продукт, крім того, на упаковці докладно вказується спосіб приготування відвару в домашніх умовах.

3. Фізіопроцедури. Один з найпростіших способів зняти біль і запалення – це теплі ванни, вони дозволяють розслабитися, усунути неприємні симптоми. Крім того, у домашніх умовах можна робити клізми з настоєм трав (ромашка, календула).

4. Фізична активність. Прості вправи, включаючи присідання, махи ногами, ходьбу на місці, які легко зробити в домашніх умовах, а також поїздки на велосипеді, прогулянки – це відмінна профілактика і важлива складова терапії.

Як захистити себе від хвороби.

І на закінчення кілька простих порад для чоловіків, дотримуючись яких можна забути про запалення простати:

Берегти себе від переохолодження, стресів, збої в імунній системі. Включити в раціон овочі, зелень (особливо корисні шпинат і помідори). Вести активний спосіб життя. Відмовитися від шкідливих звичок. Займатися сексом регулярно (але не забувати про контрацепцію). Своєчасно лікувати інфекційні захворювання, відвідувати уролога.

Звичайно, займатися профілактикою набагато простіше, ніж лікувати простату. Але якщо ви вже зіткнулися з неприємними симптомами, поставтеся до ситуації з усією серйозністю, сходіть до лікаря, здайте аналізи, почніть лікування і налаштуйтеся на одужання! У вас все вийде!

По секрету.

Вас мучать неприємні симптоми простатиту і болі в промежині? Слабка потенція аж ніяк не додає Вам впевненості у собі… І якось навіть соромно… До того ж, постійні загострення вже міцно увійшли у Ваше життя… І зараз Ви готові скористатися будь-якою можливістю, яка допоможе Вам позбутися від простатиту!

Ефективний засіб від простатиту існує. Перейдіть по посиланню і дізнайтеся як Володимир Левашов вилікував себе за 2 тижні!

Електронна бібліотека / Поезія.

Завантажити.

Студенти – суки, каже знайомий професор.

Суки – виробники безалкогольного пива, кажу я.

Всі – суки, вважав мій друг.

На третьому курсі, чи на четвертому, завжди так думаєш,

бо життя скінчилося, бо в ньому немає сенсу.

Немає бабла – немає сенсу, вважав мій друг.

І навіть пива, каже знайомий професор.

Отож, мій друг, студент третього курсу філфаку.

(відділення кунілінгвістики чи мінетології)

влаштувався до праці в обласну бібліотеку.

Сімсот гривень, казав він, два аборти, потім одруження, медовий.

Місяць в Яремчі, далі запалення простати, імпотенція і звання.

Заслуженого працівника бібліотечної сфери.

Ого, це звання – надбавка до пенсії, каже знайомий професор.

Надбавка за імпотенцію, кажу я.

Всі – суки, казав мій друг.

Обласна бібліотека його не влаштовувала, він.

Мріяв про сигари і пляжі, про бренді і малоліток, про.

Депутатство і нафтопереробні заводи.

Одного дня він почув, що якісь бандити будуть.

Передавати гроші, сто штук баксів.

Зустріч відбудеться о другій у понеділок, в ресторані поблизу.

Я б так жив, каже знайомий професор.

Сто штук баксів, кажу я, сто штук баксів.

запалення простати

Всі – суки, ввжав мій друг.

За десять друга у понеділок він стоїть перед рестораном.

В уяві крутиться фраза: „СБУ, руки за голову, бабло на стіл”.

Нервово курить, в кишені посвідчення працівника.

обласної бібліотеки, у нього все вийде.

„СБУ, руки за голову, бабло на стіл”, повторює він собі.

У нього посвідчення, у нього все вийде.

Історія всіх розсудить, каже знайомий професор.

Історія всіх посадить, кажу я.

„СБУ, руки за голову, бабло на стіл”, думав мій друг.

Бандити з’являються із незначним запізненням, бабло при них.

Мій друг виймає посвідчення, у нього все вийде, він забігає в зал.

„Обласна бібліотека, руки за голову, бабло на стіл”.

„Обласна біліотека, кричить він, руки за голову, бабло на стіл”.

запалення простати

Лікування аденоми передміхурової залози.

На відміну від простатиту, аденома не викликає погіршення загального стану здоров’я, тому багато хворих не надають проблемі особливого значення.

Як і інші захворювання внутрішніх статевих органів, аденома простати швидко прогресує. При її збільшенні можливе стискування або блокування уретри, що заподіює значні проблеми (іноді йбольові відчуття) при сечовипусканні. Відкладати лікування аденоми простати не можна – хворобаздатна доставити масу незручностей!

Симптоми й причини захворювання.

Характерними симптомами аденоми простати стають:

• часте сечовипускання (можливі регулярні позиви в туалет як в денний, так і в нічний час);

• відчуття неповністю звільненого сечового міхура;

• слабкий струмінь сечі, неприємні відчуття під час туалету.

Ще одним ключовим чинником стає відчуття сильного здавлення усередині, в області паху.

Аденома простати небезпечна тим, що при затримці сечі можливий розвиток інфекції сечостатевих шляхів, що призводить до появи інших захворювань.

Крім того, аденома може ставати злоякісною через наступні процеси:

• постійні стреси або хвилювання;

• наявність хвороб сечовивідних шляхів;

Лікування та профілактика аденоми простати.

Найнадійнішим способом профілактики залишається регулярне обстеження на ПСА (онкомаркері передміхурової залози). Його слід проводити не рідше за 1 раз на рік, а чоловікам старшим за 55 років – 2-3 рази на 12 місяців.

Регулярна діагностика зумовлена особливостями лікування: чим раніше аденома буде виявлена, тим менше часу й грошей піде на її лікування.

Для діагностики застосовуються наступні процедури:

• УЗД передміхурової залози (нерідко застосовується й ТРУЗД– трансректальне дослідження);

• уродинамічні дослідження – відеоуродинаміка та урофлоуметрія;

• установка рівня антигену в крові (PSA); застосовується у випадках підозри на рак простати.

Лікування аденоми простати робиться наступними методиками:

Медикаментозна . Лікар-уролог прописує курс медичних препаратів, ґрунтуючись на первинній діагностиці та враховуючи побажання пацієнта. Тривалість курсу залежить від міри запалення аденоми.

Хірургічні методи . Призначається у разі відсутності можливості ефективного лікування медичними препаратами.

Операції по аденомі простати діляться на два основні види:

Відкрита простатектомія . Хірургічна операція, яку проводять в стаціонарних умовах. Мета простатектомії – видалення запаленої залози. Підставою для операції служить доброякісна гіперплазія залози.

Трансуретральна резекція (ТУР) . Характеризується мінімальною вірогідністю ускладнень після операції та коротким терміном відновлення (усього від 3 до 5 днів). Для ТУР використовується спеціальний ендоскопічний інструмент – уретроскоп, на кінці якого знаходиться невелика петля. Сама операція не вимагає приміщення хворого в стаціонар і робиться впродовж 30 – 60хвилин.

Важливо пам’ятати, що аденома простати навіть повністю здорового чоловіка з часом збільшується: якщо в 20 років вона за розміром нагадує невеликий волоський горіх, то вже до 40 – 45 років відбувається гіперплазія – стрімке зростання аденоми в об’ємі.

Записуйтеся на прийом до лікаря-уролога «Лайф Клінік» і вирішуйте проблему з максимальною ефективністю!

Консультації та огляд уролога.

Лікар уролог займається лікуванням чоловічої сечостатевої системи. Висока затребуваність даної спеціалізації дуже швидко вплинула на популярність цієї професії. До компетенції уролога входить огляд, лікування та профілактику захворювань сечовивідної системи та зовнішніх статевих органів.

Записатись на прийом до уролога потрібно якщо у Вас є хвороби нирок, сечоводів, сечового міхура, простати та інших органів сечостатевої системи. Окрім дорослих чоловіків на консультацію до фахівця можуть завітати жінки та діти, що мають проблеми із сечовивідною системою.

Основними причинами звернень до уролога є:

енурез та інфекційний цистит; запалення простати та фімоз (діти).

запалення простати

Ефективним лікуванням цих захворювань займаються терапевти платної консультації, які є компетентними у даній сфері, тим більше, що це легкі форми захворювань, що мають гострий перебіг. Серйозні патології, які вже перейшли в хронічну фазу, потребують вузькопрофільних знань, якими володіє уролог.

Коли потрібно звертатись до уролога?

Уролог проводить лікування:

запалення тканин простати; розлитий інтерстиціальний цистит; відкладення каменів у нирках і сечовому міхурі; рецидивуючі інфекційні запалення; аденому (доброякісні збільшення) простати; хронічний енурез (мимовільне сечовипускання); порушення сексуальної функції, жіноче та чоловіче безпліддя; онкологічні захворювання сечовивідних шляхів і зовнішніх статевих органів.

Також, значним розділом симптоматики із яким працює уролог є позбавлення наслідків травм та вродженого недорозвинення статевих органів.

Беручи до уваги розповсюдженості захворювань, які передаються статевим шляхом, прийом у приватного лікаря може мати як в лікувально-діагностичний, так і профілактичний характер. Кваліфікований уролог чи андролог допоможуть уникнути цілого ряду хвороб та ускладнень, пов’язаних із ними.

За свідченнями самих лікарів, особливо актуальним є усунення наслідків. Зараження цими хворобами відбувається під час незахищеного статевого акту. Потрапивши в організм, інфекція завдає шкоди місцевому та загальному імунітету. Якщо інфекцію вчасно не виявити та повністю вилікувати, наслідки можуть бути небезпечними, та загрожувати чоловікові повною імпотенцією. Ціна зволікання надто висока, аби ігнорувати проблему.

Прийом уролога у Києві.

Провести профілактичний огляд в спеціаліста необхідно хоча б раз у рік. На консультації уролог:

поцікавиться наявністю скарг та збере анамнез; проведе огляд статевих органів та зробить пальпацію органів малого тазу; порекомендує додаткове обстеження (рентгенографію, УЗД); дасть направлення на проведення лабораторної діагностики (аналіз біологічних рідин організму); визначить діагноз та призначить програму лікування із контролем його перебігу.

Більшість із вчасно поставлених діагнозів не потребують серйозного втручання, тому достатньо провести терапію. Завдяки розвитку фармакології, на сьогодні розроблено багато препаратів, що дозволяють провести ефективне лікування консервативним методом. Тому простати та аденома – це не вирок. Лише у випадку коли проведена терапія не дає очікуваного результату, буде рекомендовано операцію.

Сучасне оперативне лікування хвороб сечостатевої системи проводиться найменш травматичним шляхом. Більшість підходів стали менш інвазивними. Для прикладу, коли раніше для видалення каменів потрібно було провести операцію, то зараз їх дроблять ультразвуком до утворення піску, що дозволяє організму «очиститись» без оперативного втручання. І це не єдиний випадок.

Особливої уваги лікарів заслуговують такі делікатні проблеми як енурез, неопущення яєчок у мошонку, гіпоспадія, епіспадія, регургітація (зворотний відтік) сечі. Аби усунути ці проблеми та дати можливість чоловікові жити повноцінним життям, уролог застосовує усі доступні заходи.

Урологічний скринінг у клініці « IVF-лабораторія»

Завдяки регулярним профілактичним оглядам та своєчасній діагностиці у нашому медичному центрі, можна уникнути низки захворювань, що стають причиною сильного болю та зниження сексуальної активності. Адже це має безпосередній вплив на якість життя чоловіка.

Та досвідчений уролог чудово ознайомлений з усіма методами лікування і проводить швидку та якісну діагностику. Зокрема, він повинен призначити наступні обстеження:

взяття мазків з уретри; ректальний скринінг органів; проведення спермограми та ультразвукове дослідження; аналіз біологічних рідин; доплерографію при підозрі на проблеми із судинним руслом; аналіз на вміст специфічного простатичного антигену; проведення тесту з ціллю виявлення порушень ерекції.

Звертаючись у наш центр, Ви можете розраховувати на якісну медичну допомогу з боку уролога, який проведе купірування больового синдрому, швидке діагностування та лікування виявленої проблеми.

Наш персонал – це досвідченні лікарі, що проводять ефективне лікування захворювань різних ступенів тяжкості. Аби дізнатись вартість первинного відвідування та записатись на прийом, зателефонуйте на номером, вказаним на сайті. Ваше здоров’я буде у надійних руках!

Рак простати.

«Рак це не вирок, а лише діагноз». Цей вираз влучно описує проблему раку простати, при якому вчасне виявлення та правильне лікування призводить до перемоги над недугом.

Враховуючи широку поширеність серед чоловічого населення, ігнорування проблеми раку передміхурової залози може призвести до неприємних наслідків і навіть до смерті хворого. Але якщо у Вас виявили рак простати не потрібно впадати в паніку і починати складати заповіт, набагато краще звернутися за консультацією до спеціаліста та дізнатися про стадію захворювання і можливі методи лікування.

Рак простати це захворювання, що в переважній кількості випадків розвивається повільно, але вирішальну роль буде відігравати професіоналізм вашого консультанта та вид лікування, який буде обрано Вами.

Простата (передміхурова залоза) – це невелика залоза, яка є тільки у чоловіків і відіграє велику роль в статевій функції. Вона розміщена в переповненій і чутливій частині тіла, де розташовані органи, нерви і судини, які контролюють сечовипускання та статеву функцію. Ось чому рак простати і його лікування може мати суттєвий вплив на ваше життя.

Факти і чутки.

Загальна статистика.

Фактори ризику Доведені / не доведені.

Фактор ризику – це щось у житті, що впливає на можливість виникнення хвороби. Мати один чи більше факторів ризику не означає безпосереднє виникнення захворювання. З іншої сторони, не мати будь-яких визначених факторів ризику не гарантує відсутності можливості захворювання.

Найбільший фактор ризику розвитку раку простати – це просто чоловіча стать. Цей ризик збільшується з віком.

Сімейна історія.

Чоловік, чий батько або брат мали рак простати, має подвійний ризик розвитку раку простати, порівняно з тим, який не мав сімейної історії цього захворювання. Ризик стає навіть більшим, якщо у родича рак простати розвинувся в молодому віці – до 60 років, або якщо існує більше, ніж один близький родич із захворюванням.

Ніякі дослідження ще не підтвердили, що дотримання дієти та слідкування за харчуванням можуть прямо спричиняти або запобігати розвитку раку простати, але багато досліджень, які досліджують зв’язок між певними поведінками і раком, вказують, що даний зв’язок існує. Немає достатньо інформації, щоб надати чіткі рекомендації щодо ролі, яку відіграє дієта при раку простати, а дієтичні зміни повинні бути зроблені набагато раніше в житті чоловіка для того, щоб зменшити ризик розвитку раку простати.

Рак молочної залози.

Існують докази зв’язку раку молочної залози (грудної залози) раку та раку простати. Якщо жінки у сім`ї мають історію раку молочної залози (грудної залози), особливо якщо цей рак з’явилися в молодому віці, то потрібно проконсультуватись з лікарем.

Статеве життя.

Немає доказів, що статеве життя, частота, надмірна сексуальна активність або повне утримання від сексу, збільшує ризик розвитку раку простати.

Більшість робіт не знайшли зв’язку між палінням та ризиком розвитку раку простати. Деякі дослідники повязали паління з можливо незначним підвищенням ризику смертності від Раку простати, але ці нові дані ще мають бути перевірені в інших дослідженнях.

Існують суперечливі дані щодо простатиту (запалення простати) і його зв’язку з ризиком розвитку раку простати, але наразі ведуться активні дослідження для вирішення даного питання.

Вазектомія.

Вазектомія не збільшує ризик розвитку раку простати.

ПСА (простат специфічний антиген) — це речовина, що виробляється тканинами простати. Рівень ПСА у чоловічій крові, може бути показником різноманітних захворювань простати, а не тільки раку. ПСА став доступним для широкого загалу на початку 90х і на сьогодні залишається єдиним маркером, що широко застосовується в діагностиці раку передміхурової залози в усьому світі.

ПСА тест (раннє виявлення)

запалення простати

Для виявлення захворювання на ранній стадії на сьогоднішній день потрібно зробити аналіз крові на ПСА та пройти ректальний огляд у уролога.

Вибір ПСА тесту для ранньої діагностики раку простати є персональним, оскільки ПСА скринінг має свої переваги, проте має і свої недоліки.

Біопсія простати.

Людям, у яких за результатами даних досліджень є дані за високий ризик наявністі захворювання, рекомендовано пройти біопсію простати.

Біопсія простати являється єдиним методом, що може надати достовірну інформацію , щодо наявності раку простати. Сьогодні світовим стандартом біопсії простати є виконання маніпуляції під УЗД контролем і мінімальна кількість біоптатів (проколів) має бути не мешне 12. Біопсія простати є амбулаторна процедура, що проводиться з/без місцевої анестезії.

Рішення про використання біопсіі має базуватись на даних отриманих при проведенні пальцевого ректального дослідження простати та врахуванні аналізу ПСА. Інші фактори, що повинні враховуватись це ваша спадковість, расова приналежність, результати попередніх біопсій та ваші супутні захворювання.

Не до ліки ПСА.

Багато факторів можуть впливати на рівень ПСА та мають братися до уваги при оцінці результатів. Високий рівень ПСА може бути спричинений не тільки раком простати, але й іншими станами: 1. Простатит (запалення простати) та інші типи інфекцій сечовивідних шляхів (інфекціі, що передаються статевим шляхом) 2. Доброякісна гіперплазія простати (аденома простати) 3. Травма 4. Проведення таких досліджень як біопсія простати, цистоскопія (оптичний огляд уретри та сечового міхура), пальцьове ректальне дослідження простати та інше.

Чоловіки, що обирають проведення ПСА повинні враховувати, що їх результати можуть підлягати впливу таких факторів, як: 1. Рівень ПСА в крові підвищується з віком 2. Більша за розміром простата виробляє більшу кількість ПСА 3. Зміна в рівнях ПСА у часовому проміжку (швидкість ПСА, інтервал ПСА) може вказувати як на ризик наявності раку так і на швидкість ракового росту (прогресіі)

Локалізовані (ранні) стадії.

Хірургічне лікування.

Якщо захворювання виявлено на ранніх стадіях то одним з самих поширених та ефективних методів лікування, що рекомендований європейськими та американськими урологічними асоціаціями, є метод хірургічного лікування. Радикальна простатектомія — це хірургічне видалення всієї простати, сім’яних міхурців, близько прилягаючі тканини та деякі тазові лімфатичні вузли. Рак простати може поширюватись через всі тканини залози в непередбачуваних напрямках, тому простата має бути видалена повністю.

Метод променевої терапії та брахітерапії.

Метод променевої терапії та брахітерапії є методами лікування раку простати шляхом дії на передміхурову залозу і пухлинні клітини контрольованою радіаційною енергією, що може випромінюватися іззовні спеціальними машинами (метод дистанційної променевої терапії) або підводитися безпосередньо в простату (брахітерапія). Метод має добрі результати лікування, але основним недоліком перед хірургічною операцією є відсутність можливості остаточного гістологічного аналізу розповсюдження пухлини в простаті або за її межі, що може бути використана для коррекції лікування.

Відкрита радикальна простатектомія.

Метод лікування, що має на меті видалення простати через розріз внизу живота, над лонною кісткою. Простата та лімфатичні вузли можуть бути видалені одномоментно, тим самим зменшуючи крововтрату. Ця процедура надає можливість хірургу краще бачити та відчувати нейросудинні вузли. Якщо вони не вражені раком, лікар може їх зберегти, забезпечуючи цим збереження сексуальної функції.

Лапароскопічна простатектомія.

Мінімально-інвазивне оперативне втручання, в основі якого лежить доступ до простати через 5 розрізів розміром 0,5-1,5 см, один з яких є більшим, враховуючи необхідність екстракції видаленої передміхурової залози з черевної порожнини через останній. Хірургічні інструменти та камера заводяться через малі розрізи. Докладніше.

Робот-асистована простатектомія.

Є мінімально-інвазивним втручанням з використанням комп’ютеру та роботехніки для видалення передміхурової залози через 2,5-5 см розріз на передній черевній стінці. Впродовж операції хірург маніпулює робосистемою, що допомагає видалити передміхурову залозу задопомогою хірургічних інструментів та камери. Нажаль в Україні недоступна.

Місцево-поширений рак.

Місцево-поширений рак простати виходить за межі органу, але не вражає прилеглі структури і не має метастазів. Лікування цієї форми раку простати — проблема досить складна і діскутабельна. Рішення про метод лікування повинно прийматися виключно індивідуально і на підставі всебічного обстеження. У будь-якому випадку лікування пацієнтів з місцево-поширеним раком простати має бути комплексним і пацієнт має знати про всі можливі варіанти лікування.

Лапароскопія.

Лапароскопічна радикальна простатектомія – це мінімально-інвазивний метод лікування рака передміхурової залози. Видалення простати відбувається через 5 невеликих розрізів на животі у хворого.

Більшість хворих , яким показано проведення відкритої радикальної простатектомії отримають всі переваги малоінвазивного оперативного втручання і гарний результат від лапароскопічної радикальної простатектомії.

Результати.

За даними світової літератури, онкологічні та функціональні результати лапароскопічних та відкритих втручань ідентичні. Єдиною перевагою лапароскопічної та робот-асистованої операції над відкритою, що показала статистичну відмінність є кількість інтраопераційної крововтрати що більша за умови проведення відкритої операції.

Яка різниця?

На сьогоднішній день лапароскопічна методика повністю повторює основні принципи відкритого оперативного втручання, але враховуючи необхідність маніпулювання малоінвазивними інструментами в умовах невеликого простору малого тазу та візуалізації на екрані, що не є трьохмірною картинкою, до якої ми звикли, саме досвід та відповідна підготовка хірурга є запорукою успішності операції.

до 3 годин на операцію.

Як правило операція займає 2,5-3 години в залежності від анатомічних особливостей хворого, розміру залози. Це приблизно стільки ж часу, що й відкрите оперативне втручання.

Вдома вже на 3-й день після операції.

запалення простати

Більшість хворих виписують з лікарні через 2-3 дні після операції. Кожна ситуація особлива, але як правило більш 90% відчувають себе задовільно і можуть знаходитись вдома вже на 3 день після втручання.

В 2 рази швидше видалення катетера.

В випадку відкритої радикальної операції катетер видаляється через 2 тижні. Після лапароскопічної операції ми видаляємо катетер на 7 добу після втручання.

середня крововтрата.

В середньому кровотеча під час лапароскопічної операції становить близько 200 мл, яка є середньостатистичною крововтратою за даними світової літератури. Камера, що збільшує операційне поле дає змогу зберегти більшість кровоносних судин.

Збереження статевих нервів і потенції.

Однією з переваг малоінвазивної методики лапароскопії є можливість збереження нервово-судинного пучка, що відповідає за еректильну функцію. Потенція повертається приблизно через 3-6 місяців, але інколи потрібна додаткова терапія для покращення результатів статевої функції чоловіка.

Швидке відновлення контролю за сечовипусканням.

Протягом перших тижнів після втручання необхідно використовувати спеціальні прокладки, але процес відновлення контролю за сечовипусканням проходить досить швидко і приблизно за 4-6 тижнів 95% не мають дискомфорту повязаного с контролем сечі. Кожний хворий отримує рекомендації щодо виконання вправ Кегеля, що тренують м’язи малого тазу для успішного контролю за сечовипусканням.

Лапароскопія в Україні.

Лапароскопічний метод лікування раку передміхурової залози сьогодні виконується лише в декільках центрах. Основною проблемою широкого впровадження методу є відносно висока ціна лапароскопічного обладнення та інтраопераційних розхідних матеріалів а також низька кількість спеціалістів, що пройшли необхідне навчання. Враховуючи відсутність школи лапароскопічної онкоурології в Україні лікарі вимушені навчатися за кордоном, а враховуючи особливості навчання, знання іноземної мови, економічний стан в країні лише одиницям щастить потрапити в стажувальні програми, де вони можуть вчитися на практиці у визнанних світових лідерів цієї галузі.

Стаховський Олександр Едуардович Кандидат медичних наук. Лікар вищої категорії. Науковий співробітник відділення пластичної та реконструктивної онкоурології Національного інституту Раку.

Стаховський О.Е. після закінчення Національного Медичного Університету ім. О.О.Богомольця в 2004 навчався в інтернатурі та клінічній ординатурі по спеціальності “урологія”. Лапароскопією зацікавився ще за часів навчання в університеті і вже в 2006 відвідав першу закордонну клініку, що спеціалізувалася на лапароскопічній урології.

З 7 закордонних стажувань хочеться відмітити 6-ти місячне клінічне стажування по вивченню лапароскопії в парижському центрі з світовим ім’ям Інститут Мутуаліст Монсурі (Institute Mutualiste Montsouris) (2008-2009рр). З 2010 по 2012 рік працював в клініках університету Торонто (Канада) в рамках 2-х річного клінічного стажування з онкоурології, під керівництвом лідерів світової онкоурології.

За свою кар’єру прийняв участь в роботі 62 конференцій, з них 39 за кордоном. Є автором понад 140 наукових праць. Досвід хірургічної роботи понад 12 років.

Збудники інфекцій, що передаються статевим шляхом, як чинники хронічного простатиту у хворих на ДГПЗ.

Стаття присвячена актуальній на сьогоднішній день темі вивчення особливостей перебігу доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ), яка є одним з найбільш розповсюджених захворювань серед осіб чоловічої статі старшого віку.

Згідно з результатами досліджень, було встановлено, що серед хворих на ДГПЗ, які потребують планового хірургічного лікування, ступінь інфікованості збудниками інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), становив 53,5 %. При цьому домінуючими у спектрі виявлених збудників були трихомонади (30,4 %) та молікути (54,4 %). Також було визначено, що тканина передміхурової залози переважно інфікована Trichomonas vaginalis (13,9 % випадків) та молікутами (12,9 % випадків). У генітальних екскретах ДНК молікутів виявлялись у 34,6 %, а Trichomonas vaginalis – у 13,9 % хворих. У 92,6 % інфікованих пацієнтів з ДГПЗ відмічалась розбіжність результатів дослідження генітальних екскретів та тканини передміхурової залози: у 20,4 % осіб збудники ІПСШ були відсутні в генітальних екскретах, а у 53,7 % – у видаленій тканині передміхурової залози. Було встановлено, що у хворих на ДГПЗ у сечі, зібраній після масажу передміхурової залози, виявлялась умовно-патогенна флора у 37,6 % випадків, у видаленій тканині передміхурової залози – у 8,9 %.

Ключові слова: доброякісна гіперплазія передміхурової залози, хронічний простатит, інфекції, що передаються статевим шляхом.

П ротягом останніх десятиліть у зв’язку з бурхливим розвитком новітніх технологій спостерігається активне впровадження принципово нових та вдосконалення вже існуючих методів лікування і діагностики в загальну медичну практику та в урологічну зокрема. Розширення діагностичних і лікувальних можливостей приводить до демографічної тенденції значного зростання тривалості життя населення більшості розвинутих країн, збільшення частки осіб старших вікових груп і підвищення медичного й соціального значення ряду розповсюджених захворювань.

Демографічні дослідження ВООЗ свідчать про значний приріст населення планети за рахунок осіб старших за 60 років, темпи якого істотно випереджають зростання населення в цілому [86]. Високий рівень старіння жителів України також є характерною особливістю сучасної вікової структури. Нині частка громадян віком старших за 60 років становить понад 20 %. Індекс старіння населення України з 2006 по 2010 р. підвищився з 140,9 до 146,1 % відповідно (Підсумки діяльності системи охорони здоров’я та реалізація програми економічних реформ 2010-2014 рр).

Враховуючи те, що серед чоловічого населення похилого віку одним з найбільш розповсюджених захворювань є ДГПЗ, вивчення особливостей перебігу даної патології набуває особливої актуальності.

Згідно із сучасними поглядами геронтологів та геріатрів, практичний відлік старіння відраховується з 60 років, проте на ДГПЗ хворіють особи і молодшого віку.

За результатами дослідження M. J. Barry (2000), гіперпластичні вузли в перехідній зоні з постійністю починають зустрічатися в 40-річному віці, на основі чого зроблено висновок, що саме з цього віку можна обчислити дійсну статистику захворюваності на ДГПЗ. На думку цього автора, частота ДГПЗ, що визначена клінічно, на 1000 чоловіків для осіб віком 40-49 років становить 0,2 %, 50-59 років – 1,2 %, 60-69 років – 5,7 %, 70-79 років – 10 % і старших за 80 років – 10,1 %.

У той же час, за даними інших авторів, клінічні ознаки захворювання спостерігаються у 13,8 % чоловіків віком 40-49 років, досягаючи 43 % у 60-69 років. Наприклад, у Росії 14-40 % (2,2-6,3 млн) чоловіків старших за 50 років мають потребу в лікуванні симптомів ДГПЗ. В інших країнах дана патологія також досить поширена. Так, у США захворюваність на ДГПЗ досягає 34,4 на 1000 чоловік у рік. За даними амбулаторної служби, у 2000 р. ДГПЗ вперше виявлена у 4,5 млн чоловіків, а загальне число звернень за медичною допомогою у зв’язку з цією патологією становило 8 млн. У Японії лікування помірно виражених симптомів нижніх сечових шляхів, зумовлених ДГПЗ, потребують 50 % чоловіків віком 60-70-років. В Італії хворі на ДГПЗ становлять найбільш масову категорію в амбулаторній урологічній практиці – 17,4 %.

Епідеміологічні дослідження, проведені в різних країнах світу, вказують на поступове зростання частоти патології передміхурової залози [47, 58, 60, 63, 78, 85]. В Україні рівень захворюваності на ДГПЗ серед дорослого чоловічого населення в 2011 р. становив 312,9 на 100 тис. осіб [71]. Кількість хворих, які перебували на обліку в лікувально-профілактичних закладах країни, збільшилась на 1,5 % (у 2010 р. їх зареєстровано 192 916). При цьому тільки половина з них (у 2010 р. 97 313 пацієнтів) знаходиться під диспансерним наглядом [68].

У той же час доцільно вважати, що результатів епідеміологічних та фундаментальних досліджень недостатньо для повного розуміння причин цього захворювання. Дотепер більшість епідеміологічних даних стосовно ДГПЗ було отримано на підставі обстеження чоловіків, які лікувались з цього приводу. Такі дослідження реально обмежені пацієнтами, у яких клінічні прояви захворювання розвинулись настільки чітко, що це змусило їх звернутись по спеціалізовану допомогу. У зв’язку з цим правомірно стверджувати про пандемію ДГПЗ.

На сьогоднішній день для послаблення або усунення симптомів, що розвинулися внаслідок інфравезикальної обструкції на фоні ДГПЗ, найбільш ефективними є хірургічні втручання на передміхуровій залозі [1, 16, 62]. У сучасній світовій урології постійно розробляється, вдосконалюється та використовується ціла низка різноманітних інвазивних методик лікування інфравезикальної обструкції на фоні ДГПЗ. Однак і дотепер найбільш розповсюдженими залишаються відкрита простатектомія та трансуретральна резекція передміхурової залози (ТУРП) [78, 79].

Частота післяопераційної інфекції сечових шляхів становить від 2,6 % при позадулонній простатектомії до 13,4 % при черезміхуровій простатектомії та 15,5 % при ТУРП. Частота епідидимітів – від 1,1 % при ТУРП до 2,5 % при позадулонній та 3,6 % при черезміхуровій простатектомії [109].

Н. Ф. Сергієнко та співавт. [73] зазначають, що виникнення гнійно-запального процесу в різних відділах сечостатевої системи після простатектомії нерідко буває пов’язане з наявністю хронічної сечової інфекції та зустрічається у 5-40 % випадків.

Не виключено, що наявність хронічної урогенітальної інфекції може впливати на характер перебігу захворювання і створювати загрозу розвитку цілого ряду ускладнень у післяопераційному періоді лікування ДГПЗ. Чимало авторів пов’язують виникнення інфекційно-запальних і гнійно-септичних ускладнень після простатектомії з наявністю інфекції, що викликана умовно-патогенними мікроорганізмами [5, 16].

За результатами бактеріологічного дослідження, у 90-92 % хворих причиною інфікування сечових шляхів є ентеробактерії, з них у 80 % осіб – кишкова паличка [95]. Відповідно до результатів дослідження, проведеного Е. О. Стаховським та співавт. [76], після ТУРП у 68,4 % пацієнтів виявлено сечову інфекцію.

О. І. Братчиков та співавт. [12] вивчали характер післяопераційних ускладнень у 507 хворих на ДГПЗ. У 47,3 % обстежених виявили хронічний пієлонефрит. Найчастіше гнійно-запальні ускладнення спостерігались після ТУРП у 58,8 % хворих, після черезміхурової простатектомії у 35,8 % і після позадулонної простатектомії у 19,7 %. Високий рівень вказаних ускладнень змушує лікаря вдаватися до застосування високовартісної антибактеріальної терапії, що в результаті дає можливість лише зменшити кількість зазначених ускладнень у 2,4 разу, але не позбавитись від них зовсім.

Джерела сучасної наукової літератури вказують на дуже високу частоту поєднання ДГПЗ із хронічним простатитом [6, 33, 67].

R. Rosen et al. опублікували результати великомасштабного багатонаціонального опитування, проведеного в США і шести європейських країнах у 2003 р. з метою системного дослідження симптоматики хронічного простатиту. Про помірно виражені симптоми повідомили 31 % респондентів. Автори визначали зміни поширеності симптоматики хронічного простатиту згідно з віком опитуваних. Так, у віковій групі від 50 до 59 років про симптоми хронічного простатиту повідомили 22 % чоловіків, в групі від 70 до 80 років – 45,3 %.

На думку ряду авторів, результати вивчення інтраопераційно видаленої тканини передміхурової залози свідчать, що частота хронічного простатиту при ДГПЗ становить від 70 до 100 % [16, 24, 54, 75]. З віком визначається чітка тенденція до збільшення кількості хворих на ДГПЗ із супутнім хронічним простатитом. Запальні зміни в передміхуровій залозі поглиблюють іритативну і обструктивну симптоматику гіперплазії простати [30]. У передміхуровій залозі відбуваються процеси глибоко розрізнені як за своїми якісними особливостями, так і за клінічними проявами. Проте між такими процесами, як гіперплазія і запалення простати, не завжди вдається визначити чітку межу [25, 64].

Так, за даними В. Д. Байло та співавт. (1998) [7], хронічний простатит поєднується з ДГПЗ у 76,3 % хворих. При цьому клінічна картина ДГПЗ є надзвичайно різноманітною, періоди латентного безсимптомного перебігу змінюються вираженими дизуричними явищами, гострою затримкою сечі, макро- і мікрогематурією та різким погіршенням стану хворого. Дослідники стверджують, що лікування хронічного простатиту при підготовці хворого до оперативного втручання сприяє покращанню перебігу післяопераційного періоду, зменшенню відсотка ускладнень і поліпшенню прогнозу захворювання.

У 1982 р. А. Л. Шабад та співавт. [80] порівняли передопераційні клінічні та лабораторні показники у 92 хворих на ДГПЗ із супутнім хронічним простатитом. Збільшення кількості лейкоцитів та білка в сечі виявлено у 35 пацієнтів, бактеріурію – у 31. У цих пацієнтів спостерігалась більш виражена дизурія, а в анамнезі – періодичне покращення та погіршення сечовипускання. Учені дійшли висновку, що терапія повинна починатись з ліквідації запального процесу в передміхуровій залозі з подальшим індивідуальним визначенням тактики лікування ДГПЗ.

В. П. Стусь провів дослідження (1997) за участю 185 чоловіків віком від 46 до 59 років з діагнозами «хронічний простатит» та «доброякісна гіперплазія передміхурової залози» [17]. Усім хворим у передопераційному періоді призначали адекватну протизапальну та антибактеріальну терапію в комбінації з імуномодуляторами, вітамінами, лазеро- і магнітотерапією. У 48,1 % випадків після проведеного лікування стан пацієнтів значно покращився, зникли ноктурія і дизурія, що дало змогу надалі вести хворих на ДГПЗ консервативно з призначенням препарату проскар.

У 1994 р. G. Bedаlov et al. опублікували показники захворюваності на простатит у чоловіків з ДГПЗ. У 27,9 % зразків, отриманих від таких хворих при ТУРП, не вдалося виявити мікроорганізми, хоча патогістологічне дослідження продемонструвало наявність у них ознак запалення простати [43].

J. Nickel et al. при дослідженні (1999) тканини передміхурової залози у всіх 80 пацієнтів з ДГПЗ, яким була проведена трансуретральна резекція, виявили ознаки запального процесу [73]. Разом із тим при бактеріологічному дослідженні було отримано ріст бактеріальної флори лише у 44 % хворих.

Група японських вчених під керівництвом Taoka Rikiya (2004) опублікувала результати власних досліджень, присвячених вивченню ступеня інфекційно-запального процесу в аденоматозній тканині простати.

Отже, хронічний простатит поєднується з ДГПЗ у більшості пацієнтів і призводить до розвитку ранніх післяопераційних ускладнень. Отримані численні докази наявності запалення свідчать про необхідність повноцінного передопераційного обстеження хворих на ДГПЗ, спрямованого на своєчасне виявлення хронічного простатиту й об’єктивну оцінку його активності та етіологічних чинників з метою проведення в передопераційному періоді необхідних профілактичних заходів [53].

Останні досягнення бактеріології, що включають застосування спеціальних культуральних середовищ і реагентів, електронної мікроскопії, а також ампліфікацію мікробних нуклеотидних послідовностей у тканинах і біологічних рідинах, в т.ч. метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), є доказом того, що в розвитку хронічного простатиту можуть брати участь численні раніше не визначені мікроорганізми [103].

Присутність мікроорганізмів у зразках тканини та секреті передміхурової залози, у яких ріст бактерій не був виявлений при традиційному клінічному мікробіологічному дослідженні, була продемонстрована за допомогою таких чинників: виявлення в тканині передміхурової залози послідовностей бактеріальних генів, що кодують рибосомальну РНК (рРНК) 16S і стійкість до тетрацикліну (tetM-tеtO-tetS); культурального дослідження, яке показує, що у пацієнтів із хронічним абактеріальним простатитом (ХАП) найчастіше вдається виділити коагулазонегативні стафілококи; виявлення плеоморфних коринебактерій при мікроскопії секрету передміхурової залози і виділення цих важкокультивованих мікроорганізмів із секрету [102].

Протягом останніх десятиліть спектр інфекційних агентів, що викликають хронічний простатит, змінився. Якщо раніше у пацієнтів із хронічним простатитом виділяли головним чином бактеріальну флору, то сьогодні основними збудниками цього захворювання є внутрішньоклітинні мікроорганізми (уреаплазми, хламідії, мікоплазми) [29].

При проведенні великого дослідження пацієнтів із простатитом (n = 597) майже третині з них був встановлений діагноз «хронічний абактеріальний простатит», що свідчить про значну його поширеність [93]. Згідно з останніми літературними даними, ХАП може мати інфекційну природу. Можливими етіологічними агентами ХАП можуть виступати Trichomonas vaginalis [105], Chlаmydia trachomatis [84, 91, 92, 96], генітальні мікоплазми [93], стафілококи [88, 92], коринебактерії [102] і генітальні віруси [89, 101].

У дослідження, проведене W. C. Moon et al., було включено 247 чоловіків з установленим діагнозом ХАП, і 85 – без ознак запалення сечових шляхів. Усі зразки біологічного матеріалу (сеча до та після масажу простати та/або секрет простати чи еякулят) були проаналізовані за допомогою ПЛР 16S рРНК з універсальним праймером (загальним для всіх видів бактерій), праймером, специфічним для Еscherichia coli, Corynebacterium , а також Neisseria gonorrhea, Chlamуdia trachomatis, Ureaplasma urealiticum і Mycoplasma genitalium . У пацієнтів із ХАП ПЛР для універсального 16S рРНК виявилася позитивною у 53 % осіб і була підтверджена наявністю Е. coli у 15,4 % випадків, Corynebacterium в 7,3 %, Chlamуdia trachomatis в 5,7 %, Mycoplasma genitalium в 4,5 %, Ureaplasma urealiticum в 2,8 %, Neisseria gonorrhea в 2,0 % і сполучення кишкової палички і мікроорганізмів, які викликають ІПСШ, у 5,4 % випадків. У зразках пацієнтів контрольної групи ПЛР для універсального 16S рРНК виявилася позитивною в 37,6 % випадків, для захворювання, викликаного Е. coli, в 1,2 % і для збудників ІПСШ у 2,4 % пацієнтів. Автори досліджень обґрунтовано вважають, що ХАП може бути прямо або побічно пов’язаний з ІПСШ, а ПЛР 16S рРНК сама по собі може обмежити цінність бактеріального дослідження при хронічному простатиті.

У дослідження, проведене J. N. Krieger et al., було включено 135 чоловіків із ХАП, що безуспішно проходили повторні курси антибактеріальної терапії. У цих пацієнтів не було встановлено структурних або функціональних аномалій нижніх відділів урогенітального тракту, бактеріального простатиту і уретриту, а при культуральному дослідженні з уретри не були виділені патогенні мікроорганізми. Методом ПЛР у зразках десяти (8 %) пацієнтів було виявлено M. genitalium, C. trachomatis або Т. vaginalis . Крім того, при використанні методу ПЛР були визначені гени tetM-tetO-tetS і 16S рРНК у 25 й 77 % пацієнтів відповідно. При цьому гени tetM-tetO-tetS були виявлені лише в частині зразків, що містили гени 16S рРНК. Наявність у біоптатах передміхурової залози гена 16S рРНК корелювала із присутністю в секреті передміхурової залози щонайменше 1000 лейкоцитів/мл (р ІПСШ становлять велику медичну, соціальну й демографічну проблему [2]. Сьогодні вони лідирують серед інфекційно-запальних захворювань в урологічній практиці й мають характер епідемії [26, 28, 59]. Більшість фахівців вважає, що підвищення частоти хронічних інфекцій урогенітальної сфери, які нерідко мають латентний перебіг, пов’язане з носійством збудників ІПСШ [21, 38, 39].

У ході досліджень встановлено, що статевим шляхом передається понад 20 мікроорганізмів. Наводимо їх класифікацію [79].

І. Бактерії: гонококів; трепонеми сірий; хламідія трахоматіс; уреалітикум; кампілобактер СПП.; Calymmabacterium granulomatosum; гарднерелла вагінальна; шигели СПП.; Мікоплазми людини; мікоплазма геніталій; гемофільної шляхом; в групи стрептокок; сальмонел.; Mobiluncus ѕрр.

ІІ. Віруси: імунодефіциту людини (типи 1 та 2); простого герпесу (типи 1 та 2); папіломи людини; гепатитів A, B, С та D; цитомегаловірус; Епштейна – Барр; контагіозного молюска; ентеровіруси.

ІІІ. Найпростіші: Trichomonas vaginalis; Entamoeba histolytica; Giardia lamblia ; інші найпростіші, що уражають кишківник.

IV. Ектопаразити: Phthirus pubis; Sarcoptes scabiei .

Основними етіологічними факторами ІПСШ є мікоплазмова, уреаплазмова та хламідійна інфекції у сполученні з трихомонадами [36, 37, 65]. Щорічно у світі реєструється близько 250 млн випадків ІПСШ. В Україні склалася несприятлива епідеміологічна ситуація стосовно венеричних хвороб. У 2003 р. офіційно зареєстровано близько 400 тис. хворих на ІПСШ. Захворюваність гонореєю становила 43 випадки на 100 тис. чоловік, трихомоніазом – 290, урогенітальним хладіміозом – 66, мікоплазмозом – 43. У загальній структурі урогенітальних захворювань відмічено прогресивне зростання частки всіх інфекцій (трихомоніазу, уреаплазмозу, мікоплазмозу), за винятком гонореї [50].

Перше місце серед ІПСШ посідає урогенітальний трихомоніаз, що як моноінфекція зустрічається порівняно рідко і являє собою в основному протозойно-бактеріальний процес [11]. Трихомонадна інфекція є причиною запальних захворювань сечостатевої системи у 23-40 % чоловіків [42]. Завдяки феномену незавершеного фагоцитозу, трихомонади можуть слугувати захисним резервуаром для персистуючих патогенних мікроорганізмів, перешкоджаючи впливу на них антибактеріальних препаратів, антитіл та інших факторів імунітету. Цим пояснюється резистентність до лікування змішаної трихомонадно-бактеріальної інфекції [37, 53].

За результатами дослідження практично здорових чоловіків віком від 21 до 51 року (n = 1733), збудники ІПСШ виявлено в 23,8 % з них, хоча T. vaginalis не діагностовано в жодному з випадків [43].

За даними літератури, частота виявлення урогенітального трихомоніазу в практично здорових чоловіків у вікових групах до 50 років коливалась від 1,5 до 26,5 %. У віковій категорії від 51 до 60 років вона становила 3,6 %, старших за 60 років – 1,2 % випадків. Наявність у трихомонад специфічних рецепторів до дигідротестостерону при хронізації процесу може бути чинником ризику розвитку гіперпластичних процесів у гормонозалежних тканинах [42].

Урогенітальний хламідіоз є однією з розповсюджених ІПСШ [66]. У США щорічно виявляється близько 5 млн нових випадків хламідіозу, у Європі – близько 10 млн. Урогенітальний хламідіоз зустрічається у 9,8 % чоловіків призовного віку. У хворих на уретрит та епідидиміт цей показник становить 20-60 і 40-80 % відповідно [110, 111]. Повідомлення щодо участі Chlamydia trachomatis у генезі хронічних простатитів досить суперечливі – від повного заперечення або визнання незначної їх ролі до виділення хламідій як одного з основних етіологічних факторів цього захворювання [31, 32, 37]. У молодих чоловіків хламідіоз ускладнюється гострим епідидимітом у 35-50 % випадків [8]. Запальні зміни чоловічих статевих органів, що мають хламідійну етіологію, при одночасному або послідовному їх виникненні зазвичай супроводжуються зниженням потенції, патологічними змінами спермограми і зрештою є однією з причин чоловічого безпліддя [9]. Внутрішньоклітинний паразитизм хламідій, існування декількох циклів розвитку, здатність персистувати в клітинах імунної системи, поліморфноядерних лейкоцитах, макрофагах й уникати реакцій з боку захисних систем макроорганізму, викликати малосимптомне або суб’єктивно безсимптомне захворювання, але із серйозними, нерідко незворотними, наслідками, визначають необхідність удосконалення методів діагностики хламідіозу [59].

Британські вчені провели скринінгове дослідження серед новобранців, які погодились на вивчення отриманих від них проб сечі на наявність C. trachomatis . У результаті було виявлено, що хламідійна інфекція спостерігалась у 9,8 % обстежених, при цьому у 88 % з них захворювання мало безсимптомний перебіг. Дослідники дійшли висновку про необхідність проведення скринінгу на хламідії серед молодих чоловіків і жінок з огляду на високий відсоток безсимптомних форм захворювання, який найчастіше перевищує загальностатистичний рівень (50 %).

При обстеженні 480 хворих (284 жінки та 196 чоловіків), які звернулися за отриманням спеціалізованої допомоги в різні клініки Інституту урології НАМН України, антиген C. trachomatis було виявлено у 70 % пацієнтів, а діагностично значущі титри протихламідійних антитіл – у 54,3 %. Варто підкреслити, що приблизно у 30 % хворих спостерігався безсимптомний перебіг хламідіозу [59].

Хламідії, на відміну від інших бактерій, не можуть розмножуватись на штучних живильних середовищах, вимагаючи для свого росту певних культур клітин [56].

Японські дослідники висунули припущення, що C. trachomatis нерідко викликає ХАП. Автори використали імуноблотинг для визначення специфічних протихламідійних імуноглобулінів класу A (IgА) у секреті передміхурової залози у 192 чоловіків, у т.ч. у 92 – із симптомами ХАП. Специфічні IgА було виявлено в секреті передміхурової залози у 44 (26 %) із 169 обстежених та у 20 (29 %) із 69 пацієнтів, у яких в секреті визначалося > 10 лейкоцитів у полі зору при великому збільшенні. У 38,5 % осіб з підвищеною (> 10) кількістю лейкоцитів були виявлені IgА до білка теплового шоку hsp60. У той же час IgА до hsp60 не визначалися в тих випадках, якщо кількість лейкоцитів у секреті передміхурової залози становила 5-9 у полі зору. Імунологічні дослідження дозволяють припустити, що C. trachomatis є етіологічним агентом ХАП у 20 з 69 пацієнтів із підвищеним вмістом лейкоцитів у секреті передміхурової залози.

А. Kadar et al. опублікували попередні дані щодо виявлення C. trachomatis у пацієнтів із хронічним простатитом. Автори використали метод гібридизації in situ з міченими біотином зондами для визначення ДНК C. trachomatis у зафіксованих формаліном і залитих парафіном зразках тканини передміхурової залози. Біоптати були отримані від 79 пацієнтів, у 34 з яких було встановлено діагноз ХАП. Геном C. trachomatis виявили у 3 з 11 досліджених зразків.

Відомо, що U. urealiticum в деяких випадках може викликати негонококовий уретрит. У той же час роль цього мікроорганізму як етіологічного агента простатиту вивчена недостатньо. У дослідженні, проведеному К. Teng et al., методами ПЛР і культивуванням визначали присутність U. urealiticum у зразках сперми, сечі й секрету передміхурової залози, отриманих від 50 пацієнтів з урогенітальними інфекціями. У цілому було отримано 6 % позитивних та 8 % сумнівних результатів культурального дослідження, а також 24 % позитивних результатів ПЛР. У порівнянні з методом культурального дослідження метод ПЛР характеризувався більш високою чутливістю при нижчому ступені залежності його результатів від умов зберігання зразка в проміжку між його забором й обробкою. Застосування методу ПЛР для аналізу отриманих відповідним чином зразків автори вважають досить перспективним методом швидкої й специфічної діагностики інфекції передміхурової залози, викликаної U. urealiticum .

За даними іноземних авторів, U. urealiticum була виявлена у 5,6 % чоловіків старших за 70 років.

Гонококовий простатит уперше був описаний J. N. Sargent і R. Irvin 1931 р. При цьому виявилося, що 75 % випадків абсцесів передміхурової залози було викликано N. gonorrhеае . Пізніше більшість дослідників рідко виявляли цю бактерію як етіологічного агента простатиту. У той же час у 1971 р. D. Danielsson і L. Molin [99], використовуючи метод імунофлюоресценції, продемонстрували присутність гонококів у секреті передміхурової залози у 40 % чоловіків, які одержали короткий курс протигонококової терапії і за даними традиційних методів діагностики вважались виліковними. У 1975 р. S. Colleen і P. Maardh [97] за допомогою методу імунофлюоресценції з протигонококовими антитілами виявили гонококи в сім’яній рідині шести чоловіків, причому результати попередніх кількаразових культуральних досліджень цих зразків були негативними. Після лікування метацикліном у п’яти із шести пацієнтів результати імунофлюоресценції були негативними.

Протягом останніх років відзначається тенденція значного росту негонорейних запальних захворювань сечостатевих органів. Частота інфекцій, викликаних мікоплазмами, перевищує частоту інфекції, викликаної гонококами, в 2-4 рази [8]. Показники інфікованості людей мікоплазмами варіюють від 20 до 65 % [68]. У чоловіків мікоплазми колонізують уретру, крайню плоть, передміхурову залозу. Згідно з узагальненими даними, частота урогенітальних мікоплазмозів у чоловіків становить: при негонококових уретритах від 13 до 37 %, при простатитах 49 %, а при склерозі передміхурової залози 41 % випадків.

Хронічні інфекційні запальні захворювання чоловічих статевих органів являють собою важливу проблему сучасної медичної науки й практики [13]. Особливу небезпеку становлять внутрішньоклітинні облігатні (хламідійні), трихомонадо-бактеріальні інфекції, оскільки сучасні методи етіотропної терапії не гарантують 100 % ерадикації збудника захворювання навіть у гострій стадії запального процесу [70, 87]. Хронічні запальні процеси чоловічих статевих органів здебільшого мають характер багатовогнищевих уражень і важко піддаються лікуванню.

За даними М. Л. Амозова та співавт. [3], хронічне запалення передміхурової залози у хворих на ІПСШ є одним з найбільш поширених ускладнень. Показник залучення до запального процесу передміхурової залози був вищим (87 %) у пацієнтів, які звернулися до лікаря з приводу змішаної інфекції, у той час як серед осіб з моноінфекцією він був нижчим (хламідіоз 80 %, мікоплазмоз 65 %, трихомоніаз 29 %, уреаплазмоз 63 % випадків). Автори засвідчили високу частоту патології передміхурової залози у пацієнтів з ІПСШ та пряму її залежність від давності захворювання й віку пацієнта.

Літературні джерела містять поодинокі публікації, які висвітлюють інфікованість збудниками ІПСШ чоловіків, хворих на ДГПЗ. При дослідженні методом ПЛР тканини, отриманої після ТУРП у 77 хворих на ДГПЗ, T. vaginalis була виявлена у 34 % випадків. При цьому достовірно вищою є інфільтрація В-лімфоцитами видаленої тканини передміхурової залози цих хворих. Автори зробили висновок, що даний факт вказує на етіологічний зв’язок між Trichomonas vaginalis та ДГПЗ.

У ході наших власних досліджень було встановлено, що серед хворих на ДГПЗ, які потребують планового хірургічного лікування, ступінь інфікованості збудниками ІПСШ становив 53,5 %. При цьому домінуючими в спектрі виявлених збудників були трихомонади (30,4 %) та молікути (54,4 %). Також було визначено, що тканина передміхурової залози хворих на ДГПЗ переважно інфікована T. vaginalis (13,9 % випадків) та молікутами (12,9 % випадків). У генітальних екскретах ДНК молікутів виявлялась у 34,6 %, а T. vaginalis – у 13,9 % хворих.

Нами також було встановлено, що хронічний запальний процес у передміхуровій залозі та/або сечівнику у хворих на ДГПЗ вірогідно частіше зумовлений збудниками ІПСШ (60,6 %), ніж умовно- патогенними мікроорганізмами (42,4 %). При цьому ДНК T. vaginalis та U. urealiticum у таких хворих зі статистичною достовірністю виявлялись відповідно в 4 та 3 рази частіше, ніж у чоловіків без запального процесу. Крім того, було визначено, що наявність хронічного запального процесу в передміхуровій залозі та/або сечівнику достовірно підсилює вираженість симптомів нижніх сечовивідних шляхів у хворих на ДГПЗ (IPSS становив 23,1 балу проти 20,7 в осіб без запалення), що відбувається за рахунок як іритативної, так і обструктивної складових. У даному дослідженні частота виникнення ранніх післяопераційних ускладнень з боку сечостатевих органів пацієнтів, інфікованих збудниками ІПСШ, у 2 рази перевищувала таку у неінфікованих і становила 42,6 проти 21,3 % відповідно. Інфікованість збудниками ІПСШ у 4 рази підвищувала частоту виникнення довготривалої або профузної макрогематурії після планової простатектомії, викликаючи її у 18,5 % хворих. Хронічний запальний процес у передміхуровій залозі та/або сечівнику у хворих на ДГПЗ вірогідно призводив до підвищення частоти розвитку ранніх післяопераційних ускладнень простатектомії – гострого пієлонефриту та нагноєння рани (10,6 проти 0 % у хворих без запального процесу).

Таким чином, сьогодні зусилля щодо визначення пріоритетності впливу збудників ІПCШ на характер перебігу захворювання, загрозу розвитку ускладнень в процесі лікування ДГПЗ представлено лише результатами поодиноких, в т.ч. і наших власних досліджень. У той же час при постійному підвищенні поширеності ІПСШ ефективність їх лікування залишається все ще недостатньою. У зв’язку з цим безсумнівний інтерес викликає подальше поглиблене вивчення впливу найбільш розповсюджених збудників ІПСШ на характер перебігу ДГПЗ та розвиток ускладнень при лікуванні цієї неухильно зростаючої когорти хворих чоловіків.

1. Здогад А. Н., Лоткова Ц. Р., Гэрравея В. М. і співавт. Аналогічні рівні урологічних симптомів мають аналогічний вплив на шотландських і американських чоловіків-althuogh шотландці повідомляють менше симптомів / J. Urol. — 1993 рік. — v. 150 (5 pt 2). — P. 1701-1705.

2. Возіанов О. Ф. Досягнення й проблеми урологічної допомоги населенню України / О. Ф. Возіанов, С. П. Пасєчніков, Л. П. Павлова // Урологія. – 2001. – № 4. – С. 3-6.

3. Стаховський Е. А., Білик В. і, Войленко О. А., В. А. Котов / Діагностика доброякісної гіперплазії передміхурової залози / / Журнал практичного лікаря. – 2001. – № 6. – С. 29-31.

4. Тан Цзе. Виникає доброякісна гіперплазія передміхурової залози з периферичної зони простати? Попереднє дослідження / Jie Tang, Jing Chun Yang, Yan Zhang / / BJU Int. — 2007 рік. – В. 100, Це. 5 – п. 1091-1096.

5. Lepor H. патофізіологія доброякісної гіперплазії передміхурової залози у старіючого чоловічого населення / H. Lepor / / Rev Urol. — 2005. — 7 (suppl 4). — р. С3-С12.

6. Алькасар А. чи є докази зв’язку між доброякісною гіперплазією передміхурової залози і раком передміхурової залози? Висновки літературного огляду / Alcazar A. Hammerer P., Tubaro A. et al. // Урол Євро. — 2009. – Том. 55 (4). — P. 864-873.

7. Nickel J. C. запалення і доброякісна гіперплазія передміхурової залози / / Urol Clin North Am. — 2008. — V. 35 (1). — P. 109-115.

8. Nickel J. C. взаємозв’язок між запаленням передміхурової залози і симптомами нижніх сечових шляхів: дослідження вихідного рівня з дослідження REDUCE / J. C. Nickel, C. G. Roehrborn, M. P. o’leary et al. // Урол Євро. — 2008. — V. 54 (6). – П. 1379-1384.

9. Elhilali М., Vallancien р., Emberton M. і співавт. / Лікування гострої затримки сечі у пацієнтів з ДГПЗ. Всесвітнє порівняння. // J Urol. — 2004 рік. — V. 171. — P. 407, A1544.

10. Вермюлен а табір Ван, Mattelaer Дж, де Си У. гормональних факторів, пов’язаних з патологічним зростанням передміхурової залози. У Коффі Д. С. І Айзекса Дж.Т. (ЕРС) рак передміхурової залози. МСБр технар Сер, том 48. Женева: МСБр, 1979. – С. 81-92.

11. Возіанов О. Ф. Сучасні інструментальні методи лікування аденоми передміхурової залози / О. Ф. Возіанов, С. П. Пасєчніков, А. О. Андреєв // Журнал АМН України. – 1997. – Т.3, №4. – С. 567-581.

12. Фостер С. С. патологія доброякісної гіперплазії передміхурової залози / С. С. Фостер / / Суппл простати. — 2000. — зовні.9. — P. 4-7.

13. Стаховський Е. О., Вулканович П. С., Войленко О. А., Котов В. А., Стаховський О. Е. Роль препарату «Простаплант форте» у відновленні акту сечовипускання після ТУР передміхурової залози // Урологія. – 2006. – № 2. – С. 25-28.

14. Строй О. О., Мицик Ю. О., Дмитрієнко В. В. Застосування медикаментозної корекції розладів сечовипускання після трансуретральної резекції доброякісної гіперплазії передміхурової залози// Урологія. – 2006. – Т. 10, № 1. – С. 25-30.

15. Сайдакова Н. О. Основні показники урологічної допомоги в Україні за 2006-2007 роки: відомче видання / Міністерство охорони здоров’я України, ДУ «Інститут урології АМНУ», Центр медичної статистики; уклад. Н. О. Сайдакова, Л. М. Старцева, Н. Г. Кравчук. – К.: Поліум, 2008. – 210 с.

16. Сайдакова Н. О. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози у структурі госпіталізованої захворюваності та оперативних втручань / Н. О. Сайдакова, Л. М. Старцева, В. В. Кузнєцов, В. С. Грицай // Здоровье мужчины. – 2009. – №1. – С. 172-178.

17. Стусь В. П. клінічна ефективність комбінованої терапії ДГПЗ з використанням дутастериду та тамсулозину: результати дослідження CombAT / / урологія. – 2010. – № 3. — С. 84-87.

18. Аляєв Ю. Г., Гаджиєва З. К., Петровський Н. В. гіперактивний сечовий міхур у пацієнтів з інфравезикальною обструкцією, обумовленою аденомою передміхурової залози / / Урологія. – 2010. №6. – С. 10-15.

19. Возіанов О. Ф. Деякі питання діагностики доброякісної гіперплазії передміхурової залози / О. Ф. Возіанов, Е. О. Стаховський, В. І. Білик // Урологія. – 1999. – Т. 3, № 2. – С. 44-48.

20. Hasui Y. взаємозв’язок між сироватковим простатспецифическим антигеном і гістологічним простатитом у пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози / Y. Hasui, K. Marutsuka, Y. Asada et. Ел. // Prostate 1994; 25 (2): 91-96.

21. Gravas S., Oelke M. поточний статус інгібіторів 5α-редуктази в лікуванні симптомів нижніх сечових шляхів і ДГПЗ // World J Urol. — 2010 рік. — V. 28 (1). — P.9-15.

22. Давидов м. І. сприятливі фактори до виникнення гострої затримки сечі у хворих на аденому передміхурової залози // урологія. – 2007. – №2. – С. 25-32.

23. Choong s., Emberton m. гостра затримка сечі. // Br J Urol Int. — 2000. – Том. 85. Бувши. 2-С. 186-201.

24. Marberger М. Я. і співавт. Об’єм простати і сироватковий простатспецифічний антиген як предиктори гострої затримки сечі: спільний досвід трьох великих багатонаціональних плацебо-контрольованих досліджень / / Eur Urol. — 2000. — V. 38. — P. 563-568.

25. Перепанова Т. С., Камалов А. А., Синюхин В. Н. / Доксазозин (кардура) при гострій затримці сечовипускання, обумовленої доброякісної гіперплазією простати // урологія. – 2001. – № 3. – С. 18-20.

26. Pickard R., Emberton M., Neal D. E. лікування чоловіків з гострою затримкою сечі / / Br J Urol. — 1998 рік. – Том. 81. — P. 712-720.

27. Вайнберг З. С. Невідкладна урологія. М.: МоС. робочий, 1997. – 206 с.

28. Невідкладна урологія і нефрологія / Під ред. А. В. Люлько. – Київ: Здоров’я, 1996. – 288 с.

29. Раціональна фармакотерапія в урології: сompendium / під ред. Н. а Лопаткіна, Т. С. Перепанової. – М.: Літтера, 2006. – 464 с.

30. Гонсалес р. р., ті а. Є. гіперактивний сечовий міхур і чоловіки: показання до застосування антихоліергічних препаратів. // Сигг Рез. Урол 2003. – Том. 4. — P. 429-435.

31. Barclay L., Lie D. НПЗП можуть подвоїти ризик гострої затримки сечі у чоловіків / / Arch Intern Med. 2005 рік. – Том. 165. — P. 1547-1551.

32. Emberton M., Anson K гостра затримка сечі у чоловіків:вікова проблема. / БР Мед Ж. 1999. – Том. 318 (3). — P. 921-925.

33. Simeone C., Pezzotti G., Zani D. є симптоматична доброякісна гіпертрофія передміхурової залози з-за вегетативного захворювання? // In: тези доповідей XIV з’їзду ЄАС. 7-11 квітня 1999 року. Стокгольм. Швеція. 1999 рік. P. 461.

34. Кефі А., Косеоглу Х., Челебі В., Йорукоглу К., Есен А. А. зв’язок високого ПСА при гострій затримці сечі з простатитом / / в: Тези доповідей XIX з’їзду ЄАУ. 24-27 березня 2004 року. Відень. Австрія. 2004 рік. — P. 144.

35. Thomas K., Chow K., Kirby R. гостра затримка сечі: огляд етіології та управління. // Рак Передміхурової Залози Простат Дис. 2004 рік. – Том. 7 (1). — P.32-37.

36. Трапезникова М. Ф., Мороз А. П., Поздняков К. В. Гостра затримка сечі при аденомі передміхурової залози// Урологія. – 2007. – № 3. – С. 98-102.

37. Іремашвілі В. В. гостра затримка сечовипускання у чоловіків / / Урологія. – 2007. – № 4. – С. 126-129.

38. McConnell J. D., Roehrborn C. G., Баутіста О. М. віддалений вплив Доксазозина, фінастериду і комбінованої терапії на клінічний прогресуванню доброякісної гіперплазії передміхурової залози // N Engl J Med. — 2003. – Том. 18: 239. – П. 2387-2398.

39. Jacobsen S. J., Jacobsen D. J., Girman C. J. Природна історія простатизма: фактори ризику гострої затримки сечі. // J Urol. — 1997. — V. 158. — P. 481-487.

40. McConnell J. D., Bruskewitz R., Walsh P. вплив фінастериду на ризик гострої затримки сечі та необхідності хірургічного лікування у чоловіків з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Фінастерид довгострокової ефективності та безпеки дослідження групи / / Н Енгл Дж мед. 1998 рік. В. 338. — P. 557-563.

41. Люлько О. В. Ускладнення відкритих і трансуретральних простатектомій, їх профілактика і лікування / О. В. Люлько, О. О. Люлько, С. І. Забашний // Урологія. – 2004. – Т. 8, № 1. – С. 8-19.

42. Бондаренко Ю. М. Функціональні ускладнення нижніх сечових шляхів та їх корекція при хірургічному лікуванні хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози: автореф. дис… канд. мед наук: 14.01.06 / Ю. М. Бондаренко. – К., 2007. – 19 с.

43. Г. Prostatis Bedalov в доброякісних гіперплазії передміхурової залози: гістологічне, бактеріологічне та клінічне дослідження / Г. Bedalov, І. Вукович, С. Фрідріх, М. Брук, Д. Пушкар, З. Bartolin/ / Аста мед. Хорват. — 1994. – Том. 48. — P. 105-109.

44. Возіанов О. Ф. Десятирічний аналіз діяльності і перспективи розвитку урологічної служби України / О. Ф. Возіанов, С. П. Пасєчніков, Н. О. Сайдакова // Урологія. – 2006. – № 1. – C. 5-7.

45. Возіанов А. Ф. Атлас-керівництво по урологи в 3-х т / А. Ф. Возіанов, А. В. Люлько. – Дніпропетровськ: «Дніпро-VAL», 2001. – Т. 3. – 519 с.

46. Головко С. В. Ускладнення трансуретральної резекції доброякісної гіперплазії передміхурової залози: частота, профілактика, лікування (огляд літератури) / С. В. Головко, О. Ф. Савицький, А. А. Кобірніченко // Урологія. – 2010. – T.14, № 3 – С. 77-83.

47. Ухаль М. І. Алгоритм організаційних і профілактичних заходів ранніх і пізніх ускладнень при оперативному втручанні на передміхуровій залозі у хворих середнього та похилого віку / М. І. Ухаль, Д. А. Меленевський, А. С. Анчев // Урологія. – 2000. – T.4, №1. – С. 25-29.

48. Арбулиев М. Р. Профілактика гнійно-запальних ускладнень після аденомектомії / М. Р. Арбулиев, р. Ш. Задаев, З. Ш. Зайнулабидов // Мат-ли Х Зростав. з’їзду урологів, 1-3октября, 2002 Р., М. Москва. – М., 2002. – С. 62-65.

49. Возіанов О. Ф. Сучасні інструментальні методи лікування аденоми передміхурової залози / О. Ф. Возіанов, С. П. Пасєчніков, А. О. Андреєв // Журнал АМН України. – 1997. – T.3, №4. – С. 567-581.

50. Возіанов О. Ф. Зв’язок інфікованості збудниками захворювань, що передаються статевим шляхом, з виникненням ранніх післяопераційних ускладнень у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози / О. Ф. Возіанов, С. П. Пасєчніков, В. С. Грицай // Журнал АМН України. – 2009. – T.15, № 3. – С. 568-573.

51. Малишев А. В. патогенетичні механізми інфекційно-запальних і тромбогеморагічних ускладнень трансуретральної резекції простати / А. В. Малишев, Ю. В. Васильєв / / урологія. – 2004. – № 2. – С. 54-58.

52. Roehrborn C. G. стандартні хірургічні втручання: TUIP / TURP/OPSU / / підручник доброякісної гіперплазії передміхурової залози / C. G. Roehrborn, R. Kirby, J. D. McConnell, J. M Fitzpatrick [та ін]. – М.: ІД медичних ЗМІ, 1996. – П. 341-379.

53. Rassweiler J. ускладнення трансуретральной резекції простати (Турп) – частота, лікування та профілактика / J. Rassweiler, D. Teber, R. Kuntz [та ін] // Урол Євро. — 2006. — V. 50. — P. 869-880.

54. Дзюрак В. С., Сапсай В. І., Сапсай А. В., Бойко А. І. хронічний простатит. – К.: Ходак, 2003. – 123 с.

55. Горбатий Н. А. Роль цитокінів як прогностичних маркерів при хронічному простатиті / Н. А. Горбатий // Урологія. – 2010. — №. С. 87-94.

56. Горпинченко І. І. Сучасний погляд на лікування хронічного простатиту / / Медична газета «Здоров’я України». – 2003. – № 64.

57. Набер К. Г., Вайднер в. хронічний простатит: інфекційне захворювання? // J Протимікробна Хіміотерапія. — 2000. — V. 46. – П. 157-61.

58. Palapattu G. S., Sutcliffe S., Bastain P. J., Platz E. A. канцерогенез і запалення передміхурової залози: нові ідеї // канцерогенез. — 2004 рік. – Том. 26. – П. 1170-81.

59. Цукор Л. М. запалення і рак передміхурової залози / / Can J Urol. — 2006. – Том. 13 (Додаток 1). — P. 46-7.

60. Коффі Д. С. схожість раку простати і молочної залози: еволюція, дієта і естрогени // Урологія. — 2001. – Том. 57 (дод 1). — P. 31-38.

61. Ді Сільверіо Ф., Босман С., рятівне М. і співавт. Комбінована терапія рефококсибом та фінастеридом у лікуванні чоловіків із симптомами нижніх сечових шляхів (ЛПВЩ) та доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) // Eur Urol 2005;47:72-9.

62. Дранник Г. Н. Клінічна імунологія та алергологія. – М.:Мед. інформ. агентство, 2003. – С. 82-91.

63. Камалов А. а. сучасні погляди на проблему хронічного простатиту /А. А. Камалов, С. Д. Дорофєєв // РМЗ. – 2003. – Т. 11. – № 4. – С. 31-33.

64. Драннік Г. М. Продукція прозапальних цитокінів в еякуляті у хворих на хронічний абактеріальний простатит / Г. М. Драннік, І. І. Горпинченко, Т. В. Порошина, Н. А. Калініна // Урологія. – 2010. – Т. 14, № 2. – С. 38-42.

65. Маянський А. Н. цитокіни і медіаторні функції уроепітелію в запальних реакціях сечовивідної системи / А. Н. Маянський / / цитокіни і запалення. – 2003. – № 3. – С. 15-18.

66. Голубчиков В. А / / Урологія. 2011. – № 1. – С. 21-25.

67. Возіанов О. Ф. Вплив інфікованості збудниками різного таксономічного походження на виникнення ранніх післяопераційних ускладнень у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози / О. Ф. Возіанов, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, В. С. Грицай // Урологія. – 2010. – Т. 14. – С. 76-79.

68. Возіанов О. Ф. вплив хронічного запального процесу передміхурової залози та уретри на клінічний перебіг доброякісної гіперплазії передміхурової залози / О. Ф. Возіанов, С. П. пасічників, В. С. Грицай / / 2-й щорічний конгрес Європейської асоціації урологів: Реферат (Стокгольм, 17-21 березня 2009 р.) // Eur. Урологія. Зовні. — 2009. – Том. 8, № 4. — P. 208.

69. Возіанов О. Ф. Зв’язок інфікованості збудниками захворювань, що передаються статевим шляхом, з виникненням ранніх післяопераційних ускладнень у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози / О. Ф. Возіанов, С. П. Пасєчніков, В. С. Грицай // Журнал АМН України. – 2009. – № 3. – С. 568-573.

70. Шестаков С. Г., Конопля А. І., Серьогін С. П. вивчення імунного статусу у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози до і після аденомектомії / / Курський науково-практ. Вісник » людина і його здоров’я». – 2001. – № 2 (8). – С. 58-62.

71. Nickel J. C. запалення передміхурової залози при доброякісній гіперплазії передміхурової залози-третій компонент? // Can J Urol. — 1994. – Том. 1 (1). — P.1-4.

72. Нікель JC, Roehrborn CG. Оптимізація лікування захворювань передміхурової залози: простатит і доброякісна гіперплазія передміхурової залози / / BJU Int 2008; 101 (suppl): 1-30.

73. Роберт Г. А. Descazeaud, Allory Ю. і співавт. Чи повинні ми досліджувати запалення передміхурової залози для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози? // Урол Євро 2009; Обсяг. 8, Іс. 13: 879-886.

74. Пасічників С. П. місце інгібітор о в 5α-редуктази в лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози. // Урологія. – 2010. – № 4. – С. 31-36.

75. Мостофи Ф. К., Сестерхенн І. А. Собин Л. Х. гістологічне типування пухлин. Випуск № 22. Міжнародна гістологічна класифікація пухлин. Женева (Швейцарія): Всесвітня Організація Охорони Здоров’я, 1980.

76. Helpap B. Діагностичні заходи для планування і Лікувальний раку простати // уролог (B). – 2002. – V. 42. – С. 121-127.

77. Молчанов Р. Н. Цитогистологическая діагностика пухлин сечового міхура і передміхурової залози. / р. Н. Молчанов, К. Е. Меналиев // Дніпропетровськ. «Пороги», 2008. – 196 с.

78. De Marzo A. M. патологічні і молекулярні аспекти раку передміхурової залози / A. M. De Marzo, W. G. Nelson, W. B. Isaacs et al. // Ланцет. — 2003. – С. 361. — P. 955-964.

79. Томас Д., Б. Kruslin, Rogatsch Х. і співавт. Різні типи атрофії передміхурової залози з аденокарциномою і без неї / / Eur Urol 2007; 51: 98-104.

80. Возіанов О. Ф. Особливості ранніх стадій канцерогенезу у передміхуровій залозі після аварії на ЧАЕС./ О. Ф. Возіанов, А. М. Романенко, А. О. Чекалова, Піркко Харконен// Урологія. – 2010. № … – С. 5-9.

81. Де Марцо А. М., Накай Ясутомо, Нельсон В. г. запалення, атрофія і канцерогенез передміхурової залози / / Урол Онкол. — 2007 рік. — V. 25. — P. 398-400.

82. Чекалова А. О./ А. О. Чекалова, В. М. Благодаров, А. М. Романенко, Піркко Харконен. Хронічний атиповий проліферативний простатит, що розвивається під впливом довгострокової дії малих доз іонізуючого опромінення після аварії на ЧАЕС // Патологія. – 2010. – Т. 7, № 2. – С. 59-62.

83. Zynger Д. Л., Ximing Ян. Повноцінна простатична інтраепітеліальна неоплазія передміхурової залози: провісник ураження передміхурової залози раком / / Int J Clin Exp Pathol. — 2009. – Том. 2. — P. 327-338.

84. Д. Девідсон, Д. Боствік г., Цянь Ю., воланом П. С., Oesterling J. Е. і співавт. Простатична інтраепітеліальна неоплазія є фактором ризику розвитку аденокарциноми:прогностична точність при пункційної біопсії // J Urol 1995; 154: 1295-1299.

85. Романенко А. М. 2002.

86. Епштейн Дж.і., Поттер С. р. патологічна інтерпретація і значення результатів біопсії голки простати: наслідки і поточні суперечки.// J Urol. — 2001. – С. 166. — P. 402-410.

87. Bostwick D. G., Amin M. B., Dundore P., Marsh W., Schultz D. S. архітектурні моделі інтраепітеліальної неоплазії передміхурової залози високого ступеня / / Hum Pathol. — 1993 рік. — V. 24. — P. 298-310.

88. Iczkowski K. A., Qiu J., Qian J., Somerville M. C., Rittmaster R. S., Andriole G. L., Bostwick D. G. подвійний інгібітор 5-альфа-редуктази дутастерід індукує атрофічні зміни і зменшує відносний об’єм раку передміхурової залози людини // Урологія. — 2005. — V. 65. — P. 66-82.

89. Чан Т. М, І. І. Епштейн .Спостереження за атиповими біопсіями простати з підозрою на рак / / Урологія. — 1999. – Том. 53 (2). — р. 351-355.

90. Epstein J. I., Herawi m. пункційні біопсії простати, що містять простатичну інтраепітеліальну неоплазію або атипові вогнища, підозрілі на карциному: наслідки для догляду за пацієнтами / / J Urol 2006; 175: 820-834.

91. Park S., Meng M. V., Elkin E. P., Speight J. L., DuChane J, Carroll P. R. використання андрогенної депривації із зовнішнім променевим випромінюванням для раку передміхурової залози: результати Капсюра.// J Urol. — 2005. — V. 174 (5). — р. 1802-1807.

92. Tomas D, Kruslin B, Rogatsch H, Schaefer G, Belicza M, Mikuz G. різні типи атрофії передміхурової залози з аденокарциномой і без неї // Eur Urol 2007;51:98-104.

93. А. Скьярра, Ді Сільверіо Ф., Salciccia С., ДВ. Ел. Запалення і хронічні захворювання передміхурової залози: докази зв’язку? / Урол Євро. — 2007 рік. — V. 52 (4). — р. 964-972.

94. De Marzo A, Platz EA, Sutcliffe S та ін. Запалення в канцерогенезі передміхурової залози / / Nat Rev 2007;7:256-269.

95. Де Марцо ранку, МАРХИ В. Л., Епштейн дзі, Нельсон РГ. Проліферативна запальна атрофія передміхурової залози / / Am J Pathol 1999; 155:1985-92.

96. Sciarra A., Mariotti G., Salciccia S., Autran Gomez A. M., Monti S., Gentile V., Di Silverio F.. Prostate growth and inflammation / J Ster Bioch Mol Biol. — 2008. — В. 108. — р. 254-260.

97. Шах Р, Муччі НР, Амін а, Макоска Джа, Рубін Ма. Постатрофическая гіперплазія передміхурової залози: пухлинний попередник або невинний свідок? // Я J В Журнал Патологія 2001;158:1767-73.

98. Йилдиз-Сезер з Verdorfer я, Шефер г., співавт. Оцінка аберацій хромосоми 8 при атрофії передміхурової залози / / BJU Int 2006;98:184-8.

99. Е. Д. Кроуфорд, С. С. Вілсон, Roehrborn С. г. і співавт. Ел. (для дослідницької групи MTOPS). Вихідні фактори як предиктори клінічного прогресування доброякісної гіперплазії передміхурової залози у чоловіків, які не отримували плацебо./ J Urol. — 2006. — С. 175. — P. 1422-1427.

100. Roehrborn C. G. визначення пацієнтів групи ризику: вихідні змінні / / BJU. — 2006. — С. 97 (внешн. 2). — P. 7-11.

101. Дослідницька група MTOPS. Довгостроковий вплив доксазозину, фінастериду та комбінованої терапії на клінічне прогресування доброякісної гіперплазії передміхурової залози / / N Engl J Med 2003; 349: 2387-98.

102. Kramer G, Mitteregger D, Marberger M. є доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) імунним запальним захворюванням? // Урол Євро 2007;51:1202-16.

103. Ді Сільверіо Ф Джентіле в Де Маттеіс А. і співавт. Розподіл запалення, передракових уражень, випадкової карциноми при гістологічно підтвердженою доброякісної гіперплазії передміхурової залози: ретроспективний аналіз / / Eur Urol 2003; 43:164-175.

104. Irani J, Levillain P, Goujon JM, Bon D, Dore B, Aubert J. запалення при доброякісній гіперплазії передміхурової залози: кореляція зі значенням специфічного антигену простати // J Urol 1997;157:1301-3.

105. Nelson W. G., De Marzo A. M., Isaacs W. B. рак передміхурової залози / / N Engl J Med 2003;349:366-381.

106. Elkahwaji JE, Zhong W, Bushman W. хронічна бактеріальна інфекція і запалення провокують реактивну гіперплазію в мишачої моделі хронічного простатиту // простата 2007;67 (1):14-21.

107. Гурженко Ю. М. Сучасний погляд на проблему синдрому хронічного тазового болю / Ю. М. Гурженко / / Здоров’я чоловіка. – 2005. – № 2. – С. 118-125.

108. Montironi R.. 2005 Update on Pathology of Prostate Biopsies with Cancer. / R. Montironi, Remigio Vela-Navarrete, Антоніо Лопез-Белтран, Роберта Mazzucchelli, Альдо Боно / / Eur Urology. — 2006. — В. 49. — П. 441-447.

109. Алькасар А. чи є докази зв’язку між доброякісною гіперплазією передміхурової залози і раком передміхурової залози? Висновки літературного огляду / Алькасар Антоніо, Хаммерер Пітер, Тубаро Андреа та ін. // Урол Євро 2009. – Том. 55 (4). – П. 864-875.

110. Возіанов О. Ф. Особливості ранніх стадій хронічного запального процесу у передміхуровій залозі після аварії на ЧАЕС / О. Ф. Возіанов, А. М. Романенко, А. О. Чекалова, Піркко Харконен // Урологія. – 2010. – Т. 14. – С. 21.

Збудники інфекцій, що передаються статевим шляхом, як фактор хронічного простатиту у хворих на ДГПЗ.

С. П. Пасєчніков, В. С. Грицай, С. В. Нашеда, А. С. Глєбов.

Стаття присвячена актуальній на сьогоднішній день темі вивчення особливостей перебігу доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ), яка є одним з найпоширеніших захворювань серед чоловіків старшого віку.

Згідно з результатами досліджень, було встановлено, що серед хворих на ДГПЗ, що потребують планового хірургічного лікування, ступінь інфікованості збудниками інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), склала 53,5 %. При цьому в спектрі виявлених збудників домінували трихомонади (30,4 %) і молікути (54,4%). Також було визначено, що тканина передміхурової залози хворих на ДГПЗ переважно інфікуванню вана Trichomonas vagi nalis (13,9 % випадків) і моликутами (12,9 % випадків). У генітальних екскретах ДНК молікутів були виявлені в 34,6%, а Trichomonas vagi nalis-в 13,9% випадків. У 92,6 % інфікованих хворих ДГПЗ зазначалося розбіжність результатів дослідження генітальних екскретах і тканини передміхурової залози, у 20,4 % пацієнтів збудники ІПСШ були відсутні в генітальних экскретах, а у 53,7 % – в видаленої тканини передміхурової залози. Було встановлено, що у хворих ДГПЗ в сечі, взятої після масажу передміхурової залози, виявлялася умовно-патогенна флора в 37,6% , у віддаленій тканині передміхурової залози-в 8,9% випадків.

Ключові слова: доброякісна гіперплазія передміхурової залози, хронічний простатит, інфекції, що передаються статевим шляхом.]

Інфекції, що передаються статевим шляхом, як фактори хронічного простатиту у хворих на ДГПЗ.

С. П. Пасєчніков, В. С. Грицай, С. В. Нашеда, А. С. Глєбов.

Стаття присвячена актуальній темі вивчення особливостей доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ), яка є одним з найбільш поширених захворювань серед літніх людей.

За результатами досліджень було встановлено, що серед пацієнтів з ДГПЗ, які потребують планового хірургічного лікування, ступінь інфікованості збудниками ЗПСШ склала 53,5%. Водночас домінуючими у спектрі збудників були виявлені трихомонади (30,4 %) та молікути (54,4%). Також було встановлено, що тканини передміхурової залози хворих на ДГПЗ інфіковані advantageo usly Trichomonas vagi nalis (13,9% випадків) і molikutes (12,9% випадків). ДНК генітальних виділень molikutes були виявлені в 34,6%, а Trichomonas vagi nalis-в 13,9% випадків. У 92,6% інфікованих хворих ДГПЗ зазначено розбіжність результатів дослідження генітальних виділень і тканин передміхурової залози, у 20,4% хворих були відсутні збудники ІПСШ в генітальних виділеннях, а у 53,7 % – в видаленої тканини передміхурової залози. Встановлено, що у хворих з ДГПЗ в сечі, взятої після масажу передміхурової залози, забезпечена умовно-патогенна флора в 37,6% , у віддаленій тканині передміхурової залози-в 8,9%.

Ключові слова: доброякісна гіперплазія передміхурової залози, хронічний простатит, інфекція, що передається статевим шляхом.

Простатит – причини, ознаки, лікування простатиту.

Автор: Петро Малінін.

Що таке простатит?

запалення простати

Простатит – це запалення передміхурової залози, яка називається простатою. Заліза простати є другорядною частиною чоловічих репродуктивних органів. Вона розташована під сечовим міхуром, навколо його шийки. Справа в тому, що уретра проходить через простату, тобто простата розташована навколо сечовивідної трубки. Саме внаслідок цього при збільшенні простати здавлюється сечовивідний канал, що заважає проходу сечі.

У чоловіків старше 35 років простата часто збільшується. Це типове явище. Більша частина захворювань у чоловіків старше 50 років є лише наслідком порушення роботи сечостатевої системи, тобто в результаті запалення залози простати. Треба пам’ятати, що чим більше заліза простати, тим більше сечі буде блокуватися, тим самим організм все сильніше буде труїтися цієї сечею.

Захворювання досить поширене і діагностується у понад 80% статевозрілих чоловіків, з них приблизно 30% виявляється у віковій категорії від 20 до 40 років. Якщо посилатися на статистичні дослідження, то можна сказати, що простатит виявляється у кожного 10 пацієнта.

Причини простатиту.

Причини простатиту розрізняють наступні:

Основною причиною простатиту є порушення циркуляції крові, що призводить до збільшення простати. Причиною порушення циркуляції крові є сидячий спосіб життя, а також велику вагу. Ще однією причиною виникнення простатиту буває попадання інфекції. Часто інфекція може потрапити в результаті туберкульозу. Запалення простати бактеріального характеру починається при попаданні інфекційних контрагентів в передміхурову залозу через кров, лімфу, під час незахищеного статевого акту, іншими словами через біологічні рідини організму. Різні мікроорганізми, присутні постійно на шкірних покривах людини, або навіть в органах черевної порожнини, наприклад кишечнику, при певних умовах можуть спровокувати розвиток захворювання. Травми органів та м’яких тканин малого тазу, порушення їх кровообігу часто є причиною простатиту. Як правило, найбільше це стосується водіїв, чия робота пов’язано з професійними шкідливостями – постійні вібрації, трясіння, збільшена навантаження на м’язи промежини. Так само розвитку захворювання сприяють часті переохолодження та низька фізична активність, наявність хронічних захворювань сечостатевої сфери або збій гормонального балансу, затримка сечовипускання і не регулярне статеве життя.

При бурхливій статевої активності у чоловіків швидко наступає нервове та фізичне виснаження, порушується робота гормональної системи, секреції статевих залоз, які призводять до поступового зниження потенції. Не кращим чином позначаються на здоров’ї чоловіків і перервані статеві акти.

Малорухливий спосіб життя впливає на роботу ендокринної, нервової та серцево-судинної систем. Відзначається погіршення кровопостачання органів малого тазу з застійними явищами, кисневе голодування тканин простати – все це сприяє зростанню і розмноженню патогенних мікроорганізмів, що в свою чергу може служити причиною розвитку простатиту. Всі ці фактори не є першопричиною формування запального процесу, але служать вхідними воротами для проникнення інфекції в передміхурову залозу. Наявність запалення в прямій кишці або сечівнику нерідко стає причиною вторинного інфікування передміхурової залози – по висхідному типу, якщо мікроби піднімаються вгору від зовнішнього уретрального каналу, або за низхідним, коли мікроби потрапляють в простату з інфікованої сечі. Сприяючим чинником для розвитку простатиту є і запори, мають хронічний характер. Постійні порушення стільця здатні призвести до виникнення запалення в простаті. Не останню роль у розвитку цього захворювання відіграє імунна система. З-за шкідливих звичок, емоційних переживань, неповноцінного харчування, фізичної перевтоми, імунітет слабшає, і організм стає вразливим для інфекційних збудників різного роду, в тому числі і викликають запалення передміхурової залози. Серед причин простатиту виділяють урологічні інфекції і деякі перенесені венерологічні захворювання, наприклад гонорея або уретрит. Навіть такі хронічні захворювання в організмі як тонзиліт, не ліковані каріозні зуби, можуть бути причиною захворювання.

Ознаки простатиту.

Ознаками гострого простатиту є абсцесу і витікання гною із сечовивідного каналу або прямої кишки.

Ознакою хронічного простатиту стає печіння в уретрі і промежини, виділення гною в кінці акту дефекації або сечовипускання, підвищена стомлюваність і дратівливість організму.

Дуже небезпечно при простатиті утруднене сечовипускання, яке при відсутності своєчасного лікування може призвести до гострої затримки сечі.

Чоловікам не варто ігнорувати такі непрямі ознаки розвитку простатиту, як повне або часткове зниження статевого потягу, прискорене сім’явивергання, іноді хворобливе, тривалу ерекцію в нічний час. Всі ці симптоми характерні для запалення передміхурової залози, причому ще в неускладненій стадії і піддаються адекватному лікуванню.

Якщо говорити про видимі навіть не фахівцю проявах, то в більшості випадків пацієнти помічають прозорі або іноді гнійні виділення з уретри, особливо помітні вранці і присутність в сечі білих пластівців і ниток.

Стаття по темі — як поліпшити потенцію будинку?

Симптоми простатиту.

Гостра форма. Як і багато захворювання, простатит поділяється на гострий і хронічний. Загальна симптоматика характерна для прояву гострої форми захворювання.

У хворого розвивається загальна слабкість, явне нездужання Часто супроводжується підвищенням температури тіла, головним болем Як правило, біль в промежині має яскраво виражений характер, охоплює пахову область і посилюється під час сечовипускання або дефекації. Відчуття частих позивів в туалет, не приносять полегшення через не повного спорожнення сечового міхура, що призводить до підвищеної дратівливості і збудливості нервової пацієнтів. У важких випадках розвивається гостра затримка сечі.

Хронічна форма. На відміну від гострої форми, хронічна форма простатиту має безсимптомний перебіг і протікає латентно (тобто без виражених характерних ознак). Клінічна картина часто буває стертою, зі слабко вираженою симптоматикою, пацієнти не звертають на явний дискомфорт належної уваги і не вважають необхідністю звертатися за лікарською допомогою, плутаючи симптоми простатиту з аденомою передміхурової залози, що вкрай небезпечно. Принципи лікування цих захворювань абсолютно різні, як і можливі ускладнення з небажаними наслідками.

Нерідко погіршення загального самопочуття, нервові розлади чоловіки списують на втому і відсутність відпочинку, тобто людина просто не хоче усвідомлювати, що він хворий і потребує лікування. Важливу роль у своєчасному виявленні даного захворювання мають щорічні профілактичні огляди, що дозволяють встановити діагноз на ранніх стадіях.

Хронічна форма запалення простати виражається в швидкоминучі, слабовираженних болі в промежині, в області лобка і паху. Як правило, змінюється тривалість статевого акту, причому як у бік збільшення, так і навпаки та яскравості сексуальних відчуттів. З сечовипускального каналу з’являються виділення, особливо вранці, або в сечі видно неозброєним оком білі пластівці.

Так як запальний процес призводить до того, що звужується просвіт сечовипускального каналу, відбувається порушення сечовипускання, на що чоловікам слід звертати увагу в першу чергу: струмінь сечі стає слабким, може бути сечовипускання по крапельці або утруднене на початку, або в кінці. Багатьма хворими відзначається відчуття неповного спорожнення сечового міхура або неконтрольоване підтікання сечі.

Запальний процес дратівливо діє на нервові закінчення, що призводить до прискореного сечовипускання, особливо в нічний час, як правило, маленькими порціями. Всі ці симптоми однозначно говорять про розвиток патологічного процесу і вимагають негайного звернення до лікаря. Встановити правильний діагноз і призначити правильне лікування зможе тільки фахівець. На жаль, під цими симптомами може ховатися таке страшне захворювання, як рак передміхурової залози.

Запальний процес передміхурової залози, при вчасно початому лікуванні, не призводить до грубих порушень в статевій сфері. Однак, при відсутності лікування, найчастіше викликає пригнічення статевого потягу і ниркова недостатність. Не менш небезпечні камені сечового міхура і розвинулася гостра затримка сечі.

Хвороба прогресує, охоплює сечовий міхур – через погіршення кровообігу відбувається порушення відтоку сечі і склерозування стінок, ці патологічні зміни мають незворотний характер.

Діагностика простатиту.

Виявленням простатиту займається лікар-уролог. Він діагностує сам факт ураження передміхурової залози. Виходячи із симптомів хвороби, лікар може вже під час першого прийому визначити стадію його розвитку. Обов’язково чоловікові буде призначено УЗД простати.

Можливі діагностичні заходи:

Пальпація передміхурової залози під час первинного огляду. Паркан мазка з уретри. Отриманий секрет відправляють на бактеріологічне дослідження. Здача сечі на аналіз. Оцінка рівня ПСА. Він являє собою білок передміхурової залози.

Якщо отриманих даних недостатньо для того, щоб виставити діагноз, то хворого поміщають в стаціонар і в його умовах проводять уродинамічне обстеження.

Цистоскопія – це метод діагностики хвороб передміхурової залози, в ході якого лікар може виконати деякі лікувальні маніпуляції. Проте вдаються до нього рідко.

Лікування гострого та хронічного простатиту.

Хоча таке захворювання, як простатит, є давно відомим і має широке поширення серед чоловіків різного віку, лікування воно піддається досить важко.

У той час як з терапією гострого простатиту складнощів, як правило, не виникає, хронічний простатит корекції піддається не завжди. Причому на те, як саме потрібно лікувати хронічне запалення передміхурової залози у вчених є безліч точок зору.

Однак, у наступних пунктах у фахівців розбіжностей немає:

Ефективність терапії залежить від її своєчасного початку. Терапія повинна проводитися в комплексі. У комплексному лікуванні простатиту часто застосовують фітозасобів. «ЛИКОПРОФИТ®» — комплекс натуральних компонентів. Компоненти «ЛИКОПРОФИТ®», вибірково накопичуються в тканинах простати, знижують прояви запалення, сприяють зміцненню захисних функцій, захищають клітини від ушкоджень вільними радикалами і контролюють процес надмірного розростання тканин передміхурової залози.* За рахунок комплексного і збалансованого складу відбувається усунення труднощів, пов’язаних з сечовипусканням, ослаблення больового синдрому. (1) Компоненти «ЛИКОПРОФИТ®» на тлі стандартної терапії ефективно впливають на основні симптоми хронічного простатиту, сприяють поліпшенню сечовипускання: зменшують частоту сечовипускання і підсилюють струмінь сечі, покращують самопочуття і надають загальнозміцнюючу дію у хворих з хронічним простатитом* Єдиних препаратів і тактики лікування не існує. Те, що допомогло одному хворому, другого може заподіяти шкоду. Самодіагностика і самолікування суворо заборонено.

Лікування гострого бактеріального простатиту.

Лікування гострого бактеріального простатиту безпосередньо залежить від того, наскільки виражені симптоми хвороби. Іноді стан пацієнта буває вкрай важким, що часто відбувається при інтоксикації організму.

Маніфестує хвороба гостро, різко підвищується температура тіла, з’являється озноб, болі в області малого тазу, попереку, промежини. Можливо приєднання нудоти і блювоти, порушення процесу спорожнення сечового міхура з різями, почуттям печіння та ін. Подібний стан небезпечно своїми ускладненнями. Можливо приєднання бактеріальної інфекції, розвиток абсцесу передміхурової залози, септицемії та септикопіємії. Найчастіше ускладнення виникають на тлі вже наявних хронічних хвороб, наприклад, при наявності цукрового діабету.

Якщо захворювання протікає гостро, чоловік в обов’язковому порядку повинен бути госпіталізований в стаціонар, відділення урологічного профілю. Якщо такої можливості немає, то хворого визначають общехирургическое відділення.

Існує загальна тактика лікування для ведення хворих з гострим простатитом:

Дотримання постільного режиму. Призначення антибактеріальних лікарських засобів. Заборона на проведення масажу простати навіть з метою отримання секрету простати. Заборона обумовлена високим ризиком розвитку сепсису. Призначення препаратів, спрямованих на нормалізацію мікроциркуляції крові, на підвищення її текучості і в’язкості. Для цього внутрішньовенно вводяться такі засоби, як: Детралекс, Пентоксифілін, Кавінтон, Трентал. Завдяки оказиваемому ефекту від цих лікарських засобів, вдається досягти відтоку лімфи і венозної крові від запаленої залози, зменшити токсичні прояви і вивести з організму продукти розпаду. Пероральний прийом НПЗЗ: Кетопрофен, Індометацин, Ібупрофен, Піроксикам. Їх призначають для зменшення хворобливих відчуттів. Можливе використання інших аналгетиків, наприклад, Німесил, Найз, Темпалгін, Кетанов. Крім зменшення болю ці лікарські засоби певною мірою усувають запалення. У своїй практиці урологи і андрологи широко використовують ректальні свічки для надання знеболюючої дії, для зменшення запалення. У них входять ті ж компоненти, що і в таблетовані препарати, але завдяки місцевому введення, ефект посилюється. Можна застосовувати свічки від простатиту з прополісом. Якщо пацієнт страждає від сильної інтоксикації організму, показано введення реологічних розчинів, наприклад, Гемодез або Неокомпенсан, а також дезінтоксикаційних засобів та електролітів, серед яких розчини Дисоль, Трисоль, Лактосол, розчин Рінгера, розчин хлористого калію з додаванням глюкози.

Оперативне втручання необхідно в тому випадку, якщо повністю відсутня можливість самостійного випорожнення сечового міхура, або сформувався абсцес простати.

Використання антибіотиків для лікування бактеріального простатиту є обов’язковим. Якщо хвороба починається гостро, присутні симптоми інтоксикації, то антибактеріальні препарати призначають як можна швидше, чекати результатів аналізів на бактеріальну флору в даному випадку недоцільно і небезпечно.

Лікарські засоби вибирають з групи фторхінолонів. Це може бути Левофлоксацин, Офлоксацин, Ципрофлоксацин (Ципробай, Ципробел). Подібна емпірична терапія обумовлена тим, що фторхінолони володіють активністю відносно бактерій, найбільш часто провокують простатит – це грамнегативна патогенна флора і ентерококи. Крім того, фторхінолони надають згубну дію на грампозитивні та анаеробні бактерії, а також на нетипових інфекційних агентів, наприклад, на хламідії. Проникаючи в метаболічні процеси білкового обміну бактерій, антибіотик руйнує їх ядро, приводячи до загибелі мікроорганізму.

Тим не менше, ряд вчених висловлюються проти щодо призначення фторхінолонів до того моменту, поки не були отримані результати аналізів. Вони вказують на те, що якщо бактеріальний простатит викликається паличкою Коха, то це призведе до її стійкості, мутацій і формування нової, більш патогенної флори, позбутися якої дуже складно. Тому так важливо переконатися в тому, що бактерії туберкульозу в організмі відсутні.

Фторхінолони допомагають боротися з паличкою Коха, але лише за умови того, що вони призначаються у складі комплексної терапії з використанням інших протитуберкульозних препаратів. Включати фторхінолони в схему лікування всіх форм туберкульозу рекомендує ВООЗ.

Також, ці препарати дуже ефективні в плані лікування простатиту, так як мають можливість швидко проникати в тканини передміхурової залози і в сім’яні пухирці, накопичуючись там у високих концентраціях. Підсилює лікувальну дію ще і те, що простата в запаленому стані має дуже високу проникність.

Залежно від клінічної картини захворювання, фторхінолони можуть бути призначені як внутрішньовенно, так і внутрішньом’язово. При порушенні роботи печінки і нирок ризик розвитку побічних ефектів становить 3-17%. Однак найчастіше пацієнти пред’являють скарги на порушення процесів травлення, а також відчувають певні порушення з боку ЦНС. Падіння рівня глюкози в крові, розвиток фотосенсибілізації (посилення чутливості шкіри до впливу ультрафіолету), порушення серцевого ритму – все це нечасті ускладнення від призначення фторхінолонів і виникають вони не більш ніж в 1% випадків.

Коли результати лабораторних досліджень будуть отримані, терапевтичну схему можна переглянути в тому випадку, якщо виявлений збудник запалення не володіє чутливістю до фторхінолонів. Заміні ця група препаратів підлягає також у тому випадку, якщо через 24-48 годин від початку їх прийому стан пацієнта не покращився, або якщо він погано переносить їх. Препаратами вибору в даному випадку є стають макроліди (Азитроміцин, Сумамед), Триметоприм, Доксициклін, антибіотики з групи цефалоспоринів (Цефепім, Цефотаксим, Кефзол, Цефазолін, Цефпиром).

Якщо одужання через 14 днів від початку прийому лікарських засобів не настає, то схема лікування повинна бути відкоригована ще раз.

Провідні російські і зарубіжні урологи мають єдину точку зору щодо термінів терапії. Вони стверджують, що вона не може тривати менше 14-30 днів. Після завершення прийому антибактеріальних засобів в обов’язковому порядку повинна бути проведена повторна, поглиблена діагностика з УЗД простати і взяттям секрету передміхурової залози на бактеріальний посів. Якщо виявлена мікрофлора піддається контролю за допомогою препаратів, що приймаються, а пацієнт почуває себе добре, то лікування продовжують ще на 14-30 днів. У підсумку, загальний термін прийому антибіотиків буде становити від місяця до двох. Коли повністю зняти запалення не вдається, терапевтичну тактику доцільно поміняти.

Підлягають госпіталізації в палати інтенсивної терапії пацієнти, у яких хвороба протікає важко.

Лікування хронічного простатиту.

Терапія хронічного простатиту безпосередньо залежить від того, в якій стадії знаходиться захворювання. Якщо хвороба загострюється, то лікування аналогічно лікуванню при гострому бактеріальному простатиті.

Коли захворювання знаходиться в стадії ремісії, чоловік буде відчувати такі симптоми:

Незначні болючі відчуття виникають рідко, але регулярно; Відчуття тяжкості в районі простати, попереково-крижової зони, в області статевих органів; У деяких випадках приєднуються дизуричні розлади: почастішання позивів до сечовипускання, різі під час спорожнення сечового міхура тощо; Можливе погіршення психоемоційного самопочуття, депресивні настрої на тлі чого трапляються сексуальні невдачі.

У питанні терапії хронічного запалення є ряд суперечностей. Вчені до цих пір не прийшли до єдиної думки щодо того, чи слід призначати антибіотики, або робити цього немає необхідності. Ті фахівці, які наполягають на прийомі антибактеріальних препаратів, вважають, що бактеріальна флора в секрет, взятий для аналізу, могла просто не потрапити.

Інша, причому більша частина вчених вказує на те, що антибіотик приймати потрібно лише в тому випадку, якщо бактеріальна флора була виділена. Абактериальний простатит з відсутністю симптомів антибактеріальними засобами не лікується.

Вони пропонують наступну тактику ведення пацієнтів:

Курсовий прийом НПЗЗ. Призначення засобів, спрямованих на нормалізацію відтоку лімфи і на поліпшення мікроциркуляції крові в органі. Препарати-імуномодулятори. Це можуть бути такі засоби, як: Тимолин, Вітапрост, Т-активін, Тимозин. Зняти набряк з тканин простати, усунути лейкоцитарний стрибок, зменшити ризик формування тромбів, нормалізувати мікроциркуляцію крові допомагає Простатилен і Вітапрост. Ці ефекти досягаються паралельно з імуномодулюючою дією, тому саме два даних засоби призначають практикуючі урологи частіше інших. Крім того, є дані досліджень, які проводив професор Ткачук Ст. Н. Він зазначає, що при прийомі Витапроста і Простатилену болю у переважної більшості пацієнтів (97% хворих) стають менш вираженими в 3,2 рази. Розлади сечовипускання зменшуються в 3,1 рази. Крім того, дуже зручна форма випуску лікарських засобів у вигляді ректальних свічок. Це дозволяє призначати їх навіть тим пацієнтам, які не були госпіталізовані. Курс терапії повинен становити від 21 до 30 днів. Для усунення проблем з ерекцією показаний прийом антидепресантів і седативних засобів. Зміцнити тазові м’язи, нормалізувати кровообіг допомагають регулярні фізичні навантаження. Краще всього якщо це буде спеціально складений комплекс лікувальної фізкультури. Хороший ефект надають фізіотерапевтичні процедури – ректальний електрофорез, трансректальна мікрохвильова гіпертермія, УВЧ, магнітно-лазерна терапія та ін. Дуже ефективно ці процедури допомагають позбутися синдрому тазового болю.

Конкретний приклад лікування хронічного простатиту.

Лікування хронічного простатиту – процес тривалий і вимагає комплексного підходу. Далі буде представлена методика позбавлення від цього захворювання. Реалізовувати її на практиці самостійно, без лікарської консультації, не слід. Справа в тому, що таке лікування буде ефективним лише в тому випадку, коли у пацієнта діагностовано застійний простатит, тобто виключена ймовірність інфекції. Упевнитися в цьому можна виключно після проведення якісної діагностики з вивченням секрету передміхурової залози, зіскрібка епітелію уретри (інфекційний простатит діагностується у 10-15 % випадків).

Важливо пам’ятати, що застійний простатит не потребує проведення антибактеріальної терапії. Коли запалення передміхурової залози носить інфекційний характер, призначають антибіотики при простатиті.

Хронічний застійний простатит найчастіше лікується лікарями методом ректального масажу. Сенс його проведення зводиться до поліпшення мікроциркуляції крові, нормалізації обмінних процесів, усуненню застійних явищ. Тим не менш, ця методика часто викликає у пацієнтів не тільки фізичний, а й психологічний дискомфорт. Тому чоловіки свідомо зволікають похід до лікаря і посилюють перебіг хвороби.

Представлена нижче методика дозволяє позбутися від застійного простатиту без ректального пальцевого масажу простати.

Схема лікування хронічного простатиту.

запалення простати

Для того, щоб приступити до терапії, потрібно заздалегідь підготуватися, для цього потрібно придбати:

Препарат Простатилен для внутрішньом’язового введення і воду для ін’єкцій. На повний курс буде потрібно дві упаковки лікарського засобу. Апарат акустичної терапії Вітафон. Препарат Вітапрост у формі ректальних свічок. Достатньо буде однієї упаковки. Вобэнзим – таблетки 90 шт. На повний курс лікування потрібно 2 цілих упаковки і чверть третьої. П’ять упаковок капсулах вітаміну Е – «Віардо». Спеман в таблетках — упаковка.

Заздалегідь слід обмовитися з приводу апарату Вітафон. Цей прилад буде замінювати палець лікаря, який він використовує під час здійснення масажу передміхурової залози, вводячи його в анальний отвір. Апарат нікуди вводити не потрібно, лікувальний ефект досягається за рахунок впливу акустичних хвиль на передміхурову залозу. Прикладається він зовнішньо.

Що стосується ціни, то в середньому вона становить 1500 гривень. Однак, витратившись один раз, можна буде користуватися приладом впродовж багатьох років. Він відмінно допомагає прибирати запалення при загостренні хронічного простатиту.

До апарату додається інструкція по застосуванню. Нею слід керуватися під час використання приладу.

Увага! Є одне важливе попередження, хоча вона суто індивідуально. В інструкції зазначено, що протягом перших семи днів використання апарату, живіт потрібно мазати йодом для посилення ефекту. На практиці з’ясовується, що таку кількість йоду для організму виявляється надлишковим і призводить до його отруєння з блюванням і болем у нирках. Тому, якщо виникають небажані симптоми, від йоду краще всього відмовитися.

Як приймати препарати?

Лікування починається з того дня, коли всі складові будуть придбані:

Простатилен вводимо в сідницю 1 раз в день. Розводити його потрібно так: на 2 ампули лікарського засобу береться 1-2 мл води для ін’єкцій. Якщо уколи здаються дуже болючими, можна розводити на Новокаїні. Курс уколів – 10 днів. Спеман потрібно приймати по 2 таблетки 2 рази в день. Повний курс лікування становить 25 днів, якщо врахувати, що в упаковці 100 таблеток, то вона піде повністю. Вобэнзим приймають по 3 таблетки 3 рази на день. Робити це потрібно за 40 хвилин до їжі. Повний курс лікування становить 10 днів. Що стосується кількості таблеток, яке потрібно: в одній упаковці 40 штук, тобто потрібно 2 повних пачки і ще 10 штук. Можна попросити у фармацевта продати їх окремо, багато з них йдуть назустріч. Якщо відмовили, то можна обмежитися і 2 упаковками, так як препарат коштує досить дорого. Якщо пропити його не 10, а 9 днів, то нічого страшного не станеться. Віардо приймається по 5 капсул під час прийому їжі протягом 20 днів. На ніч потрібно додавати по 1 свічці Витапроста. Відмінно, якщо кишечник попередньо очищений. Курс становить 10 днів. Апарат Вітафон потрібно використовувати відповідно до інструкції по застосуванню. Бажано провести від 2 до 3 сеансів акустичної терапії. При цьому не варто припиняти лікування в середині сеансу, коли виникне відчуття загострення хронічного простатиту. Це є нормою, так і повинно бути. Курс завершиться одужанням.

Якщо не відступати від запропонованої схеми вдасться на тривалий час позбутися від захворювання. Проте, слід відмовитися від прийому алкоголю. При цьому статеве життя поновитися в повній мірі.

Під час лікування не можна допускати переохолодження простати, тому штани повинні бути теплими, а пальто довгим. Варто відмовитися від купання в холодній воді в літні місяці.

Щоб поліпшити мікроциркуляцію крові, позбутися застійних процесів, потрібно якомога більше рухатися. Для цього слід відмовитися від сидячого способу життя, почати бігати, ходити.

Схем лікування застійного простатиту багато і кожен практикуючий лікар використовує свою методику. Як правило, всі вони ефективні, головне, щоб було підтверджено відсутність інфекції в передміхуровій залозі. У цьому випадку успіх гарантований.

Оперативні та інші клінічні методи лікування.

Іноді при простатиті не вдається обійтися без оперативного втручання.

Вона може бути проведена двома способами:

Трансуретральна резекція. Простатектомія.

Трансуретральна резекція. Трансуретральна резекція відноситься до малоінвазивних методів лікування. В організм через уретру під загальним наркозом вводять резектоскоп. За нього подають струм високої частоти. З його допомогою зрізають змінені тканини залози. Якщо є така необхідність, то її можуть видалити повністю. В ході проведення операції не розвивається кровотеча, так як струми припікають кровоносні судини. Після такого втручання тканини простати перестають тиснути на сечовий канал, і людина може нормально спорожняти сечовий міхур.

Чоловіка перестають переслідувати болю. Сама процедура проходить під відеоконтролем. Зображення виводиться на екран, по якому доктор може відстежувати всі свої дії.

Простатектомія . Простатектомія є порожнинної операцією. Вона пов’язана з більш високим ризиком ускладнень. Відновлювальний період буде тривати довше, ніж після трансуретральной резекції. Проте іноді така процедура є єдиним способом допомогти хворому.

До інших методів лікування відносять:

Кріодеструкція . В цьому випадку для терапії простатиту застосовують рідкий азот. Таким способом лікують чоловіків вже протягом багатьох років. Лікування і відновлення досить розтягнуті в часі. Кріодеструкція показана тим хворим, яким не можна виконати операцію. Незважаючи на всі складнощі терапії, від симптомів хвороби вдається позбутися. Трансуретральна мікрохвильова терапія. Цей метод зводиться до впливу на передміхурову залозу електромагнітних хвиль. Під їх впливом відбувається руйнування запалених тканин, і симптоми хвороби відступають. Процедура відноситься до малоінвазивних методик, але проводити її можна не всім пацієнтам. Іноді після такого лікування хвороба рецидивує. Крім того, є ймовірність виникнення ускладнень. Якщо оцінювати ефективність такого лікування, то воно сильніше, ніж прийом лікарських засобів. Однак не може зрівнятися з оперативним втручанням. Ультразвукова терапія. Вплив на тканини простати ультразвуком дозволяє прибрати запальний процес. Проведення процедури можливо в домашніх умовах, але після детальної консультації лікаря. Заборонено використовувати ультразвук при ракових пухлинах органу. Якщо застосовувати його у складі комплексної терапії, то вдасться досягти видужання. Лікування п’явками. Гірудотерапія є одним із способів лікування простатиту. З його допомогою вдається досягти хорошого ефекту. Стентування і балонна дилатація. Процедура зводиться до введення в простату ендоскопа з невеликим балоном. В ході операції сечовипускальний канал розширюється, після чого в нього поміщають стент. Це дозволяє нормалізувати відтік сечі. Метод спрямований на усунення симптомів хвороби.

Лікування простатиту може бути доповнено масажем і рефлексотерапією.

Ускладнення простатиту і наслідки.

Простатит є серйозним захворюванням, яке пов’язане з низкою ускладнень. Іноді позбутися від них вдається, а іноді вони є незворотними. Тому при перших проявах хвороби потрібно звертатися до фахівця.

Так, при простатиті можуть запалитися і придатки яєчка. Якщо вчасно не усунути патологічну реакцію організму, тобто ймовірність розвитку абсцесу, при якому орган почне гнити.

Відомий лікар розповів про урологічні захворювання і їхні симптоми.

Одними з найпоширеніших захворювань, які погіршують якість життя, є хвороби сечостатевої системи.

Про ці проблеми ми поспілкувалися з кандидатом медичних наук, членом Європейської асоціації урологів, лікарем вищої категорії Олегом Шипеликом .

– З якими урологічними захворюваннями до Вас найчастіше звертаються пацієнти?

– На сьогодні одними з найпоширеніших є запальні захворювання нирок (пієлонефрит), сечового міхура (цистит) та простати. Збільшується кількість сечокам’яної хвороби. Досить часто виникають захворювання, які пов’язані з утрудненням при сечовипусканні (простатит, аденома та рак простати).

– Чи існує якась закономірність урологічних захворювань відповідно до віку та статі?

– Діти до 3-4 років хворіють на енурез. Хлопчики старші року – фімозом, 11-15 – варикоцелє, не лікування якого призводить до непліддя. Пацієнти 20-40 років стикаються із запаленням простати. Найбільш критичним є вік 50 років. Тоді починають знижуватися захисні резерви й виникає доброякісна гіперплазія простати (аденома) або рак простати. Чоловіки після 50-ти страждають еректильною дисфункцією, розладами потенції. Жінок у період менопаузи, у зв’язку зі зниженням гормонального фону, частіше вражають запальні хвороби, а також стресове нетримання сечі. Кожна четверта після 60 років стикається з цією проблемою.

– Що Ви можете сказати про захворювання, які передаються статевим шляхом?

– Це досить актуальна проблема, що загрожує нашому майбутньому. Вони визначаються важкими наслідками. На поширення впливають різні фактори: ранній початок сексуального життя, випадкові статеві зв’язки, небажання звертатися до лікаря, легковажність тощо. При неефективному лікуванні призводять до тяжких хронічних захворювань та безплідності.

– Розкажіть про аденому простати, який її перебіг і діагностування?

– Передміхурову залозу (простату) називають другим серцем чоловіка. Формується вона в період статевого дозрівання й розміщується поблизу сечостатевої системи. З віком, унаслідок зміни гормонального фону в чоловіків, відбувається переродження м’язевоеластичних волокон у сполучно-тканинні вузли, які, поступово розростаючись, віджимають уретру (сечівник), розвивається доброякісна гіперплазія передміхурової залози (аденома простати). Початкові ознаки можна виявити вже в 30-40 років.

На першій стадії захворювання, як правило, рекомендують консервативне лікування. Воно може включати лікарські препарати, особливий режим. Якщо частота й утруднення сечовипускання при цьому зростають, може бути необхідна операція. На другій стадії показане оперативне лікування, навіть якщо симптоми не виражені. Головні критерії прогресування — погіршення якості життя, поява залишкової сечі й зниження функції нирок.

– Рак простати: що це за хвороба?

– Це злоякісне новоутворення, що розвивається в передміхуровій залозі. Показники смертності від цієї хвороби в Україні – 41 випадок на 100 тисяч населення.

– Хто ж є у групі ризику?

– Хвороба, як правило, протікає безсимптомно й виникає переважно у чоловіків старше 65 років. У групі ризику також ті, у кого виявлена спадкова генетична схильність до захворювання. Зазвичай ракова пухлина передміхурової залози росте повільно. Більшість чоловіків мають певні форми хвороби без зовнішніх симптомів, це ускладнює діагностику на ранніх стадіях.

– За якими симптомами можна розрізнити аденому й рак простати?

– На жаль, за клінічними проявами вони дуже схожі. Існують основні ранні симптоми: часте, утруднене сечовипускання, невідкладні позиви, необхідність вираженої напруги передньої черевної стінки для його початку, слабкий струмінь і переривчастість потоку сечі, капання наприкінці акту сечовипускання, відчуття неповного спорожнювання сечового міхура, наявність крові в сечі чи спермі, зниження ерекції, статевого потягу. Вони не завжди є проявами аденоми передміхурової залози, а можуть бути пов’язані з розвитком раку.

– Як захиститися від цих захворювань?

– Оптимальний спосіб профілактики – регулярні обстеження для виявлення на ранній стадії.

– Простатит: що це за хвороба ?

– Найпоширеніше захворювання органів чоловічої статевої системи, запалення передміхурової залози. У групу ризику потрапляють навіть юнаки до 20 років. Якщо його не лікувати, то призводить до безпліддя та розвитку онкозахворювання. Симптоми простатиту: в області малого тазу та статевих органів виникає різкий біль, що може віддавати у стегно та поясницю, з’являються тяжкість, дискомфорт, ниючі болі у промежині, мошонці, статевому члені, порушення процесу сечовипускання, відчуття неповного випорожнення сечового міхура, зниження лібідо та проблеми з ерекцією.

Отже, регулярні огляди уролога – запорука тривалого статевого життя і профілактика ранньої діагностики ракових захворювань.

Записатися на консультативний прийом до лікаря-уролуга вищої категорії Олега Шипелика можна в Медичному центрі за адресою: м. Любомль, вул. Незалежності, 28 та за номером 097-294-88-73.

ФОРВАРД Чоловік комплекс.

Склад:

прозери талабан польовий (трава) Ехінацея (корінь) Родіола рожева (корінь) кропива дводомна (трава) Рута садова (трава) квітковий пилок глутамінова кислота аланин гліцин аргінін L-карнітин цинк Марганець.

володіє протибактеріальної, протизапальну і протимікробну дію. Збуджує і стимулює статеву функцію у чоловіків. Підсилює сексуальну потенцію. Нормалізує функціонування статевих залоз у чоловіків. Усуває статеві розлади. Нормалізує функцію передміхурової залози. Заповнює дефіцит біологічно активних речовин в організмі.

На сьогоднішній день в Україні реальність така, що приблизно у половини подружніх пар в більшій чи меншій мірі виникають статеві розлади. Найчастіше їх причиною є імпотенція. Зазвичай хвороба розвивається поступово і може бути наслідком таких захворювань як: атеросклероз, гіпертонія, діабет або розсіяний склероз. Однією з поширених причин, негативно впливають на статеву функцію чоловіки, є запалення передміхурової залози (простатит). Статистика показує, що в 50% чоловіків старше 40 років відзначається порушення функції і запалення простати. згодом, якщо простатит не лікувати, він переходить в хронічну стадію і це призводить до аденомі простати — раку передміхурової залози, що є однією з основних причин смерті від злоякісних утворень у чоловіків. Спеціальні дослідження передміхурової залози у чоловіків у віці близько сорока років, ніколи не зверталися до лікаря з приводу простатиту, показали наявність морфологічних змін в передміхуровій залозі, говорять про це захворювання в вісімдесяти відсотках випадків.

природно, всі перераховані вище проблеми чоловічого організму призводять до великого дискомфорту, і у кожного з нас періодично з’являється бажання позбутися від цих проблем. У цьому допоможе чоловічий комплекс «Форвард».

При оздоровленні будь-яким способом дуже важливо, щоб в цей період в організм надходила необхідна кількість біологічно активних речовин, завдяки чому він буде продовжувати працювати стабільно.

Роль живильного комплексу, в даному випадку, виконують прозери (пророслі зерна вівса, пшениці і кукурудзи).

прозери, в збалансованому вигляді, містять практично всі біологічно активні речовини, необхідні для нормальної життєдіяльності організму людини, а саме: легкозасвоювані вуглеводи; білки, що містять незамінні амінокислоти; вітаміни А, З, Е, групи В, РР, N, D; макро-, мікроелементи К, знаходяться, Mg, Fe, з, Zn, P і інші.; рослинні ферменти; фітогормони; polifenolynиe речовини; рослинні волокна та ін. Також прозери підсилюють дію всіх компонентів комплексу (ефект синергізму).

талабан польовий (трава) — має сечогінну, антимікробну і протизапальну дію; збуджує і стимулює статеву функцію у чоловіків. Застосовується при венеричних захворюваннях, зокрема сифілісі, а також для виведення токсичних речовин з організму.

Ехінацея (корінь) — посилює сексуальну потенцію; ефективна при гострих і хронічних інфекційних захворюваннях, в боротьбі з широким спектром вірусів, бактерій, грибів і найпростіших.

Родіола рожева (корінь) — застосовується при функціональних захворюваннях нервової системи (неврози, вегето-судинна дистонія, імпотенція); усуває статеві розлади, стомлюваність; ефективна при інфекційних захворюваннях.

кропива дводомна (трава) — використовується для лікування проблем сечовивідних шляхів; в лікуванні і профілактиці доброякісної гіпертрофії простати; має стимулюючу, тонізуючим і протизапальною дією.

Рута садова (трава) — зміцнює стінки кровоносних судин, збільшує їх еластичність; має протипухлинну активність. Застосовується при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, серцевих неврозах, імпотенції.

квітковий пилок — є хорошим засобом при лікуванні запалення передміхурової залози (простатиті) і аденомі передміхурової залози; має тонізуючу дію при імпотенції; має бактерицидну дію відносно багатьох патогенних і умовно-патогенних мікробів, сповільнюючи їх зростання, розвиток і розмноження.

глутамінова кислота — необхідна при відтворенні клітин імунної системи. Стимулює синтез білка в м’язах, таким чином, запобігає втраті пружності м’язової тканини.

аланин (амінокислота) — бере участь у створенні енергетичного запасу в м’язах.

гліцин (амінокислота) — необхідний для нормальної діяльності центральної нервової системи, підтримки здоров’я простати; знижує рівень холестерину в крові; покращує кисневе живлення органів.

аргінін (амінокислота) — активізує роботу захисних клітин імунної системи; збільшує виробництво сперми і підсилює приплив крові до статевих органів, таким чином посилює сексуальне збудження; благотворно впливає на здоров’я передміхурової залози.

L-карнітин (витаминоподобное з’єднання) — грає важливу роль у виробленні енергії, активізуючи розпад жирів; підсилює фізичну активність, працездатність, витривалість.

цинк (мінерал) — бере участь в синтезі тестостерону і функціонуванні статевих залоз у чоловіків. Спільно з гліцином, аланином і глутамінової кислотою істотно знижують симптоми аденоми простати.

Марганець (мінерал) — має особливе значення в підтримці функцій статевих залоз, нервової та імунної систем.

Як вберегтись чоловікам від простатиту.

запалення простати

У групі ризику знаходяться переконані холостяки, офісні працівники і чоловіки віком понад 35 років.

Єдиний спосіб уберегтися від неприємних ускладнень простатиту — щорічно проходити профілактичний огляд у уролога з метою вчасно виявити і почати лікувати хворобу.

Великий ризик захворіти простатитом у чоловіків, які не ведуть регулярне статеве життя. У простаті знаходяться мініатюрні канальці, які виробляють особливий секрет, що є складовою частиною сперми. Вміст канальців простати вивільняється в сечостатеві шляхи під час еякуляції. Тому відсутність регулярних еякуляцій і ерекції, які не закінчується сім’явипорскуванням, можуть призвести до застою секрету і розвитку запалення передміхурової залози.

Втім, перенасичення сексом, особливо часті зміни статевого партнера в плані здоров’я теж не обіцяють нічого хорошого. Один з головних чинників ризику захворіти на хронічний простатит — це перенесений (а особливо непролікований) уретрит — захворювання, що передається статевим шляхом. Серед уретритів найбільш відома гонорея. Втім, це захворювання має настільки різко виражені симптоми, що рідко залишається непоміченим. Однак, в останні роки поширилися так звані неспецифічні уретрити — запалення сечостатевих шляхів, які викликаються іншими мікроорганізмами або вірусами. Часто прояви таких уретритів менш виражені, ніж при гонореї. Тому великий ризик, що чоловік не зверне увагу на незначне печіння при сечовипусканні і «тяжкі» болі внизу живота, що в підсумку обернеться на хронічний уретрит.

Висока ймовірність захворіти простатитом і у чоловіків, які проводять значну частину часу в сидячому положенні. У наші дні в групу ризику, на жаль, потрапляє більша частина професій: від програмістів та офісних працівників до професійних водіїв. Коли ми сидимо, кровообіг в органах малого таза дещо погіршується. З часом це призводить до утруднення венозного відтоку крові, набухання і запалення простати.

Тому всім чоловікам, які ведуть сидячий спосіб життя корисно робити спеціальні вправи, що поліпшують кровотік в органах малого таза — слід втягнути м’язи ануса, утримати їх в напруженому стані кілька секунд, потім розслабити. Цю вправу потрібно робити кожну годину по кілька десятків разів (може здатися, що це практично неможливо виконати, але дуже скоро виробляється звичка, і вправи виконуються майже автоматично).

У групі ризику і чоловіки, які страждають варикозним розширенням вен (це переважно «жіноча» хвороба, але зустрічається і у чоловіків). При варикозному розширенні також порушується кровообіг в органах малого таза.

Один з головних чинників ризику до простатиту — куріння і зловживання алкоголем, міцною кавою і жирною, гостроюі смаженою їжею. Продукти їх розкладання дратують сечостатеві шляхи, що підвищує ризик розвитку простатиту.

Чому марно лікувати простатит і аденому простати без системного підходу ?

Ключ до Тривале чоловічий життєвої сили є Оптимальне здоров’я простати (друге серце у чоловіків). У чоловіків літнього віку дуже часто спостерігається збільшення передміхурової залози, що викликає цілий ряд неприємних симптомів, таких як часте сечовипускання вночі, утруднене сечовипускання, коли проходить деякий час, перш ніж сеча починає текти, або тече повільно, а під кінець просто починає капати. Або чоловік зауважує, що бажання помочитися виникає у нього часто абсолютно раптово, що трапляється, коли при сечовипусканні сечовий міхур не спорожняється повністю, а навіть невелика кількість залишилася сечі може викликати бажання помочитися знову і знову. Пропоную почитати як лікувати простатита и аденомы простаты на странице.

Ще одне поширене захворювання — простатит (запалення передміхурової залози) — на додаток до перерахованих вище симптомів характеризується відчуттям печіння при сечовипусканні.

ЩО Ж ПРИЗВОДИТЬ ДО РОЗВИТКУ ПРОСТАТИТУ? Тут є ряд причин, здатних надавати однаково негативний вплив на стан «другого чоловічого серця». Інфекції сечостатевих шляхів можуть довгий час протікати приховано. Діяльність патогенних мікроорганізмів пригнічується нормальною мікрофлорою сечостатевого тракту; але в якийсь момент, в силу різних обставин (переохолодження, застосування антибіотиків, зниження місцевого імунітету і т. п.) «хороші» мікроби вже не можуть стримувати натиск «поганих», у результаті запускаються процеси інфекційного запалення в тканині передміхурової залози. Застійні явища в передміхуровій залозі – безсумнівний і найважливіший елемент розвитку простатиту. Існує навіть термін «застійний простатит». Тазова область в цілому схильна до того, щоб кров, віддавши кисень до тканин, затримувалася у венозній системі, формуючи застій у цій зоні. Застійні явища загрожують погіршенням артеріального кровопостачання залози – оскільки судинна система заповнена застояної кров’ю, судини органу не може вступити свіжа, багата киснем артеріальна кров. Всі ці обставини призводять до хронічних порушень нормального кровопостачання тканин, забезпечення внутрішньоклітинного дихання, зниження стійкості до інфекцій. Дана категорія причин особливо актуальна при сидячій роботі, малорухливому способі життя, запорах, наявності геморою.

Аритмичность статевого життя може проявлятися як у надмірній статевої активності, так і в тривалій статевій стриманості. Перевантаження статевої функції з частими еякуляцією призводить до функціонального перенапруження секреторного апарату передміхурової залози, що може призвести до зриву процесів відновлення внутрішніх ресурсів і запуску запалення, особливо на тлі венозного застою, переохолодження або наявності інфекцій. Не менш актуальною може бути ситуація з надмірним обмеженням еякуляцій. Серед практикуючих йогу нерідко доводиться чути розмови про брахмачарье, збереженні насіння як спосіб збереження енергії тощо. Необхідно зазначити, що повна відсутність еякуляцій протягом тривалого часу може позначитися на чоловічому здоров’ї вкрай негативно і спровокувати розвиток простатиту. Справа в тому, що здоровий орган так чи інакше повинен продовжувати виконання своїх функцій, і передміхурова залоза навіть при відсутності еякуляцій продовжує виробництво секреторної рідини. Протоки залози поступово переповнюються вироблюваним секретом, розширення проток призводить до здавлення кровоносних судин, в першу чергу венозних; все це призводить до застою кровообігу і розвитку «застійного» простатиту. Ще більш неоднозначною з точки зору чоловічого здоров’я є практика активного статевого життя без еякуляцій. Значне збільшення кровопостачання органів малого тазу, різкий артеріальний приплив і обмеження венозного відтоку, стимуляція секреторного апарату передміхурової залози фізіологічно повинно супроводжуватися наступним розвантаженням у вигляді еякуляції. Якщо цього не відбувається, то ймовірність отримати залишковий застій і спровокувати запальний процес в залозі досить велика. І якщо вже прийнято рішення про «збереження насіння» та утримання від еякуляцій, то дана практика має супроводжувати точне виконання йогічних технік, що протидіють застійним явищам. У Книзі Рад династії Сун (581 – 618 рр. н. е..) майстер Цу Се, один із засновників даоської медицини, дає наступні рекомендації по частоті еякуляцій у чоловіків: 20 років – один раз у 4 дні, 40 років – один раз на 16 днів, 60 років – один раз на 30 днів.

ПРОСТАТИТ І ПОТЕНЦІЯ На жаль всього чоловічого співтовариства, простатит впливає на потенцію. Простатит може виявитися причиною таких розладів потенції, як еректильна дисфункція, зниження якості сексу з-за зміни гами відчуттів, а також передчасна еякуляція. Деякі сексуальні розлади при простатиті носять надуманий характер, і є самовнушенными: людина починає згадувати всі прояви хвороби, приміряє їх на себе і раптом виявляє їх реальна наявність!

ЯК ВПЛИВАЄ ХРОНІЧНИЙ ПРОСТАТИТ НА ЕРЕКЦІЮ? Ерекція – явище комплексне і залежить від двох складових. Перше – це статеві органи, а друге – психологічна складова. Тобто бажання партнерки, потяг, інтерес, впевненість чоловіка у собі. Ось саме вона і страждає при хронічній формі простатиту. Як, наприклад, знаючи, що в супі є волосся, ви ніколи не зможете повноцінно насолодитися його смаком, так і при простатиті. Чоловік чекає можливих проблем, як-то різкий біль під час сім’явиверження, вкорочення тривалості акта, що і спричиняє за собою занепокоєння, переживання, а, отже, і погіршення ерекції. Оргазми при простатиті також стають менш яскравими. Еякуляція часто неконтрольована. Навіть, якщо повністю вилікувати захворювання, статева слабкість на тлі психологічних проблем може зберегтися.

ПРОФІЛАКТИКА ПРОСТАТИТУ В першу чергу – регулярне статеве життя. А регулярне статеве життя потребує хорошої потенції. Тому слід одночасно зайнятися підвищенням потенції і усунення причин хвороби передміхурової залози. Зенслим Сила — Аюрведичне засіб не тільки для підвищення потенції і для нарощування м’язової маси а й дуже корисний для передміхурової залози. Дія Зенслим Сила: — Попереджає виникнення і розвиток пухлин, надлишковий ріст клітин тканини передміхурової залози, — Відновлює нормальне сечовипускання, знімає больовий синдром, — Надає протизапальну, антиоксидантну дію, зменшує набряк тканин, — Покращує кровопостачання передміхурової залози, нирок, сечового міхура, — Сприяє відновленню лібідо і потенції, «сексуальному омолодження», — Уповільнює старіння, — Нормалізує рівень холестерину, попереджає розвиток атеросклерозу, — Сприяє відновленню захисних сил організму, забезпечує підтримку та відновлення клітин органів сечостатевої системи, — Володіє загальнозміцнюючим ефектом, адаптогенну, протівострессовим дією, — Підвищує опірність організму до захворювань. Зенслим Сила рекомендується: — здоровим чоловікам будь-якого віку для попередження захворювань передміхурової залози, для відновлення і поліпшення сексуальних функцій; — для підвищення стійкості до стресу, адаптації до захворювань, впливу чинників зовнішнього середовища, — для відновлення після перенесених захворювань сечостатевої сфери, — для відновлення якості життя при захворюваннях передміхурової залози, при зниженому життєвому тонусі, загальної слабкості, — для профілактики атеросклерозу, серцево-судинних захворювань, — у комплексній профілактиці і терапії хронічних захворювань: сечостатевої системи у чоловіків (простатит, уретрит, аденома простати), при хронічних запаленнях репродуктивної сфери жінок (аднексити, фіброміоми, безпліддя). Додаткові рекомендації Масляний масаж. При розладах передміхурової залози допомагає масаж промежини. Нанесіть невелику кількість кунжутного або касторової олії на область між анальним отвором і яєчками і обережно втирайте масло круговими рухами. Закінчите масаж погладжуванням по напрямку від анального отвору до основи пеніса. Рухи повинні бути легкими, без натиску. З традиції йоги. Корисно виконувати вправу, відоме в йозі під назвою Ашвіні Мудра — втягування анального отвору всередину, напружуючи і розслабляючи м’язи. Виконуйте Ашвіні Мудру не менше 10 разів вранці і ввечері в положенні сидячи. Кукутасана, або поза Піднявся Лотоса, теж допомагає при розладах простати.

Простоклін®

Комплексна фітопротекція при запальних та проліферативних процесах передміхурової залози, сприяє нормалізації функціонування репродуктивної системи чоловіків.

плодів пальми Сабаль екстракт сухий (Sabal) 120 мг; бруньок тополі чорної екстракт сухий (Populus nigra L.) 100 мг; цвіту гіркокаштану звичайного екстракт сухий (Aesculus hippocastanum) 90 мг; кори сливи африканської екстракт сухий (Prunus africana) 45 мг; йохімбін в формі сухого порошку (Yohimbine) 45 мг.

Плодів пальми Сабаль екстракт сухий (Sabal) містить у своєму складі фітостероли (фітостерини), основним з яких є бета-ситостерин, жири, флавони, каротиноїди, ферменти і дубильні речовини. Біологічно активні компоненти плодів пальми сабаль володіють тонізуючою дією на чоловічу репродуктивну функцію, знімають набряк і запалення передміхурової залози. Речовини, що містяться у плодах пальми сабаль, вибірково інгібують синтез дигідротестостерону, не порушуючи при цьому синтез інших андрогенів. Таким чином, пригнічується проліферація клітин простати без змін гормональної активності та статевої функції.

Бруньок тополі чорної екстракт сухий (Populus nigra L.) містить ефірну олію, флавоноїди, глікозиди (популін і саліцин), яблучну, аскорбінову і галлову кислоти, дубильні і фарбувальні речовини, камедь, гірку смолу, віск. Бруньки тополі чорної мають бактерицидну, протизапальну і седативну дії. При їх застосуванні в першу чергу зникає болісне сечовипускання внаслідок протизапальної дії флавоноїдів і глікозиду саліцину. Глікозид популін і терпеноїди володіють бактерицидною, антипротозойною та протигрибковою активністю. Каротиноїди та аскорбінова кислота стимулюють репаративні процеси у тканинах передміхурової залози. Все це зменшує прояви дізурії.

Цвіту гіркокаштану екстракт сухий (Aesculus hippocastanum) містить у своєму складі кверцітрін, рутин, ізокверцітрін, жирні олії, глобулін. Рутин зменшує ламкість і проникність капілярів, знімає набряк. Глобулін приймає участь у регуляції біологічної активності статевих гормонів. Жирні олії сприяють регенерації клітин, знімають запалення, беруть участь у регуляції обмінних процесів. До складу гіркокаштану, крім перерахованих компонентів, входить цілий комплекс мінеральних речовин, макро- і мікроелементів, серед яких кальцій, залізо, нікель, цинк, бор, хром, барій, селен, йод і срібло. Цинк знижує ймовірність появи ракових пухлин, селен захищає клітини простати від дії вільних радикалів, магній покращує роботу передміхурової залози.

Кори сливи африканської екстракт сухий (Prunus africana) містить у своєму складі ферулові ефіри жирних спиртів (n-тетракозанол), тритерпеноїди (урсолову і оленолову кислоти), фітостероли (бета-ситостерол), таніни. Активні компоненти плодів сливи африканської відновлюють гормональний баланс чоловічого організму, і, тим самим, нормалізують роботу репродуктивної системи. Ефіри ферулової кислоти посилюють секреторну функцію простати і бульбоуретральних залоз, зменшують рівень лютеїнізуючого гормону, підвищують секрецію андрогенів і кортикостероїдів. Завдяки вмісту ситостеролів і тритерпеноїдів підвищується еластичність сечового міхура, зменшується частота і полегшується процес сечовипускання. Бета-ситостерол інгібує синтез простагландинів у простаті, зменшуючи застій крові, завдяки чому зменшується набряк і запалення, відновлюються функції простати. Тритерпеноїди покращують цілісність дрібних капілярів, зменшують застій крові і запальні процеси. Урсолова кислота, що володіє подібною до гідрокортизону дією, здатна затримувати розвиток асептичного запалення. Активні компоненти плодів сливи африканської затримують розвиток гіперплазії передміхурової залози шляхом гальмування проліферації клітин.

Йохимбін (Yohimbine) є основним алкалоїдом дерева йохімбе (Pausinystalia johimbe Pierre ex Beille), сімейства Маренові (Rubiaceae), що росте в центральній частині Африки. Дія йохимбіна різносторонньо вивчена, проведено чимало клінічних досліджень та випробовувань. Доведена позитивна роль йохимбіну в лікуванні еректильної дисфункції у чоловіків. Також відмічається позитивний вплив на емоційний фон, збільшення розумової та фізичної працездатності.

Дієтична добавка до раціону харчування, яка може бути рекомендована при запальних та проліферативних процесах передміхурової залози та нормалізації функціонування репродуктивної системи у чоловіків.

По 2 капсули двічі на день під час приймання їжі. Тривалість курсу 30 днів. Рекомендується повторювати курс 3-4 рази на рік. Перед застосуванням рекомендовано порадитись з лікарем.

Індивідуальна чутливість до компонентів. Без ГМО. Не є лікарським засобом.

60 капсул по 400 мг.

Зберігати в упаковці виробника в сухому, захищеному від світла приміщенні за температури від 2 ºС до 25 ºС, строк придатності 2 роки з дати виготовлення. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Кінцева дата споживання «Вжити до» або дата виробництва та строк придатності, номер партії (серії) виробництва: дивись на упаковці.

ТОВ “Елемент здоров’я”, Україна, 03062, м. Київ вул. Естонська, буд.120. Дозволено Міністерством охорони здоров’я України. ТУ У 10.8-33558748-003:2012.

УЗД передміхурової залози.

«Найслабкіше» місце в чоловічому організмі – це передміхурова залоза (простата). Вона дуже чутлива до впливу інфекцій, переохолодження, онкології, навіть активності статевого життя: у чоловіків, які тривалий час змушені утримуватися, ризик застою крові в малому тазі і, як наслідок, запалення простати значно вищий. Крім того, після 35-40 років ймовірність розвитку захворювань статевої системи у чоловіків суттєво зростає.

Одним з основних методів ранньої діагностики захворювань сечостатевої системи є УЗД простати.

За допомогою ультразвукової діагностики виявляються наступні захворювання:

Аденома простати, що найчастіше зустрічається у старшому та похилому віці. Добре піддається лікуванню на ранніх стадіях. УЗД розпізнає утворення в тканинах простати аденоматозних вузликів та візуалізує збільшення передміхурової залози. Рак простати тривалий час протікає безсимптомно, тому єдиний шанс його виявити – це профілактична діагностика. За статистикою в основній групі ризику чоловіки після 60ти. Лікарі рекомендують їм проходити обстеження передміхурової залози щорічно. Простатит – запальний процес у простаті, що провокує хворобливе сечовипускання та сексуальну дисфункцію. Кіста розвивається на фоні задавненого простатиту.

Показання до УЗД простати.

Після первинного обстеження лікарем-урологом, пацієнта можуть направити на УЗД передміхурової залози у разі, якщо наявні наступні симптоми:

хворобливе та прискорене сечовипускання; відчуття неповного випорожнення сечового міхура; біль внизу живота; часті позиви в туалет в нічний час; відхилення в аналізі сечі та сперми; сексуальна дисфункція.

Як підготуватись до УЗД передміхурової залози?

Почнемо з того, що УЗД простати проводиться двома способами: через живіт (трансабдомінальне, Тауз) та через анус (трансректальне або ТРУЗІ).

Проходити трансректальну УЗ-діагностику необхідно з пустим кишечником, тому перед приходом, лікарі рекомендують зробити клізму.

У випадку обстеження через живіт (абдомінального) обов’язковою умовою є заповнення сечового міхура. Для цього перед процедурою потрібно випити 1-1,5 літра рідини. Початись процедура має при перших позивах до сечовипускання.

УЗД простати у Львові в клініці «Леодерм»

Ректальний спосіб.

Пацієнт займає позу ембріона спиною до лікаря. Для обстеження в пряму кишку пацієнта на невелику глибину вводиться ультразвуковий датчик (він має менше 2 см в діаметрі). Попередньо на датчик вдягається презерватив, тому жодного дискомфорту чи болю відчуватись не буде.

Трансректальне УЗД дозволяє ретельно обстежити структуру простати.

Абдомінальний спосіб.

Пацієнт лягає на спину. Обстеження проводиться з допомогою ультразвукового датчика. Залоза сканується в повздовжній та попередній площинах,тому під час діагностики лікар може попросити пацієнта повернутись на бік.

Абдомінальний метод не є настільки точним, як ректальний, оскільки візуалізація простати не досить чітка. Однак цей метод ультразвукової діагностики використовується у разі, якщо трансректальний неможливий з тієї чи іншої причини.

Після завершення діагностики пацієнта просять сходити в туалет, після чого здійснюють огляд сечового міхура: стан стінок, форма, положення.

Розшифрова результатів обстеження в клініці «Леодерм»

Після завершення УЗД передміхурової залози ви тримаєте медичний висновок, де буде вказано: розміри, будова органу, ознаки його неоднорідності або патологічних утворень.

В нормі передміхурова залоза має розміри: 3х3×5 см, об’єм – 25 мл. Вона симетрична, за формою нагадує трикутник, овал або півмісяць, розташовується позаду стінки сечового міхура.

Маса простати по УЗД обчислюється шляхом множення обсягу органу на число 1,05, що позначає питому щільність тканини залози. У нормі ця цифра складе 26,5-30 грамів.

Записатись на прийом в клініку «Леодерм» ви можете за контактними номерами телефонів. Ми підберемо для вас оптимальний час для обстеження і попіклуємось про те, щоб ви якнайшвидше отримали результати УЗ-діагностики. Нам можна довіряти, гарантуємо анонімність. Приходьте.

УЗД простати та сечового міхура.

Cучасний лікувально-діагностичний заклад. Вишневе. Крюківщина. Софіївська Борщагівка. Петропавлівська Борщагівка. Тарасівка. Боярка. Святопетрівське (Петрівське). Гатне. Білогородка. ЖК «Піонерський квартал». ЖК «Аварелі-2». ЖК «Акварелі-1». ЖК «Євромісто». ЖК «Вишнева оселя». ЖК «Cherrytown». ЖК «Вишневий затишок». ЖК «Нові Жуляни». ЖК «Баварія Сіті». ЖК «Orange Park». ЖК «Сакура». ЖК «Авіа».

© 2019. Всі права захищені.

room Адреси:

м. Вишневе, вул. Молодіжна, 11А.

query_builder Графік роботи:

запалення простати

Пн-Сб з 8.00 до 20.00 Нд з 9.00 до 17.00.

Гостре і хронічне запалення передміхурової залози.

Існує безліч факторів, які зумовлюють розвиток запалення передміхурової залози — простатиту. У більшості випадків запалення простати має інфекційний характер, часто протікає в хронічній формі і вражає чоловіків репродуктивного віку (25-50 років). Нерідкі випадки, коли у молодих людей разом з простатитом розвивається цистит, уретрит або везикуліт.

Отже, серед головних чинників ризику виділяють:

— інфекційні : мікроорганізми, що мешкають в організмі (стафілокок, стрептокок, кишкова паличка та ін.), а також урогенітальна інфекція (хламідії, мікоплазми, трихомонади та ін.);

— неінфекційні : слабкий імунітет, сидячий спосіб життя, хронічна втома і тривалий стрес, шкідливі звички і погане харчування, безладне статеве життя, професійні травми та ін.

Хронічний простатит може виникати незалежно від віку, протікати дуже мляво або деякий час «сидіти» практично безсимптомно. А поштовхом до рецидиву захворювання може стати банальне переохолодження. Однак у 50% випадків у чоловіків діагностується гостра форма захворювання, особливо у віці до 35 років.

Гостре запалення простати.

Різка форма захворювання характеризується високою температурою, ознобом і болем внизу живота, що віддає в промежину і поперек. Також спостерігаються виділення з уретри, затримки під час спорожнення сечового міхура, які супроводжуються почуттям сильної печії. А сама сеча може бути помутнілою або з домішком крові. Людина стає дратівливою, її швидко долає втома.

Позитивним монументом є лише те, що при своєчасному коректному лікуванні можна не тільки швидко усунути симптоми, але й повністю позбутися захворювання. Та якщо втратити цей момент, можна заробити серйозні ускладнення в органах малого тазу: везикуліт, застій в тканинах простати з подальшою еректильною дисфункцією, коллікуліт, абсцес в тілі простати і навіть рубцеві зміни в залозі і сім’яному канатику, що навіть веде до безпліддя.

Хронічне запалення простати.

Характерна риса затяжної форми простатиту — розмитість симптомів при тривалому запальному процесі. Хронічне запалення може формуватися самостійно, як результат небактеріального простатиту або застою крові в тканинах залози.

Серед клінічних симптомів даної форми захворювання: порушення сечовипускання; біль в області мошонки, промежини, що віддає у спину; специфічні слизові виділення з уретри; проблеми з ерекцією і больові відчуття при виверженні.

Бездіяльність та недбалість у такій ситуації неприпустимі! Дуже важливо правильно підібрати лікування хронічного запалення простати, інакше великим є ризик отримати чоловіче безпліддя, хвороби сечової системи (цистит, пієлонефрит та ін.), сепсис, а в ряді випадків і онкологію.

Лікування запалення.

При адекватній терапії гостре запалення лікується досить швидко і вимагає дотримання наступних терапевтичних заходів:

обов’язковий постільний режим і безсольова дієта; медикаментозна терапія: антибактеріальні препарати, анальгетики, спазмолітики, ректальні свічки, мікроклізми; імуномодулятори, вітамінно-мінеральні і рослинні комплекси, ензими; фізіотерапія для поліпшення мікроциркуляції; катетеризація у разі затримки фільтрату нирок і хірургічне втручання у разі складних гнійних процесів.

Курс лікування при хронічному простатиті більш тривалий (до 1 місяця), проте не обіцяє 100% гарантії повного одужання. При хронічному запаленні пріоритетними методами лікування є:

зміна побутових звичок і режиму дня , регулярна фізична активність; фізіотерапія , теплі ванни або мікроклізми з трав’яними настоями; натуральні препарати на рослинній основі (наприклад, ЕРОСТАМІН , який перешкоджає розростанню тканини залози, швидко знімає запалення і больовий симптом, виводить вільні радикали і стимулює чоловічий імунітет); альфа-адреноблокатори, міорелаксанти і антибіотики — за потребою; симптоматичне лікування залежно від супутніх захворювань.

Пам’ятайте: тільки регулярна турбота про здоров’я, якісна профілактика за допомогою натуральних препаратів і щорічне обстеження у фахівця дозволять надовго забути про серйозне чоловіче захворювання простатит!

Як знайти у чоловіка його G-зону.

Чоловіча G-зона знаходиться в доволі цікавому місці, але це не заважає їй дарувати чоловікові зовсім незабутні відчуття.

Про те, в якому місці ховається його чарівна G-зона, чоловік зазвичай дізнається у не найкращий період свого життя, а саме — під час запалення простати. Звернувшись до лікаря, він одержує скерування на серію масажів простати і. Про те, що відчуває чоловік у кабінеті в лікаря, коли масажують його хвору простату, нам краще не знати, щоб не затьмарювати світлий образ наших мачо.

Але деякі чоловіки, прагнучи одержувати сексуальні насолоди на максимум, не бояться досліджувати своє тіло самостійно, а ще краще — за допомогою своїх вірних подруг й охоче погоджуються на пошуки заповітної G-зони в глибинах свого організму. Чому раптом «у глибинах»? Адже у чоловіків весь їхній сексуальний апарат — на загальному огляді? Весь, та й весь. Чоловіча G-зона знаходиться в буквальному значенні слова в глибині — в прямій кишці чоловіка. Якщо після цієї не дуже романтичної звістки ти все ще налаштована на пошук й активне використання чоловічої G-зони — уперед!

Необхідно-достатні умови для пошуку G-зони.

Головна умова удачі вашого експерименту — повна розслабленість твого хлопця й абсолютна довіра одне до одного. Стисшись внутрішньо, чоловік неминуче стисне сфінктер і ваш експеримент нічого, крім болісних відчуттів, чоловікові не принесе. Тому, перш ніж шукати у чоловіка його G-зону, поцікався в нього, чи хоче він цього.

Друга важлива умова успішного пошуку чоловічої G-зони — твої м’які ніжні ручки. Якщо в тебе нарощені нігті — відклади пошуки G-зони на менш гламурний період у твоєму житті, інакше доведеться лікувати мікротравми в прямій кишці чоловіка.

Третя умова успішного пошуку чоловічої G-зони — чистота твоїх рук і техніка безпеки стосовно його і своїх геніталій. Проникнення в пряму кишку — це неминуче потрапляння на шкіру твоїх рук різних мікроорганізмів, здатних викликати запалення як чоловічих, так і жіночих статевих органів. Тому, зайнявшись чоловічою G-зоною, уникай доторків до пеніса, і тим паче — до вланих геніталій.

Прийміть зручну позу для стимуляції G-зони. Чоловік повинен лежати на спині, жінка розташовується між його ногами й обережно вводить два пальці в його задній прохід. Намацавши на передній стінці стовщення завбільшки з велику горошину (іноді — трохи більше), зупинися. І дай чоловікові звикнути до думки, що те, що відбувається — заради його блага. Після того, як до чоловіка повернеться почуття самовладання і гумору, м’яко й обережно масажуй його G-зону доти, поки він не одержить дуже яскравий і сильний оргазм.

Сексологи (а разом із ними — й чоловіка, які знають, що таке масаж їхньої G-зони) стверджують, що цей оргазм дуже відрізняється від звичайного: він більш сильний і «рухається» не поштовхами, а безперервним потоком.

Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net.

Підписуйся на наш telegram і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!

Якщо пара довго не може зачати дитину, обидва партнера повинні обстежуватися у лікаря. На жаль, останнім часом зросла частота чоловічого безпліддя, зумовленого різними змінами у складі насінної рідини. Однією з поширених проблем є олігоспермія – зменшення кількості сперми.

Що таке олігоспермія.

Під терміном «олігоспермія» розуміється зменшення об’єму еякуляту. Однак це порушення доцільно розглядати одночасно з олигозооспермией, так як із-за малої кількості насінної рідини зменшується і кількість життєздатних сперматозоїдів.

Олигоспермию можна запідозрити самостійно – достатньо лише правильно оцінити об’єм еякуляту. У здорового чоловіка при сім’явиверганні виділяється від 2.5 до 5.5 мл рідини. Кількість еякуляту менше 2 мл вказує на наявність патології.

Для самодіагностики можна скористатися звичайною чайною ложкою. Якщо сперма займає менше половини її, це привід звернутися до лікаря і пройти обстеження.

Олігоспермія може бути викликана різними причинами і не є вироком. Досить часто подібної порушення вдається вилікувати, тим самим збільшивши шанси чоловіка на батьківство.

Причини виникнення патології.

Причини олігоспермія можна розділити на фізіологічні і патологічні. До перших відносять:

тривале утримання; сильні стреси; убоге харчування.

Занадто тривале відсутність еякуляції може призвести до зменшення об’єму еякуляту. Лікарі рекомендують дорослому чоловікові займатися сексом не менше 3 разів на тиждень. Якщо ж статевого партнера немає вже дуже давно, можна вдатися до профілактичної мастурбації, інакше активність насінників почне знижуватися.

Зменшення кількості сперми може бути обумовлене сильними стресами. Це явище також спостерігається при сильному фізичному перевтомі і нестачі сну.

Серед найбільш поширених причин лікарі відзначають харчування. Частий пропуск прийомів їжі, перекушування на ходу або сувора дієта для зниження ваги – все це може негативно позначитися на чоловічому здоров’ї. Тут також важливий дефіцит селену і цинку, адже саме ці мікроелементи регулюють роботу органів репродуктивної системи.

До патологічних причин олігоспермія відносять такі захворювання:

запалення передміхурової залози; запалення яєчка та його придатків; травми статевих органів.

При простатиті (запалення простати) змінюється склад насіннєвої рідини із-за змін у виробленні секрету залози. Ця речовина відіграє дуже важливу роль у зачатті, адже саме завдяки йому змінюється кислотність піхви таким чином, щоб забезпечити безперешкодний доступ сперматозоїдів до яйцеклітини. В результаті запального процесу, секрет простати не змішується з насіннєвою рідиною, так як вона не виходить з органу. В результаті кількість еякуляту зменшується майже наполовину.

При запаленні яєчок насіннєва рідина виробляється в набагато меншому обсязі, причому в деяких випадках можуть повністю відсутні рухливі сперматозоїди. Це ж відбувається на тлі сильних травм мошонки.

Симптоматика захворювання.

Олігоспермія не є самостійним захворюванням, тому специфічних симптомів, крім зменшення кількості еякуляту, не має.

Виявити патологію самостійно можна тільки досвідченим шляхом, вимірявши кількість еякуляту. У разі розвитку олігоспермія на тлі простатиту, виникають проблеми з сечовипусканням. Запалення в яєчках супроводжується болем і загальним нездужанням, а травми мошонки не помітити неможливо завдяки сильного больового синдрому.

Діагностичні заходи.

Розібравшись, як проявляється олігоспермія і що це таке, необхідно звернутися до лікаря. Уролог допоможе визначити причини розвитку порушення, а також встановить первинне захворювання, що спричинило за собою зменшення кількості насінної рідини.

Як правило, чоловікові необхідний загальний огляд, обстеження простати (пальпація) і УЗД яєчок. Цього досить для виключення основних захворювань чоловічої сечостатевої системи. Обов’язково проводиться спермограма, адже крім об’єму еякуляту, важливим критерієм є кількість рухливих сперматозоїдів.

За результатами обстежень лікар поставить точний діагноз і призначить терапію.

Методи лікування.

запалення простати

Лікування олігоспермія залежить від причин цього порушення. Якщо ніяких патологій при обстеженні виявлено не було, призначають профілактичні заходи:

зміна режиму дня; збалансоване харчування; відмова від шкідливих звичок; нормалізацію сну; прийом вітамінів і Бадів для чоловіків.

Обов’язково необхідно забезпечити організм вітамінами і мікроелементами. Крім спеціальних препаратів, слід ввести в раціон більше продуктів, корисних для чоловічого здоров’я. До них належать джерела селену і цинку – гарбузове насіння, брокколі, бобові, волоські горіхи.

І також важливо навчитися боротися зі стресом і нормалізувати сон. При наявності нервово-психічних розладів, обумовлених тривалим впливом стресу, лікар може порекомендувати легкі седативні препарати.

Коли проблема зумовлена запальними захворюваннями простати і яєчок, обов’язково призначається медикаментозна терапія. Як правило, для лікування застосовують антибіотики, протизапальні ліки, імуностимулятори. Універсальної схеми терапії немає, вона підбирається лікарем індивідуально для кожного чоловіка.

Олігоспермія і можливість зачаття.

Відповідь на питання про те, чи можна завагітніти при олігоспермії, залежить від специфіки патології. Якщо спермограма показала достатню кількість сперматозоїдів незважаючи на зменшення обсягу насінної рідини, цілком можливе настання вагітності.

У разі коли олігоспермія супроводжується олигозооспермией, тобто загибеллю сперматозоїдів, чоловікові необхідно тривале лікування для можливості зачаття.

Тим не менш більшість пар стикається з неможливістю завагітніти до візиту до лікаря. Прийом спеціальних загальнозміцнюючих препаратів та Бадів, поліпшують рухливість сперматозоїдів, дає хороший результат. Виняток становлять лише випадки вроджених аномалій розвитку яєчок, при яких в насінної рідини повністю відсутні сперматозоїди.

Прогноз і профілактика.

Прогноз залежить від причин порушення розвитку і супутніх захворювань. У переважній більшості випадків він сприятливий за умови, що пацієнт вчасно звернутися до лікаря і не залишить проблему без уваги.

У чоловіків з подібною недугою, що виникли на тлі стресів або утримання, залишаються високі шанси стати батьком, запліднення можливе після курсу підтримуючої терапії.

Профілактика олігоспермія полягає в уважному ставленні до власного здоров’я. Людині необхідно правильно харчуватися, уникати перевтоми і стресів, регулярно займатися сексом. Важливо не допускати зниження імунітету, адже на цьому тлі підвищується ризик розвитку запальних захворювань. Чоловікам старше 40 років лікарі рекомендують щороку приймати вітаміни для репродуктивного здоров’я.

Медичний центр «Благомед»

На жаль, чоловіки часто зволікають з візитом до лікарів. Особливо, якщо йдеться про делікатні проблеми, з якими звертаються “чоловічого лікаря”. А дарма — вчасна консультація уролога, обстеження та лікування дозволяють уникнути багатьох ускладнень. ❗ Ми розпочинаємо серію публікацій “Все, що ви хотіли спитати в уролога…”. Звичайно, це ні в якому не заміна повноцінної консультації та прийому. У нашій рубриці лікар-уролог Андрій Ходан розповідатиме про симптоми, з якими до лікаря варто звертатися негайно, про стереотипи, що шкодять чоловічому здоров’ю, про профілактику та те, як вберегти себе від неприємних хвороб. Сьогодні мова піде про простатит. 📌 Простатит — це запалення простати. 👆 Постата — орган, котрий відповідає за: ✔ вироблення рідкої частини сперми, яка забезпечує живучість і рухливість сперматозоїдів, тобто, плідність; ✔ статеву функцію (а саме- викид сім’яної рідини (еякуляцію), і відчуття, які при цьому виникають) ✔ у простаті знаходяться нерви, і м’язи які забезпечують цей складний механізм ✔ утримання сечі та початок сечопуску. В простаті сходяться м’язи та нервові закінчення, які це забезпечують ✔ у тканині простати проходить частковий метаболізм (перетворення) статевих гормонів та спеціальних гормонів-регуляторів простагландині ❗ Як немає людини, у якої ніколи не боліло горло чи не було нежитю, так само важко знайти чоловіка віком 30-40 років, в якого би не було слідів перенесеного простатиту. При цьому багато хто і не зауважує дрібних симптомів хвороби. Взагалі, запалення — це механізм, завдяки якому організм бореться з агресором, тобто, чимось шкідливим. Запальний процес може супроводжуватися підвищенням температури, болем, набряками, почервонінням шкіри чи слизових оболонок. Іноді запалення стає настільки сильним, що шкодить більше, ніж сам “агресор”. Але частіше усування збудника призводить до зупинки запалення. ❗ При яких симптомах варто бити тривогу? ✔ перші симптоми молочниці, подразнення на голівці статевого члена ✔ свербіння, дискомфорт в сечовому каналі ( в уретрі ) ✔ почащений сечопуск вдень чи вночі, терміновість позиву. ✔ дискомфорт при сечопуску ниючі болі над лоном, в пахових ділянках, калитці, промежині. ✔ розлади статевої функції Ці симптоми мають насторожити. Можливо це просто дисбактеріоз, можливо ще якась причина, а можливо одна з інфекцій, які вимагають довгого і ретельного лікування. У зв’язку з в’ялим перебігом, вони потребують довшого курсу антибіотиків. Також після лікування потрібно кілька контролів з приблизним інтервалом 1 місяць, щоб збільшити гарантію видалення збудника. Іноді може знадобитися повторний курс. Будьте уважні до себе та шануйте свій організм! Запис на прийом до уролога за телефоном 050 378-70-70 Слідкуйте за нашою сторінкою — рубрика буде продовжуватися.

Медичний центр «Благомед»

“Ой ти так схудла” — жінки люблять це чути. Та й чоловікам приємно, якщо відзначають їх стрункий вигляд. Але різке схуднення — небезпечне і це може бути свідченням того, що в організмі щось не так. Безпечною вважається втрата ваги до 1 кілограму на тиждень. Більш різке схуднення може спричинити не лише ефект швидкого повертання ваги, а й цироз печінки. Втрата ваги може збільшити ризик виникнення патологій серцево-судинної системи, порушення менструального циклу, зменшення м’язової маси, гормональних, електролітних та мікроелементних порушень.

Якщо маса тіла зменшується на 10% за три місяці, то це може спричинити розвитку нутритивної недостатності, яка потребує лікарської корекції.

Тому, прагнучи позбутися кількох кілограм, ні в якому разі не вдавайтеся до голодування чи жорстких дієт: це по-перше неефективно (кілограми повернуться і ще й приведуть “друзів”), а по-друге, небезпечно для нормальної роботи організму. Якщо ж ви різко втрачаєте вагу, ведучи свій звичний спосіб життя і не зменшуючи поживність раціону — це привід негайно прийти на консультацію до лікаря, спочатку до сімейного, який скерує на аналізи, а потім на консультації до інших спеціалістів. Різка втрата маси тіла може бути симптомом небезпечних хвороб: діабету, туберкульозу, онкозахворювань, гормональних порушень. Будьте уважні до себе, бережіть себе та прислухайтеся до свого тіла — воно мудре і завжди подає нам сигнали, головне, не ігнорувати їх.

Лікування простатиту в Києві.

Урологія займається причинами, механізмами виникнення захворювань сечостатевої системи, а також їх діагностикою та лікуванням.

За статистикою, на простатит страждає кожен третій, за іншими даними його діагностують приблизно у 80% статевозрілих чоловіків. Це запалення передміхурової залози найбільш поширене у віковій категорії 20-50 років. Основна проблема захворювання в тому, що в ураженому органі погіршуються основні фізіологічні та статеві функції чоловічого організму.

Простатит — це не вирок, його можна вилікувати . Незалежно від форми захворювання, простатит успішно лікують в Києві за декілька тижнів.

Наші урологи.

Челенюк Олександр Іванович.

Симптоми простатиту у чоловіків.

Проблеми з сечовипусканням, болі, печіння, порушення ерекції, зниження потенції та супутні психологічні розлади — це ТОП симптомів. Уролог повинен визначити ступінь захворювання перед призначенням лікування. В медичній практиці виділяють:

Гострий простатит .Зазвичай виникає раптово і проявляється симптомами:

часті позиви в туалет (при цьому хворий не відчуває полегшення через неповне випорожнення сечового міхура); підвищена тривожність і дратівливість (як наслідок може розвинутись гостра затримка сечовипускання); загальне нездужання, слабкість, можливе підвищення температури або головний біль; каламутна сеча через наявність лейкоцитів.

Хронічний простатит . Характеризується безсимптомним проявом і латентним розвитком. За статистикою, хвороба має цю форму у кожного другого чоловіка. Може виникати і як наслідок гострого простатиту, і як самостійне захворювання. Вартість лікування простатиту на цій стадії завжди дорожча. Симптоми при такому простатиті:

слабкі, швидко минаючі болі в промежині та паху; зміни в статевому житті; регулярні виділення з сечовипускального каналу (найчастіше вранці); в сечі наявні білі пластівці.

Ігнорування цих симптомів призводить до розвитку абсцесу передміхурової залози, запалення нирок, раку простати. До вторинних ускладнень простатиту відносять інфекції сечовивідних шляхів, проблеми з нирками, каміння в сечовому міхурі, а також інші неприємні і небезпечні наслідки.

Зверніть увагу!

Симптоми, характерні для запалення передміхурової залози, чоловіки часто списують на втому. Особливо боляче б’ють по самооцінці порушення статевих функцій. Відмова помічати цю проблему веде до ускладнення захворювання, його переростання в хронічну форму. Хронічний простатит важко піддається лікуванню. Своєчасне звернення до уролога – гарантія того, що хворобу буде вилікувано .

Причини розвитку простатиту у чоловіків.

Простатит не виникає просто так. Причин багато:

Порушення циркуляції крові передміхурової залози і прилеглих тканин. Це призводить до збільшення простати та запальному процесу. Це головна причина розвитку хвороби, яка потребує лікування простатиту в стаціонарі клініки. Першопричиною проблем з кровотоком може бути ожиріння, пасивний спосіб життя, шкідливі звички. Інфекції і бактерії. Вони можуть потрапити в організм через гонорею, уретрит, а також через ускладнення після грипу, туберкульоз, ангіну. Запальні процеси в прямій кишці або сечівнику, венеричні захворювання та поширені хронічні хвороби (ангіна, тонзиліт, карієс) також можуть негативно вплинути на передміхурову залозу. Уретрит найчастіше дає про себе знати в гострій формі Механічні пошкодження органів і тканин малого тазу. Такі травми порушують кровообіг, що й призводить до простатиту. Надмірно активне статеве життя Може призвести до фізичного і морального виснаження, змін в гормональному фоні. Проблеми із випорожненням . Запори, особливо хронічні, відносяться до факультативних причин. Вони можуть виникати через різні причини, в тому числі через неправильне харчування, стреси, гормональні збої. Низький імунітет . Внаслідок нездорового способу життя людина може стати більш схильною до інфекційних захворювань, а її організм не зможе впоратися з бактеріями самостійно. Переохолодження також є спусковим гачком при наявності проблем зі здоров’ям.

Загальна картина гострого і хронічного простатиту однакова: через запалення передміхурової залози просвіт сечівника стає вужчим. Це впливає на сечовипускання, яке стає складнішим, повільнішим. При сечовипусканні залишається постійне відчуття неповного випорожнення. Хворі скаржаться на неконтрольоване підтікання сечі. При цьому запалення може негативно впливати на нервові закінчення, що спричиняє часті позиви до туалету, особливо вночі.

Саме так розвивається одна з найпоширеніших патологій, яка вимагає невідкладного візиту до уролога. Урологи приватної клініки «Медична допомога» рекомендують не чекати на такі симптоми, а приходити регулярно для профілактичного огляду. При простатиті легко пропустити момент переходу однієї стадії захворювання в іншу.

Зверніть увагу!

Якщо вчасно почати лікування простатиту (клініка є найкращим варіантом), тоді, швидше за все, у пацієнта не буде істотних порушень статевих функцій. Але, за відсутності цілеспрямованого лікування, запалення передміхурової залози пригнічує потяг до протилежної статі, ерекцію, провокує безпліддя. Якщо захворювання буде прогресувати, а хворий не звернеться за лікуванням простатиту, то відгуки і прогнози на одужання будуть значно гірші, а патологічні зміни (наприклад, порушення відтоку сечі і склерозування стінок) можуть мати незворотні наслідки.

Як проходить обстеження на простатит.

У діагностиці простатиту урологія в «Медична допомога «використовує комплексні методи в сукупності з досвідом уролога. Спочатку він збирає клінічну картину в діалозі з пацієнтом, проводить огляд. При ректальному дослідженні анального проходу лікар може визначити наявність запалення (збільшену передміхурову залозу) та інтенсивність больових відчуттів зі слів хворого. Може знадобитися масаж.

Для визначення ступеня хвороби уролог уточнить, наскільки сильні болі відчуває пацієнт, як часто відбувається сечовипускання, чи присутні різ та печіння, які є проблеми в статевому житті та інше. Далі лікар призначає пацієнтові лабораторні дослідження:

бактеріологічний посів сечі для визначення збудника захворювання (альтернативні варіанти — загальний і цитологічний аналіз); аналіз крові (з вени). Висока швидкість осідання еритроцитів і збільшена кількість лейкоцитів підтвердять запальні процеси; дослідження мазка з уретри; аналіз секрету простати (найчастіше призначають при підозрі на хронічну форму простатиту); аналізи на статеві інфекції та венеричні захворювання, спермограма; опціонально можуть проводитися УЗД передміхурової залози, МРТ, КТ.

Ультразвукова діагностика є дуже інформативною при простатиті. При наявності певних показань фахівець також проведе додаткові дослідження: цистоскопію, біопсію. Важливо: на прийомі перед лікуванням простатиту в клініці лікар може призначити кілька аналізів або цілий комплекс — це індивідуально.

Лікування простатиту.

запалення простати

Методика суттєво залежить від форми захворювання, однак за статистикою хронічний простатит гірше піддається лікуванню. При гострій формі хворий повинен приймати лікарські засоби (антибіотики, знеболюючі, нестероїдні протизапальні препарати, засоби для поліпшення циркуляції крові), дотримуватися постільного режиму. При цьому не можна проводити масаж простати.

Лікування хронічного простатиту засноване на прийомі ліків (нестероїдні протизапальні препарати, засоби для нормалізації відтоку лімфи, імуномодулятор), зміцненні м’язів фізичними вправами. При проблемах з ерекцією призначають седативні засоби або антидепресанти. Може бути призначений масаж простати. Проводить його уролог, потрібно зазвичай кілька процедур. Незалежно від форми захворювання, хворому слід відвідати лікаря перед вживанням будь-яких ліків або інших лікувальних маніпуляцій.

У лікуванні простатиту є справедливі твердження:

чим раніше почати терапію, тим кращими будуть шанси на одужання, і тим швидше воно відбудеться; лікування повинно бути комплексним і залежати від першопричини простатиту; методика лікування для кожного пацієнта-індивідуальна, тому самодіагностика та самолікування суворо заборонені.

Пам’ятайте, що навіть початкові ознаки простатиту — це привід звернутися за лікуванням в клініку. В такому випадку пацієнту достатньо амбулаторного лікування, але з хронічною формою або запущеним захворюванням доведеться лікуватися в стаціонарі.

Проблеми з чоловічим здоров’ям провокують нервові зриви.

Найбільш поширеними хворобами сечової системи є:

– уретрит – це запалення сечовивідного каналу, яке виникає внаслідок впливу на організм людини інфекційних бактерій, грибків, вірусів і деяких інших мікроорганізмів. Уретрит викликається специфічною інфекцією (гонокок, трихомонада, мікобактерія туберкульозу, збудники сифілісу) або неспецифічною (стафілококи, стрептококи, віруси);

– цистит – запальне ураження слизової оболонки сечового міхура;

– пієлонефрит – запальний процес у нирках, який найчастіше розвивається при наявності сечокам’яної хвороби, звуження уретри, а в похилому віці – при аденомі простати, що порушує відтік сечі.

При болі у ділянці нирок, попереку, зміні характеру сечі і самого процесу сечовипускання, (зменшення кількості добової сечі, наявність мутного осаду, домішків крові), а також частих позивах сечовипускання, свербежі, печії при звільненні сечового міхура та інших незвичних проявах необхідно негайно звернутися до лікаря-уролога або терапевта.

Поширеним захворюванням статевої системи є аденома простати – доброякісна пухлина передміхурової залози. Нею хворіють близько половини чоловіків похилого віку. Наслідком нелікованої аденоми є порушення сечовипускання, запалення сечових шляхів, утворення камінців у сечовому міхурі і в нирках, ниркова недостатність.

Проте найбільш поширеним залишається простатит – запалення передміхурової залози. Здоров’я чоловічих статевих залоз залежить від роботи деяких відділів спинного і головного мозку, від діяльності гіпофіза, а також загального стану здоров’я. Інфекція, яка потрапила в організм, навіть при ангіні, грипі або туберкульозі, може бути причиною простатиту, хоча найчастіше провокують запалення простати трихомонада, мікоплазма та інші. Цьому захворюванню передують: місцеве переохолодження (наприклад сидіння на холодній вологій поверхні), надмірна кількість статевих актів, малорухомий спосіб життя.

Найбільш вагомим фактором у спричиненні простатиту є застій у передміхуровій залозі, до чого призводять часте і тривале сидіння (наприклад, за комп’ютером), нерегулярність статевого життя, застійні явища у венах малого тазу. Спостерігається зв’язок розвитку простатиту і хронічних інтоксикацій (наприклад, алкогольних), хронічні травми, вібрації, струси у велосипедистів, мото- і автомобілістів.

Простатит буває гострий і хронічний. Інфекційна стадія захворювання, яка триває 1-2 місяці, обумовлена безпосереднім інфікуванням трихомонадами, мікоплазмами, уреаплазмами, хламідіями, іншими збудниками.

Післяінфекційна стадія триває необмежено довго і призводить до змін самого органа та захисних механізмів. У цій стадії інфекційний агент може не визначатися зовсім, але запальний процес при цьому триває.

Прояви гострого простатиту:

– підвищення температури тіла;

– часті сечовипускання, які супроводжуються різкими болями, печією у промежині, ослабленням каналу струменя сечі.

При хронічному простатиті спостерігаються незначні виділення з сечовивідного каналу, підвищена втомлюваність, зниження сексуальних можливостей, роздратованість. Найбільш характерні наслідки простатиту:

– порушення сечової системи (часті і болючі позиви до сечовипускання, часткова затримка сечі, відчуття не до кінця звільненого сечового міхура, незначне виділення сечі при значно більшому бажанні, інше);

– порушення статевої функції (слабка, передчасна ерекція, втрата оргазму і т.д.);

– порушення нервової системи через надмірну та навіть хворобливу концентрацію уваги на своєму здоров’ї.

Враховуючи усе вище сказане, можна зробити висновок: чоловіча сечостатева система вимагає постійної уваги, а її лікування – професійного розуміння і наполегливості.

Матеріал підготувала лікар акушер-гінеколог Поліклініки Медікус Ірина Зубакіна.

Хронічний простатит.

Хронічний простатит — це затяжне запалення передміхурової залози, що призводить до порушення морфології та функціонування простати. Виявляється простатичної тріадою: болем в області тазу і геніталій, порушеннями сечовипускання, статевими розладами. Діагностика включає пальпацію залози, дослідження секрету простати, УЗД, урофлоуметрію, уретроскопию, пункційну біопсію передміхурової залози. Показано комплексне медикаментозне, фізіотерапевтичне лікування, масаж передміхурової залози, інстиляції уретри задній. Хірургічне втручання доцільно при ускладнених формах хронічного простатиту.

Причини Класифікація Симптоми хронічного простатиту Ускладнення Діагностика Лікування хронічного простатиту Прогноз і профілактика.

Загальні відомості.

Хронічний простатит — найчастіше захворювання серед чоловіків: близько 50% чоловіків страждає тією або іншою формою запалення простати. Хронічний простатит частіше вражає чоловіків у віці від 20 до 40 років, які перебувають в періоді найбільшої сексуальної, репродуктивної і трудової активності. У зв’язку з цим виявлення і лікування хронічного простатиту набуває в сучасній андрології не тільки медичний, але і соціально значимий аспект.

Етіологія і патогенез бактеріального хронічного простатиту пов’язані з попаданням інфекції в простату наступними шляхами: висхідним (через уретру), низхідним (при закиданні інфікованої сечі з сечового міхура), гематогенним або лімфогенним. Найчастіше уропатогенов виступають кишкова паличка, клебсієла, протей, стафілокок, ентерокок, коринебактерії, грибкові, паразитарні та вірусні збудники. Поряд з неспецифічної флорою в розвитку хронічного простатиту можуть брати участь збудники специфічних уретритів (хламідії, мікоплазми, гонококи, трихомонади, гарднерели).

Однак для розвитку хронічного простатиту важливо не стільки наявність і активність мікроорганізмів, скільки стан органів малого таза і кровообігу в них, наявність супутніх захворювань, рівень захисних механізмів. Тому виникнення хронічного простатиту може сприяти цілий ряд факторів. Перш за все, це урологічні захворювання — пієлонефрит, цистит, уретрит, стриктура уретри, нелікований до кінця гострий простатит, орхіт, епідидиміт та ін.

Мікробний етіоагент може потрапляти в простату з віддалених вогнищ інфекції, наприклад, при наявності гаймориту, тонзиліту, карієсу, хронічного бронхіту, пневмонії, пиодермий тощо. Привертають до хронізації запалення локальне і загальне переохолодження, перегрівання, перебування у вологому середовищі, стомлення, неповноцінне харчування , рідкісне сечовипускання і ін.

Небактеріальний хронічний простатит зазвичай пов’язаний з конгестівних (застійними) явищами в передміхуровій залозі, зумовленими стазом венозного кровообігу в тазових органах і порушенням дренування ацинусів простати. Локальна конгестии призводить до переповнення судин простати кров’ю, набряку, її неповного спорожнення від секрету, порушення бар’єрної, секреторної, моторної, скорочувальної функції залози.

Застійні зміни зазвичай обумовлені поведінковими чинниками: тривалої статевої депривації, практикою перерваних або пролонгованих статевих актів, надмірної статевої активністю, гіподинамією, хронічними інтоксикаціями, професійними шкідливостями (вібрацією). До розвитку небактериального запалення привертає патологія тазових органів і нервових структур, які здійснюють їх іннервацію (наприклад, травми спинного мозку), аденома простати, геморой, закрепи, андрогенодефицит і ін. Причини.

Класифікація.

Відповідно до сучасної класифікації простатиту, розробленої в 1995 році, виділяють три категорії захворювання:

I. Гострий простатит. II. Хронічний простатит бактеріального генезу. III. Запалення небактериального генезу / синдром тазового болю — симптомокомплекс, не пов’язаний з очевидними ознаками інфекції і триває від 3 і більше місяців. III А. Хронічний прцоесс з наявністю запального компонента (виявлення в секреті простати лейкоцитів і збудників інфекції); III Б. Хронічна патологія з відсутністю запального компонента (лейкоцитів і збудників в секреті простати). IV. Безсимптомний хронічний простатит (відсутність скарг при виявленні лейкоцитів в простатичної секреті).

При наявності інфекційного компонента говорять про бактеріальному (інфекційному) хронічному простатиті; в разі відсутності мікробних збудників — про небактерійний (неінфекційному). Вважається, що в 90-95% всіх випадків має місце небактерійний запалення і лише в 10-5% — бактеріальне.

Симптоми хронічного простатиту.

Захворювання проявляється місцевої та загальної симптоматикою. До локальних проявів відноситься простатична тріада, що характеризується болями, дизурією і порушенням статевої функції. Болі носять постійний ниючий характер, локалізуються в області промежини, геніталій, над лобком, в паху. Больовий синдром посилюється на початку і кінці сечовипускання, при цьому болі іррадіюють в головку статевого члена, мошонку, крижі, пряму кишку.

Больові відчуття можуть збільшуватися після статевого акту або в зв’язку з тривалим утриманням; слабшати чи підсилюватися після оргазму, ставати інтенсивніше безпосередньо в момент сім’явиверження. Інтенсивність больового синдрому варіюється від відчуттів дискомфорту до виражених, що порушують сон і працездатність, проявів. Болі з обмеженою локалізацією в крижах нерідко розцінюються як остеохондроз або радикуліт, в зв’язку з чим пацієнт може довго лікуватися самостійно, не вдаючись до допомоги лікаря.

Сечовипускання прискорене і болісно. При цьому може відзначатися утруднення початку мікціі, ослаблення або уривчастість струменя сечі, відчуття неповного спустошення сечового міхура, часті нічні позиви, печіння в уретрі. У сечі можна виявити наявність плаваючих ниток. Після дефекації або фізичного навантаження з уретри з’являються виділення (простаторея), обумовлені зниженням тонусу простати. Може відзначатися поява свербежу, відчуття холоду або підвищеної пітливості в промежині, місцеві зміни забарвлення шкіри, пов’язані з застоєм кровообігу.

Хронічний простатит супроводжується вираженими порушеннями сексуальної функції. Явища діспотенціі можуть виражатися в погіршенні, хворобливості ерекції, тривалих і частих нічних ерекція, скруті або ранньої еякуляції, втрати статевого потягу (зниження лібідо), стертих оргазмах, гемоспермія, безплідді. Сексуальні розлади завжди важко переживаються чоловіком, призводять до психо-емоційних розладів, аж до неврозу і депресії, ще більше погіршує статеву функцію.

Загострення супроводжуються незначним підвищенням температури тіла і погіршенням самопочуття. Загальний стан характеризується підвищеною дратівливістю, млявістю, тривожністю, швидкою стомлюваністю, втратою апетиту, порушенням сну, зниженням працездатності, творчої та фізичної активності. Практично у чверті пацієнтів симптоми хвороби тривалий час відсутні, що призводить до пізнього звернення лікаря-андролога.

Ускладнення.

Тривалий перебіг хронічного простатиту може ускладнюватися імпотенцією, везикулитом, епідідімоорхіта, чоловічим безпліддям, нетриманням сечі, утворенням каменів і кіст передміхурової залози, склероз передміхурової залози, розвитком аденоми і раку простати.

Діагностика.

Необхідну для діагностики хронічного простатиту інформацію отримують за допомогою комплексного лабораторно-інструментального обстеження. Первинне обстеження включає з’ясування анамнезу і скарг, проведення зовнішнього огляду геніталій на предмет виділень, висипань, подразнень, пальцевого ректального дослідження простати з метою визначення контурів, кордонів, консистенції, хворобливості залози.

Для визначення структурних і функціональних змін передміхурової залози показано проведення УЗД простати (ТРУЗІ). Важливими методами в діагностиці хронічного простатиту служать дослідження секрету простати, загального аналізу сечі, бактеріологічне дослідження мазка з уретри і сечі, 3-х склянки проба сечі, ПЛР та РІФ дослідження зіскрібка на збудників статевих інфекцій, визначення простат-специфічного антигену (ПСА). Клінічно значущим є виявлення в аналізах збудників хламідіозу, мікоплазмозу, герпесу, цитомегаловірусу, трихомоніазу, гонореї, кандидозу, а також неспецифічної бактеріальної флори.

Забір секрету простати для дослідження проводять після сечовипускання і проведення масажу передміхурової залози. Ознаками захворювання служать збільшення числа лейкоцитів в полі зору, зменшення кількості лецитинових зерен, присутність патогенної мікрофлори. В загальному аналізі сечі може виявлятися лейкоцитурія, піурія, еритроцитурія. Бактеріологічний посів сечі дозволяє виявити ступінь і характер бактеріурії. При репродуктивних порушеннях показано дослідження спермограми і МАR-тесту.

Ступінь і причини порушення сечовипускання допомагають визначити уродинамические дослідження (урофлоуметрия, цистометрія, профілометрія, електроміографія). За допомогою даних досліджень хронічний простатит вдається диференціювати від стресового нетримання сечі, нейрогенного сечового міхура і ін. При гематурії, гемоспермія, обструктивному сечовипусканні показано ендоскопічне обстеження — уретроскопія, цистоскопія. Для виключення аденоми і раку простати потрібно визначення ПСА, в деяких випадках — проведення біопсії передміхурової залози з морфологічним дослідженням тканин.

Лікування хронічного простатиту.

Захворювання піддається лікуванню непросто, проте слід пам’ятати, що одужання все ж можливо і багато в чому залежить від настрою пацієнта, своєчасності його звернення до фахівця, чіткості дотримання всіх приписів уролога. Основу лікування бактеріального запального процесу становить протимікробна терапія відповідно до антибіотикограмою тривалістю не менше 2-х тижнів. Для зменшення болю і запалення призначаються НПЗЗ (диклофенак, ібупрофен, напроксен, піроксикам); для розслаблення мускулатури простати, відновлення уродинаміки і відтоку простатичного секрету показаний прийом a-адреноблокаторів (тамсулозин, алфузозін).

З метою поліпшення дренування передміхурової залози, місцевої мікроциркуляції і м’язового тонусу проводиться курс лікувального масажу простати. Сеанс масажу передміхурової залози повинен закінчуватися виділенням не менше 4-х крапель секрету простати. Масаж простати протипоказаний при гострому бактеріальному простатиті, абсцес простати, геморої, каменях передміхурової залози, тріщинах прямої кишк